Ухвала від 02.05.2025 по справі 500/4223/22

УХВАЛА

02 травня 2025 року

м. Київ

справа № 500/4223/22

адміністративне провадження № К/990/15522/25

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі №500/4223/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У С Т А Н О В И В:

14 квітня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі №500/4223/22.

Перевіривши вказану касаційну скаргу, Суд дійшов висновку про її повернення виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно із частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Пунктом 1 частини першою статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).

Касаційну скаргу підписала Федорів Тетяна Михайлівна, яка на підтвердження своїх повноважень до матеріалів касаційної скарги додала копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДРПОУ).

Проте, в порушення частини третьої статті 55 КАС України Федорів Т.М. до касаційної скарги не надано доказів на підтвердження повноважень діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Відомості, які зазначені у виписці з ЄДРПОУ щодо повноважень представника Федорів Тетяни Михайлівни вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови відкликання апеляційних, касаційних скарг), не є належним підтвердженням повноважень представника діяти відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсягу цих повноважень.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 зазначила, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Слід також зазначити, що інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва. Однак з копії виписки з ЄДРПОУ вбачається, що повноваження Федорів Т.М. є обмеженими в частині, зокрема, відмови, відкликання, визнання позову, відмови відкликання апеляційних, касаційних скарг, що свідчить про право підписанта касаційної скарги діяти в межах повноважень, передбачених інститутом представництва, а не інституту самопредставництва.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

За вказаних обставин, Суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги у зв`язку з її підписанням особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 1 частини п`ятої статті 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі №500/4223/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Білак