Ухвала

від 14.01.2025 по справі 2-1783/11

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1783/11

Провадження № 2-в/161/1/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2025 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді- Мазура Д.Г.

за участю:

секретаря судового засідання Дручок О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали апеляційного провадження 22-ц/802/1094/24 у справі №2-1783/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження, суд,-

ВСТАНОВИВ:

13вересня 2011суддею Луцькогоміськрайонного судуВолинської областіПлахтій І.Б.,було винесенорішення уцивільній справіза позовомПАТ «Брокбізнесбанк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 простягнення заборгованості.Позовні вимогибули задоволені,з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,в користьПАТ «Брокбізнесбанк» стягненозаборгованість закредитним договорому розмірі570474грн.,92коп.та судовийзбір урозмірі 850грн. та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного.

14 травня 2018 суддею Плахтій І.Б., Луцького міськрайонного суду Волинської області було винесено ухвалу у цивільній справі за заявою ОСОБА_3 про заміну сторони у виконавчому провадженні. Первісного стягувача ПАТ «Брокбізнесбанк» було замінено на ОСОБА_3 у правовідносинах за виконавчими листами, виданими Луцьким міськрайонним судом Волинської області на виконання рішення суду від 13 вересня 2011 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 570474,92 грн, по 850 грн судових витрат та по 60 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

14.10.2024 представник боржника ОСОБА_2 Людва О.В. звернувся до Волинського апеляційного суду із апеляційною скаргою на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.05.2018 про заміну сторони у виконавчому провадженні за заявою ОСОБА_3 у справі №2-1783/11 за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

16 жовтня 2024 Волинським апеляційним судом, було залишено апеляційну скаргу без руху та надано строк для усунення недоліків.

24 жовтня 2024 представником заявника Людвою О.С., надіслано заяву на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 25 жовтня 2024 поновлено представнику боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження у справі, направлено матеріали апеляційного провадження 22-ц/802/1094/24 у справі №2-1783/11 за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості до Луцького міськрайонного суду Волинської області для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження. Зупинено апеляційне провадження до надходження відновленого втраченого провадження.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.11.2024 прийнято до розгляду апеляційне провадження 22-ц/802/1094/24 у справі №2-1783/11 за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження та відкрити провадження у справі. Вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В судове засідання сторони не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та дату розгляду справи.

Від представника боржника ОСОБА_4 на адресу суду надійшла заява, в якій просить судове засідання проводити без його участі та участі боржника та постановити ухвалу про відновлення втраченого судового провадження.

Неявка осіб, які беруть участь у справі не є перешкодою для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, судом у відповідності до вимог ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статей.488та489 ЦПК Українивідновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно з вимогамистатті 490 ЦПК Українизаява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Вимоги до заяви про відновлення втраченого судового провадження викладені у статті 491ЦПК України.

Як зазначено в п. 38постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», за правиламирозділу IX ЦПКвідновлення втраченого (і в разі, коли справу знищено за закінченням строку зберігання) повністю або частково судового провадження в цивільній справі, якщо вона була закінчена ухваленням рішення або постановленням ухвали про закриття провадження, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом, судом, який ухвалив рішення по суті справи або постановив ухвалу про закриття провадження у справі, за заявою (зміст якої визначеностаттею 405 ЦПК) осіб, які брали участь у справі (їх правонаступників), або за ініціативою суду (коли це потрібно для вирішення іншої справи, надіслання справи до суду вищої інстанції тощо).

Згідно зстаттею 493 ЦПК Українипри розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

У зв`язку з цим слід визнати, що відновлення втраченого провадження це є відтворення в документах судового провадження. Тобто безпосереднім об`єктом відновлення є конкретний перелік відсутніх повністю або частково матеріалів втраченої цивільної справи. При розгляді справи про відновлення втраченого провадження повністю або якоїсь її частини суд використовує ту частину провадження, яка збереглася.

Відповідно частин 1 та 2 статті 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Тлумаченнястатті 494 ЦПК Українисвідчить, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втрачене у відповідній частині або цю частину провадження можливо відновити з зібраних матеріалів. При цьому, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю.

Зазначена правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року (справа № 111/2150/13-ц, провадження №61-24083сво18); в ухвалі Верховного Суду від 29.05.2019 (справа № 257/2766/13-ц, провадження № 61-23302св18).

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.09.2011 стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 570474 (п`ятсот сімдесят тисяч чотириста сімдесят чотири) гривні 92 копійки, по 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень судових витрат та по 60 (шістдесят) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного. В матеріалах справи наявна належним чином завірена копія рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2011 у справі № 2-1783/11.

В матеріалахсправи міститьсякопія постановистаршого державноговиконавця ВДВСЛуцького РУЮПлугового Г.О.про відкриттявиконавчого провадженнявід 01жовтня 2014рокущодо примусового виконання виконавчого листа №2-1783/11, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 04.11.2011.

Зі змісту даної постанови про відкриття провадження від 01.10.2014 вбачається, що у ВДВС Луцького РУЮ перебував виконавчий лист № 2-1783/11, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області 04.11.2011 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Брокбізнесбанк 571384,92 грн. кредитної заборгованості.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС Луцького РУЮ Плуговим Г.О. 22.06.2015 виконавчий лист №2-1783/11, виданий 04.11.2011 повернуто стягувачу.

Відповідно до копії договору №227 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги

ПАТ «Брокбізнесбанк» передав право вимоги за кредитним договором № 193/08 від 10.04.2008 укладеного між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 правонаступнику - ОСОБА_3 .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.05.2018 замінено стягувача з ПАТ «Брокбізнесбанк» на ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 ) у правовідносинах за виконавчими листами виданими Луцьким міськрайонним судом Волинської області на виконання рішення суду від 13 вересня 2011 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 570474,92 грн.; по 850 грн. судових витрат та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного.

З довідки, виданої Луцьким міськрайонним судом Волинської області 22.10.2024 № 05-10/141/2024 вбачається, що цивільна справа № 2-1783/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості знищена на підставі Інструкції про порядок передання до архіву місцевого та апеляційного суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівних установ та архівних відділів міських рад судових справ та управлінської документації суду, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 15.12.2011 року. Оскільки цивільна справа знищена, то надати матеріали даної справи немає можливості. Одночасно повідомлено, що в архіві суду знаходиться оригінал рішення по даній справі.

В режимі повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, встановлено, що 13 вересня 2011 у справі №2-1783/11 за позовом публічного акціонерного товариства Брокбізнесбанк до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості постановлено повторне заочне рішення, яким позов задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 570474 (п`ятсот сімдесят тисяч чотириста сімдесят чотири) гривні 92 копійки. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк`по 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень судових витрат та по 60 (шістдесят) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного.

Суд доходить до висновку, що зміст наданої заявником копії повторного заочного рішення аналогічний тому, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Судом з метою вирішення питання щодо відновлення втраченого судового провадження досліджено матеріали заяви, при цьому, будь-яких інших документів сторонами справи суду надано не було, зокрема, не надано копії позовної заяви, пояснень, заперечень на позов, доказів, що досліджувалися судом, інших довідок, паперів, відомостей, що стосуються справи, документів, надісланих (виданих) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копій таких документів.

Відповідно до ч. 3 ст. 493 ЦПК України розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом, протягом тридцяти днів з дня надходження заяви до суду.

Відповідно до ст.490 ЦПК України заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд вбачає підстави для часткового відновлення втраченого судового провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому ЦПК України. Згідно зі ст. 489 ЦПК України, втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Частиною першою статті 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Однією з гарантій забезпечення права на судовий захист у цивільному судочинстві є - відновлення втраченого судового провадження.

Застосування цього процесуального механізму в разі втрати повністю або частково судового провадження забезпечує можливість реалізації усіх складових права на судовий захист, яке не обмежується лише вирішенням справи судом, а охоплює також право на оскарження судового рішення.

Метою відновлення втраченого судового провадження може бути одержання завіреної копії судового рішення, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, скасування заходів забезпечення позову, вирішення питань, пов`язаних із зверненням судового рішення до виконання, тощо.

Як вбачається із ухвали Волинського апеляційного суд від 25 жовтня 2025 року метою відновлення втраченого провадження є подання заяви про оскарження в апеляційному порядку ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.05.2018.

Судом встановлено, що в зібраних матеріалах наявна копія повторного заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2011 у справі № 2-1783/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Наявна належним чином завірена копія рішення містить відмітку про набрання законної сили рішення 03.10.2011. Копія ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.05.2018 про заміну сторони у виконавчому провадженні. Наявна належним чином завірена копія ухвали містить відмітку про набрання законної сили рішення 04.07.2018.

Факт ухвалення Луцьким міськрайонним судом Волинської області відповідного рішень, зміст цих рішень, склад учасників процесу підтверджується відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі судових рішень та наявність копій такого рішення та ухвали в архіві Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що наявні в справі про відновлення втраченого провадження копії документів на думку суду є належними та достатніми для відновлення втраченого провадження в частині рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2011 в справі № 2-1783/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.05.2018 про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд, перевіривши зібрані матеріали відновлює втрачене провадження в частинірішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2011 та ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.05.2018 в справі № 2-1783/11.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 488, 490, 493, 494, 260, 261, 354 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 2-1783/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в частині повторного заочного рішення від 13 вересня 2011 та ухвали від 14 травня 2018 року в цивільній справі № 2-1783/11 за заявою ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження.

Вважати встановленим зміст відновленого повторного заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 вересня 2011 та ухвали суду від 14 травня 2018 у справі № 2-1783/11 в такій редакції:

Справа № 2-1783/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

/повторне заочне/

13 вересня 2011 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Плахтій І.Б.,

при секретарі Самсонюк Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк`до Гаврилюка Юрія Васильовича, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивує тим, що 10 квітня 2008 року між АБ «Брокбізнесбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 193/08, відповідно до якого останній отримав кредит на суму 68364,00 доларів США з кінцевою датою повернення 09 квітня 2015 року, з процентною ставкою 13,5% річних. Також 10 квітня 2008 року на забезпечення виконань зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно якого відповідач ОСОБА_2 як поручитель несе солідарну відповідальність перед позивачем у випадку невиконання або неналежного виконання боржником кредитних зобов`язань. Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав умов договору шляхом несвоєчасного повернення кредиту та відсотків за користування ним, внаслідок чого банк бажає дострокового повного виконання ним зобов`язань відповідно до договору. Просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредиту, відсотках, пенею, а всього в перерахунку на гривні 570474,92 грн. Крім того, просив стягнути з відповідачів понесені судові витрати у справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю з підстав викладених у позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ч. 5 ст. 74, ч. 3 ст. 76 ЦПК України. Заяви про розгляд справи за їх відсутності відповідачі не подали.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.197 ЦПК України.

Судом встановлено, що 10 квітня 2008 року між АЮ «Брокбізнесбанк`та Гаврилюком Ю.В. було укладено кредитний договір № 193/08, відповідно до якого відповідач отримав кредит на суму 68364,00 доларів США з кінцевою датою повернення 09 квітня 2015 року, з процентною ставкою 13,5% річних (а.с.11-13).

Також 10 квітня 2008 року на забезпечення виконань зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 193/08, згідно якого відповідач ОСОБА_2 , як поручитель несе солідарну відповідальність перед позивачем у випадку невиконання або неналежного виконання боржником кредитних зобов`язань (а.с. 20).

Згідно п.п. 3.1.3., 7.1. Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення заборгованості за кредитом у випадку прострочення сплати чергового платежу по кредиту або процентів за користування кредитом строком понад 2 (два) місяці, за невиконання взятих Позичальником зобов`язань банк має право нарахувати неустойку за кожний день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки від суми простроченої заборгованості (а.с. 11,12).

Як вбачається із змісту ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 526, 527, 50 ЦК України установлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми позики, є право позикодавця вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів належних йому.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання чим істотно порушив вимоги ст.ст. 526, 527, 530, 533, 536, 549, 550, 554, 651, 1054, 1055 ЦК України та умови кредитного договору.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 02.06.2010 року заборгованість по кредиту становить 69944,66 доларів США, яка складається з: основного боргу 53287,96 доларів США (422312,41 грн.), простроченого основного боргу 7404,31 доларів США (58679,90 грн.), відсотків 695,88 доларів США (5514,92 грн.), прострочених відсотків 8556,51 доларів США (67811,20 грн.), пені 16156,50 грн., а всього в перерахунку в національну валюту сума заборгованості становить 570474,92 грн. (а.с 4).

Оцінивши зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що слід стягувати солідарно з відповідачів в користь позивача кредитну заборгованість в гривневому еквіваленті в сумі 570474,92 грн., а також понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи стягнути.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 10,14, 15, 30, 60, 61, 62, 88, 213, 214,215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 550, 554, 651, 1054, 1055, 1056 ЦК України суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк`заборгованість за кредитним договором в розмірі 570474 (п`ятсот сімдесят тисяч чотириста сімдесят чотири) гривні 92 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк`по 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень судових витрат та по 60 (шістдесят) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного судуІ.Б. Плахтій

Справа № 2-1783/11

Провадження № 6/161/186/18

У Х В А Л А

14травня 2018року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої судді Плахтій І.Б.,

з участю секретаря судових засідань Стецюка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку заяву ОСОБА_3 про заміну сторони у виконавчому провадженні,

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_3 звернувся в суд з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Заяву мотивує тим, що повторним заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 13.09.2011 в справі за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, вимоги позову задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 570474,92 грн., вирішено питання розподілу судових витрат.

Між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір №227 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 07.02.2018.

На даний час право вимоги за кредитним договором № 193/08 від 10.04.2008, який був укладений між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1 , а також договорами забезпечення, укладеними з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 належить ОСОБА_3 .

Заявник зазначає, що згідно із ч.1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження замінює таку сторону її правонаступником.

А тому, просить суд замінити стягувача з ПАТ «Брокбізнесбанк» на його правонаступника ОСОБА_3 .

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та дату розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляли, заяв про розгляд заяви за їх відсутності не подавали. Відповідно до положень ч.3 ст. 442 ЦПК України, їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підставна та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що повторним заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 13.09.2011 в справі за позовом ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, вимоги позову задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 570474,92 грн., вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду набрало законної сили, стороні позивача видано виконавчі листи щодо кожного із боржників.

З матеріалів заяви вбачається, що між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір №227 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 07.02.2018, внаслідок чого ОСОБА_3 набув право вимоги за кредитним договором № 193/08 від 10.04.2008, який був укладений між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1 , а також договорами забезпечення, укладеними з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Тобто, на даний час право вимоги за вищевказаними кредитними правовідносинами належить ОСОБА_3 , що стверджується наявною в матеріалах справи копією договору про відступлення прав вимог.

З доданих до заяви про заміну стягувача матеріалів, суд не встановив наявність відкритого виконавчого провадження, в якому необхідно провести заміну стягувача.

Положеннями п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Так, за положеннями ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідноч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Виходячи із норм пунктів 1, 2 ч. 1ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є особа, що отримала від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися не лише у відкритому виконавчому провадженні, тому що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям попередника після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником.

Крім того, нормаст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Отже, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження» і дійшов помилкового висновку про те, що у разі відсутності виконавчого провадження особа, до якої перейшли права кредитора, не має права набути статусу сторони виконавчого провадження (стягувача).

Така позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 20.11.2013 року № 6-122цс13, та положенням ч. 5ст. 442 ЦПК України, за якими положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст. ст.512,514 ЦК Українита ч. 5ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що слід провести заміну стягувача ПАТ «Брокбізнесбанк» на ОСОБА_3 за виконавчими листами виданими Луцьким міськрайонним судом Волинської області, на виконання рішення суду від 13.09.2011.

Керуючись ст.ст. 260, 442 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача з Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 ) у правовідносинах за виконавчими листами виданими Луцьким міськрайонним судом Волинської області на виконання рішення суду від 13 вересня 2011 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 570474,92 грн.; по 850 грн. судових витрат та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту ухвали 17.01.2025 року

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур