Рішення

від 04.10.2007 по справі 5/318-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/318-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" жовтня 2007 р.                                                                             Справа № 5/318-07

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія                  “Євроліс”, м. Полтава

до Приватного підприємства “Славутич –Ліспром”, м. Славутич

про стягнення 8593,69 грн.,

за участю представників:

позивача:Палажченко О. Е. –дов. від 20.02.2006р. №174

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія “Євроліс” (далі –Позивач) до Приватного підприємства “Славутич –Ліспром” (далі –Відповідач) про стягнення 8593,69 грн., в тому числі, 6874,20 грн. основного боргу та 1719,49 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Представником позивача подано до суду заяву про уточнення позовних вимог від 21.09.2007р. №46, якою позивач збільшує суму позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 6874,20 грн. збитків, 743,35 грн. пені та неустойку у розмірі 8% вартості непоставленої в строк продукції в сумі 549,93 грн.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.09.2007р. № 46, та просить суд їх задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 03.08.2007р. та від 20.09.2007р., в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі  15.09.2005р. було укладено договір поставки за умовами якого відповідач –постачальник зобов'язався поставити і передати у власність позивача –покупця товар, а останній, в свою чергу,  зобов'язався прийняти та оплатити необрізні та обрізні соснові пиломатеріали товщиною 50, 40, 30, 25 мм. Відхилення за товщиною становить +2 мм; 1 мм. Вологість пиломатеріалів становить 8+2%.  

Пунктом 3.1 договору передбачено, що розрахунки за продукцію здійснюються позивачем шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача.

Умови оплати  - 100% передоплата за 100 м. куб. пиломатеріалів (п. 3.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 02.12.2005р. було пред'явлено позивачеві рахунок-фактуру №69 (далі –рахунок) на суму 26800 грн. для здійснення останнім попередньої оплати вартості 40 м. куб. пиломатеріалів.

На підставі виставленого рахунку позивач платіжним дорученням №359 від 19.12.2005р. перерахував 26800 грн. на розрахунковий рахунок відповідача.

Відповідно п. 3.3 договору відповідач зобов'язався поставити першу партію пиломатеріалів в кількості 30 м. Куб. не пізніше 10 календарних днів з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок відповідача, 70 м. куб. не пізніше 20 календарних днів з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок відповідача.

          За рахунком-фактурою №69 від 02.12.2005р. відповідач повинен був поставити позивачеві пиломатеріали соснові сухі необрізні 30 мм в кількості 40 м. куб. на суму 26800 грн., проте в порушення своїх договірних зобов'язань поставив лише 29,74 м. куб. на суму 19925,80 грн., що підтверджується накладною №5 від 17.01.2006р. та товарно –транспортною накладною серії  02АБВ від 17.01.2006р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що відповідач свої зобов'язання щодо виконання умов договору порушив, тобто не допоставив  позивачеві 10,26 м. куб. пиломатеріалів на суму 6874,20 грн.

Позивачем 14.02.2006р. на адресу відповідача було надіслано претензію №07 з вимогою допоставити  10,26 куб. м дошки. Проте вказані вимоги претензії останнім залишені без задоволення.

Згідно  статті 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до вимог статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Оскільки на виконання умов договору позивач перерахував відповідачеві 26800 грн. передоплати, а відповідач поставив позивачу товар лише на 19925,80 грн., то сума недопоставленого товару становить  6874,20 грн., що є реальними збитками позивача, які останній поніс внаслідок порушення зобов'язання відповідачем.

          Відповідно до п. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі –продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 6874,20 грн. збитків є обґрунтованою та доведеною, а відтак підлягає задоволенню.

Разом з тим, позивач на підставі п. 4.2. договору просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язання пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу за період з 10.01.2006р. до 10.07.2006р., що за його розрахунком складає                  743,35 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розрахунок пені позивачем є арифметично вірним, відповідає  вимогам законодавства та обставинам справи.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 8% вартості непоставленої в строк продукції, що за його розрахунком складає 549,93 грн.

Приписами статті 271 Господарського кодексу України передбачено, що Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, а також Особливі умови поставки окремих видів товарів.

Так, відповідно до п. 57 Положення про поставки продукції виробничо –технічного призначення, затвердженого Постановою  Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 р. №888 за прострочку поставки або недопоставки продукції постачальник сплачує покупцеві неустойку в розмірі 8% вартості непоставленої в строк продукції.

Оскільки дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань, тому є підстави для нарахування неустойки в розмірі 8% вартості непоставленої в строк продукції.

Здійснений позивачем розрахунок неустойки відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Згідно статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача доведена матеріалами справи та не спростована відповідачем.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 6874,20 грн., пені в сумі 743,35 грн. та 549,93 грн. неустойки -  8% вартості непоставленої в строк продукції є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Славутич –Ліспром” (07100, Київська область, Тбіліський квартал, б. 6, кв. 7, код ЄДРПОУ 30405948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія “Євроліс” (36009, м. Полтава, вул. Визволення, 21, код ЄДРПОУ 32844860) 6874 (шість тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 20 коп. –збитків, 743 (сімсот сорок три) грн. 35 коп. пені, 549 (п'ятсот сорок дев'ять) 93 коп.  неустойки у розмірі 8% вартості непоставленої в строк продукції, 102 (сто дві) грн. –витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Подоляк Ю.В.