Ухвала

від 21.01.2025 по справі 160/8176/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 січня 2025 року

м. Київ

справа №160/8176/24

адміністративне провадження № К/990/430/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бевзенка В. М.,

суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі № 160/8176/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У березні 2024 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (ЄДРПОУ 42980729) від 15.11.2023 № 797/1628 «Про блокування доменних імен» в частині блокування доменного імені elfbar.com.ua/, а також його піддоменів на рекурсивних DNSсерверах;

- зобов`язати Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій видати розпорядження про розблокування доменного імені elfbar.com.ua/, а також його піддоменів на рекурсивних DNS-серверах.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржив його у апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з необхідністю подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

Запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження та вказати підстави для поновлення строку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі № 160/8176/24.

Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року у справі № 160/8176/24.

03 січня 2025 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через підсистему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга позивача, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року та прийняти нову постанову, якою направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про визнання причин пропуску строку поважними та поновлення строків на апеляційне оскарження. Причиною відмови стало те, що позивач не повідомив суд першої інстанції про заміну представника, який припинив адвокатську діяльність з 07 червня 2024 року. У зв`язку з цим текст рішення суду апеляційної інстанції було скеровано на адресу недіючого представника позивача.

Водночас суд першої інстанції не надіслав судове рішення безпосередньо на адресу позивача. Позивач дізнався про існування рішення з сайту «Судова влада України». Новий представник позивача 24 вересня 2024 року ознайомився з матеріалами справи та впродовж 30-денного строку з моменту ознайомлення подав апеляційну скаргу.

На думку позивача, зазначені обставини є поважними причинами пропуску строку звернення до суду апеляційної інстанції. Відповідно, суд апеляційної інстанції незаконно відмовив у поновленні строку звернення до суду.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

За змістом положень статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення; у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження - з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу, а саме, у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Тим часом безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

Суд апеляційної інстанції встановив, що рішення суду першої інстанції було доставлено до електронного кабінету представника Юдіної Н.М. 11 червня 2024 року о 16:27. Відповідно, останнім днем для подання апеляційної скарги було 11 липня 2024 року.

Однак скаржник подав апеляційну скаргу лише 23 жовтня 2024 року, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження.

Посилання скаржника на те, що адвокат Юдіна Н.М. з 07 червня 2024 року припинила представляти інтереси позивача, оскільки зупинила дію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та не могла надавати правову допомогу, а тому отримання рішення суду через систему «Електронний суд» не можна вважати належним врученням, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги з таких підстав.

Згідно з даними Єдиного реєстру адвокатів України, право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Юдіної Н.М. було зупинено з 04 липня 2024 року відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Позивач не звертався до суду першої інстанції із заявою про заміну адвоката або припинення дії договору про надання правової допомоги з Юдіною Н.М . Невиконання Юдіною Н.М. умов договору про надання правової допомоги, включаючи її неспроможність повідомити суд або позивача про зупинення свідоцтва, є питанням взаємовідносин між представником і позивачем.

Крім того, ці обставини спростовують твердження скаржника про те, що Юдіна Н.М. з 07 червня 2024 року не представляла інтереси позивача.

Доказів, які б підтверджували інші обставини, разом із апеляційною скаргою або заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження надано не було.

Отже, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що заявник не довів наявності обставин, які перешкоджали йому звернутися до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та створювали об`єктивно непереборні перешкоди, пов`язані з істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення. Причини пропуску строку апеляційного оскарження, зазначені у клопотанні, не є поважними, а тому суд не вбачав підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

У розрізі вказаних мотивів слід звернути увагу на постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі № 480/8341/22, в якій об`єднана палата зазначила:

«Надіслання [електронної] копії рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі № 480/8341/22 представнику ОСОБА_3 - адвокату Абрамовичу О. В. на його офіційну електронну адресу в ЄСІТС є, у розумінні частин п`ятої, сьомої статті 18 КАС України (тут - у редакції, викладеній згідно із Законом № 1416-ІХ), належним способом вручення судового рішення представнику позивача, що на підставі частини сьомої статті 251 КАС України вважається врученням цієї копії судового рішення також і особі, яку цей представник (адвокат) представляє, тобто позивачу.

Щодо обов`язкового надсилання судового рішення в паперовій формі, до чого апелює, поміж іншого, колегія судів з покликанням на частину одинадцяту статті 251 КАС України і підпункт 15.15 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, то ухвалений 27 квітня 2021 року Закон № 1416-ІХ (набрав чинність 26 травня 2021 року) якраз змінив існуючий доти концепт повідомлення учасників справи і вручення їм процесуальних документів суду головно на паперових носіях (засобами поштового зв`язку), змістивши акцент (перевагу) на електронну комунікацію за допомогою функціоналу ЄСІТС, впровадження якої має здійснюватися поетапно.

Ні, це не означає, що з набранням чинності Закону № 1416-ІХ і з початком функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС суди взагалі припинили видавати судові рішення у паперовій формі. Проте початок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, як-то передбачає Закон №1416-ІХ, зобов`язує суди направляти судові рішення на офіційні електронні адреси (тут збережена термінологія КАС України у редакції, викладеній відповідно до Закону № 1416-ІХ) учасників справи і тільки якщо такої адреси учасник справи не має, то тоді можуть використовуватися засоби поштового зв`язку.

З уваги на вже висловлені мотиви, об`єднана палата, відповідаючи на два інші запитання колегії суддів, зазначає, що в ситуації, коли позивач (як фізична особа) не має офіційної електронної адреси, але її має адвокат, який представляв в суді його [позивача] інтереси, суд, відповідно до приписів частини п`ятої статті 18 КАС України, надсилає [електронну] копію судового рішення адвокату як представнику позивача на офіційну електронну адресу, що, в розумінні приписів частини сьомої статі 251 КАС України, є належним і достатнім способом вручення судового рішення учаснику справи, з датою якого [вручення] можна пов`язувати строк на його апеляційне оскарження позивачем як «учасником справи».

Отже, направлення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року в електронному вигляді представнику позивача - Юдіній Н.М., яка станом на 11 червня 2024 року ще здійснювала адвокатську діяльність, до її електронного кабінету є належним і достатнім способом вручення судового рішення позивачу, з датою якого можна пов`язувати строк на його апеляційне оскарження. Таким чином, Третій апеляційний адміністративний суд, врахувавши вищевказані норми процесуального закону та висновки касаційного суду, обґрунтовано ухвалою від 05 грудня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункт 4 частини другої статті 299 КАС України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 Кодексу у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року у справі № 160/8176/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя - доповідач: В.М. Бевзенко

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко