Ухвала

від 21.01.2025 по справі 914/3681/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"21" січня 2025 р. Справа № 914/3681/23(917/593/24)

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддіЗварич О.В.,

Матущак О.І.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Енерджі б/н від 30.12.2024 (вх. №01-05/3778/24 від 30.12.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2024 (повний текст ухвали складено 10.10.2024)

у справі №914/3681/23(917/593/24) (суддя Артимович В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Енерджі, м. Київ

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта, м. Кременчук, Полтавська область

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Лівайн Торг, м. Дніпро

до відповідача-3: Публічного акціонерного товариства Нафтохімік Прикарпаття, м. Надвірна, Івано-Франківська область

до відповідача-4: Публічного акціонерного товариства Нафтопереробний комплекс Галичина, м. Дрогобич, Львівська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-4: розпорядник майна боржника Ткачук Олександр Вікторович

про визнання договорів недійсними

у межах справи про банкрутство №914/3681/23

за заявою: Публічного акціонерного товариства Укрнафта, м. Київ

про: банкрутство Публічного акціонерного товариства Нафтопереробний комплекс Галичина (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вулиця Бориславська, будинок 82; ідентифікаційний код 00152388)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.09.2024 у справі №914/3681/23(917/593/24) відмовлено у задоволені позову.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Юнайтед Енерджі оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 30.12.2024. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2024 у справі №914/3681/23(917/593/24) та прийняти нове рішення, яким задоволити позов.

Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.12.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Матущак О.І.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Енерджі б/н від 30.12.2024 (вх. №01-05/3778/24 від 30.12.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2024 у справі №914/3681/23(917/593/24) та надано апелянту строк у 10 днів для усунення недоліків та надання суду належним чином обґрунтоване клопотання (з доказами в його обґрунтування) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2024 у справі №914/3681/23(917/593/24) тадокази сплати судового збору у розмірі 218 016,00 грн.

16.01.2025 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та надано суду докази сплати судового збору у розмірі 218 016,00 грн. Також, скаржником подано клопотання б/н від 16.01.2025 (вх. №01-05/175/25 від 16.01.2025) про поновлення строку на апеляційне провадження. Клопотання обґрунтоване тим, що змушений звернутись із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, виходячи із технічних збоїв в підсистемі Електронний Суд, що може у випадку не поновлення строку на апеляційне оскарження призвезти до порушення права на доступ до правосуддя та справедливий суд, гарантований ст. 55 Конституції України.

Також, зазначає, що в електронному кабінеті ЄСІТС ТОВ «Юнайтед Енерджі» у вкладці справи №914/3681/23(917/593/24) відображалася лише вступна та резолютивна частина рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2024 року, а повний текст рішення суду виявлено в ході моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень 29.12.2024 року, після чого, 30.12.2024 було подано апеляційну скаргу на відповідне рішення суду.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження суд зазначає наступне:

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як визначено статтею 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Апеляційним господарським судом також враховано правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках. У постанові зауважено на тому, що такі строки повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (позиція Верховного Суду у постанові від 20.04.2023 у справі № 9/41)

Верховний Суд зазначає, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020 у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18).

Так, щодо твердження скаржника про неотримання повного тексту оскаржуваного рішення, суд зазначає таке.

21 липня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (№ 3200-IX від 29 червня 2023 року).

19 жовтня 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи» (3424-ІХ).

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Юнайтед Енерджі, як юридична особа, зареєстрована за законодавством України має процесуальний обов`язок зареєструвати в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) електронний кабінет.

Пункти 4, 5 ст. 6 ГПК України, передбачають, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з приписами статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац 2 частини шостої).

Відтак, повний текст рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2024 у справі №914/3681/23(917/593/24) отриманий скаржником 11.10.2024 о 16:44, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, підписаною відповідальним працівником суду, останнім днем строку на апеляційне оскарження було 01.11.2024.

Верховний Суд у постанові від 12.10.2023 у справі № 921/56/23 зазначає, що надсилання копії судових рішень через «Електронний кабінет» в системі ЄСІТС відповідає приписам частин п`ятої, шостої статті 6 ГПК України та статті 242 ГПК України.

У постанові Верховного Суду від 29.02.2024 у справі 904/4199/20, суд зазначає, що Держава Україна, витративши значні ресурси, створила інформаційний ресурс, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує ЄДРСР. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що 19.06.2024 представник скаржника (позивача) А.Ю. Виродов був присутній у судовому засіданні в режимі відеоконференції під час розгляду справи та прийняття судом оскаржуваного рішення.

Також, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції забезпечено надання загального доступу повного тексту рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 15.10.2024.

Згідно частини другої статті 42 (Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до частини 1 статті 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до п. 3 і п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

Водночас , згідно ч.4 цієї статті кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд робить висновок, що скаржник в повторно поданаму клопотанні б/н від 16.01.2025 (вх. №01-05/175/25 від 16.01.2025) про поновлення строку на апеляційне провадження, не навів суду обґрунтованих, поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2024 у справі № 909/503/24, відтак зазначені ним підстави пропуску строку, визнаються судом неповажними.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст. 81, 119, 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання б/н від 16.01.2025 (вх. №01-05/175/25 від 16.01.2025) Приватного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Енерджі про поновлення строку на апеляційне провадження на рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2024 у справі №914/3681/23(917/593/24) відмовити.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Енерджі б/н від 30.12.2024 (вх. №01-05/3778/24 від 30.12.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2024 у справі №914/3681/23(917/593/24).

3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Юнайтед Енерджі б/н від 30.12.2024 (вх. №01-05/3778/24 від 30.12.2024) рішення Господарського суду Львівської області від 25.09.2024 у справі №914/3681/23(917/593/24) та додані до неї матеріали повернути скаржнику.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у порядку, визначеному ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддяЗварич О.В.,

Матущак О.І.