Ухвала

від 20.12.2024 по справі 307/4926/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/4926/24

Провадження №1-кс/307/901/24

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

20 грудня 2024 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) та його захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, обраного на підставі ухвали слідчого судді від 15 листопада 2024 року у кримінальному провадженні № 42024072160000056, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 жовтня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

в с т а н о в и л а:

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 18 грудня 2024 року подав клопотання про зміну запобіжного заходу, обраного на підставі ухвали слідчого судді від 15 листопада 2024 року у кримінальному провадженні № 42024072160000056, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 жовтня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

В обґрунтування клопотання посилався на те, що ухвалою слідчого судді Тячівського районного суду від 15 листопада 2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням непосильної для нього застави в розмірі 908 400 грн.

Станом на 18 грудня 2024 року, підозрюваний ОСОБА_4 продовжує утримуватися під вартою, оскільки майновий стан його сім`ї не дозволяє внести визначений розмір застави.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Тобто, обрання запобіжного заходу має переслідувати єдину легітимну мету - забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а не прирівнюватися до початку відбування можливого покарання.

В Україні діє принцип «презумпції невинуватості особи», тобто поки вина особи не доведена, позбавлення її свободи є крайньою мірою державного примусу, а тому при обмежені свободи особи потрібно не вийти за межу, коли такі запобіжні заходи можуть викликати у особи відчуття, що ще до винесення вироку підвартова особа розпочала відбувати покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу.

ОСОБА_4 бажає скористатися своїм правом, гарантованим ч. 4 ст. 5 Конвенції та ст.201 КПК України, про зміну найсуворішого запобіжного заходу.

Щодо підозри, то захист на даному етапі зазначає про те, що така буде досліджуватися під час судового розгляду справи по суті, однак, звертає увагу суду, що ОСОБА_4 повністю співпрацює із органами досудового розслідування та надає їм пояснення щодо відомих йому обставин справи, що підтверджується його поясненнями, наданими в день його затримання 14 листопада 2024 року.

Відносно ризиків, то з плином часу вони втрачають свою актуальність.

Так, згідно ухвали слідчого судді Тячівського районного суду від 15.11.2024 року, встановлено наявність двох ризиків, передбачених п. п.1), 3) ч.1 ст.177 КПК України, а саме, встановлено, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення та може незаконно впливати на свідків, з метою можливої зміни показань на його користь або відмови від дачі показань.

Дані ризики можливо нівелювати застосувавши до нього цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю.

Таким чином правоохоронні органи зможуть в реальному часі обмежити та контролювати пересування та місцезнаходження підозрюваного.

Додатково зазначив, що у справі наявні два свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Згідно матеріалів кримінального провадження та пояснень ОСОБА_4 , останній на прохання іншої особи мав підвезти продукти харчування та забрати кошти (призначення яких ОСОБА_4 до кінця не розумів та не був поставлений до відома) від ОСОБА_7 .

Він як в свідок ОСОБА_6 не є жителями Закарпатської області, а отже ризик, у разі зміни застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, повністю втрачається.

Крім того, свідка допитано слідчим суддею, що підтверджується ухвалою суду від 15.11.2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123036749) та він є мобілізованим, має намір повертатися в розташування прикордонного загону м. Луганськ.

Отже, його покази зібрані та він повідомлений про кримінальну відповідальність, як свідок за незаконну зміну показів. Тобто, дані ризики вже не є такими актуальними як раніше, а саме, при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відтак, у даній справі подальше тримання під вартою ОСОБА_4 не буде переслідувати легітимну мету застосування найсуворішого запобіжного заходу та відповідно буде порушення ст. 177 КПК України та ст.5 Конвенції.

Зазначив також, що підозрюваний має постійне місце проживання, раніше не судимий, у нього є дружина та троє неповнолітніх дітей, він є уродженцем Закарпатської області, тобто має постійне місце проживання і міцні соціальні зв`язки, характеризується позитивно.

Після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, п. 60 рішення у справі «Єлоєв проти України»).

Вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням спеціальних електронних засобів контролю буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також зазначив, що у разі, якщо суд прийде до висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , то необхідно зменшити розмір застави, оскільки ухвалою слідчого судді одночасно із обранням відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - визначено заставу у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп., яку він станом на сьогодні не вніс, через відсутність у його сім`ї таких коштів.

Так, відповідно до підозри ОСОБА_4 інкримінують вчинення тяжкого злочину, за який згідно п.2) ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, від 60 560 грн. до 242 080 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначені розміру застави у матеріалах були відсутні відомості, щодо доходів ОСОБА_4 , його сім`ї, наявність або відсутність рухомого та нерухомого майна, тому подає такі відомості до суду для їх врахування.

Повідомив також, що у власності ОСОБА_4 наявна одна земельна ділянка, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, на яку ухвалою суду від 11.12.2024 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123683268) накладено арешт у межах даного кримінального провадження. Іншого володіння він не має.

У зв`язку із чим просив зменшити розмір застави до розміру, який зазначено у п.2) ч.5 ст.182 КПК України.

Захисник ОСОБА_5 у підтримання клопотання посилався на викладені в ньому обставини.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав свого захисника.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що на даний час триває досудове розслідування, проводяться слідчі, а тому ризики, які існували під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу є діючими та тривають і на даний час, у зв`язку із чим просив відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 .

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши докази, додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 листопада 2024 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 13 січня 2025 року включно та одночасно визначено заставу у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400? (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп.

Обираючи ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував сталі міцні соціальні зв`язки у місці постійного проживання ОСОБА_4 , те, що він раніше не судимий, однак, беручи до уваги в сукупності обставини злочину у вчиненні якого він підозрюється та суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав інтересів суспільства, враховуючи характеристику підозрюваного, а саме: він не є працевлаштований, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, що дає можливість останньому безперешкодно виїхати за межі держави, а томуслідчий суддя не вбачала підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Крім того, з урахуванням конкретних обставин злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також те, що у разі доведення його вини і визнання його винним у його вчиненні, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, а також існування на даний час ризиків, які зазначені прокурором, оскільки досудове розслідування триває, наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об`єктивно існують, а тому його тримання під вартою буде виправданим та необхідним.

При цьому, кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Так, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Слідчий суддя вважає, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

Такими підставами, зокрема, можуть бути: суттєва зміна обставин, які було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

Наведені стороною захисту аргументи, не підтверджені жодним доказом, крім того, такі не свідчать про те, що обставини, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, об`єктивно змінилися, щоб це обумовлювало необхідність зміни запобіжного заходу, а тому підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу судом не вбачається.

Запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу підозрюваного, тяжкості злочину, який йому інкримінується та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам, а саме: ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення та може незаконно впливати на свідків, з метою можливої зміни показань на його користь або відмови від дачі показання.

Відтак, ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились.

Нових даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надійшло, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення, досудове розслідування триває, ризики не зменшилися.

Крім того, сторона захисту не зазначає будь-яких доводів щодо зміни обставин підозри чи існуючих в провадженні ризиків.

Фактично клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу ґрунтується на позиції захисту про помилковість висновків судді щодо розміру застави, що по суті є доводами апеляційної скарги на судове рішення, а не обґрунтуванням клопотання про зміну запобіжного заходу.

Обґрунтовуючи клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на заставу у меншому розмірі, захисник посилається на зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так як ОСОБА_4 є раніше не судимий, одружений, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, тобто у нього наявні міцні соціальні зв`язки.

Крім того захисник посилається на те, що підозрюваний співпрацює зі слідством, у випадку зміни запобіжного заходу на домашній арешт він не зможе вплинути на показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , оскільки вони не є жителями Закарпатської області, а ОСОБА_6 мобілізований і має намір повернутися до військової частини у м. Луганськ.

Так, за статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. За ч. 4 цієї статті КПК , розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Суд також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, у якому зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання.

Таким чином, вказана сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного, його активів та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, тобто, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Ураховуючи наведене, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, суд з урахуванням положень ст. ст.177,178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбаченихКПК України, слідчим суддею враховано майновий та сімейний стан підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, характер кримінального правопорушення, який відноситься до категорії тяжких злочинів, спосіб вчиненого злочину - за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, в період війни, та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів.

Інші доводи сторони захисту щодо необхідності зміни запобіжного заходу у вигляді застави жодним чином не вказують на можливість задоволення такого клопотання.

При цьому, слідчий суддя вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування меншого розміру застави не забезпечить попередження вищезазначених ризиків.

З урахуванням наведеного, захисником підозрюваного не наведено обставин, які б свідчили про наявність підстав для зміни запобіжного заходу, а також зменшення розміру застави.

Керуючись ст. ст.371, 372, 376 КПК України,

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.

Відмовити у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зменшення розміру застави.

Копію ухвали вручити прокурору, направити Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань № 9» для вручення підозрюваному ОСОБА_4 та надіслати його захиснику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 23 грудня 2024 року о 09 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1