Ухвала

від 13.01.2025 по справі 925/656/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13 січня 2025 року м. Черкаси справа № 925/656/22

Господарський суд Черкаської області в складі у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі представників сторін: заявника Чорної С.А. за довіреністю, стягувача Ганнисика О.Ю. за самопредставництвом, боржника не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, заяву Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу та порядку виконання рішення у справі за первісним позовом Канівського комунального підприємства теплових мереж до Господарського управління експлуатації приміщень Черкаської районної ради про стягнення 629682 грн. 81 коп. і за зустрічним позовом Господарського управління експлуатації приміщень Черкаської районної ради до Канівського комунального підприємства теплових мереж про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

26.11.2024 року заявник - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), в особі представника, через систему «Електронний суд», звернувся в Господарський суд Черкаської області із заявою про зміну, на підставі ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 331 Господарського процесуального кодексу України способу і порядку виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 року у справі № 925/656/22, на підставі якого судом видано наказ від 05.07.2023 року.

Заява мотивована тим, що на примусове виконання наказу Господарського суду Черкаської об від 05.07.2023 року у справі № 925/656/22 за заявою стягувача - Канівського комунального підприємства теплових мереж відкрито виконавче провадження № 72382656 про стягнення з боржника - Господарського управління експлуатації приміщень Черкаської районної ради на користь стягувача 629 682 грн. 81 коп. боргу, 9445 грн. 24 коп. судових витрат. Через відсутність у боржника грошових коштів і майна, на яке можливо звернути стягнення, примусове виконання судового рішення ускладнилось, внаслідок чого державний виконавець просить суд змінити порядок виконання рішення суду шляхом звернення цього стягнення на грошові кошти місцевого бюджету територіальної громади Черкаського району за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської районної ради, яка є засновником комунального підприємства боржника.

Стяґувач в особі свого представника через систему «Електронний суд» подав клопотання від 09.12.2024 року (вх. № 18922/24, т. 3 а.с. 150) і додаткові пояснення від 08.01.2025 року (вх. № 344/25, т. 3 а.с. 160-161), за змістом яких підтримав заяву державного виконавця і на її підтвердження просив приєднати до матеріалів справи додаткові докази неможливості стягнення коштів з боржника.

Черкаська районна рада в особі керівника, через систему «Електронний суд», подала 09.12.2024 року письмові пояснення (вх. № 18873/24, т. 3 а.с. 140-142), в яких просила відмовити у задоволенні заяви державного виконавця про зміну способу виконання рішення суду з мотивів необґрунтованості і недоказаності її вимог. Заперечення мотивовані тим, що Господарське управління експлуатації приміщень Черкаської районної ради є юридичною особою, заснованою Черкаською районною радою. Саме Управління є учасником справи № 925/656/22 і виконавчого провадження № 72382656. Рада не відповідає за господарськими зобов`язаннями заснованої нею юридичної особи, в разі задоволення судом заяви державного виконавця матиме місце порушення прав територіальної громади, представником інтересів якої є рада, не залучених до участі в господарській справі і рішення щодо яких судом не приймалось. Крім того, у заяві державним виконавцем безспірно не доведено неможливість виконання рішення суду саме боржником.

В судовому засіданні 09.01.2025 року представники заявника і стягувача підтримали подану заяву про зміну способу виконання рішення у справі №925/656/22, просили її задовольнити з підстав, викладених в ній і письмових поясненнях стягувача, представники боржника і Черкаської районної ради заперечували проти задоволення заяви і просили суд відмовити у її задоволенні з підстав, викладених у їх поясненнях від 09.12.2024 року заперечення (вх. № 18873/24, т. 3 а.с. 140-142), в засіданні суду оголошено перерву до 13.01.2025 року.

В засіданні суду 13.01.2025 року судом оголошено вступну і резолютивну частини ухвали.

Заслухавши пояснення представників заявника і сторін виконавчого провадження, дослідивши подані ними заяви по суті справи і докази на їх підтвердження, матеріали справи в частині, що їх стосуються, суд приходить до висновку, що подана заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 року у справі № 925/656/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 року, первісний позов Канівського комунального підприємства теплових мереж задоволено повністю, стягнено з Господарського управління експлуатації приміщень Черкаської районної ради на користь Канівського комунального підприємства теплових мереж 629682 грн. 81 коп. боргу за теплопостачання, 9445 грн. 24 коп. судових витрат, у задоволенні зустрічного позову Господарського управління експлуатації приміщень Черкаської районної ради до Канівського комунального підприємства теплових мереж про визнання договору недійсним відмовлено повністю.

05.07.2023 року на примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 року у справі № 925/656/22 судом видано Канівському комунальному підприємству теплових мереж відповідний наказ.

За заявою Канівського комунального підприємства теплових мереж Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 28.07.2023 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 72382656 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 05.07.2023 року у справі № 925/656/22 (т. 3 а.с. 110-111), про арешт коштів боржника (т.3 а.с. 112), про розшук майна боржника (т. 3 а.с. 113).

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) проведено перевірку інформації про майно боржника, що міститься в базах даних і реєстрах шляхом подання запитів до відповідних органів, установ. Згідно відповіді на запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, за Господарським управлінням експлуатації приміщень Черкаської районної ради зареєстровані наступні транспортні засоби: 1) АЗЛК, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі: НОМЕР_2 ; 2) ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN/номер шасі: НОМЕР_4 ; 3) ИЖ, реєстраційний номер НОМЕР_5 , VIN/номер шасі: НОМЕР_6 ; 4) УАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN/номер шасі: НОМЕР_8 . Постановою державного виконавця від 13.11.2023 року зазначені транспортні засоби оголошено в розшук. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за боржником відсутнє зареєстроване нерухоме майно (т.3 а.с.114-116).

Боржник листом № 43 від 15.07.2024 року повідомив державного виконавця, що є комунальним підприємством Черкаської районної ради, підприємство проводить самостійну господарську діяльність, для виконання рішення суду кошти на його рахунках відсутні, внески на фінансову підтримку підприємства відповідно до затверджених програм з місцевого бюджету на вирішення окремих питань господарської діяльності, поповнення обігових коштів, запобігання банкрутства, відновлення платоспроможності, здійснення статутної діяльності боржника засновником не виділялись. За підприємством зареєстровані транспортні засоби, однак, рішеннями Черкаської районної ради передані на баланс інших комунальних підприємств.

Листом № 04-11-10/830 від 23.04.2024 року Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області повернуло стягувану за його зверненням наказ Господарського суду Черкаської області від 05.07.2024 року у справі № 925/656/22 без виконання на підставі п.п. 10 п. 9 Порядку № 845 та роз`яснено про необхідність звернення з даним виконавчим документом до органів виконавчої служби згідно з абз. 2 п. 29 цього ж Порядку (т.3 а.с. 153).

Статут Господарського управління експлуатації приміщень Черкаської районної ради (нова редакція затверджений рішенням Черкаської районної ради від 30.11.2017 року №19-14/VII (в редакції рішення Черкаської районної ради від 22.12.2021 №17-11/III) визначає, зокрема, наступне:

п. 1 Розділу І - Господарське управління експлуатації приміщень Черкаської районної ради (далі - підприємство) є комунальним підприємством Черкаської районної ради, що належить до спільної власності територіальних громад Черкаського району;

п. 2 Розділу І - засновником підприємства є Черкаська районна рада;

п. 3 Розділу І - підприємство підконтрольне і підзвітне засновнику;

п. 2 Розділу ІІ підприємство є юридичною особою публічного права з моменту державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, має самостійний баланс, відокремлене майно, поточні рахунки в банківських установах, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи, самостійно веде бухгалтерський облік результатів своєї фінансово-господарської діяльності відповідно до чинного законодавства;

п. 3 Розділу ІІ підприємство не відповідає за зобов`язання засновника. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах коштів, що перебувають у його розпорядженні, згідно з чинним законодавством України;

п. 1 Розділу ІІІ основною метою діяльності підприємства є забезпечення ефективного використання майна, що належить до спільної власності територіальних громад Черкаського району, технічного обслуговування будівель, впорядкування відносин, пов`язаних із здійсненням діяльності спрямованої на збереження майна комунальної власності Черкаської районної ради, впорядкування орендних відносин та забезпечення благоустрою прибудинкових територій;

п. 8 Розділу ІV підприємство проводить самостійну господарську діяльність. При необхідності засновником виділяються внески до Статутного капіталу, на фінансову підтримку підприємства. Крім того, на фінансову підтримку підприємства відповідно до програм затверджених засновником, можуть виділятися кошти з місцевих бюджетів на вирішення окремих питань господарської діяльності, поповнення обігових коштів, запобігання банкрутства, відновлення платоспроможності, здійснення статутної діяльності.

Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що:

виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч. 1 ст. 1);

під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону (ч. 2 ст. 13);

виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 18);

боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (ч. 5 ст. 19);

виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону (п. 1 ч. 1, ч. 5, ч. 7 ст. 26);

виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п. 1 ч. 1 ст. 37);

грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки. Грошові суми, стягнуті до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 51 цього Закону). Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні) (ч.ч.1, 3, 4, 5 ст. 47);

стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (ч. 2 ст. 48);

виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48);

виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (ч.1, ч. 2 ст. 52);

рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74).

Законом визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає наступне предметом первісного позову у справі № 925/656/22 є стягнення з Господарського управління експлуатації приміщень Черкаської районної ради 629 682 грн. 81 коп. вартості теплової енергії за типовим договором з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 166 для опалення частини приміщень площею 1038,5 кв.м., розташованих за адресою АДРЕСА_1 у період січня 2021 - травня 2022 року. Первісний позов рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 року задоволено повністю, за результатами розгляду спору судом, 05.07.2024 року видано відповідний наказ щодо стягнення з Господарського управління експлуатації приміщень Черкаської районної ради 629 682 грн. 81 коп. боргу за теплопостачання, 9445 грн. 24 коп. судових витрат.

Однак, вказаний наказ не може бути виконаний відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), враховуючи вчинені державним виконавцем діями в межах виконавчого провадження № 72382656 дії, та відсутність коштів на рахунках боржника,відсутність майна, за рахунок якого можливо погасити наявну заборгованість про що зазначено заявником у поданій суду заяві та запропоновано його виконання за рахунок коштів місцевого бюджету територіальної громади Черкаського району за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської районної ради на користь Канівського комунального підприємства теплових мереж.

Черкаська районна рада дійсно є засновником Господарського управління експлуатації приміщень Черкаської районної ради, представником власника підприємства - територіальних громад Черкаського району, але також є окремою бюджетною юридичною особою, яка наділена господарською компетенцією, що несе бюджетні зобов`язання щодо вчинених нею правочинів у межах бюджетних асигнувань, виділених з районного бюджету Черкаського району на її утримання.

Приписами ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що представницький орган місцевого самоврядування виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення; районні та обласні ради органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

В силу вимог ч. 2 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Статтею 16 Закону України Про місцеве самоврядування передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Отже, з огляду на зазначені приписи законодавства, Черкаська районна рада є власником майна, у тому числі й доходів місцевих бюджетів, інших коштів тощо.

Відповідно до Бюджетного кодексу України:

бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (п.6 ч.1 стаття 2);

бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (п.7 ч.1 стаття 2);

розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету (п.47 ч.1 стаття 2);

місцеві бюджети - бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування (п.34 ч.1 стаття 2);

Бюджетна система України складається з: 1) державного бюджету; 2) місцевих бюджетів: а) бюджету Автономної Республіки Крим; б) обласних бюджетів; в) районних бюджетів; г) бюджетів місцевого самоврядування (стаття 5).

Черкаська районна рада згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є самостійною юридичною особою з організаційно-правовою формою орган місцевого самоврядування.

За вимогами ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Пунктами 2, 3 Розділу ІІ, 8 Розділу ІV Статуту Господарського управління експлуатації приміщень Черкаської районної ради визначено, що боржник є юридичною особою публічного права з моменту державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, має самостійний баланс, відокремлене майно, поточні рахунки в банківських установах, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи, самостійно веде бухгалтерський облік результатів своєї фінансово-господарської діяльності відповідно до чинного законодавства; не відповідає за зобов`язання засновника. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах коштів, що перебувають у його розпорядженні, згідно з чинним законодавством України; підприємство проводить самостійну господарську діяльність.

Суд зауважує, що боржник також є самостійною юридичною особою, яка має відкриті рахунки в банківських установах, може займатися підприємницькою діяльністю, самостійно здійснює свою господарську діяльність та відповідно зобов`язана відповідати за своїми зобов`язаннями, в тому числі і невиконаними.

Стаття 78 ГК України визначає, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.

Зазначені норми права також містять положення щодо відповідальності цих підприємств по боргам. Зокрема, казенне підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями казенного підприємства (частина сьома статті 77 ГК України).

У разі недостатності коштів у комунального унітарного комерційного підприємства для відповідальності за своїм зобов`язанням пов`язаним, із господарською діяльністю, орган, до сфери управління якого входить підприємство, не несе повну субсидіарну відповідальність за господарськими зобов`язаннями цього підприємства (частина сьома статті 77 ГК України). Комерційні комунальні підприємства за своїми зобов`язаннями відповідають самостійно.

Для вирішення питання про субсидіарну відповідальність підприємства та органу місцевого самоврядування (як учасника та засновника такої юридичної особи) необхідно встановлення наявності чи відсутності підстав та умов покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями створеного нею комунального підприємства, зокрема мету здійснення господарської діяльності підприємства, його сферу діяльності та факт банкрутства.

Подібний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 711/3288/17-ц (провадження № 61-25288сво18) та Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі № 304/1745/18 (провадження № 61-22663св19), від 15 лютого 2023 року у справі № 756/10603/17 (провадження № 61-10472св22).

Крім того, даних перебування боржника у скрутному фінансовому становищі, припинення його діяльності, даних руху коштів на рахунках боржника матеріали справи не містять, як і підстав для субсидіарної відповідальності органу місцевого самоврядування за зобов`язаннями комунального комерційного підприємства.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 129 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст.ст. 18, 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 ст. 239 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови, вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 №11-рп/2012).

За змістом ст. 331 ГПК України суд за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і судової практики суд не вбачає підстав для задоволення заяви Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №925/656/22 та відмовляє у її задоволенні.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 233-235, 331 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу та порядку виконання рішення у справі №925/656/22 (вх. № 18110/24 від 26.11.2024 року).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 17.01.2025 року.

Суддя В.М. Грачов