Постанова

від 20.01.2025 по справі 904/1306/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року Справа № 904/1306/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Юрчук М.І.

при секретарі судового засідання Піддубній Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Вінницької області від 17.09.2024 (повний текст - 27.09.2024) у справі №904/1306/24 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області в особі начальника Олександра Коломійцева (вул. Воскресенська, № 24, м.Дніпро, 49600)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Автострада" (вул.Праведників світу, 4-а, каб.313, м.Вінниця, 21036)

про стягнення штрафних санкцій на суму 5403563,84 грн

за участі представників:

позивача (апелянта) - Ярмош В.О. (в режимі відеоконференції);

відповідач - Кургаєв Д.М. (в залі суду);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 17.09.2024 у справі №904/1306/24 відмовлено у позові Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області в особі начальника Олександра Коломійцева до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Автострада" про стягнення штрафних санкцій на суму 5403563,84 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Апелянт не погоджується з висновком суду в частині того, що Підрядником не порушено строків погашення отриманого авансу, оскільки умовами Договору (п.12.11, з урахуванням змін визначених ДУ №1 від 19.07.2023), які були досліджені судом під час розгляду справи, чітко визначено порядок та алгоритм дій щодо погашення використаного авансу та визначено наслідки, які настають у разі не підтвердження використання суми авансу у визначені терміни.

Зазначає, що Підрядником на електронну пошту Служби відновлення був направлений відповідний лист за вих.№3424/1 від 03.11.2023 до якого долучено додаток на одному аркуші Накладну №1, яка містить лише перелік документів з 18 пунктів, які містяться в проектно-кошторисній документація по об`єкту будівництва, але фактично повна документація була надана позивачу лише 07.11.2024, що підтверджується відповідною відміткою представника Служби про отримання повного комплекту Проектної документації, зробленої на Накладній №1 (форма 6) і копія відповідної накладної була долучена до матеріалів справи та досліджена судом під час судового засідання, однак з невідомих причин не врахована при ухваленні спірного рішення та помилково встановивши, що такі документи були подані саме 03.11.2023.

Апелянт наголошує на тому, що Підрядником порушено саме строки погашення використаного авансу перед Замовником (термін яких обумовлений сторонами тривалістю у три місяці), а також порядок визначений умовами Договору (п.12.11, з урахуванням змін визначених ДУ №1 від 19.07.2023).

Зазначає, що відповідачем на адресу Служби була направлена відповідна проектно-кошторисна документація по об`єкту будівництва, згідно листа за вих.№3424/1 від 03.11.2023, але фактично така документація була надана позивачу лише 07.11.2024, що підтверджується відповідними доказами наявними в матеріалах справи. Замовником у той же день, 07.11.2023, на виконання вищевказаних вимог Постанови КМУ №560 від 11.05.2011 відповідним листом було скеровано до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Україні (як уповноваженого органу) відповідний пакет проектної документації по об`єкту отриманого від Підрядника.

08.11.2023 Державним агентством на адресу позивача було скеровано відповідний лист щодо виявлення недоліків в отриманих документах, зокрема відсутність відповідних узгоджень проектних рішень з Міндовкіллям та Держводагенством (копія листа також наявна в матеріалах справи), обов`язковість яких визначена Постановою КМУ №566 від 06.06.2023. У зв`язку з чим, позивач невідкладно звернувся до відповідача та повідомив їх про виявлені недоліки та зазначили про необхідність наданні відповідних узгоджень.

Після чого, Служба отримала від підрядника відповідні документи та 09.11.2023 направила їх до Агентства відновлення згідно листа за вих.1-10/2288 для можливості їх подальшого врахування при затвердженні проектної документації на будівництво об`єкту.

10.11.2023, Служба направила на адресу Підрядника відповідний лист, згідно якого повідомила Товариство про те, що наданий ними Акт на приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками (УПВ) по об`єкту, може та буде підписаний при наявності затвердженої проектної документації та підписаної, згідно умов Договору, договірною ціною, однак станом на 09.11.2023 проектна документація не затверджена, а договірна ціна на перевірці.

Згодом, 20.11.2023 Держаним агентством було винесено Наказ №Н-499/07-01/01.2 про затвердження проектної документації на будівництво за проектом та 23.11.2023 затверджено відповідний Титул об`єкта будівництва у 2023.

Після чого, за результатами прийняття Агентством вищевказаних нормативних документів, між Службою та ТОВ «ГК «Автострада» було укладено відповідну ДУ №6 від 24.11.2023, якою було узгоджено складову частину договірної ціни, що у свою чергу лише з того часу надавало право позивачу приймати відповідні Акти на приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками (УПВ) по об`єкту.

Апелянт вважає вищевказані обставини справи та наведені позивачем докази такими, що повністю спростовують безпідставний висновок суду в частині того, що саме позивачем було допущене прострочення виконання зобов`язань, передбачених п.13.3 Договору, оскільки Службою вчасно та у визначені строки направлялися листи-повідомлення з відповідними зауваженнями Підряднику, що ними не заперечується. Також наведені обставини спростовують той факт, що відповідачем вчасно було надано відповідні документи на підтвердження своєчасності використання отриманої суми авансу, про що зазначено у спірному рішенні суду.

На підставі викладеного апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 17.09.2024 у справі №904/1306/24 та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги апелянта в повному обсязі; стягнути з відповідача судовий збір, сплачений у судах першої та апеляційної інстанцій.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Вінницької області від 17.09.2024 у справі №904/1306/24 та призначено розгляд апеляційної скарги на 02.12.2024 об 15:30год. Запропоновано відповідачу у строк до 29.11.2024 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу.

28.11.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Автострада" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві звертає увагу суду на те, що умовами Договору №Б-В-3 від 19.07.23 (з урахуванням змін за ДУ) не передбачено необхідність та обов`язок виконавця надавати замовнику підтвердження використання авансу, відповідно й не встановлено механізму і строків такого підтвердження.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що ним не оспорювались та не піддавались сумніву обставини в частині того, що Товариство у встановлений Договором строк (три місяці) використав отриману від Служби суму авансу для виконання умов Договору №Б-В-3, тобто апелянтом не спростовується обставина використання отриманих коштів авансу саме на цілі виконання умов Договору.

Проектна документація була надана Службі у в порядку, передбаченому п.2.8 Договору та у строки, визначені п.13.1 Договору (протягом 15 робочих днів після закінчення терміну виконання робіт).

Відповідач стверджує, що положеннями п.13.3. Договору встановлено, що Замовник повинен вчинити лише дві дії, зокрема підписати акт та повернути підписаний екземпляр Замовнику або надати вмотивовану відмову від підписання.

Також відповідач звертає увагу, що матеріали справи не містять мотивованої відмови позивача від прийняття виконаних робіт та підписання вищезгаданих Актів, як встановлено пунктом 3.3 Договору, як і не містять письмових обґрунтованих зауважень та (або) заперечень до змісту вищезгаданих Актів, як встановлено пунктом 3.6 Договору, а лише зазначено, що Акти будуть підписані після погодження проектної документації та погодження договірної ціни, що підтверджує те, що жодних зауважень до актів у позивача не було.

Також, за доводами відповідача Договір не містить у собі виключних положень щодо зобов`язань, зокрема в частині відзвітувати за його використання у строк не більше трьох календарних місяців з моменту отримання авансу, а лише містить зобов`язання відповідача фактично використати його відповідно до умов договору, зокрема на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій та інших матеріалів.

На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення Господарського суду Вінницької області від 17.09.2024 у справі №904/1306/24 залишити без змін.

Ухвалою від 02.12.2024 розгляд апеляційної скарги відкладено на 06.01.2025 об 14:30год.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Саврія В.А. судове засідання 06.01.2025 не відбулося

Ухвалою суду від 09.01.2025 розгляд апеляційної скарги призначено на 20 січня 2025 року об 15:30 год.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 20.01.2025 представник позивача підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги та надав пояснення по справі. Просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 17.09.2024 у справі №904/1306/24 та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги апелянта в повному обсязі; стягнути з відповідача судовий збір, сплачений у судах першої та апеляційної інстанцій.

Представник відповідача заперечив проти доводів та вимог, які викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення по справі. Просив суд відмовити Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення Господарського суду Вінницької області від 17.09.2024 у справі №904/1306/24 залишити без змін.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

19.07.2023 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області в особі начальника Коломійцева Олександра Анатолійовича (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГК "Автострада" (Підрядник) було укладено Договір №Б-В-3 на закупівлю робіт.

Згідно пункту 1.1.Договору, Підрядник у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій зобов`язується виконати Роботи: Нове будівництво магістрального водогону Хортиця (ДВС2) - Томаківка - Марганець у зв`язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов`язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції. Запорізька та Дніпропетровська області (ДК 021:2015:45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнюванні поверхонь) (далі - Роботи) у відповідності з державними будівельними нормами, державними стандартами та розробленою проектною документацією, та на визначений відповідно Договору термін, а Замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані у відповідності з цим договором роботи та сплатити їх вартість

Згідно п.2.1.Договору строки, початок та закінчення Робіт, види, послідовність та етапи виконання Робіт визначаються Графіком виконання робіт (Додаток № 3).

Відповідно до п.п.2.6, 2.7 Договору, загальний термін виконання Робіт - до 31.12.2024 у відповідності до Графіку виконання робіт (Додаток №3). Термін виконання проектних робіт - до 31.12.2023 у відповідності до Додатку №3.

Згідно п.3.1. ціна Договору становить 5300000000,00 грн (п`ять мільярдів триста мільйонів гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ 883333333,33 гривень у відповідності до Розрахунку ціни договору (Додаток №3).

Як погоджено п.3.6. Договору фінансування робіт проводиться відповідно до Плану фінансування, що є додатком до цього Договору, який є його невід`ємною частиною (Додаток №4).

Згідно із п.12.11 Договору (з урахуванням доповнень викладених в додатковій угоді №1 від 19.07.2023) передбачене можливе здійснення попередньої оплати (авансу) відповідно до Постанови КМУ від 06.06.2023 №566. Попередня оплата здійснюється за рішенням головного розпорядника коштів. Попередня оплата здійснюється на підставі до Постанови КМУ від 06.06.2023 №566, Наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 14.07.2023 №Н-306/08-02 в межах, що не перевищує 90% від річної вартості робіт, в межах ліміту бюджетних асигнувань за КЕКВ 3210, встановленого планом використання бюджетних коштів за КПКВК 3111340, на строк не більше трьох місяців. Використаний аванс погашається на підставі Актів здачі приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт та Актів приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості (форма КБ-2в (УПВ) додаток 31.1 до Настанови п. 6.1)) та Довідкою про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-З Додаток 37 до Настанови п.6.1), підписаних уповноваженими представниками Сторін. По закінченню зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з подальшим перерахуванням до відповідного бюджету, з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнту 1,2.

03.08.2023, в рамках вищевказаного Договору, Замовником, за погодженням головного розпорядника коштів (Наказу №Н-306/08-02 від 14.07.2023), було перераховано на рахунок підрядника грошову суму (аванс) у розмірі 513620000,00 грн, що підтверджується відповідною Платіжною інструкцією №364.

03.11.2023 відповідач засобами електронного зв`язку надіслав позивачу виконавчу документацію, акти форми №КБ-2в та довідки форми №КБ-3, які у тому числі стосуються виконання робіт у розмірі одержаної від замовника передоплати на суму 531911141,60 грн, що є різницею між попередньою оплатою у розмірі 513620000,00 грн та виконаними роботами за довідкою форми №КБ-3 за листопад 2023 у сумі 18291141,60 грн.

Супровідним листом відповідача за вих.№3424 від 03.11.2023 позивачеві були надані відповідні первинні документи, а саме: Акт приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості (форма КБ-2в (УПВ) додаток 31.1 до Настанови п.6.1) та Довідку про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-З Додаток 37 до Настанови п.6.1).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначається, що ТОВ «ГК Автострада в порушення умов договору у визначені строки до 03.11.2023 не підтвердило використання коштів авансу та не повернуло суми попередньої оплати; а в рахунок погашення сум авансу підрядником наданий акт виконаних робіт від 24.11.2023 на суму 531911141,60 грн. У зв`язку з чим позивач вважає, що відповідач відповідно до п.12.11. договору (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 19.07.2023) повинен сплатити на його користь штрафні санкції пеню в розмірі облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнту 1,2 в розмірі 5403563,84 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом пункту першого частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином до умов договору та вимог цього Кодексу. Інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

За умовами укладеного сторонами договору замовник здійснює попередню оплату в розмірі до 90% вартості робіт з будівництва, шляхом перерахування бюджетних коштів на не бюджетний рахунок підрядника, відкритий в органах Держказначейства. По закінченню трьох місяців невикористані суми авансу повертаються Замовнику з подальшим перерахуванням до відповідного бюджету, з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнту 1,2.

Таким чином, укладений сторонами договір передбачає обов`язок повернення попередньої оплати у разі її невикористання у встановлені договором строки.

Підставою для повернення попередньої оплати сторони визначили невиконання підрядником зобов`язань у розмірі одержаної від замовника попередньої оплати.

При цьому, використання авансу (погашення) підтверджується - Актами здачі приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт та Актами приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості (форма КБ-2в (УПВ) додаток 31.1 до Настанови п. 6.1)) та Довідкою про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-З Додаток 37 до Настанови п.6.1), підписаних уповноваженими представниками Сторін.

Аргументуючи наявність підстав для повернення відповідачем позивачу частини невикористаної попередньої оплати, позивач стверджує про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором в частині підтвердження відповідачем (підрядником) використання частини попередньої оплати.

Поряд з цим, на переконання відповідача єдиними належними доказами на підтвердження використання вказаних грошових коштів є підписані сторонами акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, які надіслані позивачу 03.11.2023.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, сторони у договорі чітко визначили вимоги щодо документів, на підставі яких замовник здійснює контроль за використанням підрядником отриманих від замовника авансових платежів за договором, зазначивши, що такими документами є акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, тобто документи, які складаються для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи та відповідно в яких зафіксовано виконання підрядником зобов`язань у розмірі одержаної від замовника попередньої оплати.

03.11.2023 відповідач надіслав позивачу виконавчу документацію, акти форми №КБ-2в та довідки форми №КБ-3, які у тому числі стосуються виконання робіт у розмірі одержаної від замовника передоплати на суму 531911141,60 грн, що є різницею між попередньою оплатою у розмірі 513620000,00 грн та виконаними роботами за довідкою форми №КБ-3 за листопад 2023 у сумі 18291141,60 грн.

Дана документація була направлена позивачу засобами електронного зв`язку.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" обов`язковий реквізит електронного документа - обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

За приписами ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Згідно з п.13, 27 ч.1 ст.1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис; при цьому кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Поняття електронного доказу наведено в ст.96 ГПК України, за змістом якої електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі.

На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом (п.68 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі №914/1003/21).

Поняття електронного документа та електронного доказу не є тотожними, оскільки поняття електронного доказу є значно ширшим, та, окрім власне електронних документів, оформлених відповідно до ст.5, 6 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг", включає в себе будь-яку інформацію в цифровій формі, що має значення для розгляду справи, в тому числі повідомлення, відправлені електронною поштою або іншими засобами електронного зв`язку (п. 52 постанови Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/5408/21).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст. 7 ЦК України (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі №923/1379/20, від 03.08.2022 у справі №910/5408/21).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21.06.2023 у справі №916/3027/21 надала такі висновки щодо застосування норм права: "Якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі".

З наведених вище висновків слідує, що листування електронною поштою між приватними особами в процесі виконання своїх зобов`язань за правочином допускається, натомість суду з урахуванням конкретних обставин справи необхідно встановити чи дає змогу таке листування ідентифікувати їх учасників та зміст їх перемовин.

Також, як вбачається з матеріалів справи, супровідним листом відповідача за вих.№3424 від 03.11.2023 позивачеві були надані відповідні первинні документи, а саме: Акт приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості (форма КБ-2в(УПВ) додаток 31.1 до Настанови п.6.1)) та Довідку про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-З Додаток 37 до Настанови п.6.1).

Поряд з цим, відповідний лист було вручено позивачеві 06.11.2023 наручно, що не заперечується позивачем.

За відповідним актом позивачу передавались роботи: проектно-вишукувальні роботи; земляні роботи та укладання труби склопластикової в комплекті: склопластикова ковзна муфта, склопластикові відводи з муфтою в комплекті, склопластикова муфта, склопластикова муфта для вмурування, склопластиковий патрубок фланець гладкий, кінець з муфтою в комплекті, набір металевих фіксаторів для монтажу ковзної муфти, лубрикант СРК N800 5\5.000 РМ6 діам.800. Загальна вартість робіт, які передавались за наведеним Актом, становила 531911141,60 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що 03.11.2023 - останній день строку, передбаченого п.12.11 Договору, для використання авансу.

При цьому, як правильно зауважив суд першої інстанції, позивачу відповідні первинні документи були подані 06.11.2023, тобто в перший же робочий день за спливом строку (для використання авансу), визначеного у пункті 12.11 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 19.07.2023 (03.11.2023 - останній день строку, передбаченого п.12.11 Договору, 04.11 та 05.11.2023 - вихідні - субота та неділя відповідно).

Як правильно зазначає суд першої інстанції, зі змісту поданих первинних документів, а саме - вищевказаного Акту, вбачається, що відповідний одержаний відповідачем аванс у розмірі 513620000,00 грн було використано повністю та у передбачений договором строк, оскільки у договорі сторони чітко визначили вимоги щодо документів, на підставі яких замовник здійснює контроль за використанням підрядником отриманих від замовника авансових платежів за договором, зазначивши, що такими документами є акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 які підписані сторонами, тобто документи, які складаються для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи, та відповідно в яких зафіксовано виконання підрядником зобов`язань у розмірі одержаної від замовника попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не заперечував факт відправлення електронного листа з відповідною документацією та його надходження до нього. Водночас він зазначав про факт порушення строку погашення використаного авансу, оскільки, акти форми №КБ-2в та довідки форми №КБ-3 були підписані 24.11.2023.

При цьому, підписання позивачем 24.11.2023 актів форми №КБ-2в та довідок форми №КБ-3 не спростовує своєчасного подання підрядником (відповідачем) виконавчої документації, оскільки відповідно до п.13.3 Договору Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання документів, зазначених у п.13.2 цього Договору повертає Підряднику підписаний екземпляр або надає йому письмову мотивовану відмову від приймання виконаних робіт, тобто позивачем було допущене прострочення виконання зобов`язань, передбачених п.13.3 Договору.

Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (такі висновки наведені в постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18).

Таким чином, відповідачем надано відповідні докази стосовно своєчасного та цільового використання ним отриманого від позивача авансу відповідно до умов Договору №Б-В-1 від 19.07.2023.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Як встановлено ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як зазначалося судом вище, умовами додаткової угоди №1 від 23.07.2023 до договору передбачена відповідальність виконавця за порушення строків погашення авансу у вигляді повернення замовнику невикористані суми авансу з подальшим перерахуванням до відповідного бюджету, з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнту 1,2. Позивач наполягає на обґрунтованості своїх позовних вимог про стягнення з відповідача пені на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнту 1,2.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що достатньою підставою для застосування такого виду відповідальністю за цим договором є одночасна наявність двох факторів: невикористання суми авансу (тобто не спрямування її на оплату закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідних для виконання обов`язків за договором) та таке невикористання авансу у строки, передбачені умовами договору. За відсутності одного із цих факторів така відповідальність не наступає.

Позивач не надав суду належних доказів не використання суми авансу в строк встановлений договором, а тому відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності на підставі п.12.11 Договору.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів, враховуючи засади добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції про відмову у позові Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області в особі начальника Олександра Коломійцева до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Автострада" про стягнення штрафних санкцій на суму 5403563,84 грн.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України") одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Вінницької області від 17.09.2024 у справі №904/1306/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскарженою до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 21.01.2025.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Юрчук М.І.