Ухвала

від 10.01.2025 по справі 2-1462/11

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1462/11

6/308/396/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2025 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області заяву головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Секерні Є.М. про заміну сторони виконавчого провадження АСВП № 49780299 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1462/11 від 30.04.2014, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу в розмірі 323987,76 грн, 1700,00 грн судового збору та 120,00 грн витрат на ІТЗ,

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Ужгород Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Секерня Є.М. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні АСВП № 49780299 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1462/11 від 30.04.2014, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу в розмірі 323987,76 грн, 1700,00 грн судового збору та 120,00 грн витрат на ІТЗ.

Заява мотивована тим, що боржник ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є спадкоємцем померлого та прийняла спадщину за померлим. Станом на дату подання заяви рішення суду не є виконаним.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 помер, виконавець просить замінити боржника у виконавчому провадженні на його правонаступника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Третього грудня 2024 року від представника ОСОБА_2 адвоката Ракущинця Андрія Андрашовича надійшли письмові заперечення на заяву про заміну сторони виконавчого провадження, у якій він просить відмовити у задоволенні заяви. Доводи адвоката зводяться до того, що, станом на дату подання заяви, борг перед банком відсутній, на підтвердження чого долучив до заяви довідку банку.

11 грудня 2024 року від представника ОСОБА_2 надійшли додаткові заперечення, в яких він поміж іншого, звертає увагу на те, що ОСОБА_2 не отримувала свідоцтво про право на спадщину і не оформлювала спадкові права. При цьому значає, що підстави для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження відсутні, оскільки, кредитор (банк) не пред`явив вимогу до боржника і питання обсягу спадкового майна слід досліджувати у позовному провадженні.

У судове засідання заявник та представник стягувача, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце проведення судового засідання, не з`явилися, про причини неявки не повідомили, заяв про відкладення не подали.

Представник ОСОБА_2 адвокат Ракущинець А.А. подав заяву, в якій просить розглянути подану заяву за відсутності учасників. При цьому, зазначив, що проти задоволення заяви заперечує з підстав, викладених у раніше поданих письмових запереченнях.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та заінтересованих осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну стягувача, у зв`язку з чим суд розглянув заяву у їх відсутності.

Дослідивши подану заяву та додані до неї документи в межах заявлених вимог, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

За ч. 1 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Частиною 5 статті 15Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За змістом пункту 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 даного Закону.

Смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження.

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У спірних правовідносинах до складу спадщини входить, зокрема, обов`язок з відшкодування боргу, що належав спадкодавцю ( ОСОБА_1 ) за життя. Цей обов`язок не припинився внаслідок смерті боржника та продовжує існувати.

Відтак процесуальне правонаступництво у даному виконавчому провадженні у разі смерті боржника (фізичної особи) є цілком можливим.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 101), при вирішенні питання заміни учасника справи правонаступником та заміни сторони виконавчого провадження у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам перш за все необхідно з`ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи, а також встановити, чи пред`явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду надала алгоритм дій виконавця, які належить вчинити для заміни сторони виконавчого провадження у разі смерті боржника.

Зокрема, отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Окрім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року в справі № 523/2357/20 (Провадження № 14-11цс22) викладені висновки щодо застосування положень статей 1281 та 1282 ЦК України на стадії примусового виконання рішення суду.

Згідно зі ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Оскільки, зі смертю боржника його грошові зобов`язання включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до боргових зобов`язань. Сплив цих строків має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права) за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

Відповідно до положень статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом наведених вище норм права, задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси слідує, що обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи. Дані висновки повністю узгоджуються з висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року в справі № 916/617/17 (пункт 98).

Відповідно до пункту 109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року в справі № 916/617/17, невизначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Водночас, задовольняючи заяву про заміну учасника справи, боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцем, суд відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України, має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Також, у пункті 117 згаданої постанови Велика Палата Верховного Суду вказала, що звернення кредитора безпосередньо до суду, зокрема, із заявами про процесуальне правонаступництво та (або) про заміну сторони виконавчого провадження, слід розглядати як пред`явлення кредитором вимог до спадкоємця боржника в порядку статті 1281 ЦК України.

У справі, що розглядається, виконавець просить замінити сторону боржника у зв`язку з його смертю.

Сам банк із вимогою про заміну сторони виконавчого провадження не звертався.

При цьому, судом встановлено, що виконавець дійсно у порядку, визначеному Законом отримав документальне підтвердження смерті боржника, отримав відомості від нотаріуса про коло спадкоємців, які прийняли спадщину.

Зокрема, з листа приватного нотаріуса Кузьо Г.В. від 19.09.2018 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла спадщину за померлим ОСОБА_1 .

Разом з тим, виконавцем не встановлено яке майно успадковане спадкоємцем.

Окрім цього, виконавцем не витребувано відомості у нотаріуса про те, чи пред`явлено кредитором (у даному випадку стягувачем у виконавчому провадженні ПАТ «Укрсиббанк») вимоги до спадкоємців боржника, не з`ясовано дату пред`явлення таких вимог, їх розмір.

За таких обставин, вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження до встановлення виконавцем вищевказаних відомостей є передчасним.

Разом з цим, на переконання суду, подана представником ОСОБА_2 заява банку від 21 листопада 2024 року не свідчить про відсутність боргу боржника перед банком, з огляду на те, що у даному листі банк повідомляє про припинення дії кредитного договору № 11158879000 та договору іпотеки № 11158879000 від 24 травня 2007 року, укладеного саме з ОСОБА_3 , у той час як виконавче провадження, в рамках якого виконавець просить замінити сторону виконавчого провадження, здійснюється з примусового виконання виконавчого листа № 2-1462/11 від 30.04.2014, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 11132779000 від 26.03.2007 (тобто іншого договору, іншого зобов`язання). Дана заява не містить адресата, з її змісту не зрозуміло кому вона адресована, у відповідь на яке звернення. Суд не може на підставі даного документу достовірно встановити чи був припинений у встановленому законом порядку обов`язок боржника у зобов`язанні.

Окрім цього, суд звертає увагу, що банк, як сторона стягувача у виконавчому провадженні, згідно з ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, зобов`язаний письмово повідомити виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій.

До того ж, у ході розгляду заяви стягувач жодних пояснень щодо суті поданої виконавцем заявия не надав.

На підставі наведеного, суд дійшов переконання, що подана заява необґрунтована, є передчасною, а тому не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 55, 260, 261, 354, 442 ЦПК України, ст.ст. 1281, 1282 Цивільного кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволеннізаяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.

Суддя Н.І. Зарева