Ухвала

від 17.01.2025 по справі 463/8484/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/8484/24

Провадження № 1-кс/463/600/25

У Х В А Л А

про скасування арешту майна

17 січня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 72024142400000018 від 28.08.2024 року,

в с т а н о в и в :

адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2024 року у кримінальному провадженні за № 72024142400000018 від 28.08.2024 року, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.199, ч.2 ст.15 ч.2 ст.199, ч.2 ст.15 ч.3 ст.199, ч.3 ст.199 КК України.

Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2024 року, накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , зокрема, на транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY» р.н. НОМЕР_1 , vin-code: НОМЕР_2 . Арешт на вказаний автомобіль накладався у зв`язку із наявністю підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може перереєструвати чи відчужити належне йому майно третім особам, що негативно вплине на забезпечення завдань кримінального провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна. Зазначає, що на даний час дія арешту призводить до порушення прав та законних інтересів ОСОБА_5 , як власника майна та членів його сім`ї, зокрема, дружини, дітей та непрацездатної матері, догляд за якою здійснює ОСОБА_5 , в частині користування даним майном. Вказує, що з вилученим майно проведено усі необхідні слідчі дії, таке не є знаряддям чи об`єктом вчинення злочину та не зберегло на собі жодних слідів, які можуть бути використані в даному кримінальному провадженні. Водночас заборона користування автомобілем призводить до обмеження можливостей та потреб сім`ї ОСОБА_5 , а саме необхідності відвідування освітніх та медичних закладів, оскільки вилучений автомобіль є єдиним у сім`ї. Вважає, що на тепер відсутні жодні підстави чи обґрунтування, що можуть свідчити про те, що незастосування арешту в частині користування може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Окрім цього, арешт транспортного засобу, є невиправданим та призводить до порушення права власності на нього. На підставі викладеного, просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова у справі № 463/8484/24, на транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY» р.н. НОМЕР_1 , vin-code: НОМЕР_2 , в частині позбавлення права користування.

Представник заявника - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав наведених у такому, просить клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні відносно клопотання заперечив, зазначивши, що арешт на майно накладено обґрунтовано. Транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY» р.н. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу та ключі від нього, постановою детектива визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Арешт накладено з метою можливого призначення покарання підозрюваному у виді конфіскації майна, оскільки санкція статті за якою ОСОБА_5 повідомлено про підозру передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна. На даний час обставини досудового розслідування не змінились, потреба у збереженні арешту на майно не відпала, така продовжує існувати. На думку прокурора перебування автомобіля у користуванні підозрюваного ОСОБА_5 може призвести до різних дій з його боку та наслідків пов`язаних із неможливістю подальшої конфіскації транспортного засобу, а тому, просить відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Підрозділу детективів (на правах самостійного відділу) Територіального управління БЕБ у Львівській області перебуває кримінальне провадження за № 72024142400000018 від 28.08.2024 року, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.199, ч.2 ст.15 ч.2 ст.199, ч.2 ст.15 ч.3 ст.199, ч.3 ст.199 КК України.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2024 року, накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,09 га, з кадастровим номером 4625810100:04:004:0986, що розташована за адресою: Львівська область, Яворівський район, м.Яворів, та транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY» р.н. НОМЕР_1 , vin-code: НОМЕР_2 , які на праві власності належать підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Слідчий суддя постановляючи дану ухвалу виходив з того, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може перереєструвати чи відчужити належне йому майно третім особам, що негативно вплине на забезпечення завдань кримінального провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно зі ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Відповідно до ст.16КПК України - позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.

При вирішенні питання про скасування арешту майна, слідчий суддя враховує вимоги чинного законодавства, щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов`язки, запобігає зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.

Відповідно доабз.2ч.1ст.174КПК України - арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, його захисника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно дост.131КПК України - заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно ч.ч.1,2ст.100КПК України - речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.

Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Варто зауважити, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування.

Заперечення прокурора ОСОБА_4 у судовому засіданні проти скасування арешту, свідчать про те, що вказаний транспортний засіб з моменту накладення на нього арешту продовжує мати значення у кримінальному провадженні, існують реальні підстави для його можливої конфіскації в майбутньому, та в органу досудового розслідування на даний час існує потреба у доступі до транспортного засобу.

Однак, подальше утримання транспортного засобу під арештом не вбачається за доцільне, оскільки порушує баланс між втручанням у права та свободи особи і потребами досудового розслідування. Слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у право власності та подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження суперечить вимогам ч.3 ст.132 КПК України.

На переконання слідчого судді скасування арешту на транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY», р.н. НОМЕР_1 , vin-code: НОМЕР_2 в частині користування, не вплине на забезпечення завдань кримінального провадження, з огляду на те, що заборона відчуження та розпорядження зберігається, що надасть стороні обвинувачення змогу конфіскувати вказане майно у рази доведення вини підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи розумність і співмірність обмеження права власності, завданням кримінального провадження, з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданнями цього кримінального провадження, тривалість досудового розслідування, під час якого ОСОБА_5 та його сім`я позбавляється можливості користуватися своїм майном, мети накладеного арешту, яка в своїй більшості зберігається, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення, а тому, слід скасувати арешт на майно в частині заборони користування транспортним засобом марки «TOYOTA CAMRY» р.н. НОМЕР_1 , vin-code: НОМЕР_2 .

Керуючись ст.ст.170, 171, 173, 174, 305-307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 72024142400000018 від 28.08.2024 року - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2024 року (справа № 463/8484/24, провадження № 1-кс/463/7774/24) на наступне майно, а саме: транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY», р.н. НОМЕР_1 , vin-code: НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), в частині позбавлення права користування.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.10.2024 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 72024142400000018 від 28.08.2024 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1