УХВАЛА
22 січня 2025 року
м. Київ
справа №140/1125/24
адміністративне провадження №К/990/171/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Желєзного І. В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Кондратюка Володимира Веніаміновича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року
у справі № 140/1125/24 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Величка Олега Володимировича, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії,-
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася у Волинський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державного комунального підприємства «Луцьктепло», в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати підпункт 2.1 пункту 2 рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 511-1 від 13.09.2023 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та послуги, що надаються Державним комунальним підприємством «Луцьктепло» про встановлення для Державного комунального підприємства «Луцьктепло» питомого теплового навантаження для нарахування умовно-постійної частини тарифу на опалення в розмірі: для населення (без САО ) - 0,000068 Гкал/год/м.кв. та пункту 7 цього ж рішення в частині продовження терміну дії питомого теплового навантаження для умовно-постійної частини тарифів для потреб населення для будинків не обладнаних системою автономного опалення в розмірі 0,0000691 Гкал/год/м.кв. установленого рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 775-1 від 30.09.2021;
- зобов`язати відповідача перерахувати для Державного комунального підприємства «Луцьктепло» питоме теплове навантаження для нарахування умовно-постійної частини тарифу на опалення для населення для будинків не обладнаних системою автономного опалення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішеннями попередніх інстанції, представник позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме п.п. 3.1 п. 5 та п. 90 Порядку № 869, п. 2.2.5 КТМ 204 України 244-94, п. 1.5, п. 3.1.3, п. 3.2 Посібника з користування «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також господарсько-побутові потреби в Україні».
Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Так у результаті перевірки зазначеної підстави Верховний Суд встановив, що суд апеляційної інстанції не застосував положення нормативно-правових актів щодо яких, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Отже, у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції»
- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
Керуючись статтями 3, 169, 330, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу адвоката Кондратюка Володимира Веніаміновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі № 140/1125/24 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді І. В. Желєзний
Н. М. Мартинюк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2025 |
Оприлюднено | 24.01.2025 |
Номер документу | 124611479 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо державного регулювання цін і тарифів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Мацедонська В.Е.
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Волдінер Фелікс Арнольдович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні