Ухвала

від 13.01.2025 по справі 440/9716/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2025 року

Київ

справа №440/9716/21

адміністративне провадження №К/990/50167/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі № 440/9716/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ОІЛ СЕРВІЗ КОМПАНІ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

25.12.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 24.12.2024.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 25.09.2024, повний її текст складено 01.10.2024, відповідно, останнім днем для оскарження цього судового рішення було 31.10.2024. Однак, касаційну скаргу у цій справі подано 24.12.2024, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило кдопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що попередню касаційну скаргу Верховний Суд повернув, а повернення не позбавляє права на повторне звернення з касаційною скаргою. Зазначає, що вперше касаційна скарга була подана у встановлений законодавством строк, а повторне звернення відбулося у найкоротші строки зі сплатою судового збору, що свідчить про наявність реального наміру ГУ ДПС реалізувати своє право на касаційне оскарження рішень судів, що призвели до неправильного вирішення справи. Просить суд вважати, що строк пропущено з поважних причин, що є підставою для його поновлення.

Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, виходячи з такого.

Суд встановив, що вперше касаційну скаргу ГУ ДПС подало через підсистему «Електронний суд» 30.10.2024, проте, Верховний Суд ухвалою від 12.11.2024 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд звернув увагу, що посилання скаржника на висновки Верховного Суду України і Верховного Суду, ухвалені з питання застосування норм права в редакціях, які не діяли на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин, не може вважатися належними і достатніми для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Крім того, суд звернув увагу, що у касаційній скарзі наводяться доводи незгоди із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у цій справі обставин, які зумовлюють виникнення у позивача обов`язку, встановленого підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України. Однак, такі наведені безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій і не обумовлені посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України. Електронний примірник цієї ухвали суду ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 18.11.2024 о 04:24.

Вдруге касаційну скаргу ГУ ДПС направило до суду через підсистему «Електронний суд» 24.12.2024, тобто більше ніж через місяць з дня отримання ухвали Верховного Суду від 12.11.2024.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ГУ ДПС не обґрунтовує необхідність такого проміжку часу для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Тим більш, повторно подана касаційна скарга не відповідає вимогам процесуального закону.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд в ухвалі від 12.11.2024 вже роз`яснював скаржникові, що системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Також Верховний Суд в цій ухвалі суду роз`яснив обов`язкові умови, які мають зазначатися в касаційній скарзі, у випадку оскарження судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

У вдруге поданій касаційній скарзі міститься посилання на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Водночас скаржник керується обов`язковими умовами, передбаченими для зазначення в касаційній скарзі у випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

ГУ ДПС зазначає про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 22.04.2021 у справі № 640/19498/19, від 01.06.2021 у справі № 640/9167/20 та від 11.04.2022 у справі № 640/5652/19. Свою позицію мотивує тим, що такі не можуть бути застосовані у цій справі, адже предметом її розгляду є донарахування ПДВ, зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ та зменшення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, що сформовано за рахунок взаємовідносин з контрагентом по придбанню тимчасово ввезеного на територію України бурильного обладнання, а тому наявний відповідний порядок застосування даних норм до спірних правовідносин як на підставу скасування зобов`язань є необґрунтованим, та є безумовною підставою для відступлення від висновку Верховного Суду при вирішенні справи № 440/9716/21.

Колегія суддів звертає увагу, що відкриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України можливе у тому випадку, коли скаржник обґрунтує, що висновок, який викладений у постанові Верховного Суду, не відповідає правильному тлумаченню і застосуванню конкретної норми. Обов`язковою умовою для цього є подібність умов її застосування з огляду на конкретні обставини справи та позиції сторін у справі. Тобто, висновок, який викладено у постанові Верховного Суду, і висновок, який, на переконання заявника, має бути здійснений за результатами відступу від правової позиції, повинен стосуватися одних і тих самих норм права (їх сукупності) в ідентичних редакціях.

Тому у випадку, якщо скаржник вважає, що судами застосовано висновки Верховного Суду, які сформульовані у правовідносинах, які не є подібними, скаржник, обґрунтовуючи неправильне застосування судами норм матеріального права, повинен поряд із аргументами про застосування висновку Верховного Суду у неподібних правовідносинах зазначити або висновок Верховного Суду, який наявний у подібних правовідносинах, або обґрунтувати відсутність такого висновку у подібних правовідносинах.

Відповідно, доводи про незастовність висновків Верховного Суду не можуть бути підставою для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України.

Більш того, скаржник посилається на висновки Верховного Суду щодо можливості формування податкового кредиту з ПДВ, суми яких були сплачені на підставі тимчасових митних декларацій. Водночас в подальшому доводить наявність у цій справі обставин, які зумовлюють виникнення у позивача обов`язку, встановленого підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України.

Колегія суддів звертає увагу на суперечність цих доводів, які не дають можливості з`ясувати дійсної позиції контролюючого органу: відсутність підстав для формування податкового кредиту, що мало місце у періоді сплати сум ПДВ, чи наявність підстав для «обнулення» сформованого податкового кредиту, що мало місце у періоді виявлення обставин не використання ввезеного обладнання у господарській діяльності платника податків.

Більш того, аналогічно первісній редакції касаційної скарги, доводи про неправильне застосування судами підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України не обумовлені посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі № 440/9716/21 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева І.А. Васильєва