Ухвала

від 17.01.2025 по справі 916/4338/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"17" січня 2025 р. Справа № 916/4338/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву селянського (фермерського) господарства «Родник» (вх. №2-57/24 від 15.01.2024) про забезпечення позову, подану по справі,

за позовом: селянського (фермерського) господарства «Родник»

до відповідача:Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району

Одеської області

про визнання незаконним та скасування рішення, витребування земельної ділянки на користь позивача.

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «Родник» (далі по тексту СФГ «Родник») звернулось до господарського суду з позовною заявою до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі по тексту Мологівська сільська рада) про визнання незаконним та скасування рішення відповідача від 26.03.2024 №999-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з №01.02 для ведення фермерського господарства» на « 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва»; про витребування у відповідача на користь позивача земельної ділянки з кадастровим номером 5120882000:01:001:0479, площею 18,1193 га, що належить позивачу на праві постійного користування згідно державного акта від 16.05.2000 серії II-ОД №019859.

Ухвалою суду від 21.10.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Мологівська сільська рада заперечує проти задоволення заявлених позивачем вимог. Відповідач вказує, що земельна ділянка була надана у постійне користування засновнику СФГ «Родник» ОСОБА_1 , після смерті якого спадкоємці, які успадкували права СФГ «Родник» відсутні. Мологівська сільська рада стверджує, що під час розгляду справи №495/5191/21 ОСОБА_2 (дружина ОСОБА_1 , наразі засновник СФГ «Родник») заперечувала факт створення її чоловіком СФГ, а, отже, має місце суперечлива поведінка. Крім того, відповідач вважає, що вимога про витребування земельної ділянки є неналежним способом захисту у спірних відносинах.

15.01.2025 до суду від СФГ «Родник» надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку загальною площею 18,1193 га з кадастровим номером 5120882000:01:001:0479 та заборони органам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, суб`єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, районним, районним у містах державним адміністраціям; акредитованим суб`єктам; державним реєстраторам юридичних осіб, громадських формувань, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно земельної ділянки.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову, за переконанням позивача, пов`язана з обставиною вжиття Мологівською сільською радою заходів з метою продажу права оренди на земельну ділянку на земельних торгах. Поряд з цим, однією із заявлених позивачем вимог є вимога про витребування земельної ділянки судове рішення у випадку задоволення якої неможливо буде виконати у зв`язку з передачею ділянки іншій особі. При цьому, СФГ «Родник» вказує про неможливість вжиття будь-яких інших заходів, крім подання заяви про забезпечення позову, оскільки процедура проведення аукціону повністю залежить від волі відповідача, який має належний адміністративний ресурс.

СФГ «Родник» також наголошує, що заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності відповідача.

17.01.2025 до суду від Мологівської сільської ради надійшли заперечення на заяву позивача, по тексту яких відповідач стверджує про наявність у ради, як власника земельної ділянки, права на передачу землі в оренду з метою наповнення місцевого бюджету та забезпечення функціонування сільської ради. При цьому, відповідач зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не узгоджується з приписами ч. 12 ст. 137 ГПК України, оскільки наслідком їх застосування унеможливить виконання рішення про проведення аукціону. Крім того, сільська рада стверджує про можливість порушення прав та законних інтересів нового орендаря спірної земельної ділянки.

17.01.2025 до суду від СФГ «Родник» надійшли додаткові пояснення, згідно яких позивач стверджує, що зі змісту заперечень відповідача можна встановити обставину проведення торгів. Таким чином, підстави для застосування ч. 12 ст. 137 ГПК України відсутні. Поряд з цим, відповідач звертає увагу, що право оренди на земельну ділянку, яка є предметом судового спору, ще не зареєстровано за іншою особою, а, отже, заходи забезпечення позову є своєчасними та такими, що відповідають вимогам закону.

Розглянувши заяву СФГ «Родник» про забезпечення позову, господарський суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2018 по справі №910/1040/18 дійшов висновку, що у випадку звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а не підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до ймовірного порушення його прав.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 також зазначила, що у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Водночас у таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Враховуючи звернення СФГ «Родник» до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання у визначеному Законом України «Про виконавче провадження» порядку, судом має бути досліджено питання наявності обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся. При цьому, суду також необхідно встановити чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас, для встановлення наявності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Предметом заявлених СФГ «Родник» позовних вимог до Мологівської сільської ради є вимоги про визнання незаконним та скасування рішення, витребування земельної ділянки на користь позивача. В обґрунтування заявленого позову СФГ «Родник» посилається на порушення його прав, як постійного землекористувача, у зв`язку з невизнанням відповідачем прав СФГ «Родник» на земельну ділянку та прийняттям спірного рішення.

Ухвалою суду від 21.10.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

30.10.2024, тобто після відкриття провадження у даній справі, Мологівською сільською радою було прийнято рішення «Про проведення земельних торгів у формі електронного аукціону» №1088-VIII, за змістом якого відповідач вирішив провести земельні торги у формі електронного аукціону окремими лотами з продажу права оренди, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 5120882000:01:001:0479, оголошення про проведення яких має бути опубліковано не пізніше, ніж через 90 календарних днів після прийняття цього рішення.

Суд зазначає, що з наявних в матеріалах справи доказів неможливо встановити обставину опублікування Мологівською сільською радою рішення про продаж права оренди на спірну земельну ділянку, інформація про опублікування якого є публічною, оскільки торги проводяться на офіційних електронних майданчиках.

Продаж земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах врегульований ст. ст. 134 139 Земельного кодексу України.

За змістом ч. 1 ст. 139 Земельного кодексу України організатор земельних торгів після їх проведення публікує в електронній торговій системі підписаний протокол про результати земельних торгів, договір купівлі-продажу земельної ділянки або прав на неї та відомості про сплату переможцем торгів належної суми за придбаний лот та суми витрат на підготовку лота до продажу.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За змістом ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, земельні торги завершуються підписанням відповідного договору оренди. При цьому, вимогами чинного законодавства також передбачено необхідність реєстрації права оренди.

Відповідно до ч. 12 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

З огляду на вимоги процесуального закону, господарський суд доходить висновку, що накладення арешту на земельну ділянку та заборона уповноваженим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно земельної ділянки може мати наслідком втручання у проведення земельних торгів, що не відповідає вимогам ч. 12 ст. 137 ГПК України та, відповідно, виключає можливість задоволення поданої СФГ «Родник» заяви про забезпечення позову.

При цьому, судом відхиляються доводи Мологівської сільської ради про можливість порушення прав та законних інтересів нового орендаря спірної земельної ділянки у випадку задоволення заяви позивача як на підставу для відмови у її задоволенні з огляду на наступне.

Мологівською сільською радою, будучи обізнаною про наявність спору щодо земельної ділянки, було прийнято рішення про оголошення публічних торгів. Проте, у випадку задоволення заявлених СФГ «Родник» позовних вимог, реалізація спірної ділянки на земельних торгах може матиме наслідком порушення прав як СФГ «Родник», так і потенційного орендаря уже з боку безпосередньо самої ради, а, отже, рада має бути відповідальною за можливі порушення прав зазначених осіб.

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи обрання СФГ «Родник» заходів забезпечення позову застосування яких може мати наслідком втручання у проведення земельних торгів, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 141, 234 ГПК України , суд, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити селянському (фермерському) господарству «Родник» у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набрала законної сили 17.01.2025 та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її прийняття.

Суддя С.П. Желєзна