Ухвала

від 20.01.2025 по справі 480/9237/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 січня 2025 року

м. Київ

справа №480/9237/23

провадження № К/990/51376/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Мартинюк Н. М., Мацедонської В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва Дмитра Вячеславовича на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

27 грудня 2024 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв`язку.

31 грудня 2024 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо переміщення ОСОБА_1 у Військову частину НОМЕР_3 для проходження військової служби під час мобілізації;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Представник позивача 20 лютого 2024 року подав до суду заяву про часткову зміну предмета позову та збільшення розміру позовних вимог. Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 з 14 листопада 2023 року виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується наказом № 580 від 14 листопада 2023 року командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині). А з листа Військової частини НОМЕР_2 від 23 листопада 2023 року № 502/2/1/1/2402 вбачається, що позивача переміщено на посаду командира взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що позивач на час розгляду справи перебуває на військовій службі в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тому позивач просить змінити предмет позову в частині, а саме «Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Щодо збільшення позовних вимог зауважує, що у зв`язку із протиправними діями відповідача позивач отримав захворювання, пов`язане з проходженням військової служби. Тому ОСОБА_1 збільшує моральну шкоду до 200000,00 грн.

Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 24 травня 2024 року адміністративний позов задовольнив частково.

Визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на військову службу під час мобілізації.

Визнав протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо переміщення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) у Військову частину НОМЕР_3 для проходження військової служби під час мобілізації.

У задоволенні інших вимог відмовив.

Позивач частково не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його ухвалення при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, а саме:

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , моральну шкоду в сумі 200000,00 грн.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 13 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі № 480/9237/23 скасував в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалив у цій частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив.

Зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі № 480/9237/23 щодо відмови в задоволенні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди залишив без змін.

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник ОСОБА_1 - адвокат Макеєв Д. В. оскаржив їх у касаційному порядку.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Аналіз аргументів касаційної скарги в сукупності з відображеними у судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Обставин, передбачених пунктом «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, з матеріалів касаційної скарги не встановлено.

Щодо покликання автора касаційної скарги на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

При цьому, суди попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди керувались висновками, викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Інші доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи та цитування норм права з посиланням на невірну оцінку судами попередніх інстанцій доказів у справі, водночас у силу частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, ухвалені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва Дмитра Вячеславовича на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2024 року у справі № 480/9237/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді Н. М. Мартинюк

В. Е. Мацедонська