Рішення

від 16.10.2007 по справі 5/321-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/321-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" жовтня 2007 р.                                                                             Справа № 5/321-07

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий союз”, м. Київ

до Дочірнього підприємства “Вишгородтранс”, м. Вишгород

про стягнення 70960,20 грн.

за участю представників:

позивача:Пелюка С.С. - дов. від 30.03.2007р., Головченко С.О. –директор

відповідача:Шостак І.О. –дов. від 13.09.2007р. №66.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий союз” (далі –позивач) до Дочірнього підприємства “Вишгородтранс” (далі –відповідач) про стягнення 70960,20 грн. збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо розвантаження будматеріалів, що потягло за собою порушення договірних зобов'язань позивача перед іншим контрагентом. За вказане порушення контрагент виставив позивачу претензію про стягнення збитків в розмірі 67960,20грн., яку позивач задовольнив. Зазначене, на думку позивача, завдало йому збитків у вигляді сплачених грошових коштів контрагенту за іншим зобов'язанням в розмірі 67960,20 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача 3000 грн. збитків, пов'язаних з розглядом справи в господарському суді.  

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів викладених в відзиві, які зводяться до відсутності порушень своїх договірних зобов'язань та належного їх виконання, що підтверджується актом виконаних робіт №1/1 до договору від 01.09.2005р. №01/09-01, підписаного сторонами та завіреного печатками підприємств.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі 01.09.2005р. було укладено договір про надання послуг з розвантажувально-навантажувальних робіт №01/09-01, за умовами якого позивач –замовник дає завдання, а відповідач-виконавець зобов'язується надавати послуги з розвантаження та навантаження будматеріалів власним вантажним портальним краном КПГ-10. Підтвердженням надання послуг за цим договором є акт, який складається сторонами подекадно упродовж місяця, шляхом його підписання відповідальними представниками сторін.

До обов'язків замовника належить сплата вартості наданих послуг виконавця в розмірі, порядку і в строки, визначені договором; надання  інформації, необхідної для надання послуг, а саме: дату, час, термін та вид послуг(п.п 2.1, 2.2 договору).

Пунктами 3.1, 3.2 встановлено, що виконавець зобов'язаний надавати послуги в порядку та в строк, визначені договором та забезпечити якість послуги відповідно до вимог, які узгоджені із замовником.

За надання послуг за цим договором замовник сплачує виконавцеві плату у розмірі за одну норма годину навантаження-розвантаження –120 грн. з ПДВ в 3-денний строк після складання акта виконаних робіт, шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок виконавця (п. 4.1 договору).

На виконання умов договору відповідач надав позивачу послуги з розвантаження та навантаження будматеріалів власним вантажним портальним краном КПГ-10.

Факт належного виконання відповідачем зобов'язань з надання вказаних послуг підтверджується актом виконаних робіт №1/1 від 30.09.2005р., який завірений печатками підприємств та підписаний сторонами без зауважень та застережень. Відповідно до вказаного акта розвантажувально-навантажувальні роботи тривали 26,8 год., їх вартість склала 3216 грн., сторони претензій одна до одної не мають.

Судом також встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Річфлотсервіс” –постачальником і позивачем - покупцем 01.09.2005р. було укладено договір поставки №18. За умовами укладеного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця пісок річний, шляхом його перевезення власними плавзасобами на комерційний причал, площадку ВАТ ВЕБТ, міста Вишгород. Постачальник зобов'язується передати товар у власність, а покупець  зобов'язується забезпечити своєчасне його приймання у власність та оплату товару.

Сторонами були погоджені і умови стосовно вимог розвантаження товару. Так, позивач зобов'язаний  забезпечити своєчасне приймання товару та виконання розвантажувальних робіт, швидкість розвантаження не повинна бути меншою за 100 тон на годину.

Відповідно до актів №450 від 13.09.2005р. і №464 від 16.09.2005р., які підписані та скріплені печатками сторін за договором поставки, на причал м. Вишгород було розвантажено 1411 тон піску річного, упродовж вересня 2005 року розвантажувальні роботи проводились: з 22:30 год. 09.09.2005р. до 15:30 год. 13.09.2005р., що складає 89 год., та з 14:30 год. 14.09.2005р. до 08:00 год. 16.09.2005р., що складає 130 год. 30 хв., загальний час розвантаження склав 130 годин 30 хвилин.

Судом також встановлено, що на адресу позивача 25.10.2005р., 06.09.2006р. від ТОВ “Річфлотсервіс” надійшла претензія щодо відшкодування 67960,20 грн. збитків, завданих простоєм баржі.

Платіжними дорученнями №212 від 27.04.2007р., №217 від 08.05.2007р., №220 від 18.05.2007р., №227 від 25.05.2007р. позивач перерахував ТОВ “Річфлотсервіс” грошові кошти в розмірі 67960,20 грн., задовольнивши, таким чином,  виставлену претензію свого контрагента за договором поставки.

З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача 67960,20 грн. збитків, сплачених контрагенту за договором поставки №18 від 01.09.2005р., яких він зазнав у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з розвантажувально-навантажувальних робіт №01/09-01 від 01.09.2005р. щодо розвантаження будматеріалів з неналежною швидкістю.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до  ч. 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно із ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення  - протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Дослідивши умови договору про надання послуг з розвантажувально-навантажувальних робіт №01/09-01, укладеного між сторонами у справі, судом встановлено, що вони не містять величин виміру швидкості здійснення відповідачем розвантажувальних робіт. Разом з тим до обов'язків замовника  - позивача належить, зокрема,  надання  інформації, необхідної для надання послуг, а саме: дату, час, термін та вид послуг (п.п 2.1, 2.2 договору).

Проте, позивач не надав доказів належного повідомлення відповідача про те, що останній повинен розвантажити пісок річний, який надійшов на причал від ТОВ “Річфлотсервіс”, зі швидкістю не меншою, ніж 100 тон на годину. Також така швидкість розвантаження не передбачена і умовами договору  №01/09-01.

Тобто позивач не був зобов'язаний здійснювати розвантаження піску річного з зазначеною швидкістю, що спростовує твердження позивача про неналежне виконання відповідачем умов договору щодо надання названих послуг.

Отже, враховуючи фактичні обставини справи, зазначені норми законодавства, суд приходить до висновку про недоведеність факту неналежного виконання відповідачем зобов'язання за договором №01/09-01 від 01.09.2005р. щодо розвантаження піску річного з належною швидкістю, відсутністю вини відповідача у понесених позивачем збитках, та відсутністю складу правопорушення в діях відповідача, а відтак і про необґрунтованість заявлених до відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте позивачем всупереч вимогам ч. 1 ст. 33 ГПК України не доведено тих обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

Оскільки позивачем не доведено протиправної поведінки відповідача, зокрема, порушення останнім зобов'язань за договором №01/09-01 від  01.09.2005р., причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, а відповідачем навпаки доведено належне виконання зазначеного договору то суд приходить до висновку про відсутність повного складу цивільного правопорушення, що є обов'язковою умовою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, в зв'язку з чим позовні вимоги  про стягнення 67960,20 грн. збитків задоволенню не підлягають.

Що стосується вимоги в частині стягнення збитків в розмірі 3000 грн., які полягають в витратах на правове обслуговування, то такі витрати не є збитками. Так, віднесення до збитків витрат товариства на правове обслуговування суперечить приписам статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з оспорюванню шкодою  (збиттками).

З огляду на викладене, та враховуючи вказані приписи законодавства, суд приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення збитків в заявленій сумі.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позову повністю.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В позові відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Подоляк Ю.В.