Ухвала від 14.07.2025 по справі 500/4223/22

УХВАЛА

14 липня 2025 року

м. Київ

справа №500/4223/22

адміністративне провадження № К/990/21724/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів - Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі №500/4223/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС), у якому просила:

- скасувати наказ ГУ ДПС №8-дс від 21 жовтня 2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »;

- скасувати наказ ГУ ДПС №303-о від 21 жовтня 2022 року «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити її на посаді начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС;

- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 25 червня 2024 року скасовано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2023 року, справу направлено на новий розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Тернопільській області від 21 жовтня 2022 року № 8-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Тернопільській області від 21 жовтня 2022 року № 303-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Тернопільській області з 22 жовтня 2022 року.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Тернопільській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 жовтня 2022 року по 12 серпня 2024 року в сумі 441522 (чотириста сорок одна тисяча п`ятсот двадцять дві) гривні 70 (сімдесят) копійок з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 на посаді начальника відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Тернопільській області з 22 жовтня 2022 року та присудження виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць (21136,80 грн.).

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалами Верховного Суду від 25 лютого 2025 року, 18 березня 2025 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2025 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України.

20 травня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі №500/4223/22. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2025 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишено без руху із установленням скаржнику строку для усунення її недоліку шляхом подання до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних і об`єктивних причин його пропуску та надати докази, що їх підтверджують, а також документу про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали Суду від 16 травня 2025 року відповідачем через підсистему «Електронний суд» надіслано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та платіжну інструкцію від 19 червня 2025 року №710 про сплату судового збору.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження відповідач зазначає, що 13 лютого 2025 року представником ГУ ДПС у Тернопільській області було подано у встановленому законом порядку касаційну скаргу із дотриманням процесуальних строків. Однак, ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2025 року касаційну скаргу ГУ ДПС у Тернопільській області повернуто особі на підставі частини п`ятої статті 332 КАС України. 26 лютого 2025 року представником ГУ ДПС у Тернопільській області було подано у встановленому законом порядку касаційну скаргу із дотриманням процесуальних строків. Однак, ухвалою Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2025 року №500/4223/22 касаційну скаргу ГУ ДПС у Тернопільській області повернуто особі на підставі частини п`ятої статті 332 КАС України. 14 квітня 2025 року представником ГУ ДПС у Тернопільській області було подано у встановленому законом порядку повторно касаційну скаргу. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 травня 2025 року №500/4223/22 касаційну скаргу ГУ ДПС у Тернопільській області повернуто особі на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України. Просить врахувати, що Головне управління ДПС у Тернопільській області вперше звернулось з касаційною скаргою у строки передбачені законодавством. Крім того, після отримання ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про повернення, представник в розумний інтервал часу вжив заходи для того, щоб повторно звернутись з касаційною скаргою. Отже, пропущення строку на касаційне оскарження просить визнати поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження.

Колегія суддів, оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи клопотання відповідача про поновлення строку на касаційне оскарження зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).

Колегія суддів зазначає, що, звертаючись до суду касаційної інстанції, відповідач не скористався належним чином своїм правом як при первісному, так і при повторному зверненні до суду. Так, звернувшись з касаційною скаргою до Верховного Суду вперше, заявник, в порушення вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, не виклав у ній належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень, у зв`язку із чим вона була повернута особі, яка її подала (ухвала Верховного Суду від 25 лютого 2025 року). Належних доводів та обґрунтувань щодо підстав касаційного оскарження судових рішень не було зазначено і при повторному зверненні із касаційною скаргою до Верховного Суду (ухвала Верховного Суду від 18 березня 2025 року), через що така скарга вдруге була повернута скаржнику. Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2025 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Відтак, скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області неодноразово поверталась заявнику з огляду на її невідповідність встановленим КАС України вимогам щодо її змісту.

Верховний Суд звертає увагу відповідача, що вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.

Суд наголошує, що зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що неодноразове невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Водночас, слід зазначити, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк належить поновити. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій скаржника, які він здійснив для своєчасного звернення до суду.

Також колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Суд наголошує, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність статтею 330 КАС України. При цьому, такі дії залежали виключно від скаржника.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з касаційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та не надає.

Суд також звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно наголосити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Також, суд вважає за потрібне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.

Отже, станом на день постановлення цієї ухвали, недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 16 червня 2025 року, заявником не усунуто.

Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин і правового регулювання колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України,

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави пропуску Головним управлінням ДПС у Тернопільській області строку на касаційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі №500/4223/22.

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Тернопільській області про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі №500/4223/22.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі №500/4223/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала, у спосіб їх надсилання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М.В. Білак

В.Е. Мацедонська

Ж.М. Мельник-Томенко