Ухвала

від 16.01.2025 по справі 348/3032/24

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа №348/3032/24

Провадження № 2-з/348/1/25

16 січня 2025 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Солодовніков Р.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шахрай Олександра Вікторовича про забезпеченняпозову поцивільній справіза позовноюзаявоюОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Шахрай О.В., який діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Шахрай О.І. 13.01.2025 року подано заяву про забезпечення позову, в якій представник позивача просить про забезпечення позову про стягнення боргу за договором позики шляхом: заборони вчиняти певні дії з перереєстрації належної ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Колібрі Анемос» (код ЄДРПОУ 45264356, зареєстрованого за адресою 78422, Івано-Франківська область, Надвірнянський район, село Лісна Тарнавиця, вул.Грушевського М., будинок 62) у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн.00 коп, що становить 100 відсотків статутного капіталу. Накласти арешт на житловий будинок загальною площею 128,8 кв.м. розташований за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2022181426240. Накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 2624083201:02:002:0081 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 131908726240, загальною площею 0,0468га, для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 ), номер відомостей про речове право 54443857.Накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідача де б воно не знаходилося, та на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках у будь-яких банківських установах, у межах суми стягнення 4150990,80грн. Необхідність застосування заходів забезпечення матеріального позову обумовлюється тим, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову оскільки фінансовий стан позичальника є нестабільним, стосунки між сторонами погіршилися, а тому виникла нагальна необхідність в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на все рухоме, нерухоме майно та арешт на корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю «Колібрі Анемос».

Суд, перевіривши доводи представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, дійшов такого висновку.

З матеріалів справи випливає, що на розгляді знаходиться цивільна справа за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, де позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №1 від 20.08.2024 року у розмірі 99000,0 доларів США, що складає 4150990,80грн (за курсом долара США, встановленого Національним банком України на дату подання позову).

Відповідно до ч.2ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

В силу вимог ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно п. 4постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22грудня 2006року №9«Про практикузастосування судамицивільного процесуальногозаконодавства прирозгляд заявпро забезпеченняпозову»передбачено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до цього жп. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналізуючи вищезазначені норми, можна зробити висновок, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що в заяві відсутнє обґрунтування застосування забезпечення позову, відсутні дані, які б підтверджували наявність ризиків, які призведуть до невиконання або ускладнення виконання рішення суду, оскільки згідно поданої заяви ці дані ґрунтуються на особистому припущені позивача. Також, стороною позивача до заяви про забезпечення позову не долучено жодного доказу на підтвердження наміру відповідача ОСОБА_2 відчужити майно,накладення арешту на яке просить сторона позивача. Заявник не довів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Більш того, заявником не доведено співмірність всіх заходів забезпечення позову, які позивач просить застосувати, зокрема заборони вчиняти певні дії з перереєстрації частки у статутному капіталі товариства, накладення арешту на житловий будинок і земельну ділянку, накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача де б воно не знаходилося, та на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках у будь-яких банківських установах, у межах суми стягнення 4150990,80 грн, із заявленими ОСОБА_1 вимогами з урахуванням предмету спору.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, вважаючи недоведеними доводи заявника про необхідність вжиття заходів забезпечення у обраний заявником спосіб та співмірність заходів забезпечення позову із заявленим предметом спору, прихожу до висновку, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні, а тому заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-150,153 ЦПК, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представникапозивача адвоката ШахрайО.В. про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.

Суддя Р.С.Солодовніков