Постанова

від 14.01.2025 по справі 171/1986/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/979/25 Справа № 171/1986/24 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В.І. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Лідовська А.А.

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідачі: ОСОБА_2 в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , Міністерство Оборони України

треті особи: Апостолівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справі, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_5 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Кудлюк Олександр Іванович на ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2024 року, постановлену суддею Томашем В.І. у м. Покров Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні),

ВСТАНОВИВ

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову та просила постановити ухвалу про заборону Міністерству оборони України здійснювати виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 в її інтересах та інтересах її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у розмірі 15 000 000 гривень після смерті її чоловіка військовослужбовця ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 до винесення рішення у справі про усунення від права отримання одноразової грошової допомоги після смерті військовослужбовця у розмірі 15 000 000 гривень ОСОБА_2 в її інтересах та інтересах її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Заяву обґрунтовує тим, що 08 вересня 2022 року між її сином та громадянкою ОСОБА_7 укладено шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 загинув під час бойового зіткнення зі збройними силами рф поблизу населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області, який є сином ОСОБА_1 . Після смерті сина, заявниця дізналась, що начебто він усиновив дітей ОСОБА_2 та надав їм своє прізвище « ОСОБА_8 ».

В підтвердження вказаного ОСОБА_2 надала до військової частини копії свідоцтв про народження сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання спадщини після смерті ОСОБА_6 та одноразової грошової виплати сім`ям загиблих у розмірі 15 000 000 млн. гривень, однак у заявниці виникли сумніви щодо законності таких дій, оскільки її син за життя мав близькі стосунки з нею та без сумніву повідомив би їй про свій намір всиновити дітей після укладення шлюбу з громадянкою ОСОБА_2 , яка має двох дітей від різних шлюбів.

Водночас у заявниці виникає багато питань щодо законності укладеного шлюбу та усиновлення дітей ОСОБА_9 її сином - ОСОБА_6 в найкоротші терміни без дотримання вимог законодавства, оскільки вона має декілька копій свідоцтв про укладання шлюбу її сином з ОСОБА_10 , який був укладений 08 вересня 2022 року з різними даними в графі прізвища дружини після укладання шлюбу, також у свідоцтвах про народження дітей ОСОБА_6 вказаний як батько, однак з моменту повномасштабного вторгнення РФ, а саме з 26.02.2022 він перебував у лавах ЗСУ та фізично не встиг би пройти процедуру усиновлення дітей ОСОБА_10 від різних шлюбів.

Водночас, ОСОБА_2 після укладання шлюбу з її сином дуже поспішала оформити документи, так її паспорт зі зміною прізвища, свідоцтво про шлюб « Повторно », свідоцтва про народження дітей « Повторно » видані в найкоротші строки, що викликає сумніви щодо неупередженості цієї особи в отриманні спадщини у разі смерті її чоловіка під час виконання бойових завдань.

Під час перебування на службі син заявниці ОСОБА_12 поніс душевні та моральні страждання, які призвели його до схильності вживати алкогольні напої, тож заявниця не виключає можливості, що ОСОБА_9 могла скористатись вказаними обставинами та без усвідомленої згоди ОСОБА_12 укласти з ним шлюб та провести процедуру усиновлення її дітей від попередніх двох шлюбів у найкоротші строки.

З метою захисту своїх майнових прав та прав на спадкування після смерті сина, заявниця буде звертатись до суду з позовною заявою про визнання шлюбу укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , свідоцтв про народження дітей: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) недійсними, усуненням останніх від спадщини та окремою позовною заявою про усунення ОСОБА_2 в її інтересах та інтересах її малолітніх дітей ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) від права отримання одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих військових у розмірі 15 000 000 гривень, в межах, якого заявниця і звертається із даною заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до суду.

Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено.

Заборонено Міністерству оборони України здійснювати виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 в її інтересах та інтересах її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у розмірі 15 000 000 гривень після смерті її чоловіка військовослужбовця ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , (серія свідоцтва про смерть НОМЕР_1 ) до винесення рішення у справі про усунення від права отримання одноразової грошової допомоги після смерті військовослужбовця у розмірі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) гривень ОСОБА_2 в її інтересах та інтересах її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Кудлюка О.І. оскаржила ухвалу суду в апеляційному порядку.

Представник ОСОБА_13 , в апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність і необґрунтованість ухвали суду, просить її скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її заяви про забезпечення позову.

При цьому, скаржник зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 перебували в стосунках, але 08 вересня 2022 року дані стосунки було узаконено, тобто було офіційно укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. ОСОБА_6 в свідоцтвах про народження вказаний батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Вказує, що заявниця ОСОБА_1 посилається на те, що вона зі своїм сином була в довірливих стосунках, а тому повинна була знати про особисте життя сина. Але щодо укладення шлюбу та усиновлення дітей, останнім вона нічого не знала. Але довірливі стосунки не значать, що якщо син нічого не розповідав, то вищевказаних фактів не могло бути. Шлюб ґрунтується на взаємній згоді чоловіка та дружини, силоміць змусити до нього ніхто не має права, те саме стосується і усиновлення дітей. Між нами, справді, були стосунки з ОСОБА_6 , але оскільки він перебував на службі то проживати разом та вести спільне господарство не мали можливості. Тривале непроживання подружжя у зв`язку із роботою, зокрема у цій справі пов`язане із проходження військової служби ОСОБА_6 , не вказує на фіктивність укладеного шлюбу. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01 липня 2021 року у справі №295/472/18, провадження №61-11734св20.

Представник ОСОБА_13 зазначає, що після смерті чоловіка, його дружиною ОСОБА_5 було надано всі документи на отримання виплати і було вирішено надати її, але ОСОБА_1 надала до суду заяву про забезпечення позову, і суд виніс ухвалу, згідно якої всі виплати були припинені. Вважає, що це не правомірно і суперечить інтересам ОСОБА_5 та інтересам її дітей, оскільки це є втручанням в мирне користування майном в розумінні ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

На думку скаржника, інтереси позивача не заціплено, оскільки в заяві про забезпечення позову було зазначено, що отримані кошти повернути буде не можливо, але чому потрібно дані кошти повертати, ОСОБА_5 та її діти правомірно отримали їх, оскільки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, а діти записані на нього, тому все є законно. Вищевказаною ухвалою порушуються права дружини загиблого військовослужбовця та їх дітей, оскільки вказані факти позивачем не є доведені, а це лише припущення заявниці, а справа може розглядатися досить тривалий час.

Доводи ОСОБА_1 щодо того, що метою укладення шлюбу є отримання матеріальної вигоди, а саме виплати як дружині загиблого військовослужбовця, є безпідставними, оскільки на час укладення шлюбу підстав для таких виплат не існувало.

У відзиві на апеляційну скаргу представника ОСОБА_13 , представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Шумило О.А., просить ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, як законну і належним чином обґрунтовану залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Сторона заявниці вважає, що, застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову в повній мірі відповідають заявленим позовним вимогам, суті виниклих спірних правовідносин, легітимній меті цивільного процесуального законодавства, зокрема і інституту забезпечення позову, балансу інтересів сторін та Держави.

07 01 2025 раку від представника заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_14 надійшла заява про проведення судового розгляду справи, призначеного на 14.01.2025 на 13,30 годин в режимі відеоконференції, проте в призначений час ОСОБА_14 на відеоконференцзв`язок на вийшла.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, з огляду на таке.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезперечення позову, виходив з наявності спору між сторонами.

Колегія суддів не погоджується висновками суду першої інстанції та погоджується з доводам представника ОСОБА_5 - ОСОБА_13 , викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмету спору.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Так, із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом про визнання шлюбу укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , свідоцтв про народження дітей: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) недійсними, усуненням останніх від спадщини та окремою позовною заявою про усунення ОСОБА_2 в її інтересах та інтересах її малолітніх дітей ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) від права отримання одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих військових у розмірі 15 000 000 гривень, оскільки у заявниці виникли сумніви щодо законності таких дій, у зв`язку з тим, що її син за життя мав близькі стосунки з нею та без сумніву повідомив би їй про свій намір всиновити дітей після укладення шлюбу з громадянкою ОСОБА_2 , яка має двох дітей від різних шлюбів.

Вимоги про отримання одноразової грошової допомоги чи про визнання протиправними дій Міністерства оборони України щодо виплати ОСОБА_5 , в її інтересах та в інтересах двох дітей : ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 в розмірі 15 млн грн не є предметом розгляду даної справи, а відтак неможливо у межах даного спору застосувати такий захід забезпечення позову, як заборона Міністерству оборони України здійснювати виплати одноразової грошової допомоги, вже призначеної ОСОБА_5 .

Вказаний захід забезпечення позову неспроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у даній справі в разі задоволення позовних вимог, оскільки фактично не пов`язаний з предметом позову.

Колегія суддів звертає увагу на те, що право на отримання грошової виплати у разі смерті військовослужбовця є похідним від наявності родинних відносин першого ступеню, і порушення вказаного права не розглядається в даному спорі.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого і неправильного висновку про задоволення заяви заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом заборони Міністерству оборони України здійснювати виплати грошового забезпечення ОСОБА_2 в її інтересах та інтересах її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у розмірі 15 000 000 гривень після смерті її чоловіка військовослужбовця ОСОБА_6 , тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції, у зв`язку з порушенням судом норм процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,368,374,376,381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_5 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Кудлюк Олександр Івановичзадовольнити.

Ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2024 року, якою задоволена заява ОСОБА_1 про забезпечення позову скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення

Повний текст судового рішення складено 20 січня 2025 року.

Головуючий:

Судді: