Рішення

від 17.12.2007 по справі 40/288

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/288

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.12.07 р.                                                                               Справа № 40/288                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Ротар Н.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Флот Донбасу” м.Маріуполь

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Антаріс” м.Маріуполь

про стягнення 13 819 грн. 42 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача  Чуенко О.О. - юрисконсульт

від відповідача не з'явився

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, а судом з урахуванням вимог ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Флот Донбасу” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення боргу в сумі 10 454 грн. 73 коп., трьох процентів річних в сумі 62 грн. 63 коп., інфляційних в сумі 355 грн. 04 коп., штрафу в сумі 2947 грн. 02 коп. згідно договору оренди № 86/12 від 01.12.06р. та зобов'язання відповідача звільнити займане приміщення

До прийняття рішення по справі позивач згідно ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу в результаті чого його розмір складає 14 871 грн. 43 коп.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.12.06р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий Флот Донбасу” та товариством з обмеженою відповідальністю „Антаріс” було укладено договір оренди приміщення № 86/12

Відповідно до п. 1.1. договору та додаткової угоди №1 від 02.01.07р. позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 88,98 кв.м. (кімнати №№ 24, 25, 7, 28 площею 17,2 кв.м., 16,8 кв.м., 17,3 кв.м. та 17,3 кв.м. відповідно), та приміщення загального використання (коридор, туалет) площею 20,38 кв.м., розташовані на третьому поверсі в будівлі за адресою: м. Маріуполь, пр. Адмірала Рахімова, 7, для використання під офіс, що підтверджується актами прийому-передачі орендованого приміщення від 01.12.06р. та 02.01.07р.  

Пунктом 4.1. договору в редакції додаткової угоди №1 від 02.01.07р. сторони встановили, що розмір місячної орендної плати становить 2455 грн. 85 коп.

Відповідно до п. 4.3. орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача авансом, не пізніше 10-го числа кожного місяця, за поточний місяць, згідно виставлених рахунків.

Комунальні послуги (електроенергія, вода, каналізація, опалення) відповідно до п. 4.5. договору до орендної не включені, відповідач оплачує їх додатково (щомісяця), не пізніше 10-го числа наступного місяця, згідно виставлених позивачем рахунків.

На виконання зазначених умов договору позивачем були виставлені рахунки-фактури № СФ-0000295 від 31.05.07р., № СФ-0000353 від 27.06.07р., № СФ-0000418 від 31.07.07р., № СФ-0000530 від 28.09.07р. на загальну суму 10 454 грн. 73 коп.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі, в результаті чого за ним утворився борг з орендної плати та комунальних послуг в сумі 10 454 грн. 73 коп., який позивач намагається стягнути.

Крім того, пунктом 7.2. договору за невиконання зобов'язань, передбачених п. 5.4. договору відповідач повинен сплатити штраф в розмірі 10% суми річної орендної плати.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання зобов'язань, позивачем заявлені вимоги про стягнення трьох процентів річних в сумі 62 грн. 63 коп. за період з 08.06.07р. по 11.10.07р., інфляційних в сумі 355 грн. 04 коп. за період з липня 2007р. по вересень 2007р. та штрафу в сумі 2947 грн. 02 коп.

Відповідно до п. 9.1. договору строк оренди нежитлового приміщення встановлений до 01.11.07р.

Листом № 521-07 від 27.08.07р. позивач повідомив відповідача про відмову від договору, необхідність сплатити заборгованість з орендної плати та штрафні санкції, а також звільнити орендоване приміщення.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що одностороннє розірвання договору з ініціативи орендодавця без пояснення причин можливе тільки при наявності письмового повідомлення орендаря не пізніше, ніж за один місяць до припустимого строку розірвання договору.

05.10.07р. на адресу відповідача було направлено листа № 592-07 з аналогічними вимогами, який було отримано останнім у цей же день.

Відповідно до п. 6.3. договору відповідач повинен протягом трьох днів з моменту отримання такого листа звільнити об'єкт оренди та підготувати його для передачі позивачу.

Відповідач зазначені вимоги не виконав, у зв'язку з чим позивачем заявлені вимоги про зобов'язання відповідача звільнити займане приміщення.

Оскільки, згідно акту прийому-передачі від 09.11.07р. відповідач повернув позивачеві приміщення, до прийняття рішення по справі останній згідно ст. 22 ГПК України відмовився від позову щодо зобов'язання відповідача звільнити займане приміщення. До прийняття відмови позивача від позову йому роз'яснені наслідки його процесуальних дій, у т.ч. те, що держмито в цій частині поверненню не підлягає і покладається на нього.

Оскільки ці дії не суперечать законодавству відмова від позову в цій частині прийнята судом. Провадження по справі відносно зобов'язання відповідача звільнити займане приміщення підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

У зв'язку з тим, що мало місце несвоєчасне повернення приміщення, позивачем також нарахована відповідачеві орендна плата за жовтень, у зв'язку з чим загальна сума боргу складає 14 871 грн. 43 коп., яку позивач намагається стягнути.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін суд дійшов до висновку про наступне.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Частина 2 ст. 9 ЦК України вказує на те, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Предметом договору найму відповідно до ст. 760 ЦК України може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Сторони в розділі 1 договору чітко визначили його предмет.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 4.1. сторони передбачили розмір орендної плати, що відповідає вимогам ст. 762 ЦК України та ст. 286 ГК України.

Згідно частини першої ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором, що найшло своє відображення у п. 9.1. укладеного між сторонами договору.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для договорів оренди,  зокрема ст. 284 ГК України, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180,  181 ГК України та ст. 638 ЦК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 173, 174 ГК України, господарські зобов'язання виникають між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. ст. 202, 203 ГК України, ст. 526, 599 ЦК України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 9.1. договору сторони передбачили, що договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами акту прийому-передачі приміщення і діє до 01.11.07р., але у буд-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Згідно ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 8.3. договору сторони передбачили можливість одностороннього розірвання договору з ініціативи орендодавця без пояснення причин при наявності письмового повідомлення орендаря не пізніше, ніж за один місяць до припустимого строку розірвання договору.

Таке повідомлення було надіслано на адресу відповідача листом № 521-07 від 27.08.07р.  

Відповідно до ст. 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Таким чином договір оренди припинив свою дію 05.10.07р., тобто з моменту отримання листа позивача № 592-07.

Свої зобов'язання відповідач своєчасно не виконав, орендну плату згідно вимог ст. 286 ГК України та умов договору не сплатив.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вимоги щодо стягнення з відповідача боргу 14 871 грн. 43 коп. обґрунтовані матеріалами справи та доказами на їх підтвердження, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення виконання основного зобов'язання, позов щодо стягнення з відповідача стягнення трьох процентів річних в сумі 62 грн. 63 коп. за період з 08.06.07р. по 11.10.07р., інфляційних в сумі 355 грн. 04 коп. за період з липня 2007р. по вересень 2007р. та штрафу в сумі 2947 грн. 02 коп. також обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за приписами частини п'ятої ст. 49 ГПК України.

Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. А в разі присутності представника лише однієї сторони - за згодою цього представника. Позивачем надана така згода, тому судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення по справі.

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 526, 599, 625, 759, 762, 763, 782 Цивільного кодексу України, ст.ст. 202, 203, 283, 284, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, п. 4 ст. 80, ст. 82, ст. 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Провадження у справі щодо зобов'язання відповідача звільнити займане приміщення припинити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Антаріс”, 87527, м. Маріуполь, вул. Орловська, 2, кв. 3, ід.код 32091235, р/р 260073015222350 в філії „Іллічівського головного відділення  ПІБ”, МФО 334442, на користь:

-          товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий Флот Донбасу”, 87510, м. Маріуполь, вул. Адмірала Луніна, 89, ід.код 32255274, р/р 26002900177372 в філії ПУМБ м. Маріуполь, МФО 335742, борг 14 871 грн. 43 коп., три процента річних в сумі 62 грн. 63 коп., інфляційні в сумі 355 грн. 04 коп., штраф в сумі 2947 грн. 02 коп., витрати по держмиту в сумі 182 грн. 36 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видавши наказ.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                         Підченко Ю.О.                               

Дата підписання рішення, оформленого згідно вимог ст.84 ГПК України: 24.12.07р.