Ухвала

від 14.01.2025 по справі 922/1674/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/1674/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Булгакової І.В., Ємця А.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Потаскаєвої Юлії Станіславівни (далі - ФОП Потаскаєва Ю.С., скаржниця)

на рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2024,

додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2024

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2024,

додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2024

за позовом Радгоспробкоопу «Безлюдівський»

до Фізичної особи - підприємця Потаскаєвої Юлії Станіславівни

про розірвання договору та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ФОП Потаскаєва Ю.С. 06.12.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2024, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 (повний текст складено 29.11.2024) та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 (повний текст складено 05.12.2024) у справі №922/1674/24 скасувати, а справу повернути на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. Крім того, скаржниця у касаційній скарзі просить зупинити виконання оскаржуваних судових рішень до моменту перегляду цієї справи в касаційному порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №922/1674/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Булгакової І.В., Ємця А.А.

Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2025 касаційну скаргу ФОП Потаскаєвої Ю.С. на рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2024, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2024, додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі №922/1674/24 залишено без руху у зв`язку із наданням скаржниці строку для надання касаційної скарги в новій редакції та зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (конкретний її пункт) з відповідним посиланням на конкретний пункт частини другої статті 287 ГПК України у разі, якщо вважає, що суди порушили норми процесуального права та суди дійшли упереджених та невмотивованого висновків щодо обставин наявності у позивача речових прав на об`єкт оренди, які не підтверджені жодними належними доказами та ґрунтуються виключно на судженнях позивача. При цьому надано строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 19.12.2024 у справі №922/1674/24 ФОП Потаскаєва Ю.С. 27.12.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) подала касаційну скаргу (в новій редакції) у якій просить за підсумками розгляду цієї касаційної скарги рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2024, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі №922/1674/24 скасувати, а справу повернути на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

З огляду на дату (27.12.2024) усунення ФОП Потаскаєвою Ю.С. недоліку, скаржниця подала матеріали усунення недоліку касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 19.12.2024 у справі №922/1674/24.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

У поданій касаційній скарзі (в новій редакції) ФОП Потаскаєва Ю.С. з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що правові позиції судів у оскаржуваних судових рішеннях грубо суперечать і не відповідають правовим позиціям Верховного Суду у справах: щодо правових наслідків перебування майна на балансі підприємства, викладених у постановах Верховного Суду від 20.12.2023 у справі №914/3178/22, від 12.10.2022 у справі №922/2773/21, від 12.01.2021 у справі №924/1103/19, від 31.08.2018 у справі №924/1020/17, від 11.06.2019 у справі №918/1400/14; щодо застосування приписів частини шостої статті 762 ЦК України (про відсутність обов`язків сплачувати орендну плату за час неможливості користування орендованим майном) у постановах Верховного Суду у справах №914/1248/18, №914/2264/17, №910/8040/20, №616/41/20, №910/14244/20, №911/1064/21, №910/13158/20, №910/10657/19, №914/2857/20, №915/1046/19, №914/2264/17, №911/3067/20; щодо застосування приписів норм статей 631,651 ЦК України про можливість розірвання лише діючого договору, викладених у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, від 18.11.2019 у справі №910/16750/18; щодо застосування приписів статей 217, 230, 231, 232 ГК України про необхідність договірного визначення розміру пені як підстави для можливості її стягнення у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №908/1501/18 та про необхідність застосування до нарахування пені 6-місячного строку, установленого нормами частини 6 статті 232 ГК України у випадку відсутності іншого строку нарахування пені у договорі, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22, постановах Верховного Суду від 20.08.2021 у справі №910/13575/20, від 15.11.2019 у справі №904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі №911/634/19; щодо порядку застосування приписів норм статті 126 ГПК України в частині критеріїв визначення обґрунтованого розміру витрат на професійну правничу допомогу, які викладені у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17, від 19.02.2019 у справі №917/1071/18, від 04.12.2018 у справі №911/3386/17, від 11.12.2018 у справі №910/2170/18, від 02.02.2024 у справі №910/9714/22 та ін., а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц; щодо застосування пункту 6 статті 3 ЦК України та доктрини «venire contra factum proprium» (принципу добросовісності поведінки), викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц.

Також скаржниця у касаційній скарзі з посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 та пункту 1,4 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що свідчить про порушення названими судовими інстанціями вимог статті 86 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного дослідження наявних у справі доказів та частин першої і п`ятої статті 236 названого Кодексу стосовно обґрунтованості судових рішень

З огляду на викладене касаційна скарга ФОП Потаскаєва Ю.С. подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Отже, суд доходить висновку, що скаржником на виконання ухвали Верховного Суду від 19.12.2024 у справі №922/1674/24 усунуто недоліки касаційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження, ураховуючи дату складання повного тексту оскаржуваних постанов з цієї справи.

Щодо клопотання про зупинення виконання рішення та постанови на час касаційного перегляду цієї справи, що оскаржуються, яке обґрунтовано тим, що судові рішення та постанова покладають на відповідача надмірний фінансовий тягар сплатити позивачу значну суму грошових коштів, яка у понад 25 разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати в Україні, у 54 рази перевищує встановлений у Державі розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за умов фактичного нездійснення відповідачем своєї підприємницької діяльності в України протягом останніх двох років через воєнний стан в Україні та бойові дії у Харківській області. Водночас можливе примусове стягнення цих значних коштів з відповідача в рамках виконавчого провадження, із застосуванням заходів виконавчого провадження як-то арешт рахунків, опис та арешт майна, очевидно заблокують не лише підприємницьку діяльність відповідача, а й ускладнять життя відповідача як людини загалом, що неминуче завдасть шкоди як самому відповідачу, так і іншим особам (членам її сім`ї), але при цьому не прискорять виконання судового рішення на користь позивача.

Через активні ракетні обстріли, яких зазнає Харківська область на систематичній основі, відповідач, задля власної безпеки та безпеки рідних, була змушена тимчасово покинути місце постійного проживання та призупинити підприємницьку діяльність. За даними Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльність відповідача як фізичної особи-підприємця є: 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Додатковими видами діяльності є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 56.29 Постачання інших готових страв. Податковою адресою відповідача є 63230, Харківська обл., Нововодолазький р-н, село Просяне, вулиця Миру, будинок 31. Зважаючи на особливості та специфіку таких видів діяльності, після виїзду за кордон відповідач була позбавлена можливості здійснювати свою підприємницьку діяльність в Україні. Чоловік відповідачки ОСОБА_1, має статус особи з інвалідністю та є інвалідом війни другої групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та довідкою МСЕК (копії додається), що зумовлює необхідність додаткової уваги до нього та створює на відповідача додаткове фінансове навантаження для забезпечення нормальної життєдіяльності такої особи з інвалідністю.

З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії.

Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Заява про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №904/94/19).

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.

Так, навіть саме по собі проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Суд має право зупинити виконання судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням не свідчать про автоматичну необхідність їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення.

Слід зауважити, що за змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Суд враховує, що у клопотанні скаржника про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення не наведені аргументовано/обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення його виконання, а наведені мають декларативний характер, а тому твердження оцінюються як припущення, адже відсутні докази на підтвердження факту необхідності зупинення виконання оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи викладене, зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих і підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного перегляду, в задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи №922/1674/24, з огляду на технічний стан функціонування та наповнення Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 294, 332 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №922/1674/24 за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Потаскаєвої Юлії Станіславівни на рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2024, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2024, додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2024.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Касаційного господарського суду на 04 лютого 2025 року о 13:00 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. №302.

3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 30 січня 2025 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

4. Відмовити Фізичній особі - підприємцю Потаскаєвій Юлії Станіславівни у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2024, додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2024, постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 та додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 до моменту перегляду цієї справи в касаційному порядку.

5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. Суд роз`яснює, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду враховуючи наявність у Суду технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції та/або з урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

6. Витребувати матеріали справи №922/1674/24 Господарського суду Харківської області за позовом Радгоспробкоопу «Безлюдівський» до Фізичної особи - підприємця Потаскаєвої Юлії Станіславівни про розірвання договору та стягнення коштів.

7. Копії ухвали надіслати до Господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова

Суддя А. Ємець