Ухвала

від 20.01.2025 по справі 757/48291/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/6074/2025

У Х В А Л А

20 січня 2025 року місто Київ

справа №757/48291/19-ц

Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Матійчук Г.О., повний текст рішення складено 21 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_6 про встановлення факту реєстрації шлюбу та прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право власності та договорів дарування недійсними, скасування рішення та визнання державних актів на право власності недійсними, визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року позивачі звернулися з позовом до суду в якому, з урахуванням уточнень, просили:

встановити факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;

встановити факт прийняття ОСОБА_9 спадщини після смерті батька ОСОБА_7 ;

визнати недійсним свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння;

визнати недійсним договір дарування будинку, вчинений ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 ;

визнати недійсним договір дарування 26/100 частин житлового будинку, вчинений ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 ;

визнати недійсним договір дарування 74/100 частин житлового будинку, вчинений ОСОБА_10 на користь ОСОБА_5 ;

визнати недійсним договір дарування 26/100 частин житлового будинку, вчинений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 ;

визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частки житлового будинку;

визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частки житлового будинку;

скасувати п.29 Додатку «Перелік земельних ділянок, які передаються громадянам у приватну власність»;

визнати недійсним державний акт на право власності на 26/100 частини земельної ділянки;

визнати недійсним державний акт на право власності на 74/100 частини земельної ділянки;

визнати недійсним договір дарування 26/100 частин земельної ділянки, вчинений ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 ;

визнати недійсним договір дарування 74/100 частин земельної ділянки, вчинений ОСОБА_10 на користь ОСОБА_5 ;

визнати недійсним договір дарування 26/100 частин земельної ділянки, вчинений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 ;

припинити речове право ОСОБА_6 на 26/100 частин житлового будинку;

припинити речове право ОСОБА_6 на 26/100 частин земельної ділянки.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 27 грудня 2024 року подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд».

30 грудня 2024 року Київським апеляційним судом до Печерського районного суду міста Києва направлено запит про витребування справи №757/48291/19-ц.

15 січня 2025 року вказана цивільна справа надійшла до Київського апеляційного суду.

Разом з апеляційною скаргою, апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

В обґрунтування вимог посилалася на те, що повний текст оскаржуваного рішення отримано нею 27 листопада 2024 року в системі «Електронний суд».

А тому, просила поновити строк на апеляційне оскарження рішень суду, оскільки він пропущений з поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з протоколу судового засідання від 10 жовтня 2024 року, позивач ОСОБА_2 та його представник були присутні в судовому засіданні під час розгляду справи (т.6, а.с.126-129).

Відповідно до довідки від 11 жовтня 2024 року, складеної секретарем судового засідання, під час проголошення вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (т.6, а.с. 130).

Повний текст рішення складено 21 жовтня 2024 року.

Відповідно до супровідного листа від 25 листопада 2024 року, Печерським районним судом міста Києва позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представнику ОСОБА_11 було направлено копію рішення суду від 11 жовтня 2024 року (т.6, а.с. 171), яку остання отримала 27 листопада 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (т.6, а.с. 179).

Апеляційна скарга представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подана до суду 27 грудня 2024 року.

Враховуючи вказані обставини, положення ст.129 Конституції України про забезпечення права на апеляційний перегляд справи, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, а тому вважаю, що строк підлягає поновленню.

Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом, виходячи з наступного.

Разом з апеляційною скаргою, представником позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2024 року.

В обгрунтування вимог посилалась на те, що в зв'язку із скрутним матеріальним становищем, позивач ОСОБА_1 позбавлена можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Вказувала, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером та єдиним її доходом є пенсійні виплати.

Зазначала, що річний дохід позивача за 2023 рік склав 32600 грн, тобто менший ніж розмір судового збору, який остання повинна сплатити.

Посилалась, що у позивача ОСОБА_1 відсутнє право власності на нерухоме майно.

13 січня 2025 року до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про звільнення позивача ОСОБА_2 від сплати судового збору на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2024 року.

В обгрунтування вимог посилалась на те, що в зв'язку із скрутним матеріальним становищем, позивач позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Вказувала, що позивач ОСОБА_2 є пенсіонером та єдиним його доходом є пенсійні виплати.

Зазначала, що річний дохід позивача ОСОБА_2 за 2023 рік склав 42814,92 грн, тобто становить значну долю від річного доходу останнього, а саме 44,56%.

Посилалась, що у позивача відсутнє право власності на нерухоме майно.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий його розмір, який не враховує фінансове положення заявника, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (рішення від 26 липня 2011 року).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Суд вважає, що клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про звільнення позивача ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Апелянтом до клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 додано копію пенсійного посвідчення ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , довідку про доходи №2461714491492789 згідно якої ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві і отримує пенсію за віком, яка в період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2024 року склала 70767,99 грн.

Доказів того, що позивач ОСОБА_1 не має інших доходів до суду надано не було.

Відтак, доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача ОСОБА_1 перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору не надано.

Оскільки, статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність учасників судового процесу перед законом і судом, то неможливість сплати судового збору, у зв`язку з обставинами, що викладенні в клопотанні, ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_1 , не може вважатись достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, а тому суд вважає, що підстави для задоволення клопотання відсутні.

Згідно з п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання позову до суду першої інстанції підлягав сплаті судовий збір у розмірі 15024 грн., а саме: 768,40 грн. за вимогу про встановлення факту реєстрації шлюбу; 768,40 грн. за вимогу про встановлення факту прийняття спадщини; 768,40 грн. за вимогу про визнання недійсним свідоцтва; 768,40 грн. за вимогу про визнання недійсним договору дарування; 768,40 грн. за вимогу про визнання недійсним договору дарування; 768,40 грн. за вимогу про визнання недійсним договору дарування; 908 грн. за вимогу про визнання недійсним договору дарування; 2939,56 грн. за вимогу про визнання за ОСОБА_1 права власності; 768,40 грн. за вимогу про скасування пункту додатку; 768,40 грн. за вимогу про визнання недійсним державного акту; 768,40 грн. за вимогу про визнання недійсним державного акту; 768,40 грн. за вимогу про визнання недійсним договору дарування; 768,40 грн. за вимогу про визнання недійсним договору дарування; 908 грн. за вимогу про визнання недійсним договору дарування; 908 грн. за вимогу про припинення речового права; 908 грн. за вимогу про припинення речового права.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі, представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору

Апеляційна скарга представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 була подана до суду через систему «Електронний суд», отже підлягає сплаті судовий збір за подачу апеляційної скарги із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у розмірі 18028,75 грн.

Виходячи з вищевикладеного, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 18028,75 грн. на реквізити: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA548999980313101206080026010, МФО банку отримувача: 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030101 та надати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про доплату судового збору.

Представником позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до клопотання про звільнення від сплати судового збору позивача ОСОБА_2 було додано копію пенсійного посвідчення ОСОБА_2 № НОМЕР_2 , довідка про доходи №8341323321312905 відповідно до якої ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за віком, яка в період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року склала 46396,66 грн., довідка про доходи №9775917472291729 відповідно до якої ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за віком, яка в період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року склала 42814,92 грн. та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого податку) та військового збору станом на 09 січня 2025 року, відповідно до якої інформація щодо доходів ОСОБА_2 за період з 01 кварталу 2023 року по 03 квартал 2024 року відсутня.

А тому, суд вважає, що клопотання апелянта про звільнення ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню частково.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення у цій справі становить 18028,75 грн., що перевищує 5 відсотків розміру річного доходу відповідача за 2023 рік.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд апеляційної інстанції вважає за справедливе зменшити апелянту ОСОБА_2 розмір судового збору до 2140,75 грн., що не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_2 .

А тому, позивачу ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2140,75 грн. на реквізити: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA548999980313101206080026010, МФО банку отримувача: 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030101 та надати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про оплату судового збору.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.356 ЦПК України, у разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.

Однак, всупереч вищевказаним вимогам до апеляційної скарги не надано доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.

А тому,

позивачу ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір у розмірі 18028,75 грн. та подати до Київського апеляційного суду квитанцію про сплату судового збору;

позивачу ОСОБА_2 потрібно сплатити судовий збір у розмірі 2140,75 грн. та подати до Київського апеляційного суду квитанцію про сплату судового збору;

подати до Київського апеляційного докази надсилання копій апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього кодексу застосовуються положення ст. 185 цього кодексу.

Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Поновити представнику позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2024 року.

Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Матійчук Г.О., повний текст рішення складено 21 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_6 про встановлення факту реєстрації шлюбу та прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право власності та договорів дарування недійсними, скасування рішення та визнання державних актів на право власності недійсними, визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування за законом залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: Борисова О.В.