Постанова від 14.01.2025 по справі 500/4223/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/4223/22 пров. № А/857/25367/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,

з участю секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року (ухвалене головуючим-суддею Мандзієм О.П., час проголошення рішення 12 год 51 хв у м. Тернополі, повний текст судового рішення складено 19 серпня 2024 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС, відповідач), в якому просила скасувати наказ ГУ ДПС №8-дс від 21.10.2022 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 , скасувати наказ ГУ ДПС №303-о від 21.10.2022 Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 , поновити її на посаді начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.05.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2023, у задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 25.06.2024 вищевказані рішення та постанову було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

За результатами нового розгляду, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 позовні вимоги були задоволені повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС подало апеляційну скаргу, в якій через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у діях начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, що виразилися у перевищенні службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення. Дисциплінарний проступок кваліфікується за ознаками, передбаченими п.7 ч.2 ст.65 Закону України Про державну службу №889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон №889), та відповідно до п.3 ст.66 цього Закону за даний дисциплінарний проступок передбачено застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби. При цьому, позивачка як державний службовець, була зобов`язана діяти та поводитись відповідно до вимог чинного законодавства та не вчиняти дій, спрямованих на завдання невідворотної шкоди авторитету державної служби та іміджу ДПС та ГУ ДПС. Вважає, що ці обставини є обтяжуючими дисциплінарну відповідальність державного службовця, а ГУ ДПС 21.10.2022 підставно видано оспорювані накази.

Позивачка не скористалася правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк.

Заслухавши суддю-доповідача, представницю відповідача Федорів Т.М., яка підтримала апеляційну скаргу, представника позивачки Мартинюка Т.Б., який заперечив проти її задоволення, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що згідно наказу ГУ ДПС №149-о від 11.07.2022 заступника начальника управління - начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ОСОБА_1 з 12.07.2022 було переведено на посаду начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків.

На підставі наказу ГУ ДПС №366 від 15.09.2022 Про проведення перевірки було проведено позапланову перевірку по вивченню та оцінці дотримання вимог нормативно-правових актів, розпорядчих та інших документів посадовими особами комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН, Реєстр) щодо правильності, повноти та своєчасності вжитих заходів, спрямованих на відпрацювання ТзОВ СОКЕРЛАЙФ, за період з червня по серпень 2022 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №36/19-00-02-03 від 30.09.2022, у якому робоча група дійшла висновку, що начальником відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС ОСОБА_1 при підготовці службової записки №19-00-18-04-05/132 від 02.06.2022, не було забезпечено належного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень), доручень керівників та перевищено службові повноваження при проведенні відпрацювання ТзОВ СОКЕРЛАЙФ за період з червня по серпень 2022 року, в результаті чого завдано невідворотної шкоди авторитету державної служби та іміджу ДПС та ГУ ДПС.

Відповідно до наказу ГУ ДПС №398 від 05.10.2022, на виконання управлінського рішення (доповідної записки №37/19-00-02-05 від 03.10.2022) керівника робочої групи з проведення перевірки, заступника начальника ГУ ДПС Марії Мельник, стосовно начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС ОСОБА_1 було порушено дисциплінарне провадження.

18.10.2022 на засіданні (протокол №5) дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого п.7 ч.2 ст.65 Закону №889, за який відповідно до ст.66 цього Закону передбачено застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби; вказано підготувати подання в.о.начальника ГУ ДПС про звільнення ОСОБА_1 з посади державної служби.

Наказом в.о. начальника ГУ ДПС Цвігуна Р.І. №8-дс від 21.10.2022 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 на підставі ст.ст.65, 66, 77 Закону №889 начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС ОСОБА_1 було звільнено з посади державної служби за незабезпечення належного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень), доручень керівників, та перевищено службові повноваження при проведенні відпрацювання ТзОВ СОККЕРЛАЙФ за період з червня по серпень 2022 року, в результаті чого завдано невідворотної шкоди авторитету державної служби та іміджу ДПС та ГУ ДПС. Підстава : подання дисциплінарної комісії від 19.10.2022; пояснення ОСОБА_1 №19-00-18-01/434 від 20.10.2022.

Наказом в.о. начальника ГУ ДПС Цвігуна Р.І. №303-о від 21.10.2022 Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 було припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 , начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС, у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, 21.10.2022 згідно п.4 ч.1 ст.87 Закону №889. Підстава : наказ №8-дс від 21.10.2022.

Вважаючи протиправними оспорювані накази та звільнення з посади, ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що дисциплінарна відповідальність повинна мати індивідуальний характер, тобто особа притягується до такої відповідальності лише у разі вчинення проступку саме нею і не може відповідати в солідарному порядку за вчинення правопорушень іншими працівниками. В даному ж випадку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення лише у зв`язку з тим, що вона підготувала та надала однобічну інформацію з пропозицією розглянути питання відповідності критеріям ризиковості платника податків ТзОВ СОККЕРЛАЙФ, чим перевищила свої службові повноваження. Суд також вказав, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених п.1, 3, 7, 9-11, 13, 14 ч.2 ст.65 Закону №889, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого п.12 ч.2 ст.65 цього Закону. Відтак, суд не вбачав у діях позивачки складу дисциплінарного проступку у вигляді перевищення службових повноважень, передбаченого п.7 ч.2 ст.65 Закону №889, а отже у відповідача не було законних підстав для застосування до неї виняткового виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в силу ч.5 ст.66 цього Закону.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон №889.

Статтею 64 Закону №889 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно ч.1 ст.65 Закону №889, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

За змістом п.7 ч.2 ст.65 Закону №889, дисциплінарним проступком є перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Частиною п`ятою статті 66 Закону №889 визначено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбаченихпунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченогопунктом 12частини другої статті 65 цього Закону.

Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) (ч.1 ст.69 Закону №889).

Відповідно до ч.1, 2 ст.73 Закону №889, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити : 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення визначені статтею 74 Закону №889, відповідно до якої, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Відповідно до ч.1-4 ст.77 Закону №889, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням). У разі виявлення за результатами розгляду ознак кримінального чи адміністративного правопорушення суб`єкт призначення зобов`язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1039 від 04.12.2019 (далі - Порядок №1039).

За змістом п.2 Порядку №1039, процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає : прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Вказана процедура є обов`язковою, а наведений у ній перелік є обов`язковим та не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до п.3 Порядку №1039, рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає : 1) міністр - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; 2) суб`єкт призначення - стосовно інших державних службовців : Кабінет Міністрів України - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії А; голова місцевої держадміністрації - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії Б та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах; керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - щодо інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій Б і В.

Згідно п.13 Порядку №1039, дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.

Відповідно до п.24 Порядку №1039, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Згідно п.25 Порядку №1039, дисциплінарна справа повинна містити : дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Відповідно до п.33 Порядку №1039, комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити : чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Згідно п.34 Порядку №1039, результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.

Відповідно до п.35 Порядку №1039, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення (керівникові державної служби) пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання. Одночасно із внесенням суб`єкту призначення (керівникові державної служби) пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкта призначення (керівнику державної служби) такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення (керівнику державної служби) відповідно до статті 75 Закону. Таке повідомлення державного службовця здійснюється шляхом вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у встановленому порядку. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу. У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб`єктом призначення (керівником державної служби) рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення.

Судом встановлено, що позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.7 ч.2 ст.65 Закону №889 (перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення) та застосовано до неї стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо законності та обґрунтованості накладення на позивачку дисциплінарного стягнення, аналізуючи зміст перелічених вище нормативно-правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів зазначає, що дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки в разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку на підставі належних та допустимих доказів, доведення вини державного службовця у вчиненні ним цього дисциплінарного проступку.

Положення Закону №889 не містять визначення терміну перевищення службових повноважень, проте у постанові Пленуму Верховного Суду України №15 від 26.12.2003 Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень міститься роз`яснення, відповідно до якого, під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти : а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства; б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов; в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально; г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

Тобто, перевищення службових повноважень виражається у тому, що державний службовець вчинив те чи інше діяння, яке не входить до його компетенції. Таким чином, для того, щоб визначити чи мало місце перевищення службових повноважень, необхідно встановити компетенцію державного службовця та визначити у чому конкретно виразилося її перевищення.

Крім того, з урахуванням викладених вище положень Закону №889, визначаючи наявність та ступінь вини державного службовця, слід встановити шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ним та поведінкою правопорушника.

Колегія суддів зазначає, що підставою для видання оспорюваних наказів послугував висновок дисциплінарної комісії про те, що при проведенні відпрацювання ТзОВ СОККЕРЛАЙФ за період з червня по серпень 2022 року (доповідна записка №19-00-18-04-05/132 від 02.06.2022) позивачка не забезпечила належного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень), доручень керівників, та перевищила службові повноваження, у результаті чого завдано невідворотної шкоди авторитету державної служби та іміджу ДПС та ГУ ДПС.

До такого висновку дисциплінарна комісія дійшла виходячи з того, що при підписанні та направленні на розгляд голови Комісії заступника начальника ГУ ДПС Бабія С.А. доповідної записки №19-00-18-04-05/132 від 02.06.2022, заступником начальника управління начальником відділу прогнозу, аналізу, звітності, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ОСОБА_1 було допущено перевищення службових повноважень в частині надання Комісії пропозиції щодо наявності у ТзОВ СОККЕРЛАЙФ ознак ризикованості здійснених господарських операцій, що спричинило завдання шкоди авторитету державної служби та іміджу ДПС та ГУ ДПС.

Вказані дії ОСОБА_1 дисциплінарна комісія кваліфікувала як дисциплінарний проступок, передбачений п.7 ч.2 ст.65 Закону №889.

Колегія суддів зазначає, що згідно положень Закону №889, звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, перелік яких є вичерпним. Перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення входить до цього переліку, однак державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за перевищення службових повноважень, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як перевищення службових повноважень.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.07.2022 по справі №580/2689/20.

Суд першої інстанції доречно врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.06.2021 по справі №200/10988/19-а, від 10.11.2021 по справі №540/4057/20, від 22.12.2021 по справі №140/16342/20, від 28.04.2022 по справі №540/2464/19, від 26.05.2022 по справі №300/3980/20, відповідно до яких, у розумінні п.7 ч.2 ст.65 Закону №889 перевищення службових повноважень означає вчинення державним службовцем таких дій або прийняття рішень, які виходять за межі його службових повноважень. Під час дисциплінарного провадження у таких справах дисциплінарна комісія та суб`єкт призначення повинні чітко визначити обсяг повноважень конкретного державного службовця, керуючись положеннями Закону №889, інших законів України, положеннями про державний орган та/або його структурний підрозділ, а також посадовою інструкцією державного службовця. Таким чином, саме за вчинення державним службовцем дій, які виходять за межі його повноважень, законодавець у згаданій нормі Закону №889 передбачив можливість застосування до такої особи найсуворішого виду дисциплінарного стягнення звільнення. Отже, перевищення службових повноважень виражається у тому, що державний службовець вчиняє те чи іншедіяння, яке не входить до його компетенції.У той же час, невиконання чи неналежне виконання посадових обов`язків полягає у не вчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих їй законом прав та обов`язків. Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію державного службовця та порівняти її з вчиненими діями (перевищення службових повноважень не може проявлятися у бездіяльності його об`єктивну сторону характеризує лише вчинення дії).

Верховний Суд у постанові від 19.08.2021 по справі №140/9314/20 дійшов висновку, що вирішуючи питання щодо невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, слід в першу чергу виходити з того, що такі обов`язки, їх зміст і обсяг повинні бути визначені Законом та підзаконним нормативно-правовим актом. При цьому, в залежності від статусу посади державної служби, слід розрізняти види посадових обов`язків. Так, остання (найнижча) ланка посадової особи державної служби у відповідному підрозділі має менший обсяг і зміст обов`язків, в їх порівнянні із керівником державної служби такого підрозділу, у якого крім виконання обов`язків, визначених законом, додатково наявні організаційно-розпорядчі функціональні права та обов`язки, як правило пов`язані із загальним керівництвом і контролем.

Пунктами 6, 7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 1.12.2019 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженим Мінфіном (п.26 Порядку №1165).

Аналіз п.6, 7, абз.2 п.25, п.27, 33-38 Порядку №1165 дає підстави дійти висновку, що не кожен платник податку є таким, що відповідає критеріям ризиковості платника ПДВ.

Прийняття рішення про віднесення платника податків до ризикових, як і виключення із ризикових належить до виключних повноважень комісії регіонального рівня.

Згідно п.27 Порядку №1165, комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно п.33, 34 Порядку №1165, голова комісії контролюючого органу організовує роботу комісії і відповідає за виконання покладених на неї завдань та функцій, головує на її засіданнях та визначає перелік питань, що підлягають розгляду. Голова комісії контролюючого органу організовує роботу комісії та координує роботу її членів, головує на засіданнях комісії та визначає перелік питань, що підлягають розгляду, визначає функціональні обов`язки кожного члена комісії, відповідає за виконання покладених на комісію завдань та функцій, організовує підготовку документів щодо діяльності комісії, забезпечує надання аналітичної інформації, ініціює питання щодо зміни персонального складу комісії, забезпечує формування рішень за встановленою формою та надсилання їх платнику податку, забезпечує вирішення інших питань, що стосуються здійснення повноважень комісії.

Пунктом 36 Порядку №1165 передбачено, що секретар комісії контролюючого органу забезпечує підготовку проектів письмових доручень голови комісії (або особи, яка виконує його обов`язки), підготовку проведення засідань комісії та матеріалів, що підлягають розгляду на засіданнях, оформлення протоколів засідань комісії, збір та надсилання матеріалів членам комісії на визначену офіційну адресу електронної пошти для забезпечення телекомунікаційного зв`язку, що підлягають розгляду на засіданнях комісії, з метою прийняття рішення, ведення діловодства комісії, подання голові комісії зведеної інформації про результати проведених засідань та прийнятих рішень. У разі відсутності секретаря комісії його обов`язки виконує один із членів комісії, який обирається комісією.

За змістом п.37, 38 Порядку №1165, члени комісії контролюючого органу мають право ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії, та брати участь у проведенні їх перевірки, переглядати всю інформацію про платників податку, наявну в ДПС, подавати пропозиції з питань, що розглядаються, викладати окрему думку, оформлену в письмовій формі, вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії. Члени комісії контролюючого органу зобов`язані особисто брати участь у роботі комісії, не розголошувати відомостей, що стали їм відомі у зв`язку з участю в роботі комісії, і не використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб, виконувати доручення голови комісії в межах, передбачених цим Порядком, брати участь у голосуванні.

Пунктом 8 Додатку 1 Критерії ризиковості платника податку на додану вартість до Порядку №1165 визначено такий критерії ризиковості : У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З наведених вище норм законодавства слідує, що прийняття рішення про віднесення платника податків до ризикових, як і виключення з ризикових належить до виключних повноважень комісії регіонального рівня.

Комісія є колегіальним органом, який складається з голови, секретаря та членів, які посадовими особами ГУ ДПС. При цьому, саме голова комісії наділений широким спектром повноважень, який організовує, координує та контролює як діяльність комісії загалом, так і кожного члена окремо.

З матеріалів справи видно, що на підставі доповідної записки відділу прогнозу, аналізу, звітності, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС №19-0018-04-05/132 від 02.06.2022 Комісії запропоновано розглянути питання відповідності критеріям ризиковості платника податків ТзОВ СОККЕРЛАЙФ.

Вказану доповідну записку підготовлено начальником відділу прогнозу, аналізу, звітності, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків В.Франчишин та погоджено начальником управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Н.Волошинович.

02.06.2022 відбулось засідання Комісії, в наступному складі : голова Комісії С.Бабій (заступник начальника ГУ ДПС); заступник голови Комісії Н.Волошинович (начальник управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків); члени Комісії : В.Притула (начальник управління податкового аудиту); Л.Захарко (заступниця начальника управління начальник відділу розгляду звернень платників податків, інформаційно-аналітичного забезпечення та опрацювання податкових ризиків); А.Кущик (заступниця начальника управління начальник відділу супроводження в судах податкових спорів за позовами ДПС); В.Книгницький (заступник начальника відділу запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом); Л.Кривик (заступниця начальника управління начальник відділу податкових перевірок); О.Наконечна (головний державний інспектор відділу з питань запобігання та виявлення корупції); Н.Туркевич (головний державний інспектор відділу адміністрування ПДВ управління оподаткуванням юридичних осіб), секретар Комісії С.Паламар (заступник начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками).

За результатами засідання Комісії було прийнято рішення про відповідність платника податків ТзОВ СОККЕРЛАЙФ критеріям ризиковості податків, відповідно до п.8 Додатку 1 до Порядку №1165, за яке проголосували всі 10 членів.

Колегія суддів зазначає, що Франчишин В.М. у період з червня по серпень 2022 року не була членом Комісії та участі в прийнятті рішення про віднесення платника податків до ризикових не брала.

Натомість у доповідній записці №19-0018-04-05/132 від 02.06.2022 надана Комісії інформація базуються виключно на відомостях баз даних ДПС, а висновок розглянути питання відповідності критеріям ризиковості платника податків ТзОВ СОККЕРЛАЙФ є пропозицією позивача.

Суд першої інстанції слушно зауважив, що підготовка доповідної записки передбачена обсягом компетенції і посадових обов`язків Франчишин В.М., як начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, що передбачені Положенням про відділ прогнозу, аналізу, звітності, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, затвердженим начальником ГУ ДПС 05.07.2022 та Інструкцією державного службовця категорії Б, затвердженої начальником ГУ ДПС 22.12.2020.

Відповідачем не спростовано той факт, що надання комісії спірної доповідної записки передбачено обсягом компетенції позивача та здійснено нею для виконання власних посадових обов`язків.

Згідно акту №36/19-00-02-03 від 30.09.2022, робоча група дійшла висновку, що Франчишин В.М. при підготовці службової записки №19-00-18-04-05/132 від 02.06.2022 не забезпечено належного виконання посадових обов`язків, без достатніх обґрунтувань перевищено службові повноваження при проведенні відпрацювання ТзОВ СОККЕРЛАЙФ за період з червня по серпень 2022 року.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що позивачка, надавши доповідну записку з пропозицією про розгляд питання про включення ТзОВ СОККЕРЛАЙФ до переліку ризикових платників податків, що містила інформаційні дані і не несла обов`язкового характеру для Комісії при прийнятті рішення про відповідність критеріям ризикованості цього Товариства, не перевищила свої службові повноваження.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п.7 ч.2 ст.65 Закону №889 (перевищення службових повноважень).

Крім того, колегія суддів зазначає, що дисциплінарна відповідальність повинна мати індивідуальний характер, тобто особа притягується до такої відповідальності лише у разі вчинення проступку саме нею і не може відповідати в солідарному порядку за вчинення правопорушень іншими працівниками.

В даному випадку до позивачки фактично дисциплінарне стягнення застосовано лише у зв`язку з тим, що вона підготувала та надала пропозицію щодо можливості включення ТзОВ СОККЕРЛАЙФ до переліку ризикових платників, чим перевищила свої службові повноваження.

Як вбачається з матеріалів справи, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що позивачкою вчинено дисциплінарний проступок, передбачений п.7 ч.2 ст.65 Закону №889.

На думку колегії суддів, саме ж лише посилання в наказі на перевищення службових обов`язків, без належного наведення мотивів застосування вказаних норм, а також не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оспорюваного наказу.

Повноваження, за межі яких виходить службова особа при їх перевищенні, повинні бути передбачені відповідним нормативно-правовим актом, зокрема, законом, декретом, указом, постановою, статутом, положенням, інструкцією, правилами тощо.

Дисциплінарною комісією встановлено перевищення позивачем службових повноважень, водночас не наведено належні доводи чому саме відповідний проступок слід кваліфікувати як перевищення службових повноважень, а не як інше дисциплінарне правопорушення.

Відповідно до Закону №889, звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, перелік яких є вичерпним. Перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення входить до цього переліку, однак державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за перевищення службових повноважень, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як перевищення службових повноважень.

Слід також зазначити, що перевищення службових повноважень, невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків є різними видами дисциплінарних проступків з різними правовими наслідками.

Перевищення службових повноважень - це дії службової особи, яка не має владних функцій і виходить під час виконання своїх адміністративно-господарських функцій за межі своїх повноважень, або дії службової особи, яка має владні повноваження, але у конкретному випадку перевищує не їх, а інші свої повноваження, або перевищує свої владні повноваження стосовно осіб, які не входять до числа підлеглих.

Повноваження, за межі яких виходить службова особа при їх перевищенні, повинні бути передбачені відповідним нормативно-правовим актом, зокрема, законом, декретом, указом, постановою, статутом, положенням, інструкцією, правилами тощо.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, ст.65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 65 цього Закону.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт дисциплінарного проступку у вигляді перевищення повноважень, який передбачений ст.65 Закону №889, а отже у відповідача не було законних підстав для застосування до позивачки виняткового виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в силу ч.5 ст.66 цього Закону.

Частиною першою статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на встановлені судом обставини щодо безпідставного звільнення позивачки, повне відновлення її порушених трудових прав повинно бути забезпечено шляхом поновлення на державній службі на посаді, з якої його було звільнено.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обгрунтованості даного позову.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі Проніна проти України (рішення від 18.07.2006).

Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.1 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року по справі №500/4223/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 22.01.25