Ухвала

від 16.01.2025 по справі 944/4485/24

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/4485/24

Провадження №2-зз/944/2/25

УХВАЛА

16.01.2025 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Колтуна Ю.М.

з участю секретаря судового засідання Романик Ю.В.

представника позивача Сивенко В.М.

представника відповідача Пащинської А.О.

розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Пащинської Аліни Олександрівни про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКОЙЛ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів,

встановив:

представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Пащинська А.О. звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 14.08.2024 у справі № 944/4485/24 було вжито заходи забезпечення позову у справі за позовною заявою ТОВ «Меркойл» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів, накладено арешт на належне ОСОБА_2 майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 271,4 м.кв; земельні ділянки за кадастровими номерами 4625856500:04:002:0212, 4625856500:04:002:0213.

Представник відповідача зазначає, що дійсно 08.06.2022 між сторонами було укладено договір поставки нафтопродуктів № 08-06-02/2022, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти в кількості та асортименті, що погоджені сторонами відповідно до умов цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах цього договору. Проте, сторони не погоджували асортимент, кількість, ціну товару та ціну партії товару. Жодних документів, які б підтверджували домовленість сторін про умови оплати товару, до позовної заяви позивачем не додано, а відтак твердження позивача про наявність заборгованості у відповідача безпідставне та відсутні законні підстави вважати, що строк виконання грошового зобов`язання відповідачем взагалі не настав.

Звернула увагу суду, що оспорюванні договори було укладено та нотаріально засвідчено 11.07.2024, тобто до моменту відкриття провадження у справі № 914/1930/24. Повідомила, що ФОП ОСОБА_1 отримано ухвалу Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі № 914/1930/24 від 05.08.2024- 16.08.2024. Водночас, процесуальне рішення, яке би засвідчувало факт наявності заборгованості відповідача відсутнє.

Так, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено та засвідчено нотаріально Договір дарування житлового будинку та земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_1 було передано в дар ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 4625856500:04:002:0212 площею 0,08 га, що розташовані в селищі Шкло, Яворівського району Львівської області; Договір дарування земельної ділянки від 11.07.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 було передано в дар ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим № 4625856500:04:002:0213, площею 0,1055 га розташовану в селищі Шкло, Яворівського району Львівської області. Вказані договори укладені у відповідності до норм чинного законодавства Україна та містять усі істотні умови. Сам по собі факт укладення договорів дарування не може бути підставою для визнання таких договорів фіктивними. Поряд з тим, матеріали справи не містять доказів, а позивачем не доведено, що дії з дарування нерухомого майна відповідачем вчинено умисно, з метою уникнення відповідальності за порушення зобов`язань.

Також представник відповідача наголосив, що ухвалою від 05.08.2024 Господарського суду Львівської області у справа № 914/1930/24 задоволено частково заяву ТОВ «Меркойл» про забезпечення позову, зокрема вжито заходи до забезпечення позову у справі № 914/1930/24, а саме накладено арешт на належні фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 грошові кошти у межах суми позову 7 784 930, 50 грн та судових витрат у розмірі 118 287 ,96 грн, разом 7 903 218, 46 грн, у тому числі на грошові кошти розміщені на рахунках відповідача; - накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4625810500:04:010:0328, площею 0, 11 га.

Твердження позивача, що йому стало відомо про відчуження майна відповідачем не можуть визнаватися достатнім обґрунтуванням для вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, позивач звернувся до суду з позовною заявою немайнового характеру, проте заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що була задоволена судом, відповідає виключно позовним вимогам майнового характеру, що не є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не врахував наскільки конкретний захід, який було запропоновано вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття, з урахуванням, зокрема, наявних на момент постановлення ухвали доказів для забезпечення позову. Беручи до уваги викладене, відповідач ОСОБА_1 змушена звернутися з даною заявою до суду.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала подане клопотання та надала пояснення аналогічні викладеним у ньому, просила клопотання задовольнити та скасувати заходи забезпечення позову.

Представник позивача у судовому засідання заперечив щодо скасування заходів забезпечення позову, вважає, що заходи забезпечення позову законні і обґрунтовані, а дане клопотання не вмотивоване, скасування заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача та отримати ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Заслухавши учасників судового провадження, розглянувши зміст клопотання, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом установлено, що ухвалою Яворівський районний суд Львівської області від 14.08.2024 заяву представника ТОВ «МЕРКОЙЛ» Сивенко В.М. про забезпечення позову - задоволено. Вжито заходи забезпечення позову у справі за позовом ТОВ «МЕРКОЙЛ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів. Накладено арешт на належне ОСОБА_2 майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 271,4 м.кв, земельні ділянки за кадастровими номерами 4625856500:04:002:0212, 4625856500:04:002:0213. Заборонено державним реєстраторам, а також іншим суб`єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку та земельних ділянок.

Постановою Львівського апеляційного суду від 17.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 14.08.2024 залишено без змін.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних (несумлінних) дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

При цьому, інститут забезпечення позову спрямований проти дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Заходи забезпечення позову повинні застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (такі правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 543/730/14-ц (провадження № 14-149цс18) та від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (частини сьома та восьма статті 158 ЦПК України).

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).

Види забезпечення позову наведено у статті 150 ЦПК України. Згідно із положеннями пунктів 1, 2 та 4 частини першої цієї статті Кодексу позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що "...повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу".

Також під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Однак, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (судця) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Забезпечення позову спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, забезпечення ефективного судового захисту та можливості реального поновлення прав у разі прийняття судом рішення про задоволення позову.

Як убачається з матеріалів справи, у серпні 2024 року ТОВ «МЕРКОЙЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів, та просило:

-визнати недійсним договір дарування житлового будинку та земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 липня 2024 року, який посвідчений приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Бунтусовою О.В. за реєстраційним №1904;

-відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 4625856500:04:002:0212 на користь ОСОБА_1 ;

-визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 липня 2024 року та посвідчений приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Бунтусовою О.В. за рестраційним №1905.

-відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки кадастровий номер 4625856500:04:002:0213 на користь ОСОБА_1 .

Позов обґрунтовувало тим, що 08.06.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю Меркойл та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір поставки нафтопродуктів № 08-06-02/2022. Відповідно до умов цього договору, позивач у період з червня 2022 року до травня 2023 року здійснив поставку відповідачу пального на загальну суму 7 429 593, 89 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних та товаро-транспортних накладних, підписаних відповідачем без заперечень, проте відповідачем, всупереч вимогам пунктів 4.3 та 4.4 договору, отриманий товар було оплачено лише частково, розмір заборгованості становив суму 6 142 773,89 грн. У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором, позивачем на адресу відповідача листом з описом вкладення було направлено претензію від 20.06.2024 № 1 про сплату заборгованості за поставлений товар з врахуванням штрафних санкцій. Проте, відповідач зазначену претензію залишила без задоволення, зобов`язання за договором не виконала. Після пред`явлення претензії від 20.06.2024 №1, ОСОБА_1 11.07.2024 було здійснено відчуження нерухомого майна на користь ОСОБА_2 , за договором дарування житлового будинку та земельної ділянки. У серпні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Меркойл» звернулось в Господарський суд Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 7 784 930, 50 грн за договором поставки від 08.06.2022 № 08-06-02/2022 з тих підстав, що відповідач у встановлені договором строки не оплатив повністю вартості поставленого товару. Вважає, що ОСОБА_1 при відчуженні свого майна діяла недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам позивача, оскільки: відчуження належного їй майна відбулося після 27 травня 2023 року - дата остаточного визначення (формування) заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «МЕРКОЙЛ» у розмірі 6 142 773,89 грн за договором поставки нафтопродуктів № 08-06-02/2022 від 08.06.2022 та після того, як ОСОБА_1 отримала від позивача 28 червня 2024 року претензію №1 від 20.06.2024 про сплату заборгованості за поставлений товар з врахуванням штрафних санкцій на загальну суму 11 600 221,80 грн, тобто у період коли відповідач достеменно знала про наявність заборгованості, яка протягом тривалого часу не погашалась та зрозуміла про намір позивача здійснювати примусове стягнення такої заборгованості; відчуження майна відбулося на користь родича - доньки відповідача; відчуження майна відбулося за безоплатними договорами дарування. Відсутнє інше майно, за рахунок якого було б можливо погасити наявну заборгованість перед позивачем. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

На думку суду скасування заходів забезпечення позову у цій справі може зумовити вибуття із власності ОСОБА_2 спірного майна шляхом його відчуження, а це у свою чергу унеможливить ефективний захист прав позивача, може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача.

Як убачається із матеріалів заяви, 20.06.2024 ТОВ «МЕРКОЙЛ» звернулося до ОСОБА_1 з претензією про сплату заборгованості за поставлений товар з врахуванням штрафних санкцій на загальну суму 11 600 221,08 грн за договором поставки нафтопродуктів № 08-06-02/2022 від 08.06.2022.

Згідно договору дарування житлового будинку та земельної ділянки від 11.07.2024, ОСОБА_1 було передано у дар ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 4625856500:04:002:0212 площею 0,08 га., що розташовані у селищі Шкло, Яворівського району Львівської області.

Окрім цього, за договором дарування земельної ділянки від 11.07.2024, ОСОБА_1 було передано в дар ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим № 4625856500:04:002:0213, площею 0,1055 га, розташовану у селищі Шкло, Яворівського району Львівської області.

Із вказаного убачається, що спірними об`єктами нерухомості є належне відповідачу ОСОБА_2 майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 271,4 м.кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна-2969545346140; земельна ділянка кадастровий номер 4625856500:04:002:0212 площею 0,08 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2965212146258; земельна ділянка з кадастровим № 4625856500:04:002:0213, площею 0,1055 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2965197346258, якими відповідач, як власниця, на даний час вправі вільно розпоряджатися, що може свідчити про потенційну можливість (зважаючи на наявність даного спору та в залежності від ходу його розгляду) вчинення і будь-яких інших дій щодо відчуження, зміни власника (володільця) вказаного майна, зміни статусу майна, тощо протягом продовження розгляду справи та відповідно може свідчити про потенційні загрози для виконання можливого рішення про задоволення позову.

Зважаючи на потенційні загрози змін, що стосуватимуться спірного майна та у випадку їх настання, задоволення вказаних позовних вимог не матиме жодного правового значення для заявника (позивача) та вказане призведе до необхідності повторного звернення до суду або й взагалі унеможливить відновлення прав та законних інтересів, за захистом яких заявник (позивач) звертається до суду.

Ураховуючи характер спірних правовідносин, суд дійшів висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення безпосередньо пов`язаний з предметом спору та спроможний забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, суд враховує те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а також не вплинуть на права і обов`язки осіб, які не є учасниками цієї справи.

За таких обставин, заходи забезпечення слід вважати співмірними із позовними вимогами.

Враховуючи наведене вище, а також те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, суд вважає, що підстав для скасування заходів забезпечення позову на цій стадії немає, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.

Згідно з ч. 6 ст. 158 ЦПК України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43,150,158,259 ЦПК України, суд

ухвалив:

у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Пащинської Аліни Олександрівни про скасування заходів хабезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКОЙЛ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними правочинів - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.М. Колтун