Постанова

від 16.01.2025 по справі 710/616/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року

м. Київ

справа № 710/616/22

провадження № 61-4063св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «Шполанасінтрав»,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Хлібороб», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Шполанасінтрав» на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 01 грудня 2022 року в складі судді Побережної Н. П. та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року в складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2022 року Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «Шполанасінтрав» (далі - СТОВ «Шполанасінтрав») звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Хлібороб» (далі - ТОВ Агрофірма «Хлібороб»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та просило: визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі від 02 червня 2020 року, укладений ТОВ Агрофірма «Хлібороб» щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:04:001:0068; припинити право оренди ТОВ Агрофірма «Хлібороб» на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:04:001:0068, яке виникло на підставі договору оренди землі від 02 червня 2020 року.

Позов мотивований тим, що 16 червня 2014 року товариство уклало з ОСОБА_4 договір оренди землі на 49 років щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:04:001:0068, яке було зареєстроване 17 липня 2014 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом від 21 липня 2014 року.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7125780400:04:001:0068 в порядку спадкування набули ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по частині кожна, отже, нові власники земельної ділянки автоматично набули прав та обов`язків по договору оренди землі від 16 червня 2014 року.

Разом з тим, як стало відомо, 02 червня 2020 року ОСОБА_4 уклав договір оренди вищевказаної земельної ділянки з ТОВ Агрофірма «Хлібороб» незважаючи на існування чинного на той час іншого договору оренди землі від 16 червня 2014 року.

На звернення товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що ні вони, ні ОСОБА_4 не припиняли договір оренди землі від 16 червня 2014 року.

Відтак вказаний договір є чинним та право оренди спірної земельної ділянки належить позивачу, який не відмовлявся від права оренди, а тому ТОВ Агрофірма «Хлібороб» не могло у законний спосіб набути право оренди на ту саму земельну ділянку.

Короткий зміст судових рішень в справі

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 01 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на момент укладення оспорюваного договору оренди землі попередній договір оренди припинив свою дію внаслідок його розірвання шляхом укладення відповідної угоди, відомості щодо припинення права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:04:001:0068 за СТОВ «Шполанасінтрав» є достовірними, рішення державного реєстратора про припинення права оренди земельної ділянки за позивачем від 15 липня 2020 року скасовано не було, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У березні 2023 року СТОВ «Шполанасінтрав» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 01 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року й ухвалити нове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року в справі № 183/262/17, від 12 березня 2019 року в справі № 911/3594/17, від 17 квітня 2019 року в справі № 916/675/15, від 12 червня 2019 року в справі № 320/11632/14-ц, від 18 червня 2019 року в справі № 920/330/18, від 24 січня 2020 року в справі № 910/10987/18, від 25 березня 2020 року в справі № 704/593/17, від 08 квітня 2020 року в справі № 910/10353/19, від 11 червня 2020 року в справі № 761/26618/15-ц, від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц, від 19 серпня 2020 року в справі № 385/344/16-ц, від 02 вересня 2020 року в справі № 527/2510/17, від 12 листопада 2020 року в справі № 642/3198/19, від 14 квітня 2021 року в справі № 520/17947/18, від 21 квітня 2021 року в справі № 760/10998/18, від 09 листопада 2021 року в справі № 904/4703/20, від 07 червня 2022 року в справі № 127/9786/20, від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц, від 18 січня 2023 року в справі № 170/129/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Суди не надали належну оцінку доказам, які підтверджують ту обставину, що ОСОБА_4 не припиняв договір оренди землі.

Угода від 01 червня 2020 року до договору оренди землі № 36386952 від 24 квітня 2020 року не містить її істотну умову - дату укладення, тому вона є неукладеною.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали зі Шполянського районного суду Черкаської області.

24 квітня 2023 року справа № 710/616/22 надійшла до Верховного Суду.

ТОВ Агрофірма «Хлібороб» направило відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 16 червня 2014 року ОСОБА_2 , діючи від імені ОСОБА_4 , уклала зі СТОВ «Шполанасінтрав» договір оренди землі № 7, за умовами якого ОСОБА_4 як орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,6010 га, кадастровий номер 7125780400:04:001:0068, яка знаходиться в межах адміністративної території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області. Відповідно до пункту 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 106 130,00 грн. Згідно пункту 8 договору, його укладено на 49 років. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін (пункт 38 договору). Відповідно до пункту 43 договору, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

01 червня 2020 року ОСОБА_4 та СТОВ «Шполанасінтрав» уклали угоду до договору оренди землі № 36386953 від 24 квітня 2020 року, відповідно до якої дійшли згоди припинити дію договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:04:001:0068 шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін.

Суди встановили, що в цій угоді від 01 червня 2020 року вказано не номер та дату договору оренди землі від 16 червня 2014 року, а номер та дату запису про реєстрацію (повторну) права оренди за СТОВ «Шполанасінтрав» за договором № 7 від 16 червня 2014 року - № 36386952 від 24 квітня 2020 року.

10 липня 2020 року зареєстровано припинення права оренди земельної ділянки за договором від 16 червня 2014 року (державний реєстратор Сафроненко В. А., виконавчий комітет Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області; підстава внесення запису - рішення державного реєстратора № 53123242 від 15 липня 2020 року).

Цього ж дня зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право 37315017, підстава виникнення - договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 02 червня 2020 року, строк дії 49 років.

Відповідно до умов договору оренди землі від 02 червня 2020 року орендодавець ОСОБА_4 надав, а орендар ТОВ «Агрофірма «Хлібороб» прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Антонівської сільської ради Шполянського району Черкаської області загальною площею 3,6009 га, кадастровий номер 7125780400:04:001:0068. Згідно пункту 3.1 договору, його укладено на 49 років, перебіг його дії розпочинається з дня проведення державної реєстрації права оренди.

31 серпня 2020 року СТОВ «Шполанасінтрав» звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення від 15 липня 2020 року № 53123242 та № 53123320, прийняті державним реєстратором виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненком В. А. щодо державної реєстрації припинення права оренди та державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:04:001:0068.

Відповідно до висновку колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 23 вересня 2020 року, рекомендовано відмовити в задоволенні скарги СТОВ «Шполанасінтрав» від 31 серпня 2020 року у зв`язку з тим, що державним реєстратором виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненком В. А. вчинено оскаржувані реєстраційні дії відповідно до норм чинного законодавства у сфері державної реєстрації прав.

Зокрема, згідно пункту 7 висновку, державний реєстратор належним чином перевірив документи, які подавались для державної реєстрації прав, на відповідність вимогам, встановленим Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та іншим нормативно-правовим актам.

Наказом Міністерства юстиції України від 26 жовтня 2020 року № 2804/7 відмовлено в задоволенні скарги СТОВ «Шполанасінтрав» від 31 серпня 2020 року у зв`язку з тим, що оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненком В. А. відповідно до законодавства.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10 січня 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали у спадщину по 1/2 частці земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:04:001:0068.

Звенигородська районна державна адміністрація Черкаської області надала копії документів з реєстраційної справи щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:04:001:0068, належним чином засвідчені державним реєстратором, які містять угоду від 01 червня 2020 року до договору оренди землі № 36386952 від 24 квітня 2020 року, укладену ОСОБА_4 та СТОВ «Шполанасінтрав», за умовами якої сторони дійшли згоди припинити дію договору шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звертаючись до суду з позовом, СТОВ «Шполанасінтрав» зазначало, що товариство не укладало з ОСОБА_4 угоду від 01 червня 2020 року до договору оренди землі від 16 червня 2014 року про його розірвання, тому у ТОВ Агрофірма «Хлібороб» були відсутні підстави для укладення договору оренди землі від 02 червня 2020 року, що є підставою для визнання його недійсним та припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Хлібороб» на спірну земельну ділянку.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Установлено, що між СТОВ «Шполанасінтрав» та ОСОБА_4 існували правовідносини за договором оренди земельної ділянки.

01 червня 2020 року на підставі укладеної між вказаними сторонами угоди правовідносини за договором оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:04:001:0068 були припинені шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін.

Зазначена угода є чинною, в установленому законом порядку недійсною не визнана.

Доводи позивача про те, що ані товариство, ані ОСОБА_4 не підписували угоду про розірвання договору оренди землі від 16 червня 2014 року, не підтверджені жодними належними та достатніми доказами.

СТОВ «Шполанасінтрав» оскаржувало до Міністерства юстиції України рішення від 15 липня 2020 року, прийняті державним реєстратором щодо державної реєстрації припинення права оренди СТОВ «Шполанасінтрав» на спірну земельну ділянку та державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:04:001:0068 за ТОВ Агрофірма «Хлібороб».

Наказом Міністерства юстиції України від 26 жовтня 2020 року відмовлено в задоволенні скарги СТОВ «Шполанасінтрав», рішення державного реєстратора виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненка В. А. від 15 липня 2020 року про припинення права оренди спірної земельної ділянки за СТОВ «Шполанасінтрав» та про державну реєстрацію права оренди за ТОВ Агрофірма «Хлібороб» скасовано не було.

За таких обставин, оскільки на момент укладення договору оренди землі від 02 червня 2020 року між ТОВ Агрофірма «Хлібороб» та ОСОБА_4 попередній договір оренди спірної земельної ділянки, укладений між ОСОБА_4 та СТОВ «Шполанасінтрав», був розірваний шляхом укладення угоди про припинення договору оренди землі, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Висновки судів не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених в касаційній скарзі постановах.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу СТОВ «Шполанасінтрав» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Шполанасінтрав» залишити без задоволення.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 01 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко