Постанова

від 17.12.2024 по справі 920/1367/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2024 р. Справа№ 920/1367/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

та апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Господарського суду Сумської області

від 11.07.2024 (суддя Яковенко В.В.)

за заявою ліквідатора боржника арбітражного керуючого Удовенка Романа Петровича

до 1. ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ),

2. ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ),

3. ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 )

про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника

у справі №920/1367/23

за заявою Головного управління ДПС у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Кролевецький арматурний завод"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

У квітні 2024 року ліквідатор боржника арбітражний керуючий Удовенко Роман Петрович звернувся із заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника в сумі 793564,07 грн шляхом солідарного стягнення, у зв`язку з доведенням до банкрутства.

В обґрунтування заявлених вимог, ліквідатор зазначив, що колишні учасники боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 своїми діями та бездіяльністю призвели до банкрутства товариства у зв`язку з виникненням та стягненням податкового боргу. При цьому, теперішній учасник та директор боржника ОСОБА_3 не вчинила дій з передачі розпоряднику майна боржника, а також ліквідатору майнових активів та документації боржника, що унеможливлює формування ліквідаційної маси та погашення вимог кредитора.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 11.07.2024 у справі №920/1367/23 задоволено заяву ліквідатора боржника та покладено субсидіарну відповідальність по зобов`язаннях боржника на ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 793564,07 грн для забезпечення задоволення вимог кредиторів боржника.

Судове рішення обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як засновники товариства належним чином не здійснювали контроль за господарською діяльністю ТОВ "ТД "Кролевецький арматурний завод", у межах своєї компетеннції не приймали рішень щодо покракщення ситуації з платеспроможністю підприємства, не вжили своєчасних заходів для запобігання банкрутству та оздоровлення майнового стану боржника.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як директори ТОВ "ТД "Кролевецький арматурний завод" неналежно здійснювали господарську діяльність товариства всупереч положень Статуту, що призвело до банкрутства очолюваного ними підприємства.

Так, ОСОБА_2 , будучи директором, допустив порушення законодавства зі сплати ПДВ, що було виявлено перевіркою та призвело до виникнення заборгованості, заходи для покращення майнового стану боржника не вжив, і як наслідок, відкрито провадження у справі про банкрутство, товариство визнано банкрутом.

Директор ОСОБА_3 не забезпечила участь представника в адміністративній справі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, унаслідок чого воно стало узгодженим і виникли підстави для звернення податкового органу із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Також ОСОБА_3 заходи щодо покращення майнового стану боржника з 24.01.2022 не вживалися, господарська діяльність, спрямована на отримання прибутку, взагалі не здійснювалася. Крім того вона не надала пояснень стосовно обставин здійснення господарської діяльності та добросовісності/недобросовісності своєї бездіяльності, яка виражена у ненаданні ліквідатору первинних фінансових документів боржника, нереагування на його звернення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.07.2024 в частині покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1 по зобов`язаннях боржника та стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 793 564,07 грн, прийняти в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Удовенка Р.П., в іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

За доводами скаржника, з моменту створення та до 10 січня 2022 року не мав відношення до здійснення господарської діяльності підприємства. Ані статутом, ані законом не покладався обов`язок на його учасників щодо здійснення контролю за господарською діяльністю товариства. Також, скаржник вражає, що на учасників товариства з обмеженою відповідальністю не може бути покладена додаткова (субсидіарна) відповідальність такого товариства.

Також, ОСОБА_2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 11.07.2024 в частині покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_2 по зобов`язаннях боржника та в частині стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 793564,07 грн та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Удовенка Р.П. про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_2 по зобов`язаннях боржника та стягнення коштів в солідарному порядку.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За доводами скаржника, суд першої інстанції не обґрунтував склад правопорушення, а ліквідатор не довів наявність всіх складових здійсненого правопорушення учасником товариства. Суд не конкретизував об`єктивної сторони скоєного правопорушення в сукупності з обставинами та діями по відношенню до боржника.

Позиції учасників справи.

ОСОБА_3 у відзиві погодились з доводами та вимогами апеляційної скарги ОСОБА_1 , просила її задовольнити, а в задоволенні заяви ліквідатора відмовити. ОСОБА_3 зазначає, що у товариства наявні документи та інші матеріали, які підтверджують наявність активів та майна боржника для повного задоволення вимог кредитора і можуть бути передані за вимогою. Вважає, що ліквідатор не вчинив усіх належних дій у ліквідаційній процедурі та передчасно подав заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника. Зазначає, що не була обізнана про розгляд даної справи судом, оскільки змінила місце проживання через збройну агресію РФ.

ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просив її задовольнити.

Дії суду під час апеляційного розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , призначено розгляд справи на 22.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , призначено розгляд справи на 22.10.2024.

08.10.2024 суддю ОСОБА_4 звільнено у відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024, для розгляду справи № 920/1367/23 визначено колегію суддів: Сотніков С.В. (головуючий), Остапенко О.М., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 призначено розгляд справи на 17.12.2024.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційних скарг, відзиву на неї, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги належить відхилити з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, з 23 липня 2007 року по 10 січня 2022 року учасниками боржника були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 також був директором товариства. З 10.01.2022 учасником та директором боржника є ОСОБА_3

Головним управлінням ДФС у Сумській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Торговий дім "Кролевецький арматурний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Єврогруп-АП" за період серпень-вересень 2014 року та травень-липень 2015 року, за результатами якої складено акт від 02.03.2017 №75/18-28-14-05-20/35148949/28.

В Акті встановлені порушення п. 198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту і як наслідок заниження суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

За результатами перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.03.2017 №0000851405, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 454 660,50 грн. (в т.ч. основний платіж -303107,0 грн., штрафна санкція - 151553,5 грн.).

ТОВ "Торговий дім "Кролевецький арматурний завод" оскаржив податкове повідомлення-рішення від 31.03.2017 №0000851405 в адміністративному порядку.

За результатами оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги від 01.06.2017 №11934/6/99-99-11-01-02-25, яким податкове повідомлення-рішення Головного управління залишено без змін, а скаргу товариства - без задоволення.

ТОВ "Торговий дім "Кролевецький арматурний завод" оскаржив податкове повідомлення-рішення від 31.03.2017 №0000851405 в судовому порядку.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі №818/1004/17 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.03.2017 №0000851405.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 у справі №818/1004/17 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №818/1004/17 постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 у справі №818/1004/17 позовні вимоги ТОВ "Торговий дім "Кролевецький арматурний завод" щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 31.03.2017 №0000851405 залишено без розгляду.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 у справі 480/7045/22 був задоволений позов ГУ ДПС у Сумській області та стягнуто з ТОВ "Торговий дім "Кролевецький арматурний завод" 766724,31 грн податкового боргу.

У зв`язку з несплатою податкового боргу у листопаді 2023 року ГУ ДПС у Сумській області звернулось в господарський суд із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ліквідатор вважає, що починаючи з 2020 року у ТОВ "ТД "Кролевецький арматурний завод" вже існувала загроза неплатоспроможності та банкрутства. Директор боржника ОСОБА_2 (частка у статутному капіталі - 50%) та ОСОБА_1 (частка у статутному капіталі - 50%) своєю бездіяльністю призвели до банкрутства ТОВ "Торговий дім "Кролевецький арматурний завод". В подальшому, 10.01.2022 учасники боржника продали свої частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Кролевецький арматурний завод" ОСОБА_3 , яка з 10.01.2022 є єдиним учасником ТОВ "Торговий дім "Кролевецький арматурний завод" з часткою 100%.

Також ліквідатор вказує, що відповідно отриманих відповідей ГУ ДПС в Сумській області та ГУ статистики в Сумській області на запити арбітражного керуючого було встановлено, що ТОВ "Торговий дім "Кролевецький арматурний завод" за 2020-2022 роки жодної фінансової та статистичної звітності не подавало, що свідчить про умисні та свідомі дії керівника та бездіяльність засновника, направлені на приховування реального фінансово-господарського стану підприємства та інформації про його активи з метою їх потенційного вилучення та не включення до складу ліквідаційної маси.

Перебуваючи на стадії розпорядження майном ТОВ "Торговий дім "Кролевецький арматурний завод" розпорядником майна на адресу директора ТОВ "Торговий дім "Кролевецький арматурний завод" Усачовій Є.П. направлялася вимога №02-01/763-КАЗ про надання інформації та документів, яка була отримана 08.01.2024 особисто. ОСОБА_3 вимогу арбітражного керуючого не виконала, інформації та документів не надала.

20.12.2023 розпорядник майна направив ОСОБА_3 вимогу №02-01/794-КАЗ про організацію та проведення інвентаризації майна боржника. Відповідно до інформації що міститься на сайті Укрпошти дана вимога була отримана 08.01.2024 з позначкою "особисто". ОСОБА_3 вимогу арбітражного керуючого не виконала, не організувала проведення інвентаризації та не надала відповідних документів для її проведення.

01.04.2024 ліквідатором боржника направив ОСОБА_3 вимогу №02-01/1-КАЗ про передачу бухгалтерської та іншої документації, печатки, штампу, матеріальних та інших цінностей банкрута ліквідатору.

Втім, документи та матеріальні цінності банкрута ліквідатору не передані.

Відповідно до положень частини першої статті 62 КУзПБ до ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання.

За статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Недостатність майна боржника, що виникає внаслідок дій/бездіяльності керівника боржника, розглядається за нормами статті 62 КУзПБ як передумова для субсидіарної відповідальності.

Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки.

Суб`єктами правопорушення є особи, визначені частиною другою статті 61 КУзПБ.

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Відтак, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, у постанові від 09.12.2021 у справі № 916/313/20.

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

У цьому разі відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.

Отже, якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки.

Виходячи зі змісту частини другої статті 61 КУзПБ суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства).

Об`єктом оцінки суду в цьому випадку є надані ліквідатором докази на підтвердження доведення діями чи бездіяльністю третіх осіб боржника до банкрутства до яких належить, в тому рахунку (але не виключно), звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності.

У даній справі, ліквідатор посилається на обставини виникнення у боржника податкового боргу, який став підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство у період, коли учасниками боржника були ОСОБА_2 (частка у статутному капіталі - 50%) та ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 був також директором.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що дії ОСОБА_2 як директора товариства призвели до порушення податкового законодавства та як наслідок виникнення податкового боргу у боржника. При цьому, будь-які дії з метою сплати податкових зобов`язань, які були визначені контролюючим органом, за рахунок активів боржника чи за рахунок збільшення статутного капіталу ОСОБА_2 як директор та учасник, а ОСОБА_1 як учасник товариства не вчинили. При цьому, виникнення податкового боргу стало єдиною обставиною для настання неплатоспроможності боржника, оскільки до визнання боржника банкрутом інші, окрім контролюючого органу, кредитори не заявили свої грошові вимоги до боржника.

Разом з тим, ОСОБА_3 після отримання корпоративних прав та зайняття посади виконавчого органу боржника товариства, також не вчинила жодних дій, відтак допустила бездіяльність, щодо погашення податкового боргу за рахунок активів боржника чи за рахунок збільшення статутного капіталу, що в подальшому стало підставою для відкриття провадження у даній справі про банкрутство.

Одночасно, ОСОБА_3 не передала ліквідатору майнові активи боржника, що унеможливило формування ліквідаційної маси, за рахунок якої можливо погасити грошові вимоги кредитора.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не спростували наведених вище обставин, відповідні докази суду не надали, зокрема, не передали арбітражному керуючому або не надали суду первинної документації боржника, яка засвідчувала б наявність майна у боржника. При цьому, матеріали справи свідчать про обізнаність ОСОБА_3 про вимоги арбітражного керуючого, відповідно і про дану справу, оскільки особисто отримала відповідні поштові відправлення.

Визначення розміру субсидіарної відповідальності урегульовано приписами абзацу 1 частини другої статті 61 КУзПБ.

За змістом наведеної норми розмір вимог ліквідатора до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 922/2391/16).

Тлумачення цієї норми свідчить, що вартість майна, яке було виведено з активів боржника не впливає на розмір субсидіарної відповідальності, а визначенню розміру останньої передує формування ліквідаційної маси.

Отже, така законодавча конструкція визначає субсидіарну відповідальність в якості санкції за недобросовісні і нерозумні дії та спрямована на стимулювання добросовісності дій боржника та присікання протиправних дій зі сторони засновників, керівника боржника, інших осіб з метою захисту інтересів кредиторів і гарантування погашення їх вимог в максимально можливому розмірі.

Протягом ліквідаційної процедури ліквідатор не сформував ліквідаційну масу у зв`язку з відсутністю будь-яких активів.

Розмір заборгованості перед кредитором становить 793564,07 грн, а відтак підлягає стягненню в повному обсязі солідарно із осіб винних у доведенні боржника до банкрутства.

На переконання колегії суддів суд першої інстанції з`ясував дійсні обставини справи, надав належної оцінки доводам ліквідатора, звернув увагу не відсутність доказів добросовісності, тобто на спростування презумпції вини осіб, які притягуються до відповідальності, що призвело до обґрунтованого та законного рішення про задоволення заяви ліквідатора.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним, обґрунтованим і підстав для його скасування або зміни не вбачається, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг.

Судові витрати.

У зв`язку з відхиленням апеляційних скарг судовий збір за її подання у відповідності до статті 129 ГПК України належить покласти на скаржників.

Керуючись статтями 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

3. Ухвалу Господарського суду Сумській області від 11.07.2024 у справі № 920/1367/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.01.2025.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх