Рішення

від 22.01.2025 по справі 547/679/23

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа №547/679/23

Провадження №2/524/71/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Ткаченко Я.С., позивача ОСОБА_1 ,представника позивача ОСОБА_2 ,відповідача - ОСОБА_3 ,представника відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїв залісуду вм.Кременчуці цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірванняшлюбу івизначення місцяпроживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом ізбатьком тазустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір`ю, ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.01.2022 між сторонами було укладено шлюб. В шлюбі у них народився син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Сімейне життя з відповідачем не склалось через несумісність характеру та різні погляди на життя. На даний час між ними виник спір щодо місця проживання дитини. Вважає, що місце проживання сина має бути визначено із ним, оскільки він може забезпечити належні умови для розвитку дитини.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Представник позивача вказав, що позивач створив всі необхідні умови для належного виховання сина.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач, скориставшись своїм правом, подала до суду зустрічний позов щодо визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із нею. Вказала, що після фактичного припинення шлюбних відносин позивач забрав сина без спільної згоди на те і на даний час перешкоджає їй у спілкуванні із сином. На даний час вона забезпечена житлом та має всі умови для належного виховання та утримання малолітнього сина.

В судовому засіданні відповідач та її представник проти розірвання шлюбу не заперечували. Просили відмовити у задоволенні позову в частині визначення місця проживання дитини із батьком та просили ухвалити рішення про задоволення зустрічного позову та визначити місце проживання ОСОБА_5 разоміз матір`ю. Відповідач зазначила,що вонаофіційно працевлаштована,має житлота створиланалежні умовидля проживаннясина разоміз нею.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ПО СПРАВІ

17 листопада 2023 року об`єднано в одне провадження вимоги по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 пророзірвання шлюбуіз вимогамиза зустрічнимпозовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини; суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.

25січня 2024року закрито підготовче провадження; витребувано від Органу опіки та піклування Семенівської селищної ради письмовий висновок щодо розв`язання спору; призначено судову психологічну експертизу; відмовлено у прийнятті диску, долученого до відзиву.

30 квітня 2024 року об`єднано в одне провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 пророзірвання шлюбу та зустрічнимпозовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини із справою за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітньої дитини.

14 травня 2024 року задоволено клопотання сторін про допит свідків.

06 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів з ТЦК.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено, що сторони з18.01.2022перебувають взареєстрованому шлюбі,що підтверджуєтьсясвідоцтвом прошлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 2.

Сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

НОРМИ ПРАВА

В ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 110, ч.2 ст. 112 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

ОЦІНКА СУДУ

Суд приймає до уваги те, що сторони припинили шлюбні відносини і не бажають зберегти шлюб. Встановлені обставини дають суду підстави вважати, що збереження шлюбу сторін суперечить їх інтересам.

Приймаючи до уваги вказані обставини суд вважає за можливе розірвання шлюбу за ініціативою одного з подружжя, оскільки відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Після розірвання шлюбу суд залишає відповідачу прізвище ОСОБА_8 .

В даній справі між сторонами виник спір щодо місця проживання їх малолітнього сина.

Вирішуючи вимоги сторін суд враховує, що під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди передусім повинні враховувати інтереси самої дитини, оцінюючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах. У разі зміни відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дитиною визначене місце проживання дитини з одним із батьків може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 року по справі № 554/5428/21-ц(провадження № 61-9323св22)

У § 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що тлумачення частини першої статті 161 СК України дає підстави для висновку, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема, особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

З матеріалів справи вбачається, що з 14.09.2023 ОСОБА_3 працює у ФОП ОСОБА_9 , що підтверджується довідкою про доходи(а.с.30).

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, місце проживання відповідача облаштовано необхідними для проживання меблями та побутовою технікою, облаштовано місце для сну та ігор. Дитина забезпечена сезонним одягом та взуттям, засобами гігієни, іграшками, книжками та іншим розвиваючим матеріалом.

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, його дохід за 2023 рік склав 215000 грн. Також за місцем проживання ОСОБА_1 були створені задовільні умови для проживання і розпитку дитини.

Отже, кожним із батьків були створені умови для належного виховання та розвитку малолітнього сина.

Вирішуючи питання щодо прихильності дитини до кожного із батьків, суд приймає до уваги вік дитини, а також складні відносини, що склались між сторонами і те, що тривалий час малолітній син сторін проживав разом із батьком.

Разом із тим, на переконання суду, тривале проживання дитини із батьком не є самостійною та достатньою підставою для твердження про те, що найкращі інтереси дитини будуть забезпечені саме у разі задоволення вимог позивача.

Суд приймає до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, що підтвердили в судовому засіданні допитані свідки, а саме те, що кожен із батьків прагне забезпечити належне виховання та розвиток їх сина.

Суд визнає недопустимим наданий позивачем до відзиву на зустрічну позовну заяву аудиозапис з огляду на порушення порядку подання доказу в частині накладення на нього ЕЦП.

Отже, проаналізовані судом докази, наявні в матеріалах справи, на переконання суду, дають підстави для висновку про те, що в даній справі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мають рівні можливості для належного виховання та розвитку їх сина. З цих підстав, суд вважає, що спільна опіка над дитиною зможе забезпечити баланс між інтересами дитини в частині налагодження сімейних зв`язків з кожним із батьків та інтересами сторін по справі щодо участі у житті дитини.

Відтак, суд вважає за можливе частково задовольнити позов ОСОБА_1 в частині вимог про визначення місця проживання дитини та частково задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3 і визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , почергово з кожним з батьків.

Згідно із ст.141 ЦПК України суд стягує із відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 1073,60 грн за вимогу про розірвання шлюбу та 536,80 грн, що становить 50%(пропорційно) сплаченого судового збору за вимогу про визначення місця проживання дитини.

Також, з позивача на користь відповідача підлягають стягнення судові витрати в сумі 536,80 грн, що становить 50% від задоволених позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини.

Враховуючи те, що судом частково задоволено і первісний, і зустрічний позов, суд вважає за можливе провести зустрічне зарахування судових витрат на суму 536,80 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 265 ЦПК України, ст. 104, 105, 110, 112 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 пророзірвання шлюбуі визначеннямісця проживання дитини задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини задовольнити частково.

Шлюб, зареєстрований 18.01.2022 Семенівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому району Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис № 2 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище відповідача залишити ОСОБА_8 .

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , почергово з кожним з батьків, у такому порядку: два тижні з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ; два тижні з матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Двотижневий період проживання дитини з кожним з батьків починається з 10:00 год. неділі та завершується через два тижні о 10:00 год. неділі.

Перші два тижні, починаючи з першої неділі, після набрання рішенням законної сили, син сторін проживає з матір`ю.

По завершенні двох тижнів, протягом яких дитина проживала з батьком чи матір`ю, той з батьків, з ким вони проживали, зобов`язаний супроводити (привезти) дитину до місця проживання іншого з батьків та передати під фізичну опіку іншого з батьків.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_4 судові витрати в сумі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцятиднів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23.01.2025

Суддя Діна АНДРІЄЦЬ