Постанова

від 14.01.2025 по справі 753/11370/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №753/11370/24 Головуючий у суді І інстанції: Комаревцева Л.В.

провадження №22-ц/824/3134/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Музичко С.Г., Олійника В.І.,

секретар судового засідання: Дуб С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Ковальова Юрія Юрійовича, який діє в інтересах особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 , та за апеляційною скаргою Восьмої київської державної нотаріальної контори на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Восьмої київської державної нотаріальної контори про визнання незаконним та скасування рішення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії,

ВСТАНОВИВ:

10.06.2024 року позивачка звернулась до суду з вказаною позовною заявою.

Позов обгрунтованим тим, що з 22.04.1994 року позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 30.09.2019 року.

12.03.2020 року у Восьмій київській державній нотаріальній конторі була відкрита спадкова справа № 25/2020. До спадкової справи були долучені документи на підтвердження факту належності майна подружжю на праві спільної сумісної власності.

14.05.2024 року позивачка подала до відповідача спільну заяву про відновлення вчинення нотаріальних дій, в тому числі, щодо видачі позивачці свідоцтва про право власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя. 21.05.2024 року позивачка повторно подала ідентичну заяву через те, що відповідачем не було здійснено будь-яких дій чи повідомлення про розгляд попередньої заяви.

06.06.2024 року на усну вимогу відповідача додатково було надано ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 23.05.2024 року у справі № 753/9645/21, якою в тому числі, позовні вимоги до ОСОБА_2 залишено без задоволення.

06.06.2024 року відповідачем було прийнято рішення про відмову у задоволенні звернення позивачки, яке по суті є рішенням про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Обгрунтовуючи рішення про відмову у вчиненні нотаріальної дії відповідач зазначив, що до вирішення справи у суді та без подачі заяв всіх спадкоємців ( ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ) позивачці не будуть видані свідоцтва про право власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя.

Позивачка вважає рішення відповідача необгрунтованим та незаконним, у зв`язку з цим просила суд визнати незаконним та скасувати рішення державного нотаріуса Восьмої київської державної нотаріальної контори Світлани Кузьменко від 06.06.2024 № 587, 588, 589/02-14 про відмову у видачі свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 09 вересня 2024 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного нотаріуса Восьмої Київської державної нотаріальної контори Кузьменко Світлани від 06.06.2024 року № 587, 588, 589/02-14 про відмову у видачі свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, 08 жовтня 2024 року адвокат Ковальов Ю.Ю., який діє в інтересах особи, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що судом першої інстанції було порушено норми ст. 42 «Про нотаріат», яка передбачає, що за обгрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Вказував, що скаржник у даній справі звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовними заявами про визнання права власності на частку спадкового майна, які були подані 11.07.2024 року і 27.08.2024 року, що підтверджується ухвалами суду у справах №№ 753/13497/24 і 753/16696/24. Тобто наявний спір щодо спадкового майна був підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії, оскільки один із спадкоємців повідомив нотаріуса про надходження позовної заяви до суду.

Також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 09 жовтня 2024 року Кузьменко С.І., яка представляє в інтереси Восьмої київської державної нотаріальної контори, подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що станом на дату звернення позивачки до суду на червень 2024 року чинною редакцією статті 50 Закону України «Про нотаріат» передбачається, що оскаржуються до суду тільки нотаріальна дія, або відмова у її вчиненні. Однак звертаючись з позовною заявою до суду серед переліку документів доданих до позовної заяви такого додатку як постанова про відмову у вчинення нотаріальних дій до позовної заяви, як письмового доказу про незаконне рішення не надала.

Судом першої інстанції не встановлено фактичні обставини справи, а саме, що позивачка не зверталась до Восьмої київської державної нотаріальної контори із вимогою про видачу їй постанови про відмову у вчиненні їй нотаріальних дій, а отже, як наслідок постанова про відмову у вчиненні нотаріальної їй нотаріусами контори не виносилась.

Разом з тим судом безпідставно та незаконно було ототожнено лист нотаріальної контори від 06.06.2024 року за № №587, 588, 589/02-14 з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії чим проігноровано вимоги чинного законодавства, щодо витребування від позивачки виключно оригіналу постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій нотаріуса, як єдиного належного документу у таких судових спорах.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані також тим, що Восьмою київською державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведено спадкову справу за №25/2020. Про прийняття спадщини подали заяви троє громадян: переживше подружжя і спадкоємець ОСОБА_2 , дочка спадкодавця ОСОБА_1 та син спадкодавця ОСОБА_4 .

У січні 2024 року спадкоємець ОСОБА_1 звернулась до Восьмої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом. Було викликано нотаріусом інших спадкоємців позивачку ОСОБА_2 для подачі нею підтверджуючих документів про звернення її до суду, у зв`язку з тим, що ще у 2022 році вона подала заяву про звернення її до суду про визначення частки у праві спільної сумісної власності такого майна як грошових коштів. На що позивачка та ОСОБА_4 подали, заяву про зупинення вчинення нотаріальних дій. Аргументом було те, що позивачка буде звертатись до суду з позовною заявою про визнання спільно набутого майна подружжя її особистою приватною власністю.

До травня 2024 року ніхто із спадкоємців та переживше подружжя за вчиненням нотаріальних дій до нотаріальної контори не звертався. У травні ОСОБА_2 (позивачка) звернулась про відновлення вчинення нотаріальних дій, але тільки відносно себе та спадкоємця ОСОБА_4 зазначаючи, що між нею та ОСОБА_4 відсутні спори про право або факти щодо зазначених дій та що це підтверджується заявами та документами, разом з тим зупинення вчинення нотаріальних дій, видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я іншого спадкоємця ОСОБА_1 позивачка просила залишити в силі до моменту вирішення спору в суді.

В подальшому, на адресу Восьмої київської державної нотаріальної контори надійшла копія позовної заяви від дочки спадкоємця ОСОБА_1 про те, що вона подає позов до суду про визнання права власності на спадкове майно до спадкоємців ОСОБА_4 та пережившого подружжя ОСОБА_2 , грошові кошти зазначені в позовній заяві є предметом позовних вимог ОСОБА_1 ..

Нотаріальна діяльність в якості свого предмета має безспірні справи щодо реалізації цивільних прав, як наслідок, нотаріус позбавлений можливості самостійно встановити розмір (склад) спадкового майна померлого ОСОБА_3 за умови наявності спору між особами, які подали заяву про прийняття спадщини, який розглядається у порядку цивільного судочинства, та результати вирішення якого можуть безпосередньо вплинути на нього.

30 жовтня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Восьмої київської державної нотаріальної контори від позивачки ОСОБА_2 , просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

13 листопада 2024 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 від позивачки ОСОБА_2 , просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 ..

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався ст. 71 Закону України «Про нотаріат» та обгрунтовував свої висновки тим, що нотаріальні дії підлягають відновленню.

Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, 22.04.1994 укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , про що Відділом реєстрації актів громадянського стану Ватутінської районної державної адміністрації м. Києва в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за №518, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_6 ( а.с.6).

Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві складено актовий запис №16138 ( а.с.7).

15.12.2023 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулись до Восьмої Київської державної нотаріальної контори із заявою про відновлення вчинення нотаріальних дій, а саме щодо видачі свідоцтв про право власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя та свідоцтв на право на спадщину щодо грошових коштів та вкладень, розміщених у банківських установах та на їх зберіганні, в частині їх видачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Також просили залишити в силі рішення (постанову) про зупинення вчинення нотаріальних дій, а саме видачі свідоцтв на право на спадщину щодо грошових коштів та вкладень, розміщених у банківських установах та на їх зберіганні, в частині їх видачі ОСОБА_1 до моменту вирішення спору (набрання законної сили рішення суду) по справі № 753/9645/21 ( а.с.8-9).

06.06.2024 державний нотаріус Восьмої київської державної нотаріальної контори Кузьменко С. за результатами розгляду звернення спадкоємців ОСОБА_2 , ОСОБА_4 щодо часткового відновлення вчинення нотаріальних дій, а саме видачі свідоцтв про право власності на майно на частку в спільному майні подружжя та свідоцтв про право на спадщину щодо грошових коштів та вкладень, розміщених у банківських установах та на їх зберіганні в частині їх видачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 повідомила про те, що до вирішення спору в суді щодо спадкового майна по спадковій справі за №70/2020 відкритої до майна померлого ОСОБА_3 відмовлено у зверненні, оскільки нормами ЗУ «Про нотаріат» не передбачено часткової відміни зупинення вчинення нотаріальних дій для спадкоємців, задоволення звернень можливо у випадку подачі заяв від імені всіх спадкомємців на вищезазначене майно ( а.с. 15).

Відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 23 травня 2024 року по цивільній справі №753/9645/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання заборгованості солідарним обов`язком подружжя та стягнення коштів залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання солідарним обов`язком подружжя, прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання недійсною розписки та об`єднано провадження в справі ( а.с. 11-14).

Згідно з статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з статтею 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Питання видачі свідоцтва про право на спадщину та винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії регулюються Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5.

Стаття 34 Закону України «Про нотаріат» містить вичерпний перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси.

Згідно з статтею 42 Закону України «Про нотаріат» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.

Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії.

Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.

За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Законами України можуть бути встановлені також інші підстави для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій.

Підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій, нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, визначені статтею 49 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників; 9) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною третьою статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальних дій.

Нотаріус зобов`язаний мотивувати свої дії, направлені на відмову у вчиненні нотаріальної дії. При цьому, нотаріусу заборонено лише безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії (постанова Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 473/1878/19 (провадження № 61-20469сво19)).

Аналогічні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 24.01.2024 року у справі № 511/1875/21.

В матеріалах справи наявна копія ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 23.05.2024 у справі № 753/9645/21, якою зокрема позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання заборгованості солідарним обов`язком подружжя та стягнення коштів, залишено без розгляду в частині вимог щодо ОСОБА_2 .

Прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання недійсною розписки до спільного розгляду з позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання заборгованості солідарним обов`язком подружжя та стягнення коштів, об`єднавши позови в одне провадження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що станом на час прийняття відмови у вчиненні нотаріальної дії Дарницьким районним судом м. Києва рішення у справі № 753/9645/21 не прийняте, отже у нотаріуса були підстави вважати, що наявний спір щодо підстав для отримання спадкоємцями, які прийняли спадщину, свідоцтва про право спадщину.

Пунктом 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі №438/630/14-ц (провадження №14-577цс19) зазначено, що закріплене у статті 50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може привести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб. У порядку цивільного судочинства розглядаються вимоги про оскарження дій нотаріуса лише у разі відсутності спору про право між учасниками цивільних правовідносин.

Отже, оскаржуване рішення державного нотаріуса Восьмої київської державної нотаріальної контори Кузьменко С. від 06.06.2024 року № 587/ 588/ 589/02-14 про відмову у видачі свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя є правомірною, оскільки нотаріальна діяльність в якості свого предмета має безспірні справи щодо реалізації цивільних прав, як наслідок, нотаріус позбавлений можливості самостійно встановити розмір (склад) спадкового майна померлого ОСОБА_3 , за умови наявності спору між особами, які подали заяву про прийняття спадщини, який розглядається у порядку цивільного судочинства, та результати вирішення якого можуть безпосередньо вплинути на нього.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, оскільки у нотаріуса були відсутні правові підстави для видачі свідоцтва позивачу про право на спадщину, а тому відповідач діяв в межах своїх повноважень та з дотриманням вимог Закону України «Про нотаріат» і був позбавлений можливості вийти за межі вимог норм чинного законодавства, якими користується нотаріус при вчиненні нотаріальних дій при видачі свідоцтв про право на майно.

Відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину, могла призвести до порушення майнових прав інших заінтересованих осіб.

Таким чином, доводи апеляційних скарг заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

Тобто при вирішенні даної скарги, суд першої інстанції мав керуватись положеннями ст.ст. 42, 49 Закону України «Про нотаріат».

Щодо розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви позивачка сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік).

При подачі апеляційної скарги, особі яка звертається з апеляційною скарго необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1816,80 грн (1211,20 х 150%).

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з позивачки на користь апелянтів ОСОБА_1 та Восьмої київської державної нотаріальної контори підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційних скарг у розмірі по 1816,80 грн.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційних скарг заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону, рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Ковальова Юрія Юрійовича, який діє в інтересах особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_1 задовольнити.

Апеляційну скаргу Восьмої київської державної нотаріальної контори задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 09 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Восьмої київської державної нотаріальної контори про визнання незаконним та скасування рішення нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Восьмої київської державної нотаріальної контори судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн 80 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Реквізити сторін:

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Стягувач: Восьмої київської державної нотаріальної контори, код ЄДРПОУ: 02901871, адреса: 02096, м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, буд. 16.

Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст постанови складено «15» січня 2025 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді С.Г. Музичко

В.І. Олійник