Постанова

від 09.01.2025 по справі 909/679/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2025 р. Справа №909/679/24 (909/761/23)

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого суддіМАТУЩАКА О.І.

суддівПАНОВОЇ І.Ю.

СКРИПЧУК О.С.

За участю секретаря судового засідання Бабій М.

Представники учасників у справі в судове засідання не з?явилися.

розглянувши апеляційну скаргуприватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніра Олега Вікторовича (вх.ЗАГС №01-05/3529/24 від 05.12.2024)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2024 ( повний текст ухвали складено 03.12.2024, суддя Максимів Т.Д.)

у справі №909/679/24 (909/761/23)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Коал Енерджи", Київська область, с. Петропавлівська Борщагівка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза", м. КалушІвано-Франківська область

про стягнення заборгованості у сумі 3 564 277,58 грн

ВСТАНОВИВ:

11.09.2024 на адресу Господарського суду Івано-Франківської області надійшла скарга ТОВ "Костанза" на дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніра Олега Вікторовича.

31.10.2024 ТОВ "Костанза" звернулося до суду із клопотанням про передачу матеріалів справи №909/761/23 для розгляду в межах провадження у справі № 909/679/24 про банкрутство ТОВ "Костанза".

Суд ухвалою від 31.10.204 постановив справу № 909/761/23 за позовом ТОВ "Укр Коал Енерджи" до ТОВ "Костанза" про стягнення заборгованості у сумі 3 564 277,58 грн передати до Господарського суду Івано-Франківської області для розгляду в межах справи №909/679/24 про банкрутство ТОВ "Костанза".

Ухвалою від 18.11.2024 суд постановив прийняти справу № 909/679/23 (909/761/23) до розгляду.

Подана ТОВ "Костанза" скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніра О.В. обґрунтована тим, 30.08.2024 приватний виконавець Кушнір О.В. в межах виконавчого провадження № 74196401 виніс постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої постановив описати та накласти арешт на майно - єдиний майновий комплекс, в той час як 13.08.2024 Господарський суд Івано-Франківської області у справі № 909/679/24 постановив ухвалу, відповідно до якої відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Костанза", що є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій на підставі ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження". Відтак скаржник вважав, що дії приватного виконавця є неправомірними, у зв?язку з чим просив суд скасувати винесену приватним виконавцем постанову про опис та арешт (майна ) коштів ТОВ "Костанза".

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 26.11.2024 скаргу ТОВ "Костанза" на дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніра О.В. задовольнив, визнав його дії з винесення постанови про опис та арешт майна у виконавчому провадженні неправомірними і скасував постанову про опис та арешт (майна) коштів від 30.08.2024 у виконавчому провадженні №74196401, винесену приватним виконавцем Кушніром О.В.

Вказана ухвала мотивована тим, що приватний виконавець Кушнір О.В., попри наявність ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство від 13.08.2024, не зупинив вчинення виконавчих дій, а виніс постанову від 30.08.2024 про опис та арешт (майна) коштів боржника.

Приватний виконавець Кушнір О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги на його дії.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на такі обставини:

-скарга була подана до суду без накладення електронного цифрового підпису, що є порушенням ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис». Відтак подана скарга не має юридичної сили, а тому не підлягала реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі;

-скаржник пропустив строк на подання скарги, оскільки ТОВ «Костанза» отримало оскаржувану постанову приватного виконавця 30.08.2024 через підсистему «Електронний суд», то строк подання скарги сплив 09.09.2024;

-скаржник не навів конкретних обставин, які свідчать про порушення його прав діями приватного виконавця, адже після отримання інформації про наявність ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, 11.09.2024 виконавче провадження було зупинено 11.09.2024. Більше того, сторони виконавчого провадження не повідомили виконавця про наявність ухвали суду від 13.08.2024, що обумовило подальші дії виконавця.

ТОВ «Костанза» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні. Свої заперечення обґрунтовує таким:

- у підсистемі «Електронний суд» неможливо подати скаргу без накладення електронного підпису, а твердження апелянта про відсутність електронного підпису на скарзі спростовується протоколом перевірки кваліфікованого електронного підпису, який засвідчує успішне накладення та перевірку підпису;

- разом зі скаргою на дії приватного виконавця було подано обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку через пошкодження носія з кваліфікованим електронним підписом, що підтверджується доказами, наданими скаржником, зокрема скріншотом із системи ID.GOV.UA. Суд першої інстанції визнав причини пропуску строку на один день поважними та поновив строк на подання скарги;

- відповідно до ч. 2 ст. 41 КУзПБ, арбітражний керуючий повинен був повідомити виконавця про введення мораторію, однак це не було зроблено. Разом з тим, виконавець мав право перевіряти інформацію щодо боржника через доступ до реєстрів, але цього не зробив, що суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження»;

- ухвалу суду про відкриття провадження у справі про банкрутство та запровадження мораторію було оприлюднено 14.08.2024, однак приватний виконавець не врахував цієї інформації та продовжив виконавчі дії, видавши 30.08.2024 постанову про опис і арешт майна. При цьому, не врахував, що ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» прямо зобов`язує виконавця зупиняти виконавчі дії у разі відкриття провадження у справі про банкрутство.

Інших клопотань, заяв в порядку ст. 207 ГПК України, учасниками у справі подано не було.

09.01.2025 в судове засідання представники учасників у справі не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи зазначене та те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов`язковою, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників, які не з`явилися в судове засідання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду підлягає залишенню без змін з огляду на таке.

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа за позовом ТОВ "Укр Коал Енерджи" до ДП "Калуська Теплоелектроцентраль-нова" (правонаступником якого є ТОВ "Костанза") про стягнення заборгованості у сумі 3 564 277 , 58 грн, з яких: 2 864 816, 92 грн основного боргу, 64 752, 71 грн. 3 % річних, 634 707, 95 грн інфляційних втрат.

Суд рішенням від 19.12.2023 позов задовольнив. Стягнув з ТОВ "Костанза" на користь ТОВ "Укр Коал Енерджи" 2 864816, 92 грн основного боргу, 64 752, 71 грн 3% річних, 634 707, 95 грн інфляційних втрат та 53 464, 16 грн судового збору.

На виконання цього рішення 25.01.2024 суд видав наказ.

16.02.2024 приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Кушнір О.В., виніс постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 74196401), а також про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та стягнення з боржника основної винагороди.

13.08.2024 Господарський суд Івано-Франківської області у справі № 909/679/24 постановив ухвалу, якою відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Костанза".

14.08.2024 на підставі вказаної визе ухвали суду на офіційному веб-порталі Судова влада України оприлюднено оголошення про відкриття провадження у цій справі.

30.08.2024 в межах виконавчого провадження № 74196401 приватний виконавець Кушнір О.В. виніс постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, відповідно до якої постановив описати та накласти арешт на майно Єдиний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Калуський район, м. Калуш, вул.Промислова, 1.

Як було зазначено вище, скаржник вважає дії приватного виконавця щодо винесення зазначеної постанови неправомірними, а тому звернувся до суду із скаргою про визнання дій приватного виконавця неправомірними та скасування вказаної постанови.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частини 1-3 ст. 41 КУзПБ визначають, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій.

З матеріалів справи вбачається, що грошові вимоги ТОВ "Укр Коал Енерджі" до боржника, щодо яких здійснюється примусове виконання в зазначеному вище виконавчому провадженні, виникли до відкриття провадження у справі №909/679/24 про банкрутство ТОВ "Костанза", отже, такі вимоги мають характер конкурсних в розумінні КУзПБ.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про поширення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 13.08.2024 у справі № 909/679/24, на вказані грошові вимоги, які є предметом виконавчого провадження №74196401.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 КУзПБ, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Згідно з ч. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності (ч. 6 ст. 44 КУзПБ).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Згідно з ч. 5 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

Враховуючи зазначені вище норми закону та наявність ухвали Господарського суду Івано - Франківської області від 13.08.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство, приватний виконавець зобов??язаний був зупинити виконавче провадження №74196401 до винесення постанови про арешт майна.

Суд першої інстанції встановив, що матеріалами справи підтверджується, що приватний виконавець виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №74196401 - 11.09.2024, тобто після подання скарги на його дії.

За змістом ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

В апеляційній скарзі, скаржник покликається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Зокрема, за твердженням приватного виконавця, скаржником пропущено строк на подання скарги, але ці твердження суд оцінює критично. Так, матеріали справи містять клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку та докази поважності причин такого пропущення, які суд першої інстанції визнав належними та допустимими, у зв`язку з чим поновив строк для подання скарги та прийняв її до розгляду. Більше того, пропуск строку подання скарги на один день є мінімальним, був викликаний об`єктивними причинами, а поновлення строку на її подання є дотриманням судом принципу справедливості та забезпечення права на доступ до суду.

Щодо доводів апелянта про відсутність електронного підпису на скарзі ТОВ «Костанза», поданій через підсистему «Електронний суд», то такі спростовуються матеріалами справи. Підсистема «Електронний суд» технічно унеможливлює подання документа без підпису, адже автоматично відхиляє такі документи, що виключає можливість подання скарги з порушенням вимог ст. 5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Суд апеляційної інстанції вважає, що покликання апелянта на його неповідомлення ТОВ «Костанза» про наявність відкритого провадження у справі про банкрутство є безпідставним перекладанням відповідальності за зупинення виконавчих дій на ТОВ «Костанза», хоча обов`язок повідомити про запровадження мораторію покладається на арбітражного керуючого.

Разом з тим, приватний виконавець має доступ до державних реєстрів, через які може перевірити статус боржника, однак цієї можливості не використав, порушивши вимоги п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». Відтак бездіяльність приватного виконавця щодо перевірки статусу боржника не може бути спростована наведеними вище доводами.

За таких обставин, враховуючи те, що приватний виконавець у встановлений ч. 2 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" строк не зупинив вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 74196401, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість скарги та визнання дій приватного виконавця Кушніра О.В. неправомірними.

З огляду на зазначене та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16.11.2022 у справі 910/7310/20, місцевий господарський суд правомірно скасував постанову про опис та арешт (майна) коштів від 30.08.2024 у виконавчому провадженні № 74196401.

Відповідно ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують імперативних норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції, з огляду на що, ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. 11, 13, 74, 269, 270, 275 - 276, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Кушніра Олега Вікторовича залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2024 у справі №909/679/23 (909/761/23) - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено та підписано 14.01.2025.

Головуючий суддяО.І. МАТУЩАК

СуддіІ.Ю. ПАНОВА

О.С. СКРИПЧУК