Постанова

від 16.01.2025 по справі 910/1759/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/1759/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кленсмейд»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 (Барсук М. А. - головуючий, судді Кропивна Л. В., Руденко М. А і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 (суддя Селівон А. М.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кленсмейд»

про стягнення витрат на правничу допомогу у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МПС Карго»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАРА»,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «БГС РЕЙЛ»,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Кленсмейд»,

4) Приватного підприємства «Павлоградська Зернова Компанія»,

5) Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА КОМПАНІЙ АКВІЛОН»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Девкаліон ЛТД»,

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «А.І.М.І. КО»,

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Карготранслоджістік»,

4) Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕК»,

про визнання недійсним договору поставки та застосування наслідків недійсності правочину, витребування майна,

(у судове засідання з`явився представник скаржника - Сиротюк Р. В.),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «МПС Карго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфара», Товариства з обмеженою відповідальністю «БГС Рейл», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кленсмейд», Приватного підприємства «Павлоградська Зернова Компанія» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній Аквілон», в якому просить суд:

- визнати недійсним договір поставки № 1043-0306 від 03.06.2019, укладений між ТОВ «МПС Карго» та ТОВ «Альфара», в частині поставки вагонів/напіввагонів, визначених позивачем у переліку;

- застосувати наслідки недійсності договору поставки № 1043-0306 від 03.06.2019 шляхом зобов`язання ТОВ «Альфара» повернути ТОВ «МПС Карго» об`єкт рухомого майна: напіввагон;

- витребувати на користь ТОВ «МПС Карго» з чужого незаконного володіння ТОВ «БГС Рейл» об`єкти рухомого майна: вагони/напіввагони, визначені позивачем у переліку;

- витребувати на користь ТОВ «МПС Карго» з чужого незаконного володіння ТОВ «Кленсмейд» об`єкти рухомого майна: вагони/напіввагони, визначені позивачем у переліку;

- витребувати на користь ТОВ «МПС Карго» з чужого незаконного володіння ПП «ПЗК» об`єкти рухомого майна: вагони/напіввагони, визначені позивачем у переліку;

- витребувати на користь ТОВ «МПС Карго» з чужого незаконного володіння ТОВ «Група Компаній Аквілон» об`єкти рухомого майна: вагони/напіввагони, визначені позивачем у переліку.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 заяву позивача у справі №910/1759/23 про залишення позову без розгляду - задоволено, залишено позовну заяву без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 в задоволенні заяви відповідача 3 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено повністю. Клопотання відповідача 4 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МПС Карго» на користь Приватного підприємства «Павлоградська Зернова Компанія» 18 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення аргументоване тим, що вирішуючи питання щодо наявності підстав для відшкодування витрат на правову допомогу ТОВ «Кленсмейд» суд з метою встановлення обґрунтованості та співмірності останніх, виходив з обставин участі відповідача 3 у справі № 910/1759/23 та строку подання відповідачем 3 процесуальних документів. Уповноважений представник ТОВ «Кленсмейд» у підготовчі судові засідання 06.04.2023 та 17.05.2023 не з`явився. У підготовче судове засідання 05.07.2023 з`явився представник ТОВ «Кленсмейд» адвокат Фоменко Д.А., а також 05.07.2023 через канцелярію суду відповідачем 3 подано відзив на позовну заяву, який не містив попереднього розрахунку судових витрат. Вказаний відзив відповідачем 3 було подано лише після чергового (втретє) встановлення судом строку для його подання ухвалою суду від 17.05.2023. В подальшому в судове засідання 26.07.2023 з`явився уповноважений представник ТОВ «Кленсмейд» адвокат Сиротюк Р.В., проте вказаним представником жодних документів, в тому числі на підтвердження понесення відповідачем 3 витрат на правову допомогу суду також не надано. У судове засідання 13.09.2023 з`явився представник ТОВ «Кленсмейд» адвокат Сиротюк Р.В., яким було заявлено усне клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу та зазначено про те, що вартість таких послуг становить 300 000,00 грн.

Таким чином, ТОВ «Кленсмейд» протягом п`яти місяців з моменту винесення ухвали про відкриття провадження у справі № 910/1759/23 від 08.03.2023 не вчиняло жодних дій, спрямованих на подання суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат. Заява про стягнення витрат на правничу допомогу б/н від 18.09.2023 подана ним лише після завершення розгляду справи та винесення судом ухвали від 13.09.2023 про залишення позову без розгляду.

З огляду на те, що під час розгляду справи відповідач 3 - ТОВ «Кленсмейд» разом з першою заявою по суті спору не подав суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, що, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє позивача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення, отже свідчить про недобросовісну поведінку відповідача 3, у зв`язку з чим суд вважав за необхідне відмовити ТОВ «Кленсмейд» у відшкодуванні витрат на професійну правничу правову допомогу.

Частково задовольняючи заяву Приватного підприємства «Павлоградська Зернова Компанія» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, взяв до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характеру спору та юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, дійшов до висновку про зменшення розміру витрат Приватного підприємства «Павлоградська Зернова Компанія» до 18 500,00 грн від попередньо заявленої суми 50 000,00 грн.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 у справі № 910/1759/23 додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 в частині відмови у задоволенні заяви відповідача 3 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без змін.

Постанова аргументована тим, що застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників. У цій справі суд першої інстанції, розглядаючи заяву відповідача 3 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, діяв в межах наданих йому частиною другою статті 124 ГПК України дискреційних повноважень.

3. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

3.1. ТОВ «Кленсмейд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 у справі № 910/1759/23 в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ «Кленсмейд» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

3.2. Скаржник стверджує, що судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.12.2021 у справі № 922/676/21, від 08.04.2021 у справі № 905/716/20, від 31.03.2021 у справі № 916/2087/18, від 10.12.2020 у справі № 922/3812/19, відповідно до яких внаслідок неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Не враховано постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21, від 29.09.2022 у справі № 910/3055/20, а також постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, відповідно до яких суд може реалізувати своє право на відмову у відшкодуванні витрат тільки внаслідок доведення обставин того, що неподання іншою стороною попереднього розрахунку сум судових витрат порушило принцип змагальності та завадило стороні висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що під час судового засідання на стадії підготовчого провадження 13.09.2023 представником відповідача 3 - адвокатом Сиротюком Р.В. було заявлено усне клопотання про орієнтовний розрахунок судових витрат у розмірі 300 000,00 грн.

Крім того, зазначення судами про те, що неподання скаржником розрахунку попередніх витрат на правничу допомогу позбавило позивача надати свої доводи та заперечення щодо розміру таких витрат не відповідає дійсності, оскільки позивач фактично скористався своїм правом на заперечення витрат на правничу допомогу.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на безпідставність доводів скаржника та просить залишити без змін оскаржені судові рішення.

5. Позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

4.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.3. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається відповідно до таких етапів: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина друга статті 124 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, якою обґрунтована касаційна скарга, зазначено, що відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №922/676/21, від 08.04.2021 у справі №905/716/20; від 31.03.2021 у справі №916/2087/18; від 10.12.2020 у справі №922/3812/19, на які посилається скаржник.

4.4. Колегія суддів зауважує, що відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Кленсмейд» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції послався на неподання товариством попереднього розрахунку і вважав, що це позбавило позивача надати свої доводи і заперечення. Однак, як слідує із матеріалів справи, 02.11.2023 позивач надіслав до суду першої інстанції заперечення на заяву ТОВ «Кленсмейд» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, попри те, що у відзиві на позовну заяву ТОВ «Кленсмейд» не вказало попереднього розрахунку витрат на правничу допомогу, зазначене не завадило позивачу належним чином висловити свої міркування щодо обґрунтованості та співмірності витрат, які просив стягнути скаржник у суді першої інстанції.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заяви ТОВ «Кленсмейд» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із наведених підстав.

У той же час, оскільки суд першої інстанції не перевірив обставини щодо підтвердження ТОВ «Кленсмейд» витрат на професійну правничу допомогу, відповідності зазначених відповідачем-3 сум критеріям, визначеним статтями 126, 129 ГПК України, а Верховний Суд позбавлений права надавати оцінку обставинам, які не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 і додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі № 910/1759/23 в частині відмови у задоволенні заяви відповідача 3 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

5.3. Зважаючи на викладене, касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення судів у відповідній частині скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кленсмейд» задовольнити частково.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 і додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі № 910/1759/23 в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кленсмейд» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ