Ухвала

від 21.01.2025 по справі 906/1377/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"21" січня 2025 р. Справа № 906/1377/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бучинська Г.Б.

судді Мельник О.В.

судді Гудак А.В.

розглянувши заяву ТОВ "Перша Житомирська холдингова компанія" про забезпечення позову у справі №906/1377/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Житомирська холдингова компанія"

до Приватного акціонерного товариства "Житомирське шляхово-будівельне управління №19"

про стягнення 597 381,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Житомирська холдингова компанія" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Житомирське шляхово-будівельне управління №19" про стягнення 597 381,32 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 13 вересня 2024 року у справі №906/1377/23 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Житомирська холдингова компанія" до Приватного акціонерного товариства "Житомирське шляхово-будівельне управління №19" про стягнення 597 381,32 грн.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Житомирське шляхово-будівельне управління №19" (10025 Житомирська область, м. Житомир вул. Корольова, буд. 21 Б, ідентифікаційний код 03449947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Житомирська холдингова компанія" (10025, Житомирська область, м. Житомир, вул. Павла Сингаївського, буд. 4; ідентифікаційний номер 37107679): 597381,32 грн основного боргу, 8960,72 грн витрат по сплаті судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 07 жовтня 2024 року у справі №906/1377/23 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Житомирська холдингова компанія" від 17 вересня 2024 року про ухвалення додаткового рішення.

Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Житомирське шляхово-будівельне управління №19" (10025 Житомирська область, м. Житомир вул. Корольова, буд. 21 Б, ідентифікаційний код 03449947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Житомирська холдингова компанія" (10025, Житомирська область, м.Житомир, вул.Павла Сингаївського, буд.4; ідентифікаційний номер 37107679) 48145,20 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із прийнятими судовими рішеннями, ПрАТ "Житомирське шляхово-будівельне управління №19" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 13 вересня 2024 року у справі №906/1377/23 та скасувати додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 07 жовтня 2024 року у справі №906/1377/23.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 січня 2025 року у справі №906/1377/23 залишено без задоволення апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Житомирське шляхово-будівельне управління №19" на рішення Господарського суду Житомирської області від 13 вересня 2024 року у справі №906/1377/23 та на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 07 жовтня 2024 року у справі №906/1377/23. Рішення Господарського суду Житомирської області від 13 вересня 2024 року у справі №906/1377/23 та додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 07 жовтня 2024 року у справі №906/1377/23 залишено без змін.

Після завершення апеляційного провадження, 20 січня 2025 року через "Електронний суд" від представника ТОВ "Перша Житомирська холдингова компанія" - адвоката Шахрая В.В. надійшла заява про забезпечення позову, у якій останній просить суд накласти арешт на нерухоме майно Приватного акціонерного товариства "Житомирське шляхово-будівельне управління №19", код ЄДРПОУ 03449947, а саме: цілісний майновий комплекс виробничої бази, розташованої за адресою: м.Житомир, вул. Корольова, будинок 21б та заборонити Приватному акціонерному товариству "Житомирське шляхово-будівельне управління №19", код ЄДРПОУ 03449947, здійснювати дії щодо державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом реорганізації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Заява ТОВ "Перша Житомирська холдингова компанія" про забезпечення позову підлягає поверненню без розгляду, з огляду на наступне.

Розглядаючи аспекти "права на суд", в справі "Hornsby проти Греції" (N 18357/91, рішення від 19 березня 1997 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 гарантує не тільки право ініціювати судовий розгляд справи. Складовою частиною статті 6 Конвенції є право на виконання судового рішення, винесеного на користь особи. Так, Суд зазначив: "…відповідно до прецедентної практики параграф 1 статті 6 захищає право кожного звернутись зі скаргою відносно цивільних прав та обов`язків до суду чи трибуналу; таким чином реалізується право на суд, в якому право на доступ, яке є правом ініціювати процес перед судом в цивільній сфері, становить один з аспектів. Однак право було б примарним, якби національна правова система Договірних Сторін дозволяла остаточне, обов`язкове судове рішення оставляти невиконаним на збиток одній з сторін…Виконання рішення, виданого судом, має бути захищене як складова частина "суду" в цілях статті 6".

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків від відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Цей інститут є гарантією захисту та відновлення прав осіб, а отже, елементом правосуддя.

У Господарському процесуальному кодексі України законодавець деталізував норми, які регулюють забезпечення позову. Зокрема, Господарський процесуальний кодекс України містить норми, які визначають стадії, на яких господарський суд вправі вжити заходи забезпечення позову, підстави для забезпечення позову, види заходів забезпечення позову, порядок подання заяви про забезпечення позову, розгляд такої заяви; зустрічне забезпечення тощо.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача та уникнення будь-яких труднощів при виконанні судового рішення у випадку задоволення позову.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України після відкриття провадження у справі заява про забезпечення позову подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною 6 статті 140 ГПК України унормовано, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З аналізу вказаних норм процесуального права, які містяться в розділі "Загальні положення" Господарського процесуального кодексу України (зокрема, статті 136, 137 Господарського процесуального кодексу України) вбачається, що законодавець визначив як види забезпечення позову, так і стадії, на яких вони можуть вживатись судом, а саме: до пред`явлення позову; або на будь-якій стадії розгляду справи за умов, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому у статті 138 Господарського процесуального кодексу України законодавець деталізував, що якщо заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі, то вона подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Господарський процесуальний кодекс України оперує такими поняттями, як: "позовне провадження", "розгляд справи по суті", "апеляційне провадження", "апеляційний розгляд", "касаційне провадження", "касаційний розгляд" та встановлює порядок дій суду та учасників справи на кожній із цих стадій. Залежно від інстанції, в якій підлягає вирішенню справа, в кожній з них є така стадія, як розгляд, якою у апеляційному господарському суді є апеляційний розгляд, тобто перегляд судових актів, які підлягають оскарженню у цьому суді.

Разом із тим, у провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду в складі колегії суддів: головуючий суддя Бучинська Г.Б., судді: Мельник О.В., Гудак А.В., перебувала апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Житомирське шляхово-будівельне управління №19" на рішення Господарського суду Житомирської області від 13 вересня 2024 року у справі №906/1377/23 та на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 07 жовтня 2024 року у справі №906/1377/23.

Згідно частин 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частиною 1 статті 284 ГПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, з аналізу положень ГПК України вбачається, що апеляційне провадження у справі закінчується ухваленням остаточного судового рішення по суті справи, яким в даному випадку є постанова від 13 січня 2025 року.

Разом із тим, заява ТОВ "Перша Житомирська холдингова компанія" про забезпечення позову від 20 січня 2025 року надійшла до Північно-західного апеляційного господарського суду 20 січня 2025 року, тобто після завершення апеляційного провадження у справі №906/1377/23.

В даній ситуації у випадку розгляду заяви про забезпечення позову судом апеляційної інстанції, останній буде діяти не як "суд, встановлений законом".

Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України, заяви №29458/04 та №29465/04) і включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Занд проти Австрії (Zand v. Austria) Комісія висловила думку, що термін суд, встановлений законом у пункті 1 статті 6 передбачає усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]. У деяких випадках він визнавав, що найвищий судовий орган, уповноважений тлумачити закон, міг ухвалювати рішення, яке не було чітко визначене законом. Таке застосування закону, однак, мало винятковий характер, і зазначений суд надав чіткі й вірогідні підстави для такого виняткового відступу від застосування своїх визначених повноважень (рішення ЄСПЛ від 13 травня 2003 року у справі Хуліо Воу Жиберт та Ель Хогар іля Мода проти Іспанії) (Julio Bou Gibert and El Hogar Y La Moda J. A. X. A. v. Span).

Відтак, заяву позивача про забезпечення позову, яка подана суду апеляційної інстанції після завершення апеляційного провадження слід повернути заявнику без розгляду.

Також колегія суддів зазначає про те, що заявник не позбавлений права клопотати перед судом про вжиття заходів забезпечення позову у випадку оскарження постанови апеляційного господарського суду у Верховному Суді.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 42, 43, 138, 234, 241, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Повернути без розгляду заяву ТОВ "Перша Житомирська холдингова компанія" про забезпечення позову від 20 січня 2025 року.

Заяву про забезпечення позову, яка надійшла до Північно-західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд", долучити до матеріалів справи №906/1377/23.

Електронний примірник даної ухвали направити до електронних кабінетів учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту ї підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені статтями 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.