Ухвала

від 13.01.2025 по справі 924/622/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"13" січня 2025 р. Справа № 924/622/23 (924/483/24)

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 м. Харків про розстрочку виконання рішення суду

за позовом ОСОБА_2 м. Хмельницький

до ОСОБА_1 м. Харків

про стягнення 522266,90 грн.

за зустрічним позовом ОСОБА_1 м. Харків

до ОСОБА_2 м. Хмельницький

про усунення ОСОБА_1 як власнику квартири АДРЕСА_1 перешкод у користуванні цією квартирою шляхом виселення з неї ОСОБА_2

про вселення ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1

про стягнення 64000,00 грн., з яких 27000,00 грн. збитків, 27000,00 грн. упущеної вигоди за період з 01.04.2024р. по 30.06.2024р., 10000,00 грн. моральної шкоди

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом: не з`явився

від відповідача за первісним позовом : не з`явився

від арбітражного керуючого: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.09.2024р. позов ОСОБА_2 м. Хмельницький до ОСОБА_1 м. Харків про стягнення 522266,90 грн. задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) - 509542,23 грн. (п`ятсот дев`ять тисяч п`ятсот сорок дві гривні 23 коп.) основного боргу в якості повернення різниці між 90% вартості предмету іпотеки та сумою боргу за договором позики від 26.10.2003 року, 7169,85 грн. (сім тисяч сто шістдесят дев`ять гривень 85 коп.) інфляційного нарахування, 5554,85 грн. (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири гривні 85 коп.) 3% річних.

Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в дохід державного бюджету по коду бюджетної класифікації 22030001, отримувач ГУК у Хмельницькій обл./ Хмельницьке мтг, код ЄДРПОУ отримувача 37971775, МФО 899998, отримувач ГУДКСУ у Хмельницькій області, рахунок отримувача: UA878999980313191206083022775, судовий збір в сумі 7834,00 грн. (сім тисяч вісімсот тридцять чотири гривні 00 коп.).

Зустрічний позов ОСОБА_1 м. Харків до ОСОБА_2 м. Хмельницький про усунення ОСОБА_1 як власнику квартири АДРЕСА_1 перешкод у користуванні цією квартирою шляхом виселення з неї ОСОБА_2 про вселення ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 про стягнення 64000,00 грн., з яких 27000,00 грн. збитків, 27000,00 грн. упущеної вигоди за період з 01.04.2024р. по 30.06.2024р., 10000,00 грн. моральної шкоди задоволено частково.

Виселено ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_2 ) з квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 ).

Стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.) витрат на правничу допомогу. В решті позову відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2024р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.09.2024 у справі № 924/622/23(924/483/24) - залишено без змін.

18.12.2024р. на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від "05" вересня 2024 р. та постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду від « 03» грудня 2024 р. видано відповідні накази.

31.12.2024р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду, в якій просить розстрочити виконання рішення суду від 05.09.2024р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основного боргу в якості повернення різниці між 90% вартості предмету іпотеки та сумою боргу за договором позики від 26 жовтня 2003 року, що становить 509542 грн. (п`ятсот дев`ять тисяч п`ятсот сорок дві) 23 коп., інфляційного нарахування в розмірі 7 169 (сім тисяч сто шістдесят дев`ять) грн. 85 коп. та 3% річних у сумі 5 554 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 85 коп., а всього загальною сумою 522 266 (п`ятсот двадцять дві тисячі двісті шістдесят шість) грн. 93 коп. - рівними платежами по 43522 (сорок три тисячі п`ятсот двадцять дві) грн. 24 коп. В обгрунтування заяви посилається на тяжке фізичне захворювання відповідача та членів його сім`ї та важкий матеріальний стан. Крім того, відповідач за первісним позовом просить заяву про розстрочення виконання рішення суду розглядати без його участі.

Ухвалою суду від 06.01.2025р. заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду по справі №924/623/24(924/483/24) призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.01.2025р.

Ухвалу суду від 06.01.2025 в електронному вигляді доставлено до електронних кабінетів позивача та відповідача та арбітражного керуючого 06.01.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Пунктом 2 ч.6 ст.242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, судом були вчинені всі передбачені законом заходи для належного повідомлення позивача, відповідача та арбітражного керуючого про розгляд справи.

Сторони у судове засідання не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили, про день, час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Розглянувши заяву відповідача (боржника) про розстрочення виконання рішення, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення, дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями частини другої ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як передбачено ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Відповідно до змісту рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених у пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесене, "законне сподівання" на те, що заборгованість буде їй сплачено, та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. У справі "Фуклєв проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з Конституцією України.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За приписами частин третьою - п`ятої статті 331 цього Кодексу, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Як вбачається з вищезазначеної норми ГПК, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Так, питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

При цьому при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (роз`яснення в ч. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження).

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" від 28.07.99).

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Для належного вирішення питання щодо надання розстрочки виконання судового рішення, суду необхідно з`ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення.

Отже, саме на відповідача (заявника) в контексті наведених приписів покладається обов`язок доведення існування відповідних підстав. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, встановлення та підтвердження факту наявності обставин, на які посилається заявник, можливо лише внаслідок сукупного аналізу відповідних доказів щодо наявності зазначених обставин, що безпосередньо ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у момент звернення рішення до виконання.

Суд зазначає, що обставини на які посилається відповідач, а саме: лікування його у 2020-2021 роках, ускладнення після перенесеного захворювання на COVID-19 в 2022 році та лікування його дружини, внаслідок чого у нього погіршилось фінансового становища, з урахуванням положень ст. 331 ГПК України, не являються виключними обставинами, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення, адже наявність таких обставин прямо залежить від відповідача.

До заяви про розстрочення виконання рішення суду у даній справі заявник додав: копію паспорта, копію Пенсійного посвідчення, копію посвідчення ветерана праці та копії виписок медичних оглядів ОСОБА_1 , договори укладені його дружиною з лікувальним закладом про проведення лікування його дружини, роздруківку довідки про доходи ОСОБА_1 за період з 01 липня 2024 року по 31 грудня 2024 року сформовану засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України та роздруківку довідки про доходи ОСОБА_3 за період з 01 липня 2024 року по 31 грудня 2024 року сформовану засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України.

Інших суттєвих причин та доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б бути розцінені як підстава для розстрочення виконання рішення суду заявником не надано.

Наявність військового стану наразі впливає на діяльність обох сторін. Сторони по справі знаходяться в рівнозначних економічних умовах, при цьому судом також враховується, що вказана справа розглядалась в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_2 , який в свою чергу також очікує на отримання вказаних коштів для погашення боргів перед його кредиторами.

Крім того, судом також враховується, що рішенням суду в частині стягнення з ОСОБА_1 різниці вартості між 90% вартості предмету іпотеки та сумою боргу за договором позики, також і задоволено частково позов в частині передачі ОСОБА_1 квартири в м. Хмельницькому.

Беручи до уваги викладене, аналіз у сукупності представлених відповідачем доказів та враховуючи майнове право і інтерес позивача, не дає підстави вважати наявними обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Виходячи з викладеного вище, приймаючи до уваги недоведеність відповідачем наявності конкретних обставин які суттєво ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду в цій справі, беручи до уваги відсутність згоди стягувача для надання розстрочки, правові підстави для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду відсутні.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду від 05.09.2024р. в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 основного боргу в якості повернення різниці між 90% вартості предмету іпотеки та сумою боргу за договором позики від 26 жовтня 2003 року, що становить 509542 грн. (п`ятсот дев`ять тисяч п`ятсот сорок дві) 23 коп., інфляційного нарахування в розмірі 7 169 (сім тисяч сто шістдесят дев`ять) грн. 85 коп. та 3% річних у сумі 5 554 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 85 коп., а всього загальною сумою 522 266 (п`ятсот двадцять дві тисячі двісті шістдесят шість) грн. 93 коп. - рівними платежами по 43522 (сорок три тисячі п`ятсот двадцять дві) грн. 24 коп.

Ухвала набрала чинності 13.01.2025р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 20.01.2025р.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук 4 прим. :

1 - до справи;

2 - позивачу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3

3 - відповідачу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4

4 - арб. кер. Багінському А.О. ІНФОРМАЦІЯ_5