Рішення

від 21.01.2025 по справі 581/827/24

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/827/24

Провадження № 2/581/47/25

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2025 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді Сізова Д.В.,

з участю секретаря судового засідання Самілик Н.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Воронцова В.Г. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Синівської сільської ради, Липоводолинської державної нотаріальної контори

про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на земельні частки,

в с т а н о в и в :

3 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Воронцов В.Г. звернувся до суду із вказаним позовом, який обґрунтовує такими обставинами.

Прабаба позивача по материній лінії - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), її дочка і двоюрідна баба позивача - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), чоловік двоюрідної баби позивача - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за життя отримали сертифікати на право на земельну частку (пай). Наприкінці свого життя вказані особи, а також баба позивача - ОСОБА_5 , проживали разом в одному будинку у с. Коломійцева Долина Роменського (на той час Липоводолинського) району Сумської області.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 . Спадщину після чоловіка та матері прийняла ОСОБА_3 , оскільки фактично вступила у володіння спадковим майном. ІНФОРМАЦІЯ_5 померла рідна сестра ОСОБА_3 (баба позивача) - ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_3 . Спадкові справи після смерті вказаних родичів позивача не відкривалися.

ІНФОРМАЦІЯ_7 померла мати позивача (донька ОСОБА_5 та рідна племінниця ОСОБА_3 ) - ОСОБА_6 . Спадщину після неї позивач прийняв, оскільки на час смерті матері був зареєстрований та разом проживав з нею. 19 жовтня 2024 року позивач ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Філімонової Г.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, заведена спадкова справа за № 296/02-14.

Вказує, що оскільки факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та його двоюрідною бабою ОСОБА_3 був встановлений рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 травня 2023 року, тому вважає, що саме з моменту набранням цим рішенням законної сили виникли підстави для спадкування ОСОБА_1 майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , а також майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

У жовтні 2023 року, після набрання рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 10 травня 2023 року законної сили, ОСОБА_1 звернувся до Липоводолинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті двоюрідної баби ОСОБА_3 , однак нотаріус у письмовій відповіді вказав, що позивач не є спадкоємцем після смерті двоюрідної баби ОСОБА_3 , після смерті ОСОБА_4 та після смерті ОСОБА_2 .

Вказує, що спадкоємцем ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 , оскільки потенційні спадкоємці, які могли прийняти спадщину померли або до її смерті (чоловік ОСОБА_4 , мати ОСОБА_2 , рідна сестра ОСОБА_5 ), або після (племінниця ОСОБА_6 ), а тому позивач має право на спадкування майна, яке належало особисто ОСОБА_3 та яке вона фактично успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_4 та матері ОСОБА_2 , за правом представлення, як онук ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 .

У зв`язку з викладеним просить:

встановити факт прийняття спадщини двоюрідною бабою позивача ОСОБА_3 , після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , та після смерті її матері ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

визнати право ОСОБА_1 на спадкування майна після смерті його двоюрідної баби ОСОБА_3 ;

визнати за позивачем в порядку спадкування за законом право власності на три земельні частки (пай):

розміром 4,23 умовних кадастрових гектари, яка належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату серії СМ № 0168478, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 711 від 3 лютого 1997 року;

розміром 4,23 умовних кадастрових гектари, яка належала ОСОБА_4 на підставі сертифікату серії СМ № 0168486, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 790 від 3 лютого 1997 року;

розміром 4,23 умовних кадастрових гектари, яка належала ОСОБА_2 на підставі сертифікату серії СМ № 0168484, який зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 775 від 3 лютого 1997 року.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позові. Позивач вказав, що ніхто не приймав спадщину після його баби ОСОБА_5 , оскільки не знав, що серед належного їй майна була земельна частка (пай).

Представник Синівської сільської ради та державний нотаріус Липоводолинської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Свідок ОСОБА_8 , 1962 року народження, яка є матір`ю дружини позивача, у судовому засіданні вказала, що у період із 1981-1983 рр. вона з постійно проживала у чоловіка вдома у с. Коломійцева Долина, потім її сім`я переїхала проживати до м. Суми. Майже кожні вихідні вони приїжджали до батьків чоловіка в гості. Їй відомо, що поряд у тому селі в одному будинку проживали ОСОБА_2 , її дочка ОСОБА_3 , чоловік дочки - ОСОБА_4 , а в 90-х також із ними проживала друга дочка ОСОБА_2 - ОСОБА_5 . Позивач із матір`ю та батьком приїжджали до них в гості.

Свідок ОСОБА_9 , 1963 року народження, який проживає у с. Синівка Роменського району, вказав, що народився, виріс і до 2001 року проживав у с. Коломійцева Долина. Йому відомо, що в тому селі в одному будинку проживали ОСОБА_2 , її дочка ОСОБА_3 , чоловік дочки - ОСОБА_4 , а в 90-х також із ними проживала друга дочка ОСОБА_2 - ОСОБА_5 . Позивач із матір`ю та батьком приїжджали до них в гості.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мала двох доньок: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8, 31).

ОСОБА_5 мала дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с. 8).

9 вересня 1950 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4 , узявши прізвище чоловіка ОСОБА_3 (а.с.71).

ОСОБА_6 мала сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який є позивачем у справі (а.с. 158).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , що вбачається із довідки Подільківського старостинського округу Синівської сільської ради Роменського району Сумської області від 6 березня 2024 року (а.с. 26).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 , що вбачається із довідки Подільківського старостинського округу Синівської сільської ради Роменського району Сумської області від 6 березня 2024 року (а.с. 27).

3 лютого 1997 року на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виготовлено два окремі сертифікати на право на земельну частку (пай), кожен розміром 4,23 умовних кадастрових гектари (а.с. 18).

3 лютого 1997 року на ім`я ОСОБА_3 виготовлено та видано сертифікат на право на земельну частку (пай), розміром 4,23 умовних кадастрових гектари ( а.с. 17).

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 (а.с. 20).

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_3 (а.с.70).

Згідно із копією погосподарської книги № 5 Подільківської сільської ради народних депутатів за 1983-1985 рр. у вказаний період в одному господарстві, яке належало до суспільної групи господарств - колгоспний двір, у с. Коломійцева Долина проживали ОСОБА_4 , його дружина ОСОБА_3 , а також ОСОБА_13 (а.с.28-30).

На день своєї смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були зареєстровані та проживали у с. Коломійцева Долина Липоводолинского району Сумської області, що вбачається із відповідей Подільківського старостинського округу Синівської сільської ради Роменського району Сумської області від 6 березня 2024 року (а.с. 26-27).

Із відповіді Липоводолинської державної нотаріальної контори від 20 листопада 2024 року вбачається, що спадкові справи після смерті ОСОБА_3 , після смерті ОСОБА_4 та після смерті ОСОБА_2 не заводилися (а.с. 68).

Із адресованих ОСОБА_1 повідомлень державного нотаріуса Липоводолинської державної нотаріальної контори Сумської області від 14 листопада 2023 року вбачається, що відповідно до ст. 529-530 ЦК УРСР (1963 року) він не є спадкоємцем прабаби ОСОБА_2 , двоюрідної баби ОСОБА_3 та чоловіка двоюрідної баби ОСОБА_4 (а.с. 12-13).

ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Одеса померла мати позивача ОСОБА_6 (а.с. 155). На час смерті вона проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 , разом з нею зареєстрованими за вказаною адресою були її чоловік ОСОБА_14 та син ОСОБА_1 (а.с. 161).

19 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Філімонової Г.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 , заведено спадкову справу № 37/2024 (а.с. 152).

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, крім інших, можуть бути визнання права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

У справі, що розглядається, позивач звернувся з вимогою про визнання за ним права на спадкування після смерті його двоюрідної баби ОСОБА_3 , встановлення юридичних фактів прийняття нею спадщини після свого чоловіка та матері, та визнання за ним в порядку спадкування права власності на належне померлим майно.

За змістом ч. 1, 3 статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, які виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно з п. 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Правила книги шостої цього Кодексу застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким зі спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 роз`яснено, що відносини спадкування регулюються за правилами ЦК 2003 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК 2003 року і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Отже, відносини спадкування регулюються нормами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року. Тобто, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК УРСР.

Оскільки спадщина після смерті двоюрідної баби позивача ОСОБА_3 відкрилася раніше 1 січня 2004 року і строк на прийняття якої закінчився до 1 січня 2004 року до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Стаття 525 ЦК УРСР вказує, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а місцем відкриття спадщини - останнє постійне місце проживання спадкодавця (ст. 525, 526 ЦК УРСР).

Згідно зі ст. 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

У статті 530 ЦК УРСР зазначено, що при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_1 , який є двоюрідним онуком померлої ОСОБА_3 по материній лінії, ні до першої, ні до другої черг спадкоємців за законом не відноситься.

ОСОБА_1 , як двоюрідний онук ОСОБА_3 (рідної тітки матері) не набув статусу її спадкоємця і за правом представлення на підставі ст. 529 ЦК УРСР, оскільки її положеннями визначено можливість спадкування за правом представлення лише рідними онуками спадкодавців, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем. По-перше, позивач не є рідним онуком померлої ОСОБА_3 , по-друге, на час смерті ОСОБА_3 , була живою матір позивача ОСОБА_6 , яка за ступенем споріднення була ближчим родичем спадкодавця.

Із матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_5 була рідно сестрою ОСОБА_3 , та відповідно до ст. 530 ЦК УРСР могла б бути спадкоємицею другої черги після смерті своєї сестри у тому разі, якби пережила її, проте ОСОБА_5 померла раніше.

Також встановлено, що ні позивач ОСОБА_1 , ні його матір ОСОБА_6 у жоден із передбачених ст. 549 ЦК УРСР способів не приймали спадщину ні після смерті ОСОБА_5 , ні після смерті ОСОБА_3 .

Суд відхиляє доводи сторони позивача про те, що підставою для вступу в спадщину ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 є рішення Малиновського районного суду м. Одеси, яким встановлено факт їхніх родинних відносин, оскільки спадкові відносини виникають з моменту відкриття спадщини, яким ст. 525 ЦК УРСР та ст. 1220 ЦК України визначають день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Не заслуговують на увагу і покликання позивача на те, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 має бути ОСОБА_1 , з огляду на те, що інші спадкоємці відсутні, оскільки ні ЦК УРСР ні ЦК України не містять положень, які б пов`язували підстави виникнення спадкоємства з такими обставинами.

Щодо встановлення юридичних фактів, про які йдеться у позовній заяві, за наслідками розгляду справи судом з`ясовано, що їх встановлення не породжує для позивача жодних юридичних наслідків, тобто не тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків для позивача, оскільки він не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 .

У зв`язку з викладеним, суд відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Синівської сільської ради, Липоводолинської державної нотаріальної контори про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на земельні частки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 22 січня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ,; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Синівська сільська рада; вул. Спортивна, 2, с. Синівка, Роменський район, Сумська область; код ЄДРПОУ: 04388455.

Відповідач: Липоводолинська державна нотаріальна контора; вул. Загорянка, 2, селище Липова Долина, Роменський район, Сумська область; код ЄДРПОУ: 02900340.

Суддя Д. В. Сізов