Ухвала

від 16.01.2025 по справі 335/1778/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року

м. Київ

справа № 335/1778/22

провадження № 51- 5576ск24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

перевіривши касаційну скаргу представника Акціонерного товариства «Інститут титану» (далі - АТ «Інститут титану») ОСОБА_4 на ухвалу судді Запорізького апеляційного суду від 25 липня 2024 року,

встановив:

слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ухвалою від

16 липня 2024 року задовольнив клопотання т.в.о слідчого, надав йому та слідчим СВ Відділу поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області дозвіл на тимчасовий доступ до документів, з можливістю вилучення їх копій, завірених належним чином, які перебувають у володінні АТ «Інститут титану», юридична та фактична адреса: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 180.

Представник АТ «Інститут титану» ОСОБА_4 вищевказану ухвалу слідчого судді оскаржив до Запорізького апеляційного суду.

Суддя Запорізького апеляційного суду ухвалою від 25 липня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

20 грудня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника

АТ «Інститут титану» ОСОБА_4 надійшла касаційна скарга, в якій він просив переглянути судові рішення в суді касаційної інстанції.

24 грудня 2024 року ухвалою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_4 було залишено без руху та надано п`ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків.

В ухвалі Суд указав, зокрема, на те, що встановити передбачений ст. 426 КПК України тримісячний строк звернення ОСОБА_4 із касаційною скаргою неможливо, оскільки відомостей про те, що скаргу до Суду було скеровано в межах строку на касаційне оскарження, а також про те, що вона не направлена (доставлена) до адресата з причин, які не залежали від волевиявлення ініціатора скарги, представником надано не було.

13 січня 2025 року на виконання ухвали Суду від 24 грудня 2024 року представник

АТ «Інститут титану» звернувся до Суду з заявою, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження ухвали судді Запорізького апеляційного суду від 25 липня 2024 року, скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

У своїй заяві ОСОБА_4 зазначає про те, що касаційна скарга АТ «Інститут титану» була подана ним у межах строку на касаційне оскарження - в електронному кабінеті її було сформовано, належним чином підписано електронним цифровим підписом та скеровано на адресу Суду саме 08 серпня 2024 року. Вказує також на те, що в інші дати, зокрема, 20 грудня 2024 року до Верховного Суду АТ «Інститут титану» касаційна скарга не подавалась. Технічні причини, що фактично обумовили збій доставки касаційної скарги, не залежали від АТ «Інститут титану» та знаходяться поза сферою відповідальності указаного підприємства.

Разом із тим, як на причини пропуску строку на касаційне оскарження ухвали судді Запорізького апеляційного суду від 25 липня 2024 року указує на те, що передача даних була ускладнена через незалежні від АТ «Інститут титану» фактори, пов`язані з порушенням роботи каналів зв`язку або серверів, які забезпечують функціонування підсистеми Електронного суду. Так, фахівцями підприємства було перевірено коректність відправлення та роботи технічних засобів і встановлено, що збій виник на стороні отримувача або проміжних технічних ланок, які забезпечують передачу інформації. Крім того, можливими причинами технічних перешкод є активне використання на території м. Запоріжжя засобів радіоелектронної боротьби, а тому вважає, що є всі підстави для поновлення йому строку на касаційне оскарження судового рішення.

Перевіривши касаційну скаргу й додані до неї матеріали, Суд уважає, що касаційна скарга представника АТ «Інститут титану» ОСОБА_4 підлягає поверненню з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 426 КПК України визначено, що касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, ухвала судді Запорізького апеляційного суду набрала законної сили 25 липня 2024 року. Останній день подачі касаційної скарги - 25 жовтня 2024 року. Касаційна скарга від представника АТ «Інститут титану» ОСОБА_4 на адресу Суду надійшла через систему «Електронний суд»

20 грудня 2024 року, тобто після закінчення визначеного законом строку касаційного оскарження.

Частиною 1 статті 117 КПК України передбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.

При вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на касаційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), й інші доречні обставини.

Як на підтвердження відправки саме 08 серпня 2024 року до Верховного Суду касаційної скарги ОСОБА_4 до заяви долучив скірншот із електронного кабінету « ОСОБА_5 як представник АТ «Інститут титану» з вебсайту «Електронний суд», однак у ньому не міститься інформації про надсилання касаційної скарги до Верховного Суду цього дня.

Також представником не надано підтвердження того, що касаційна скарга не була направлена (доставлена) до Верховного Суду з технічних причин (збій на стороні отримувача або проміжних технічних ланок, які забезпечують передачу інформації в системі «Електронний суд», а також активне використання на території м. Запоріжжя засобів радіоелектронної боротьби).

Відтак, зазначені представником обставини не можуть бути визнані Судом такими, що безпосередньо унеможливлювали звернутись із касаційною скаргою у визначений законом строк, а тому не є поважними причинами для його поновлення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.

Отже, особа має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Колегія суддів зауважує також на тому, що з дня подачі касаційної скарги -

08 серпня 2024 року (за твердженням представника) до 20 грудня 2024 року пройшов значний проміжок часу (більше 4 місяців), однак ОСОБА_4 не вжив ніяких заходів та не використав всіх процесуальних можливостей, щоб в розумні інтервали часу дізнатися про стан руху його касаційної скарги.

Інших обставин, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк, представником не наведено.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вважає зазначену представником

АТ «Інститут титану» причину пропуску процесуального строку поважною, тому клопотання задоволенню не підлягає, а касаційну скаргу необхідно повернути представнику.

Керуючись ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд

ухвалив:

відмовити представнику Акціонерного товариства «Інститут титану» ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження ухвалу судді Запорізького апеляційного суду від 25 липня 2024 року, касаційну скаргу - повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3