Постанова

від 15.01.2025 по справі 920/1479/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2025 р. Справа №920/1479/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін у судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин"

на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 04.11.2024 (повний текст складено 18.11.2024)

у справі №920/1479/23 (суддя Жерьобкіна Є.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вільмар Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин"

про стягнення 6 098 612,08 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вільмар Україна" (далі - ТОВ "Дельта Вільмар Україна") звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротермінал Констракшин" (далі - ТОВ "Агротермінал Констракшин") заборгованості у розмірі 6 098 612,08 грн, з яких: 5 109 122,11 грн - основний борг, 920 201,88 грн - пеня, 69 288,09 грн - три проценти річних.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.04.2024 у справі №920/1479/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024, позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Агротермінал Констракшин" на користь ТОВ "Дельта Вілмар Україна" 5 109 122,11 грн заборгованості, 920 201,88 грн пені, 69 288,09 грн трьох процентів річних, а також 91 479,18 грн витрат зі сплати судового збору.

26.04.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подано клопотання, в якому останній просив суд стягнути з ТОВ "Агротермінал Констракшин" 731 833,45 грн витрат на правничу допомогу.

06.05.2024, через систему "Електронний суд", відповідачем подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 15 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Сумської області від 04.11.2024 у справі №920/1479/23 стягнуто з ТОВ "Агротермінал Констракшин" на користь ТОВ "Дельта Вілмар Україна" 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Місцевий господарський суд, при ухвалені вказаного додаткового рішення, дослідивши подані заявником докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши відповідність цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), витрачений час та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, встановив, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правничу допомогу у цій справі не в повній мірі відповідає критеріям розумності, співмірності та пропорційності. Використовуючи свої дискреційні повноваження, з урахуванням усіх встановлених вище обставин, дійшов висновку, що справедливим та співрозмірним є стягнення з ТОВ "Агротермінал Констракшин" на користь ТОВ "Дельта Вілмар Україна" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн.

Не погоджуючись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Агротермінал Констракшин" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 04.11.2024 у справі №920/1479/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Так, в апеляційні скарзі ТОВ "Агротермінал Констракшин" зазначає, що при ухваленні додаткового рішення суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, необґрунтовано поклав на відповідача відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу, адже цей розмір не доведений, документально не обґрунтований та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Агротермінал Констракшин" у справі №920/1479/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агротермінал Констракшин" на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 04.11.2024 у справі №920/1479/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.01.2025. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 23.12.2024.

Листом Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 №920/1479/23 витребувано матеріали даної справи з Господарського суду Сумської області.

16.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №920/1479/23.

24.12.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу ТОВ "Агротермінал Констракшин" залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 04.11.2024 у справі №920/1479/23 - без змін.

Так, на переконання позивача, встановивши, що ним було вказано попередній орієнтований розрахунок судових витрат у позовній заяві, складено детальний опис виконаних адвокатом робіт та у належний строк подано решту доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, судом першої інстанції дотримано вимог статей 123, 124, 126, 129 ГПК України при ухваленні додаткового рішення.

Сторони своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 до їх електронних кабінетів.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу (абзац 2 частини 5 статті 6 ГПК України).

Згідно з частинами 3, 8 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Таким чином, сторони повідомлені судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов`язковою не визнавалась, а тому справа №920/1479/23 розглядається за їх відсутності.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За приписами частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом першої інстанції враховано позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, у тексті позовної заяви представником позивача - адвокатом Залізняком І.І. заявлено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 731 833,45 грн.

До позовної заяви долучено копію договору про надання правової допомоги від 14.11.2023 №20160/28, укладеного між Адвокатським об`єднанням "Арцінгер" та ТОВ "Дельта Вілмар Україна", копію додаткової угоди №1 до договору від 14.11.2023, оригінал ордера серії АВ №1107240 про надання правничої (правової) допомоги, виданого адвокату Залізняку І.І. Адвокатським об`єднанням "Арцінгер" 22.12.2023, копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю серії НВ №000235 від 21.02.2018.

Так, 14.11.2023 між ТОВ "Дельта Вілмар Україна" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Арцінгер" (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №20160/28, за умовами якого виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Згідно з пунктом 4.1 договору розмір винагороди виконавця на надання клієнту правової допомоги та порядок її сплати визначається додатковим договором, що підписується сторонами.

У додатковій угоді №1 від 14.11.2023 до договору сторони погодили обсяг правової допомоги та її вартість.

Пунктом 1.2 додаткової угоди №1 погоджено надання виконавцем клієнту правової допомоги у суді першої інстанції, що включає такий обсяг правової допомоги:

- складення та подання до суду та направлення учасникам справ (за потреби) заяв по суті спору, заяв (клопотань) з процесуальних питань, та інших необхідних процесуальних документів разом з додатками, обговорення проектів відповідних документів з клієнтом;

- аналіз заяв по суті справи, інших процесуальних документів, поданих відповідачами, іншими учасниками справи;

- участь в судових засіданнях (у тому числі, в режимі відеоконференції).

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №1 базова погодинна ставка працівників виконавця становить 200 євро/год для всіх юристів, незалежно від їх градації.

У пункті 3 додаткової угоди №1 сторони погодили, що за правову допомогу, передбачену пунктом 1 додаткової угоди №1, клієнт сплачує виконавцю гонорар у гривнях у розмірі 12% від фактично сплаченої боржниками на користь клієнта суми заборгованості (гонорар).

Як зазначалось вище, рішенням суду першої інстанції від 24.04.2024 задоволено вимоги позивача та стягнуто з відповідача заборгованість у розмірі 6 098 612,08 грн. 12% від суми задоволених позовних вимог становить 731 833,45 грн. Отже, на думку позивача, саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача.

Клієнт оплачує виконавцю гонорар виключно за умови отримання від боржників грошових коштів у рахунок погашення заборгованості за договорами на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу (пункт 4 додаткової угоди №1).

Згідно з пунктом 5 додаткової угоди №1 факт перерахування боржниками на користь клієнта суми заборгованості за договорами на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу, після дати укладення цієї додаткової угоди, є підставою для оплати клієнтом гонорару на користь виконавця.

Сторони погодили, що обов`язок клієнта з оплати виконавцю гонорару може виникнути на будь-якому етапі надання правової допомоги (досудові переговори, судовий розгляд, набрання законної сили рішенням суду, примусове виконання рішення суду) та залежить виключно від факту погашення заборгованості боржниками перед клієнтом (пункт 6 додаткової угоди №1).

Пунктом 7 додаткової угоди №1 встановлено, що виконавець має право у будь-який час направити клієнту запит щодо стану розрахунків між боржниками та клієнтом, а останній зобов`язаний надати відповідь виконавцю протягом п`яти днів з моменту отримання запиту.

Повне або часткове погашення заборгованості боржниками перед клієнтом є підставою виникнення у останнього зобов`язання зі сплати гонорару виконавцю (пункт 8 додаткової угоди №1).

Відповідно до пункту 9 додаткової угоди №1 клієнт зобов`язаний сплатити на користь виконавця суму гонорару протягом десяти днів з моменту отримання відповідної вимоги від виконавця та на підставі виставленого останнім рахунку.

За результатами наданої правової допомоги сторонами підписується акт (звіт) приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги (пункт 11 додаткової угоди №1).

За результатами надання правової допомоги позивачу, передбаченої додатковою угодою №1, виконавцем складено детальний опис виконаних робіт:

- підготовка та направлення претензії до ТОВ "Агротермінал констракшн" з вимогою сплатити заборгованість на користь клієнта - 2,5 год;

- підготовка позовної заяви до ТОВ "Агротермінал констракшн", формування пакету документів, направлення відповідачу та до суду - 8 год;

- підготовка та подання клопотання про участь у підготовчому засіданні у режимі відеоконференції у справі №920/1479/23 - 1 год;

- підготовка квитанції про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову у справі №920/1479/23 - 0,17 год;

- підготовка та подання заяви про забезпечення позову у справі №920/1479/23 - 4 год;

- підготовка та подання заперечень на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у справі №920/1479/23 - 3 год;

- підготовка до судового засідання та участь у судовому засіданні у справі №920/1479/23 (24.01.2024) - 0,5 год;

- підготовка та подання апеляційної скарги на ухвалу про відмову у забезпеченні позову у справі №920/1479/23 - 4 год;

- спілкування з адвокатом опонентів щодо можливого мирного врегулювання спорів - 0,25 год;

- підготовка до судового засідання та участь у судовому засіданні у справі №920/1479/23 (07.02.2024) - 1 год;

- підготовка та подання відповіді на відзив у справі №920/1479/23 - 4 год;

- участь у судовому засіданні у справі №920/1479/23 (28.02.2024) - 1 год;

- підготовка та подання заперечень на клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі №920/1479/23 - 1,50 год;

- участь у судовому засіданні у справі №920/1479/23 (11.03.2024) - 1 год;

- участь у судовому засіданні у справі №920/1479/23 (25.03.2024) - 0,25 год;

- участь у судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суді у справі №920/1479/23 під час розгляду питання про скасування ухвали про відмову у забезпеченні позову - 1,5 год;

- підготовка клопотання про надання суду для огляду оригіналів актів наданих послуг у справі №920/1479/23. Формування пакету документів та поштова відправка до суду - 2 год;

- участь у судовому засіданні у справі №920/1479/23 (10.04.2024) - 0,25 год;

- підготовка клопотання про долучення доказів до справи №920/1479/23 - 2 год;

- участь у судовому засіданні у справі №920/1479/23 (24.04.2024) - 0,67 год.

Всього 38,09 год.

Витрати за надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у справах №199/3508/21, №369/4912/18, №761/21006/21 тощо).

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Частиною 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" встановлено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 632 Цивільного кодексу України унормовано поняття ціни договору. Так, за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі статтею 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару. Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та конкретної ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Близька за змістом правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №914/359/18, від 06.03.2019 у справі №922/1163/18.

Відповідно до статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, представник відповідача - адвокат Васильченко О.Ю. подала суду заперечення на заяву позивача, згідно з якими просить суд зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу до 15 000,00 грн. Клопотання мотивовано тим, що підготовка позовної зави та відповіді на відзив не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи. Виконані роботи з підготовки та подання заяви про забезпечення позову, підготовка та подання апеляційної скарги на ухвалу про відмову у забезпеченні позову, участь у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги не відповідають критеріям розумної необхідності таких робіт та витрат на них. Підготовка та подання заперечень на клопотання про скасування заходів забезпечення позову (04.03.2024 - 1,5 год) не мають відношення до даної справи, оскільки у справі №920/1479/23 заходи забезпечення позову не вживалися, а отже не було клопотань про їх скасування. Подані адвокатом документи не є складними за своїм правовим змістом та не потребують тривалого аналізу судової практики, позовна заява та відповідь на відзив фактично дублюють зміст один одного.

Згідно з частиною 1 статті 15 ГПК України пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсацією стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених нею витрат, але й у певному сенсі має спонукати іншу сторону, утримуватися від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб (постанови від 05.09.2019 у справі №826/841/17, від 24.10.2019 у справі №820/4280/17, від 25.10.2019 у справі №826/13270/16).

В рішенні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) (щодо справедливої сатисфакції) від 01.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" суд послався на те, що угоди про виплату адвокату частки від виграшу об`єднують лише заявника і його адвоката. Проте така угода не є обов`язковою для ЄСПЛ, який має не лише оцінити розмір судових витрат з точки зору їх дійсності, але й дати оцінку умові розумності їх розміру. Внаслідок цього, ЄСПЛ зробив висновок про те, що він буде ґрунтуватися на інших доказах, зокрема на кількості годин, витрачених на роботу, кількість адвокатів, які знадобилися для ведення справи, а також на розмірах їх гонорарів.

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Велика Палата Верховного Суду (постанова від 16.11.2022 у справі №922/1964/21), зробила висновок, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що частина 3 статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За змістом частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

Виходячи з наданих позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також з урахуванням доводів відповідача, викладених ним у клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу, під час розгляду цієї справи, місцевий господарський суд виходив з загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) допомоги, з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку витрати на професійну правничу допомогу з представництва інтересів клієнта у Господарському суді Сумської області у справі №920/1479/23 складає 731 833,45грн, що становить 12% від суми заборгованості 6 098 612,08 грн.

Також, місцевий господарський суд встановив, що у пункті 1.1 додаткової угоди №1 до договору сторони погодили надання виконавцем клієнту на умовах та за винагороду, зазначену нижче правову допомогу: проведення досудових переговорів та підготовка й подання до суду від імені клієнта позовів про стягнення заборгованості із: Товариства обмеженою відповідальністю "Агро-край" (41103827); Товариства обмеженою відповідальністю "Агротермінал констракшн" (39838125); Товариства обмеженою відповідальністю "Гетьманське" (41105190); Товариства обмеженою відповідальністю "Елеватор-Агро" (36913885); Товариства обмеженою відповідальністю "Аграрне підприємство "Придніпровське" (41102163); Товариства обмеженою відповідальністю "Райз-Північ" (34264631); Товариства обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" (41104731) (боржники), яка виникла у боржників перед клієнтом на підставі договорів на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу.

При цьому, згідно з пунктом 3 додаткової угоди №1, за правову допомогу клієнт сплачує виконавцю гонорар у гривнях у розмірі 12% від фактично сплаченої боржниками на користь клієнта суми заборгованості (гонорар).

З наведеного вбачається, що гонорар у розмірі 12% від фактично сплаченої боржниками на користь клієнта суми заборгованості визначено з семи боржників.

Так, колегією суддів, як і судом першої інстанції, під час оцінки обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, враховано кількість, обсяг та зміст підготованих адвокатом документів, а саме: позовна заява, заява про забезпечення позову у справі, відповідь на відзив, заперечення на клопотання (заяву) про залишення позову без розгляду, заява про ухвалення додаткового рішення, заява про надання суду для огляду оригіналів доказів у справі №920/1479/23, письмові пояснення, подані на стадії розгляду справи по суті.

При цьому, необхідність подання позивачем заяви про надання доказів у справі від 28.03.2024 зумовлено вимогою суду, оскільки позивачем подано копії документів з нечіткими реквізитами, в свою чергу, письмові пояснення, подані на стадії розгляду справи по суті, зумовлені необхідністю встановлення всіх фактичних обставин у справі, які були відомі позивачу на стадії підготовчого провадження та могли бути подані позивачем разом з позовною заявою, а тому вартість оплати послуг адвоката зі складання та подання до суду цих документів не може бути покладена на відповідача.

Крім того, позивачем до складу витрат на професійну правничу допомогу включені витрати на представництво інтересів клієнта в судових засіданнях у Північному апеляційному господарському суді.

Підготовка та подання заперечень на клопотання про скасування заходів забезпечення позову (04.03.2024 - 1,5 год.) не мають відношення до даної справи, оскільки у справі №920/1479/23 заходи забезпечення позову не вживалися, а отже не було клопотань про їх скасування.

З урахуванням предмету позову та фактичних обставин справи, враховуючи надані позивачем докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що предмет доказування у даній справі №920/1479/23 охоплює незначну кількість доказів, фактів та обставин, а також не потребує додаткового детального вивчення судової практики. Зважаючи на час, необхідний для дослідження наявної в матеріалах справи кількості доказів, нескладний характер спору та відсутність складних арифметичних розрахунків, суд приходить до висновку про те, що розмір заявлених до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу позивачем значно завищено.

В контексті понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з позиції обґрунтованості, співмірності витрат із складністю справи, відповідності критерію реальності таких витрат та обсягом наданих послуг, а також розумності їхнього розміру.

Судами також враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, згідно з яким стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

При цьому, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як вказано колегією суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 30.11.2020 у справі №922/2869/19, висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Схожа за змістом правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 11.11.2021 у справі №910/7520/20.

Дослідивши подані заявником докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши відповідність цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), витрачений час та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правничу допомогу у цій справі не в повній мірі відповідає критеріям розумності, співмірності та пропорційності, з огляду на що справедливим та співрозмірним є стягнення з ТОВ "Агротермінал Констракшин" на користь ТОВ "Дельта Вілмар Україна" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн.

Отже, з огляду на наведені вище обставини, клопотання ТОВ "Дельта Вілмар Україна" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведені обставини та матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 04.11.2024 у справі №920/1479/23 ухвалено з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Агоротермінал Констракшин" не підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом апеляційної скарги судом не здійснюється, оскільки сторонами оскаржено додаткове рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат. Натомість, сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агоротермінал Констракшин" на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 04.11.2024 у справі №920/1479/23 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 04.11.2024 у справі №920/1479/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи №920/1479/23 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 23.01.2025.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран