Постанова

від 17.01.2025 по справі 400/3069/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/3069/24

Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційні скарги Южноукраїнської міської ради Миколаївської області та Комунального підприємства «Критий ринок м. Южноукраїнська» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі за позовом адвоката Мартиненко Юлії Ігорівни, в інтересах Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2024 року адвокат Мартиненко Ю.І., звернулася до суду першої інстанції, в інтересах Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (далі Южноукраїнська міськрада), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення від 29.02.2024 №1655 «Про демонтаж тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, розміщення яких не передбачено планом території критого ринку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 » (далі Рішення №1655), в частині пункту 4 додатку «Схема розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - ТС) - «павільйон розміром 5,3 м х 6,1 м, власник ОСОБА_1 ».

Пояснюючи обставини порушення, оскаржуваним рішенням, прав її довірительки, адвокат зазначила, що під дію цього рішення потрапила тимчасова споруда, власницею якого є позивачка.

Обґрунтовуючи протиправність рішення, в частині демонтажу тимчасової споруди, належної ФОП ОСОБА_1 , її представниця заявляє, що твердження Южноукраїнської міськради про те, що павільйон її довірительки не передбачений планувальною документацією ринку, спростовується рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міськради №206 від 03.07.2009, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проектної документації на реконструкцію торговельних місць на ринку для торговельного павільйону, згідно діючого плану критого ринку.

До того ж, на її думку, викладені вище твердження підтверджуються рішенням Южноукраінської міськради від 31.07.2014 №1329, яким було затверджено план території критого ринку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням вже розміщених торговельних павільйонів на ринку у відповідності з рішенням №1104 від 12.10.2009 «Про затвердження Концепції розвитку ринків м. Южноукраїнська».

Адвокат Мартиненко Ю.І. зауважує, що в оскаржуваному рішенні, зокрема є посилання на те, що рішення було прийнято на підставі рішення Южноукраінської міськради від 13.07.2014 №1329 «Про затвердження плану території критого ринку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (замовник комунальне підприємство «Критий ринок м. Южноукраїнська»).

Далі, адвокат звертає увагу на рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2009 у справі №1/189/09, яке набрало законної сили та яким було відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Центральний міський ринок» до ФОП ОСОБА_1 щодо звільнення торговельних місць шляхом демонтажу, належного їй, торговельного павільйону «ТВОЕ».

Як пояснює адвокат, указаним судовим рішенням було встановлено, що торговельний павільйон «ТВОЕ», на території ринку, збудований за власні кошти ФОП ОСОБА_1 , на споруду була виготовлена проектна документація, будівництво погоджено з усіма інстанціями та є дозволи на розміщення вказаного об`єкту від власника землі - Южноукраїнської міськради.

На її переконання, обставини, в цій справі є преюдиційними стосовно законності розміщення тимчасової споруди.

Покликаючись на висновок спеціаліста від 25.03.2024, який був складений за результатами обстеження тимчасової споруди, площею 79,64 кв.м. для ведення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності на території міського центрального ринку по вул. Європейської, 19-6 в м. Южноукраїнськ, представниця позивачки відзначає, що дана споруда:

збудована на підставі проекту КП «Архітектурно проектне бюро» №ПР-037-06-08-ОПЗ від 16.06.2009;

розміщена на підставі дозволів Южноукраїнської міськради від 17.05.2010 №186 та від 10.03.2010 №87;

її розміщення не відповідає схематичному плану розміщення тимчасових споруд, які підлягають демонтажу, відповідно до рішення Южноукраїнської міськради, яке є предметом оскарження.

Також, адвокат Мартиненко Ю.І. вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що викладені в постанові від 25.05.2022 у справі №560/1651/19 про те, що демонтажу підлягають лише самочинно зведені тимчасові споруди та в тому випадку, якщо власник такої споруди самостійно не демонтував споруду у встановлений у вимозі строк або якщо власник невідомий. При цьому, самочинно зведеною тимчасова споруда вважається у тому разі, якщо відсутні дозвільні документи, визначені законом.

Підставами для задоволення позову, адвокат Мартиненко Ю.І. також зазначає порушення органом місцевого самоврядування порядку здійснення державного нагляду та контролю, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Обґрунтовуючи наведені доводи, вона посилається на Правила благоустрою забезпечення чистоти і порядку на території Южноукраїнської міської територіальної громади, що затверджені рішенням Южноукраїнської міськради від 28.07.2022 №1094 та на рішення Южноукраїнської міськради від 28.01.2016 №73 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Южноукраїнська Миколаївської області», в яких, зокрема встановлено, що прийняттю рішення про демонтаж тимчасових споруд є винесення (протоколу) припису за результатом перевірки, проведеної інспекцією з благоустрою Южноукраїнської міськради. Також в цих нормативних актах указано, що факт вини особи розглядається на адміністративній комісії при виконкомі Южноукраїнської міськради, на якій власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами, в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Адвокат Мартиненко Ю.І. наголошує, що дотримання такого алгоритму дій органом місцевого самоврядування перед демонтажем тимчасових споруд, було неодноразово досліджено Верховним Судом у постановах від 28.02.2019 у справі №826/11229/17, від 24.09.2019 у справі №826/22540/15, від 19.12.2019 у справі №826/15164/17, від 29.01.2020 у справі №826/7888/17, від 05.08.2020 у справі №826/10330/17.

Також адвокат звертає увагу, що акт №04 від 22.02.2024 «Про дотримання вимог законодавства при розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності», який був покладений в основу оскаржуваного рішення міськради, складений без присутності позивачки і не направлений на її адресу для ознайомлення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.06.2024, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, позов ФОП ОСОБА_1 задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував рішення Южноукраїнської міськради від 29.02.2024 № 1655 «Про демонтаж тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, розміщення яких не передбачено планом території критого ринку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 », в частині, що стосується пункту 4 «павільйон розміром 5,3 м х 6,1 м, власник ОСОБА_1 » додатку «Схема розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі ТС), які підлягають демонтажу».

Нормативно правовою підставою для прийняття такого рішення, суд першої інстанції відзначив Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР), Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 №2807IV (далі Закон №2807IV), Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038 - VI (далі Закон №3038VI), а також Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерством регіонального розвитку і будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (далі Порядок № 244).

За проведеним аналізом, перелічених нормативно правових актів, суд висновував, що встановлення планувальною документацією території ринку розміщення на неї тимчасової споруди, є достатньою підставою для такого розміщення такої споруди.

На переконання суду, відсутність у такому випадку паспорта прив`язки тимчасової споруди, яка розташована у межах ринку, не може бути підставою для демонтажу такої споруди.

Суд вважав, що позивачка і третя особа, на підставі рішень виконавчого комітету міської ради, мали дозволи на розміщення тимчасової споруди на території ринку ТОВ «Центральний міський ринок» по вул. Дружби народів, 19-б.

Головне, на чому акцентував увагу суд першої інстанції, це відсутність достатніх доказів, з боку Южноукраїнської міськради, що тимчасова споруда позивачки розташована в місці, яке зазначено в оскаржуваному рішенні щодо її демонтажу.

Такого висновку, суд дійшов зіставивши місце розташування торговельного павільйону «ТВОЕ», яке зазначено в експлікації споруди (т.1 а.с. 118) із планом території ринку ТОВ «Центральний міський ринок» по вулиці Дружби народів, 19-б, затвердженого рішенням Южноукраїнської міськради від 24.11.2011 № 383 (т.1 а.с. 194) та Планом території ринку, розташованого по вул. Дружби народів, 19-б затвердженого рішенням Южноукраїнської міської ради від 31.07.2014 № 1329 (т.1 а.с. 97).

Як встановив суд, аналіз наведених вище документів свідчить, що спірна тимчасова споруда знаходиться в ринку у секторі ІІ «Продовольча група товарів», де передбачено розміщення торгівельних павільйонів (примітка 6).

Вказане, на його думку, також підтверджується малюнками 1 і 4, що містяться у висновку спеціаліста, складеного за результатами обстеження тимчасової споруди 79,64 кв.м для ведення підприємницької діяльності на території міського центрального ринку по вул. Європейська, 19-Б в м. Южноукраїнськ та затвердженого 25.03.2024 директором ТОВ «ПКК «АБРИС-ГРУП» (а.с. 81, 84).

Як відзначив суд, на схемі розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, які підлягають демонтажу (т.1 а.с. 52; 196, зворотній бік), павільйон ФОП ОСОБА_1 , розташований в іншому місці, а саме в тому ж секторі ІІ «Продовольча група», але, де побудований навіс на торговою площадкою для реалізації продовольчих товарів (примітка 3).

Як установив суд, відповідно до копії плану території ринку (додаток 2 до Рішення №1655), у означеному відповідачем місці, позивачка не має жодних тимчасових споруд.

Також суд звернув увагу, що відповідно до робочого проекту № ПР-037-06-09-ОПЗ «Реконструкція торгового місця під розміщення тимчасового павільйону» (т.1 а.с. 105-139) площа торгівельного павільйону «ТВОЕ» на території ТОВ «Центральний міський ринок» становить 78,14 кв.м, а згідно з додатком до Рішення № 1655 площа торгового павільйону ФОП ОСОБА_1 становить 32,33 кв. м (5,3 м х 6,1 м = 32,33 м2).

З огляду на встановлені суперечності, суд першої інстанції, дійшов висновку, що Рішення №1655 в частині, що стосується позивачки, є протиправним, оскільки містить вимогу до неї добровільно демонтувати тимчасову споруду, яка їй не належить.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, Южноукраїнська міськрада та особа, яка не брала участі у справі, а саме Комунальне підприємство «Критий ринок м. Южноукраїнська» (далі - КП «Критий ринок м. Южноукраїнська») подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про відмову ФОП ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Досліджуючи доводи апеляції Южноукраїнської міськради, колегія суддів установила таке.

По перше, скаржник наголошує, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а саме не з`ясував на якій термін ФОП ОСОБА_1 отримувала дозвіл на розміщення малої архітектурної форми.

За його твердженнями, відповідно до пункту 1 рішення виконкому Южноукраїнської міськради від 17.05.2010 №186 «Про розміщення підприємцем ОСОБА_1 стаціонарної малої архітектурної форми для провадження підприємницької діяльності торговельного павільйону промислових товарів на території ринку ТОВ «Центральний міський ринок» по вул. Дружби народів, 19-6» вказано, що договір укладається на відповідний термін.

До того ж, скаржник звертає увагу, що в заяві, яка є додатком до вищезазначеного рішення, ФОП ОСОБА_1 зазначила, що строк розміщення малої архітектурної форми з 05.05. 2010 по 05.05.2013.

На думку Южноукраїнської міськради, позивачка повинна була усвідомлювати, що на розміщення тимчасової споруди дається конкретний термін і, після його закінчення, вона повинна була звернутися знову за отриманням дозволу, але цього не зробила.

Неповне з`ясування обставин справи, на думку Южноукраїнської міськради, виразилося також в тому, що суд першої інстанції не звернув уваги, що пунктом 4 Концепції розвитку ринків м. Южноукраїнська було рекомендовано суб`єктам господарювання, малі архітектурні форми яких розміщені на ринках міста Южноукраїнська, відповідно до переліків, вказаних у пункті 3 цього рішення, протягом місяця подати до Южноукраїнської міськради відповідні документи для прийняття рішення щодо їх розміщення, а пункт 5.6. цієї Концепції, відзначав, що відлік цього строку починається з дня набрання чинності цієї Концепції.

Також, у розвиток цієї позиції, скаржник заявив, що суд першої інстанції не з`ясував яким чином ФОП ОСОБА_1 , здійснює свою господарську діяльність на території КП «Критий ринок м. Южноукраїнська».

По друге, Южноукраїнська міськрада указала про недоведенність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Так, не погоджуючись з рішенням суду, в частині того, що торговельний павільйон ФОП ОСОБА_1 розташований в секторі II Плану території ринку, затвердженого рішенням Южноукраїнської міськради від 24.11.2011 №383, а також в секторі ІІ Плану території ринку, затвердженого рішенням Южноукраїнської міськради від 31.07.2014 №1329, тобто в тому місці де і передбачалося розміщення таких тимчасових споруд, Южноукраїнська міськрада передусім звернула увагу на те, що відсутні з цього приводу докази.

На думку скаржника, посилання суду, з цього приводу, на висновок спеціаліста ТОВ «ПКК АБРІС- ГРУП» є необґрунтований, адже він є неналежним доказом.

Про це свідчить, на його думку, невідповідність обставин, викладених в розділі 4 висновку, де зазначено, що фактичне розміщення та фактичні планувальні та конструктивні рішення тимчасової споруди повністю відповідають проекту від 16.06.2009 №ПР-037-06-08-ОПЗ, виготовленого КП Архітектурне проектне бюро» Южноукраїнської міськради та наданому, рішенням Южноукраїнської міськради від 12.10.2009, дозволу.

Скаржник стверджує, що вказані обставини не відповідають дійсності та свідчать про те, що так звані експерти не виїжджали для огляду цього об`єкту, оскільки в реальності фактичне розміщення тимчасової споруди не відповідає дозволам та проектним рішенням, оскільки ФОП ОСОБА_1 , під час встановлення тимчасової споруди, самовільно забудовала частину проїзду на території ринку.

До того ж Южноукраїнська міськрада вказує, що суд першої інстанції беручи до уваги пункт 3 розділу 6 висновку спеціаліста про те, що спірна тимчасова споруда встановлена на підставі рішень виконкому Южноукраїнської міськради №87 від 10.03.2010 та №186 від 17.05.2010, повинен був встановити, термін, на який ці споруди встановлені.

По - третє, Южноукраїнська міськрада наголошує про невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Наведене, на її думку виразилося в тому, що суд, посилаючись у своєму рішенні на робочий проект № ПР-037-06-09-ОПЗ «Реконструкція торгового міста під розміщення тимчасового торговельного павільйону в м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 19-6, територія ТОВ «Центральний міський ринок», повинен був врахувати, що дана юридична особа з 2013 року перебуває в процедурі банкрутства, а відтак даний робочий проект взагалі не може бути доказом у справі, оскільки не має стосунку до наявних правовідносин між сторонами спору.

На переконання скаржника, суд не з`ясував, яким чином ФОП ОСОБА_1 здійснює свою господарську діяльність на території КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» та чи є у них договірні відносини.

По четверте, покликаючись на пункт 4 частини 3 статті 317 КАС України , Южноукраїнська міськрада заявляє, що суд першої інстанції, прийняв рішення про права, свободи та законні інтереси особи, яка не була залучена до участі у справі - КП «Критий ринок міста Южноукраїнська» на території якого розташовується належна позивачці тимчасова споруда.

Досліджуючи доводи апеляції КП «Критий ринок м. Южноукраїнська», яка датована 07.08.2024, колегія суддів установила, що вони аналогічними доводам Южноукраїнської міськради, зокрема, щодо неврахування судом першої інстанції обставин щодо:

незвернення позивачки за отриманням нового дозволу після того, як закінчився старий дозвіл, терміном дії з 01.01.2010 по 01.01.2013;

необґрунтованості висновку спеціаліста;

відсутності підстав використовувати, для вирішення спірних правовідносин, робочий проект «Реконструкція торгового міста під розміщення тимчасового торговельного павільйону в м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 19-6, територія ТОВ «Центральний міський ринок» від 16.06.2009 №ПР-037-06-08- ОПЗ, адже вказане товариство перебуває у стані банкрутства;

незалучення КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» до участі у справі, оскільки спірна тимчасова споруда знаходиться на його території, а оскаржуване рішення стосується його прав, свобод та інтересів.

У відзивах на апеляційні скарги Южноукраїнської міськради та КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» адвокат Мартиненко Ю.І. вказала, що, викладені в них доводи безпідставними, суперечливими та такими, що не дають підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним та обґрунтованим.

У даному відзиві адвокат Мартиненко Ю.І. наводить доводи, які були предметом позову та предметом обговорення та правової оцінки в рішенні суду першої інстанції.

02.10.2024 до суду апеляційної інстанції надійшла заява КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини1 статті 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Мотивуючи таку заяву, КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» заявив, що Южноукраїнська міськрада, приймаючи оскаржуване рішення про демонтаж тимчасової споруди, фактично прийняла рішення про розпорядження майном територіальної громади на впорядкування роботи створеного нею комунального підприємства, а тому діяла не як суб`єкт владних повноважень, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а як власник (засновник) комунального підприємства, що реалізує своє право на організаційно - господарську діяльність.

Як вважає заявник, спори щодо рішень засновника комунального підприємства щодо фактичного розпорядження комунальним майном та здійснення комунальним підприємством господарської діяльності за своєю правовою природою не є публічно - правовими та не належать до юрисдикції адміністративних судів, а підлягають розгляду господарськими судами (постанова Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 813/1232/18).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів, оскільки апеляція подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Фактичні обставини справи.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 11.08.2008, серія В03 № 179628 ОСОБА_1 з 29.11.2001 зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с.58).

Також має статус фізичної особи підприємця і ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ).

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2009 у справі №1/189/09 відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Центральний міський ринок» до ФОП ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ФОП ОСОБА_4 про зобов`язання звільнити, надані у тимчасове платне користування на території, торгівельні місця ринку, розташованого по АДРЕСА_3 (т.1 а.с.72-73).

У цій справі, суд установив, що 01.06.2007 між ТОВ «Центральний міський ринок» і ФОП ОСОБА_1 укладено договір про надання торговельних місць та оплати послуг, відповідно до якого надане у платне тимчасове користування торговельну площу 79,65 кв. м для встановлення павільйону без права оформлення земельної ділянки.

Пунктом 7 даного договору сторони визначили його строк до 01.05.2008, а у зв`язку з тим, що відповідачі продовжили користуватися майном після закінчення його строку та за відсутності заперечень позивача, договір був продовжений до 01.05.2009.

Мотивуючи підстави стосовно відмови ТОВ «Центральний міський ринок» в задоволенні позову, суд господарської юрисдикції з покликанням на статті 11, 13, 763 та 764 Цивільного кодексу України зазначив, що дії позивача та відповідачки направлені на продовження цивільних прав та обов`язків за договором про надання торговельних місць та оплати послуг від 01.06.2007.

Зокрема, це виражається в тому, що позивач прийняв орендну плату за травень 2009 року, а також тим, що відповідачка та третя особа ФОП ОСОБА_4 для здійснення господарської діяльності у сфері роздрібної торгівлі промисловими товарами отримали, на підставі рішення виконкому Южноукраїнської міськради від 03.07.2009 №206 дозвіл на розробку проектної документації торговельного павільйону.

Як випливає з матеріалів справи розробкою проектної документації на реконструкцію торгівельних місць на ринку для торговельного павільйону займалося КП «Архітектурно-проектне бюро», яке було створено Южноукраїнською міською радою.

Дана комунальна установа виготовила проект від 16.06.2009 №ПР-037-06-08-ОПЗ, «Реконструкція торгового міста під розміщення тимчасового торговельного павільйону в м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 19-6, територія ТОВ «Центральний міський ринок».

У вказаному проекті зазначено, що він був розроблений у відповідності із діючими на той момент документами (схема ринку), дана реконструкція передбачає розміщення тимчасового торгового павільйону прямокутної форми на торговому ринковому місці, під навісом.

На підставі згаданого проекту позивачкою та третьою особою був побудований торговельний павільйон «ТВОЕ» загальною площею 79,64 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .

12.10.2009 Южноукраїнська міськрада прийняла рішення №1104 «Про затвердження Концепції розвитку ринків м. Южноукраїнська» (далі - Концепція розвитку ринків).

Вказана Концепція розвитку ринків передбачала визначення шляхів розвитку та удосконалення роботи ринків міста, підвищення ефективності їх діяльності та врегулювання конфліктних ситуацій, які виникли в процесі оформлення підприємцями документів розміщення малих архітектурних форм на території міських ринків за власні кошти.

Пунктом 4 наведеного рішення рекомендовано суб`єктам господарювання, малі архітектурні форми яких розміщені на ринках міста Южноукраїнська, відповідно до переліків, вказаних у пунктів 3 цього рішення, протягом місяця подати до Южноукраінської міськради відповідні документи для прийняття рішення щодо їх розміщення.

Виконуючі вказані вимоги ФОП ОСОБА_1 подала до Южноукраінської міськради документи, необхідні для розміщення малої архітектурної форми - торгівельного павільйону на території ринку за адресою: АДРЕСА_2 та отримала дозвіл на розміщення спірного об`єкта.

У додатку 4 «Перелік малих архітектурних форм (магазини, павільйони), які розташовані суб`єктами господарювання на ринку ТОВ «Центральний міський ринок», вул. Дружби народів, 19-6 до рішення Южноукраїнської міськради від 12.10.2009 № 1104 «Про затвердження Концепції розвитку ринків м. Южноукраїнська» на ринку ТОВ «Центральний міський ринок», міститься посилання на малу архітектурну форма ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , вказано за кожною з них рахується по 40 кв. м площі ринку (т.1 а.с.60).

Пунктом 1 рішення виконкому Южноукраїнської міськради від 10.03.2010 № 87 (т.1 а.с.48-49) дозволено підприємцю ОСОБА_4 розміщення стаціонарної малої архітектурної форми для провадження підприємницької діяльності торговельного павільйону промислових товарів «ТВОЕ» на території ринку ТОВ «Центральний міський ринок», вул. Дружби народів, 19-б.

Пунктом 1 рішення виконкому Южноукраїнської міськради від 17.05.2010 № 186 (т.1 а.с. 141-142) дозволено підприємцю ОСОБА_1 розміщення стаціонарної малої архітектурної форми для провадження підприємницької діяльності торговельного павільйону промислових товарів на території ринку ТОВ «Центральний міський ринок» вул. Дружби народів, 19-б на термін дії договору про надання торговельних місць та оплату послуг.

Згідно заяви ФОП ОСОБА_1 про розміщення малої архітектурної форми для провадження підприємницької діяльності строк її розміщення складає з 05.05.2010 по 05.05.2013 (т.2 а.с.152).

31.07.2014 Южноукраїнська міськрада прийняла рішення №1329, яким затвердила план території критого ринку, розташованого за адресою: вул. Дружби Народів, 19-Б, з урахуванням вже розміщених торгівельних павільйонів на ринку у відповідності зі рішенням №1104 від 12.10.2009 «Про затвердження Концепції розвитку ринків м. Южноукраїнська».

22.02.2024, комісією, в складі 9 осіб, в присутності балансоутримувача території ринку ОСОБА_5 та за відсутності власника тимчасової споруди, був складений акт №04 про дотримання вимог законодавства при розміщенні тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності (т.1 а.с.53).

Зі змісту вказаного акта випливає, що в ньому не зазначені посади осіб, які його склали, що власниця тимчасової споруди з ним не ознайомлена та не отримала його примірник, де вказано, що демонтажу підлягає павільйон №4, розміром 5,3 м. х 6,1 м, а підставою для його демонтажу є «непередбачено розміщування планувальною документацією (план території ринку).

Відповідно до пункту 1 рішення Южноукраїнської міськради від 29.02.2024 № 1655 «Про демонтаж тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, розміщення яких не передбачено планом території критого ринку, розташованого за адресою: вул. Європейська, 19-Б» (т.1 а.с. 50-52) власникам тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності (далі ТС) добровільно в строк 30 (тридцять) робочих днів з моменту опублікування відповідного оголошення про демонтаж в газеті «Контакт» та на офіційному сайті міста Южноукраїнська, демонтувати ТС у кількості 8 (вісім) штук, розміщення яких не передбачено планом території критого ринку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (згідно з схемою розміщення ТС додається).

Згідно схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, які підлягають демонтажу, вказано павільйон розміром 5,3 х 6,1, що перебуває у власності ОСОБА_1 .

Оголошення про демонтаж ТС на підставі оскаржуваного рішення було опубліковано в газеті «Контакт» 07.03.2024 за № 10 (3332) (т.1 а.с.196).

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляцій і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для їх задоволення, з огляду на таке.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування судового рішення залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.

Водночас, у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, які здатні вплинути на вирішення спору.

Одним із доречних аргументів, колегія суддів вважає аргумент адвоката Мартиненко Ю.І., що орган місцевого самоврядування порушив принцип належного урядування, внаслідок допущення помилок, що вплинули на майнові права її довірительки.

Досліджуючи дане питання, колегія суддів установила таке.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів врегульовано Законом №2807-IV.

Згідно статті 1 вказаного Закону благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Пункт «е» статті 13 Закону №2807IV встановлює, що до об`єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, інші території загального користування, у зв`язку з чим, слід вважати, що ринок, де суб`єктами господарювання здійснюється торгівля, як продовольчими так і промисловими товарами відноситься до об`єктів благоустрою.

За приписом пункту 5 частини 1 статті 16 Закону №2807IV на об`єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 10 Закону №2807IV до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно із частинами 1, 2 статті 34 Закону №2807IV Правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюється порядок благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою.

Правила розробляються для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Рішенням Южноукраїнської міськради №1094 від 28.07.2022 затверджено Правила благоустрою забезпечення чистоти і порядку на території Южноукраїнської міської територіальної громади.

Згідно пунктів 12.1 та 12.3 вказаних Правил порушенням вважається:

- самовільне розміщення ТС та рекламних конструкцій, або у яких закінчився їх термін розміщення.

При виявленні порушень, винні особи у встановленому діючим законодавством порядку притягаються до відповідальності, передбаченої Кодексом України Про адміністративні правопорушення.

За приписами пунктів 10.6, 10.8., 10.9 Правил благоустрою зазначено, що контроль за відновленням об`єктів благоустрою покладається на Управління житлово-комунального господарства та інспекцію з благоустрою Южноукраїнської міської ради. У випадку порушення правил благоустрою та виявлення порушень, представники інспекції з благоустрою Южноукраїнської міської територіальної громади складають на правопорушника протокол (припис) про адміністративне правопорушення та направляють його на розгляд до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Южноукраїнської міської ради (згідно додатку 1,2).

Частинами 2, 4 статті 28 Закону №3038VI тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до пункту 2.30 Порядку №244 розміщення тимчасової споруди (далі ТС) самовільно забороняється.

Підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (пункт 2.1 Порядку № 244).

Згідно із пунктом 1.4 Порядку № 244 паспорт прив`язки ТС це комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території.

Відповідно до пункту 2.29 Порядку № 244 у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.

Поряд з цим, пунктом 1.6 Порядку № 244 встановлено, що розміщення ТС у межах ринків, інших торговельних об`єктів визначається планувальною документацією їх території або проектною документацією їх споруд.

Як правильно зауважив суд першої інстанції і це, до речи, не заперечується сторонами, тимчасова споруда ФОП ОСОБА_1 була передбачена планувальною документацією території ринку розміщення, а відтак не вважається такою, що розміщена самовільно.

Рішенням Южноукраїнської міськради №585 від 23.03.2017 внесено зміни до рішення Южноукраїнської міської ради від 28.01.2016 №73 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території міста Южноукраїнська Миколаївської області».

Пункт 3 вказаного Порядку унормовує, що рішення міської ради про демонтаж ТС впродовж п`яти робочих днів з моменту його прийняття (якщо власник, користувач відомий) надсилається власнику (користувачу) ТС рекомендованим листом з повідомленням про вручення або надається під розписку.

Водночас, як встановлено матеріалами всупереч даному пункту, міська рада маючи відомості щодо власника тимчасової пересувної споруди для провадження підприємницької діяльності не вручила їй вимогу, а опублікувала оголошення про демонтаж в газеті «Контакт».

Як випливає зі змісту оскаржуваного рішення, воно було прийнято на підставі статті 25 Закону №280/97-ВР, яка встановлює, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Як мовилося вище, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Послідовною, усталеною практикою Верховного Суду, що викладена у постановах від 28.02.2019 у справі №826/11229/17, від 24.09.2019 у справі №826/22540/15, від 19.12.2019 у справі №826/15164/17, від 29.01.2020 у справі №826/7888/17, від 05.08.2020 у справі №826/10330/17, від 25.05.2022 у справі №560/1651/29 встановлено, що проведенню демонтажу тимчасової споруди передує відповідна процедура, яка включає проведення обстеження території розміщення тимчасової споруди та складання акта обстеження із зазначенням виявлених порушень, винесення припису з вимогою демонтажу самочинно встановленої тимчасової споруди у письмовій формі, в якому встановлюється термін для усунення виявлених порушень. При цьому, підставами для винесення припису про здійснення демонтажу тимчасової споруди є її самовільне розміщення, тобто розміщення за відсутності проектно-дозвільної документації, а саме: її відсутності, анулювання дії або закінчення строку дії паспорту прив`язки. Відповідний припис має бути вручений власнику тимчасової споруди у встановленому порядку.

Варто відзначити, що саме таку процедуру, встановила Южноукраїнська міська рада у вищезгаданих Правилах благоустрою забезпечення чистоти і порядку на території Южноукраїнської міської територіальної громади.

Отож, слід вважати аргументованими доводи адвоката Мартиненко Ю.І., що передуванням прийняттю рішення про демонтаж тимчасових споруд є винесення припису, а винесення припису є результатом проведеної перевірки, факт вини особи розглядається адміністративної комісії при виконавчому комітеті Южноукраїнської міськради, на якій власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами, в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Повертаючись до викладеної вище практики Верховного Суду, колегія суддів також звертає увагу на те, що демонтаж, навіть самовільно розміщених тимчасових споруд є крайнім заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб`єктом інших заходів реагування, націлених на достеменне встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є.

Отож, узагальнюючи викладене, колегія суддів наголошує, що у справі, що розглядається, допущені відповідачем порушення не забезпечили послідовні дії, спрямовані на додержання балансу інтересів при реалізації повноважень та охорони прав власності на майно, гарантованих статтею 41 Конституції України, а також внаслідок цього були порушені майнові права позивача, який був протиправно позбавлений власності.

Аналізуючи доводи скаржника, в особі Южноукраїнської міської ради, викладені в апеляції, колегія суддів установила, що ключовим її доводом є відсутність між ФОП ОСОБА_1 та КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» договірних правовідносин, оскільки позивачка не зверталася до органу місцевого самоврядування щодо продовження строку розміщення малої архітектурної форми.

Відповідаючи на даний довід, колегія суддів насамперед звертає увагу на те, що за приписами процесуальних норм, суд, установивши порушення процедури прийняття органом місцевого самоврядування рішення, які свідчать про його протиправність, не може не переходити до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень такого рішення.

Але, поряд з цим, зазначає, що правовідносини між позивачкою та КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» існують з 2014 року, тобто з моменту коли дана юридична особа почала здійснювати свою господарську діяльність.

Відсутні докази, що за 10 ти річний період КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» висувало будь яких претензій до власника стаціонарної малої архітектурної форми.

Відповідаючи на довід КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» про те, що оскаржуваним судовим рішенням у справі, де воно не було учасником та не брало участь, суд вирішив його права, свободи та інтереси, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 393 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Ця стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Себто, рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Однак, в контексті спірних правовідносин, колегія суддів не встановила, що в оскаржуваному судовому рішенні вирішувалися питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» .

Перелік наведених нормативно правових актів чітко встановлює повноваження органу місцевого самоврядування вирішувати питання щодо благоустрою, в тому числі надавати дозволи на встановлення ТС, а також приймати рішення щодо їх демонтажу.

Разом з тим, комунальне підприємство, яке засноване органом місцевого самоврядування, не наділено такими повноваженнями, а відтак, рішенням суду першої інстанції, яке переглядається в апеляційному порядку, права скаржника, в особі КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» не порушені.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Отож, колегія суддів висновує, що є підстави для закриття апеляційного провадження стосовно апеляції, поданої КП «Критий ринок м. Южноукраїнська».

Аналізуючи заяву КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» про закриття провадження у вказаній справі у зв`язку з тим, що її не належать розглядати в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів, керуючись частиною 1 статті 303 КАС України, встановила, що у скаржника було відсутнє право змінювати вимоги, заявленої ним апеляції.

Так наведена вище норма встановлює, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

Як свідчать матеріали справи, апеляційна скарга КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» на рішення суду першої інстанції від 14.06.2024 надійшла 07.08.2024.

Суд поновив КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» строк на апеляційне оскарження, поважавши, що він пропущений з поважних причин.

В апеляційній скарзі КП «Критий ринок м. Южноукраїнська» заявляло вимоги про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, а в заяві, яка була подана через два місяця, вимоги апеляції були безпідставно змінені на скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження.

Ураховуючи, що зміни вимог апеляції відбулися поза межами строку на апеляційне оскарження, відсутні підстави їх розглядати.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи та доводи суду першої інстанції щодо їх обґрунтованості, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Южноукраїнської міської ради без задоволення, а рішення суду без змін, позаяк суд першої інстанції, відповідно до приписів статті 316 КАС України, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наслідками апеляційного перегляду, розподіл судових витрат не проводиться.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями 305, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Южноукраїнської міської ради Миколаївської області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі за позовом адвоката Мартиненко Юлії Ігорівни, в інтересах Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Критий ринок м. Южноукраїнська» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року у справі за позовом адвоката Мартиненко Юлії Ігорівни, в інтересах Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Постанова суду апеляційної інстанції, в частині залишення без задоволення апеляційної скарги Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Постанова суду, в частині закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Критий ринок м. Южноукраїнська» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 17.01.2025.