Постанова

від 21.01.2025 по справі 400/5828/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/5828/24

Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,

повний текст судового рішення

складено 12.11.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі ГУПФ) та просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Миколаєва Миколаївської області №4/2 від 08.12.2017 року;

- зобов`язати ГУПФ поновити виплату пенсії ОСОБА_3 за віком починаючи з 01.11.2017 року з компенсацією втрати частини доходів;

- зобов`язати ГУПФ нарахувати та виплатити ОСОБА_3 пенсію за віком починаючи з 01.11.2017 року по 01.06.2024 року з урахуванням щорічної інфляції;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ про відмову у виплаті пенсії, оформлену листа м від 27.12.2023 року;

- стягнути з ГУПФ моральну шкоду у сумі 200000 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Ташкент, Узбекистан, звернувся з позовом до Київського районного суду м.Сімферополя, АР Крим, про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 1991 рік.

Рішенням Київського районного суду м.Сімферополя, АР Крим №2-1308 від 24.03.2000 року такий факт було встановлено (т.2 а.с.77).

На підставі рішення Київського районного суду м.Сімферополя, АР Крим №2-1308 від 24.03.2000 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув громадянство України та був документований паспортом громадянина України НОМЕР_1 , який виданий 13.09.2000 року Київським РВ Сімферопольського ГУ МВС України в Криму (індикаційний код 1910323130).

Як вбачається з витягу, що сформований 20.10.2017 року з Центральної бази даних отримувачів пенсій, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який проживає у м.Симферопіль, було призначено пенсію по інвалідності з 2006 року, дата останнього нарахування та виплати пенсії 04.03.2014 року (т.2 а.с.90).

Відповідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання №4810-340865-2017, наданого Заводським районним відділом у місті Миколаєві Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області 17.03.2017 року, вбачається, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 з 15.11.2016 року є адреса: АДРЕСА_1 .

З копій документів, які наданні ДМС на виконання ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 року, вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до ДМС у Миколаївській області з заявою про отримання паспорту громадянина України у зв`язку з втратою паспорту ( НОМЕР_1 , виданого Київським РВ УМВС м. Сімферополь АР Крим 13.09.2000 року).

На підтвердження цього ОСОБА_2 надав наступні документи:

- посвідчення про взяття на облік центром реінтеграції бездомних №3006 від 26.05.2016 року (при цьому ОСОБА_4 підтвердив свою особу паспортом громадянина України НОМЕР_1 , Сімферополь АР Крим 13.09.2000 року) (а.с.239);

- ордер на проживання у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 (а.с.238);

- картку реєстрації особи на ім`я ОСОБА_2 , що зареєстрований у м.Миколаєві з 15.11.2016 року (де зазначено, що в документ, у який вносяться відомості про проживання, є паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий Київськи РВ УМВС м. Сімферополь 13.09.2000 року) (а.с. 237);

- довідку про взяття ОСОБА_1 на облік внутрішньо переміщеної способи №0000084675 від 12.01.2017 року (а.с.236);

- копію паспорта громадянина СРСР на ім`я ОСОБА_1 (а.с.235);

- рішення Київського районного суду м.Сімферополю від 24.03.2000 року про встановлення факту проживання ОСОБА_1 у АР Крим станом на 1991 рік (а.с.234);

- довідку з місця мешкання на ім`я ОСОБА_1 , де зазначено, що за адресою АДРЕСА_1 мешкає ОСОБА_2 відповідно до паспорт у НОМЕР_1 (а.с.233);

- заяву ОСОБА_1 від 03.02.2017 року (заповнена власноруч), де він дає згоду про надання персональних даних у зв`язку з відновленням втраченого паспорту громадянина України (а.с.232);

- посвідчення ветерана праці на ім`я ОСОБА_1 (а.с.229);

- свідоцтво про народження, де зазначено ім`я новонародженого ОСОБА_2 , що видане 23.02.1955 року (а.с.227);

- заяву (написану власноруч) від 03.02.2017 року, де ОСОБА_2 просить видати йому паспорт громадянина України у формі ай-ді картки без зазначення по-батькові (а.с. 226);

-копію втраченого паспорту НОМЕР_1 , виданого Київським РВ УМВС м.Сімферополь АР Крим 13.09.2000 року на ім`я ОСОБА_1 .

На виконання ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 року від ДПС У Миколаївській області надійшла відповідь, що:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , дата реєстрації - 20.03.2017 року. РНОКПП виданий на підставі паспорта громадянина України у формі картки НОМЕР_5 (виданої 10.03.2017 року, 4810);

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата реєстрації 25.01.1999 року ДПІ у м.Сімферополі, інформація про паспортний документ відсутня.

Відомості про анулювання РНОКПП ( НОМЕР_4 ) та РНОКПП ( НОМЕР_2 ) відсутні (т.2 а.с.94-106).

Позивач ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) отримував пенсію за віком відповідно до Закону №1058 з 19.05.2017 року.

Як вбачається з рішення ГУПФ №4/2 від 08.12.2017 року («Про припинення виплати пенсії»), фактичною підставою для його прийняття стала інформація про призначення позивачеві у 2014 році пенсії на території російської федерації, а також неможливість отримання матеріалів пенсійної справи з території АР Крим від органів російської федерації. При цьому, у якості юридичної підстави, яка унеможливлює поновлення виплати пенсії позивачу, відповідач посилався на положення ст.7 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.

Вважаючи вказані дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 це одна й та сама особа, яка отримала паспорт громадянина України у вигляді ID картки на ім`я ОСОБА_2 у зв`язку з втратою попереднього паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ), у зв`язку з чим пенсійний орган мав законні підстави для припинення виплати пенсії позивачу.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до статті 4 Закону №1058 законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно- правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному Правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно пункту 2.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1) особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до п.1.6, 1.7 Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Згідно п.4.1, 4.12 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

При переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п`яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Згідно пункту 1.5. Порядку №22-1 заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п.4.2, 4.3 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1. перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2. перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3. перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня.

Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до статті 64 Закону №1058, виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно частини 3 статті 44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону №1058 виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1 - якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2 - на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3 - у разі смерті пенсіонера; 4 - у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5 - в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається з аналізу зібраних матеріалів, що містяться у справі ( з інформації, що відображена в трудових книжках), пенсійний орган мав обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є однією особою, яка в різні періоди одночасно отримувала пенсію як в Україні, так і в російській федерації, а також має три паспорти громадянина російської федерації та два паспорти громадянина України. (т.1 а.с.208-216 )

Відповідно наданої інформації з ДМС у Миколаївській області та ДПС у Миколаївській області Канаров Хайдар прибув на територію України в 2016 році, як ОСОБА_2 з паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданим Київським РВ УМВС м.Сімферополь АР Крим 13.09.2000 року (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Станом на 2016 рік ОСОБА_2 вже був громадянином рф та отримував пенсію в рф, що підтверджується копіями паспортів рф та листом органів пенсійного фонду рф.

Також, ОСОБА_4 був взятий на облік центром реінтеграції бездомних №3006 від 26.05.2016 року, зареєстроване місце проживання у м.Миколаєві з 15.11.2016 року .

03.02.2017 року позивач звернувся до органів ДМС з заявою про отримання паспорту громадянина України у формі ID-картки без зазначення по-батькові у зв`язку з втратою попереднього паспорту ( НОМЕР_1 ).

10.03.2017 року позивач отримав паспорт громадянина України у формі ID-картки НОМЕР_5 без зазначення по-батькові. Після цього він звернувся до ДПС у Миколаївській області та вдруге отримав РНОКПП ( НОМЕР_4 ).

Згідно з протоколом №2196 17.08.2017 року ЦОУ ПФУ призначило з 19.05.2017 року ОСОБА_3 пенсію за віком на загальних умовах (довічно).

01.11.2017 року до ЦОУ ПФУ (на його запит) від Государственного учреждения Отделения Пенсионного фонда ОСОБА_5 по Ставропольскому краю надійшла довідка від 13.10.2017 года №791698/17, в якій вказано (мовою оригіналу): ОСОБА_2 … дата рождения ІНФОРМАЦІЯ_1 , состоит на учете в УПФР по городу-курорту Ессентуки Ставропольского края (межрайонное) и ему на 13.10.2017 года установлена … страховая пенсия по старости … выплата установлена на период с 27.06.2015 года … бессрочно …

08.12.2017 року начальник ЦОУ ПФУ прийняв рішення №4/2 про припинення на підставі частини першої статті 49 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (Закон №1058) виплати ОСОБА_3 з 01.11.2017 року пенсії. В якості фактичних підстав для припинення виплати у рішенні №4/2 вказано, що … при оформленні заяви на призначення пенсії ОСОБА_6 повідомив, що до інших територіальних управлінь Пенсійного фонду за призначенням пенсії він не звертався (особиста заява від 22.08.2017) … 01.11.2017 року управлінням отримано лист Державної установи відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по Ставропольському краю … про факт призначення пенсії на території Російської Федерації. А саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , управлінням Пенсійного фонду Російської Федерації … призначено пенсію за віком з 27.06.2015 довічно ….

З аналізу наявних у матеріалах справи документів суд обґрунтовано встановив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 це одна й та сама особа, яка отримала паспорт громадянина України у вигляді ID картки на ім`я ОСОБА_2 у зв`язку з втратою попереднього паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ).

Так, в 2016 ріці ОСОБА_4 прибув до м.Миколаїв та зловживаючи своїми правами, користуючись наявністю паспорту громадянина України, маючи на момент звернення до ДМС (03.02.2017 р.) громадянство рф, отримав 10.03.2017 року паспорт громадянина України у формі ID-картки НОМЕР_5 та (РНОКПП НОМЕР_4 ) замість нібито втраченого паспорту НОМЕР_1 від 13.09.2000 року (РНОКПП НОМЕР_2 ), намагаючись ввести в оману органи пенсійного фонду з метою продовження виплати йому пенсії, призначеної в 2017 році, надав неправдиву інформацію щодо не отримання пенсії в інших пенсійних фондах, та переховуючи факти свого громадянства російської федерації.

Окрім того, у матеріалах справи наявні докази, що ОСОБА_2 з 2004 року має громадянство рф (паспорт виданий рф, ВВС Кисловодська Ставропольського краю 08.01.2004 року) (т.1 а.с.211) та йому з 26.03.2004 року призначена пенсія по інвалідності, проти цього не заперечує й сам позивач, видаючи ОСОБА_1 братом близнюком ОСОБА_1 .

Отже, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача/апелянта, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є братами близнюками та ГУ ПФУ у м.Миколаєві використовуючи данні ОСОБА_1 безпідставно винесло оскаржуване рішення.

Апеляційний суд також відхиляє посилання позивача на постанову Апеляційного суду Миколаївської області по справі №22-ц/912/1337/24 від 18.01.2024 року, як на рішення, що має преюдиційний характер та доводить, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 є братами близнюками, оскільки Апеляційним судом Миколаївської області не були дослідженні обставини отримання ОСОБА_8 паспорту громадянина України у формі ID картки НОМЕР_5 , замість втраченого паспорту на ім`я ОСОБА_1 .

Отримана інформація, що ОСОБА_2 станом на день призначення пенсії за віком 17.08. 2017 році був громадянином рф з 2004 року (т.1 а.с.210), який отримував пенсію на території тимчасово окупованого Криму, є достатньою підставою для позбавлення позивача права на припинення виплати пенсії за віком, яка останній раз була призначена саме ГУПФ.

Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що на час призначення пенсії за віком ОСОБА_4 (17.08.2017 року) він вже був громадянином рф (з 2004 року ) та отримував пенсію від пенсійних органів рф, про що не повідомив ГУПФ та надав інформацію та документи, які є недостовірними, а тому, відповідно, рішення пенсійного органу про припинення виплати пенсії є законним та обґрунтованим.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді А.В. Бойко О.А. Шевчук