Постанова

від 21.01.2025 по справі 400/5828/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/5828/24

Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,

повний текст судового рішення

складено 12.11.2025, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на окрему ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі ГУПФ) та просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Миколаєва Миколаївської області №4/2 від 08.12.2017 року;

- зобов`язати ГУПФ поновити виплату пенсії ОСОБА_3 за віком починаючи з 01.11.2017 року з компенсацією втрати частини доходів;

- зобов`язати ГУПФ нарахувати та виплатити ОСОБА_3 пенсію за віком починаючи з 01.11.2017 року по 01.06.2024 року з урахуванням щорічної інфляції;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ про відмову у виплаті пенсії, оформлену листом від 27.12.2023 року;

- стягнути з ГУПФ моральну шкоду у сумі 200000 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного суду від 21 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року залишено без змін.

Крім цього, Миколаївським окружним адміністративним судом прийнято окрему ухвалу від 12 листопада 2024 року стосовно дій ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), які спрямовані на те, щоб отримати декілька паспортів громадянина України та кодів платника податків, з метою введення в оману державних органів та установ з метою отримання подвійної суми держаних виплат, пенсії, допомоги тощо.

Окрему ухвалу направлено до Управління ДМС у Миколаївській області (вулиця Захисників Миколаєва, 5-а, Миколаїв, Миколаївська область, 54000, ідентифікаційний номер 37844163) для з`ясування та прийняття належних заходів щодо встановлення причин та умов законності набуття громадянства України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та правомірність видачі йому паспорту громадянина України від 10.03.2017 року за умови, що станом на день звернення до ДМС про отримання паспорту ОСОБА_5 був громадянином рф з 2004 року, та отримав паспорт громадянина України, минаючи процедуру отримання громадянства України для іноземців.

Вказану ухвалу направлено також до ДПС у Миколаївській області для приведення у відповідність та прийняття рішення про анулювання одного з ідентифікаційних кодів РНОКПП ( НОМЕР_1 ) чи РНОКПП ( НОМЕР_2 ), оскільки ОСОБА_2 10.03.2017 року отримав паспорт громадянина України замість втраченого паспорту на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 (виданий Київськи РВ УМВС м. Сімферополь АР Крим 13.09.2000 року (РНОКПП НОМЕР_2 ).)

Окрему ухвалу також направлено до Управління СБУ в Миколаївській області для вжиття заходів по встановленню легального перебування на території України громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який має два паспорти громадянина України: ID-картка НОМЕР_4 , що виданий 10.03.2017 року, 4810 - орган, який видав паспорт (РНОКПП ( НОМЕР_1 ), та паспорт на ім`я ОСОБА_1 НОМЕР_3 , виданий Київськи РВ УМВС м.Сімферополь АР Крим 13.09.2000 року (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також має два російськи паспорти та російське громадянство з 2004 року, відповідно до паспорту громадянина рф серії НОМЕР_5 , виданого ОВД м.Кісловодська 08.01.2024 року (СНІЛС 125-093-204 26), та паспорту громадянина рф серії НОМЕР_6 , виданого відділом УФМС росії по республіці Крим в м.Ялта 04.09.2014 року.

Не погоджуючись з даною окремою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження позиції щодо існування брата-близнюка ОСОБА_1 , який мешкає на території АР Крим, позивачем надано копії двох свідоцтв про народження НОМЕР_7 , виданого 23.11.1967 року (актовий запис № 136) (т.1 а.с.13), та ТН №191737 виданого 23.02.1955 року (актовий запис №137) (т.1 а.с.14 а), двох карток платника податків НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , копію рішення Київського районного суд суду м.Сімферополя АР Крим №2-1308 від 24.03.2000 року.

На виконання ухвал Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 року та 12.08.2024 року про витребування доказів Державними органними ДПС у Миколаївській області та ДМС у Миколаївській області була надана інформація (з підтверджуючими документами), з якої вбачається:

03.02.20217 року ОСОБА_2 звернувся до ДМС у Миколаївській області з заявою про отримання паспорту громадянина України у зв`язку з втратою паспорту НОМЕР_3 , виданого Київськи РВ УМВС м.Сімферополь АР Крим 13.09.2000 року.

На підтвердження цього він надав:

- посвідчення про взяття на облік центром реінтеграції бездомних №3006 від 26.05.2016 року (при цьому він підтвердив свою особу паспортом громадянина України НОМЕР_3 , Сімферополь АР Крим 13.09.2000 року) (т.1 а.с.239);

- ордер на проживання у гуртожитку(т.1 а.с.238);

- картку реєстрації особи ОСОБА_2 у м.Миколаєві з 15.11.2016 року (де зазначено, що в документ, в який вносяться відомості про проживання є паспорт громадянина України НОМЕР_8 , виданий Київськи РВ УМВС м.Сімферополь 13.09.2000 року) (т.1 а.с.237);

- довідку про взяття ОСОБА_1 на облік внутрішньо переміщеної способи № 0000084675 від 12.01.2027 року (т.1 а.с.236);

- копію паспорта громадянина СРСР на ім`я ОСОБА_2 (т.1 а.с.235);

- рішення Київського районного суду м.Сімферополю від 24.03.200 року про встановлення факту проживання ОСОБА_1 у АР Крим станом на 1991 рік (т.1 а.с.234 )

- довідку з місця мешкання на ім`я ОСОБА_1 , де зазначено, що за адресою АДРЕСА_1 мешкає ОСОБА_2 відповідно до паспорт у НОМЕР_3 (т.1 а.с.233);

- заяву ОСОБА_1 , від 03.02.2017 р.н., (заповнена власноруч) де він дає згоду про надання персональних даних у зв`язку з відновленням втраченого паспорта громадянина України (т.1 а.с.232);

- посвідчення ветерана праці на ім`я ОСОБА_1 (т.1 а.с.229);

- свідоцтво про народження, де зазначено ім`я новонародженого: ОСОБА_2 , видано 23.02.1955 року (т.1 а.с.227);

- заяву, написану власноруч, від 03.02.2017 року, в якій ОСОБА_6 просить видати йому паспорт громадянина України у формі ID-картки без зазначення по-батькові. (т.1 а.с.226);

- копію втраченого паспорту НОМЕР_3 , виданого Київським РВ УМВС м.Сімферополь АР Крим 13.09.2000 року на ім`я ОСОБА_1 .

Водночас, ДПС У Миколаївській області повідомило суд, що:

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата реєстрації - 20.03.2017 року. РНОКПП виданий на підставі паспорта громадянина України у формі картки НОМЕР_4 (виданої 10.03.2017 року, 4810)

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , дата реєстрації - 25.01.1999 року ДПІ у м.Сімферополі, інформація про паспортний документ відсутня.

Відомості про анулювання РНОКПП ( НОМЕР_1 ) та РНОКПП ( НОМЕР_2 ) відсутні (т. 2 а.с 94-106).

ГУПФ на вимогу суду були надані копії пенсійної справи позивача, а саме відповіді управління пенсійного фронду рф у м.Ялта з додатками (т.1 а.с.208-218):

- копія паспорту громадянина України НОМЕР_3 , виданого Київським РВ УМВС м.Сімферополь АР Крим 13.09.2000 року на ім`я ОСОБА_1 ;

- копія паспорта громадянина росії на ім`я ОСОБА_1 , виданого 04.09.2014 року м.Ялта, відділ УФМС росії по республіці Крим;

-копія паспорту громадянина росії на ім`я ОСОБА_1 , виданого 08.01.2004 року ВВС м.Кисловодськ Ставропольського краю рф.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_2 з 2000 року на підставі рішення суду Київського районного суд м.Сімферополя АР Крим №2-1308 від 24.03.2000 року отримав громадянство України та отримав паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданого Київським РВ УМВС м.Сімферополь АР Крим 13.09.2000 року на ім`я ОСОБА_1 . Також, він отримав з ДПІ у м.Сімферополі облікову картку платника податків НОМЕР_2 (дата реєстрації 25.01.1999 року).

Отримавши в 2000 році громадянство України за рішенням суду, 08.01.2004 року ОСОБА_2 отримав паспорт громадянина росії, виданий ВВС м.Кисловодськ Ставропольського краю рф, та оформив у Ставропольському краю пенсію по інвалідності з 26.03.2004 року.

Маючи дійсний паспорт громадянина України НОМЕР_3 , ОСОБА_8 звернувся до органів ПФУ у АР Крим та йому у 2006 році було призначено та виплачувалася пенсія по інвалідності, яку припинили виплачувати лише 04.03.2014 року (т.2 а.с.90).

Після анексії Криму в 2014 році, ОСОБА_2 , як громадянин України з 2000 року, ще раз звернувся до окупаційної влади рф з метою отримання громадянства рф, та як мешканець Криму отримав паспорт громадянина росії на ім`я ОСОБА_1 , виданий 04.09.2014 року м.Ялта, відділ УФМС росії по республіці Крим. З 01.01.2015 року ОСОБА_6 призначається та виплачується пенсія по інвалідності (інвалід 2 групи). Пенсію припинено виплачувати позивачу з 01.12.2017 року.

08.05.2016 року через пункт пропуску ОСОБА_9 прибув на територію України як пішохід (т.1 а.с.16) з паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_1 НОМЕР_3 , виданим Київським РВ УМВС м.Сімферополь АР Крим 13.09.2000 року (РНОКПП НОМЕР_2 ).

ОСОБА_6 звернувся до центру реінтеграції бездомних та був взятий на облік центром реінтеграції бездомних №3006 від 26.05.2016 року, зареєстроване місце проживання у м. Миколаєві з 15.11.2016 року.

03.02.2017 року звернувся до органів ДМС про отримання паспорту громадянина України у формі ID-картки без зазначення по-батькові, у зв`язку з втратою попереднього паспорту ( НОМЕР_3 ).

10.03.2017 року позивач отримав паспорт громадянина України у формі ID-картки НОМЕР_4 без зазначення по-батькові (за його особистою заявою ). Після чого звернувся до ДПС та вдруге отримав РНОКПП ( НОМЕР_1 ).

19.05.2017 року ОСОБА_5 звертався до ГУПФ з заявою про призначення пенсії за віком, та згідно з протоколом №2196 17.08.2017 року ЦОУ ПФУ призначило з ОСОБА_3 пенсію за віком на загальних умовах (довічно).

01.11.2017 року до ЦОУ ПФУ (на його запит) від Государственного учреждения Отделения Пенсионного фонда ОСОБА_10 по Ставропольскому краю надійшла довідка від 13.10.2017 року №791698/17, в якій вказано (мовою оригіналу): ОСОБА_2 … дата рождения ІНФОРМАЦІЯ_1 , состоит на учете в УПФР по городу-курорту Ессентуки Ставропольского края (межрайонное) и ему на 13.10.2017 установлена … страховая пенсия по старости … выплата установлена на период с 27.06.2015 … бессрочно …

Після отримання відповіді від пенсійного фонду рф 08.12.2017 року ГУПФ припинила нарахування та виплату пенсії за віком

ОСОБА_11 2017 року позивач декілька разів звертався до правоохоронних органів з заявами про порушення кримінальних справ відносно працівників ПФУ з метою спонукання їх відновити виплати йому пенсії за віком.

Також, в 2020 році та в 2014 році позивач звертався з позовами до суду (справи 400/3988/20, 400/228/24) з різними вимогами щодо оскарження дій ПФУ, маючи на меті зобов`язання ГУПФ поновити йому виплату пенсії.

Всі доводи позивача зводяться до того, що в нього є брат-близнюк ОСОБА_2 , який є громадянином рф та отримує пенсію в тимчасово окупованому Криму.

З урахуванням наявних у матеріалах справи відомостей, судом 1-ї інстанції обґрунтовано встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_2 це є одна й та ж сама особа.

Під час розгляду справи по суті судом 1-ї інстанції було встановлено, що позивач разом зі своїм представником адвокатом Островським С.Б. вводять в оману суди, стверджуючи про наявність у ОСОБА_12 брата-блазнюка ОСОБА_6 , який мешкає на тимчасово окупованій території АР Крим, надаючи суду недостовірні копії документів свідоцтва про народження НОМЕР_9 виданого 23.11.1967 року (актовий запис №137) та НОМЕР_7 від 23.02.1955 року (актовий запис №136), переписку з відповідними органами рф тощо, всі ці документи позивач та його представник подають в державні органи (суди, ПФУ, ДПС, ГУ Нацполіції) користуючись комунікаційними складнощами з окупованою територією та неможливістю перевірити достовірність наданої документації. Протиправні дії по поданню в державні органи неправдивих відомостей та недостовірних документів здійснюються з метою примусити ГУПФ виплачувати пенсію позивачеві, який з 2004 року є громадянином рф.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав громадянство росії у 2004 році та маючи подвійне громадянство (громадянство України з 2000 року) отримував пенсію як інвалід 2 групи з 2006 року від ПФ України, отримуючи пенсію й в рф з 2004 року також по інвалідності. В 2014 році позивач вдруге отримав паспорт громадянина рф, а в 2017 році звернувся до державних органів для отримання паспорту громадянина України.

Окрім того, позивач, отримавши паспорт громадянина України у формі ID-картки НОМЕР_4 (виданої 10.03.2017 року, 4810), вдруге отримав реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не повідомивши органи ДПС про існування діючого РНОКПП НОМЕР_2 виданого на підставі нібито втраченого ЕЕ 318718.

Вищевказані дії ОСОБА_1 спрямовані на те, щоб отримати декілька паспортів громадянина України та кодів платника податків, з метою введення в оману держаних органів та установ для отримання подвійної суми державних виплат, пенсії, допомоги тощо.

При цьому, колегія суддів також відхиляє доводи апелянта щодо безпідставності направлення окремої ухвали суду до УСБУ в Миколаївській області, враховуючи наступне.

Відповідно до пунктів 1,13 ст.24 Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов`язана: здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов`язаних з національною безпекою України. Брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в`їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну.

Таким чином, оскільки під час розгляду справи було встановлено перебування на території України громадянина російської федерації ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який має два паспорти громадянина України: ID-картка НОМЕР_4 , що виданий 10.03.2017 року, 4810-орган, який видав паспорт (РНОКПП ( НОМЕР_1 ), та паспорт на ім`я ОСОБА_1 НОМЕР_3 , виданий Київськи РВ УМВС м.Сімферополь АР Крим 13.09.2000 року (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також що він має два російськи паспорти та російське громадянство з 2004 року відповідно до паспорту громадянина рф серії НОМЕР_5 , виданого ОВД м.Кісловодська 08.01.2024 року (СНІЛС 125-093-204 26), та паспорту громадянина рф серії НОМЕР_6 , виданого відділом УФМС росії по республіці Крим в м.Ялта 04.09.2014 року, то наявні усі підстави для надання відповідної інформації до органів СБУ для вжиття заходів із встановлення легального перебування на території України громадянина російської федерації в межах компетенції Служби безпеки України.

Відповідно до ч.1 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Так, окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які адміністративний суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів.

Оскільки судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що у діях позивач є ознаки вчинення вищезазначених порушень закону, колегія суддів вважає вірним висновок щодо наявності підстави для постановлення окремої ухвали.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а окрему ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді А.В. Бойко О.А. Шевчук