Рішення

від 15.11.2011 по справі 2-1462/11

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-1462/11

Провадження № р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.11.2011 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі - судді Безпрозванного В.В.,

при секретарі судового засідання - Мізюн Р.І.,

за участю прокурора - Добрікової І.В.,

відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_1 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою Прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Міської лікарні швидкої медичної допомоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілого від злочину,

ВСТАНОВИВ:

07.04.2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів на користь Міської лікарні швидкої медичної допомоги суму понесених витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілого у розмірі 2951,67 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, прокурор у судовому засіданні вказувала, що відповідачі притягнуті до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України та на досудовому слідстві у кримінальній справі було встановлено, що відповідачі завдали шкоду здоров`ю потерпілому ОСОБА_2 , у зв`язку з чим останній проходив лікування у Міської лікарні швидкої медичної допомоги та вартість лікування згідно довідки склала 2951,67 грн.

В судовому засіданні прокурор позов підтримала та просила задовольнити з підстав, викладеній у позовній заяві.

Відповідачі в судовому засіданні позов визнали, підтвердили факти, наведені в позовній заяві. Не заперечували проти задоволення позову.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч.І ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Судом встановлено, що відповідачі притягнуті до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України та на досудовому слідстві у кримінальній справі було встановлено, що відповідачі завдали шкоду здоров`ю потерпілому ОСОБА_2 , у зв`язку з чим останній проходив лікування у Міської лікарні швидкої медичної допомоги та вартість лікування згідно довідки склала 2951,67 грн. (а.с. 11)

Фактичні витрати закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину визначаються згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат на лікування закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використанням, затвердженим постановою КМ України від 16.07.1993 року № 545.

Як передбачено п.1 цього Порядку, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерелфінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до п.2 Порядку, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць, на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Як встановлено судом, потерпілий перебував на лікуванні саме з приводу одержаних в результаті неправомірних дій відповідачів тілесних ушкоджень, в зв`язку з чим стосовно відповідачів і було порушено кримінальну справу.

Тобто, перебування потерпілого на лікуванні в даному випадку є наслідком злочинних дій відповідача.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.01.2010 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України на підставі ст.. 8 КПК України у зв`язку з примиренням з потерпілим. Провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 закрито (а.с. 15).

З огляду на наведене суд вважає позов доведеним і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь держави держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Міської лікарні швидкої медичної допомоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілого від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , на користь держави в особі Міської лікарні швидкої медичної допомоги в сумі 2951 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят одну) гривню 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_1 на користь держави судовий збір по 144,10 грн. з кожного.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В.Безпрозванний