Повістка

від 23.01.2025 по справі 344/2145/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/2145/22

Провадження № 22-з/4808/7/25

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І.А.

Суддя-доповідач Бойчук

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 адвоката Устінського Андрія Вікторовича та заяву представника ОСОБА_2 адвоката Круця Володимира Мироновича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду 02 серпня 2023 року під головуванням судді Пастернак І.А. у м. Івано-Франківську,

в с т а н о в и в:

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 08 січня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Круця В.М. та апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.Рішення Івано-Франківського міського суду від 02 серпня 2023 року скасовано.Ухвалено нове рішення. Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування з чужого незаконного володіння квартири АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1 488,60 грн кожному судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_1 Устінський А.В. подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 60 200 грн, з яких: 19 200 грн понесених при першому розгляді справи Івано-Франківським апеляційним судом, 20 000 грн понесених у зв`язку з розглядом справи Верховним Судом та 21 000 грн понесених при новому розгляді справи Івано-Франківським апеляційним судом.

Представник ОСОБА_2 Круць В.М. подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правову допомогу в розмірі 37 100 грн.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 січня 2025 року вказані заяви призначено до розгляду без виклику учасників справи. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції свої міркування або заперечення стосовно заяв про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Свої міркування та заперечення на заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогута ухвалення додаткового рішення сторони до апеляційного суду не подали.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2019 року в справі № 464/944/17 (провадження № 61-4050св19) зроблено висновок по застосуванню ст. 270 ЦПК України і зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у ч. 1 ст. 270 ЦПК України підстав.

Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 14 додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 161/7163/20 (провадження № 61-4004св21) зазначено, що для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Верховний Суд у постанові від 12 липня 2023 року у справі № 127/25480/21 (провадження № 61-8836св22), вказав, що для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи яких очікує зазнати у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Щодо заяви ОСОБА_1 слід вказати таке.

На підтвердження витрат, понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу адвокат Устінський А.В. надав суду: копію ордеру на надання правничої допомоги серії АТ№1085568 від 18 листопада 2024 року, копію договору про надання правничої допомоги №Ф-15/11/24 від 15.11.2024, копію акту наданих послуг від 09.01.2025 до договору про надання правничої допомоги №Ф-15/11/24 від 15.11.2024, копію квитанції від 10.01.2025 на суму 21 000 грн, копію платіжної інструкції №@2PL359982 від 10.01.2015 на суму 21 000 грн (а.с.16-21 том 6).

Як вбачається з акту наданих послуг від 09.01.2025 до договору про надання правничої допомоги №Ф-15/11/24 від 15.11.2024 адвокат за дорученням клієнта надав йому правничу допомогу в рамках договору про надання правничої допомоги, а саме: підготовлено та подано письмові пояснення до Івано-Франківського апеляційного суду по цій справі з урахуванням постанови Верховного Суду від 18.09.2024 року; підготовлено та подано клопотання про визнання явки позивача обов`язковою; опрацьовано клопотання представника позивача про витребування доказів від 29.11.2024 року; опрацьовано додаткові пояснення представника позивача від 10.12.2024 року; взято участь у чотирьох судових засіданнях, які відбулись в апеляційному суді 25.11.2024, 11.12.2024, 20.12.2024, 08.01.2025.

Відповідно до пункту 2 вказаного акту розмір фіксованого гонорару (загальна вартість наданих послуг) становить 21 000 грн. У вказаний гонорар включаються всі послуги, які були надані клієнту в рамках цієї справи в суді апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відповідно до квитанції від 10.01.2025 та платіжної інструкції №@2PL359982 від 10.01.2015 ОСОБА_1 оплатила Устінському А.В. 21 000 грн за надані адвокатські послуги.

Як вбачається з поданої заяви ОСОБА_1 просила суд відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 200 грн, з яких: 19 200 грн понесених при першому розгляді справи Івано-Франківським апеляційним судом, 20 000 грн понесених у зв`язку з розглядом справи Верховним Судом та 21 000 грн понесених при новому розгляді справи Івано-Франківським апеляційним судом.

Враховуючи, що в силу ч.2 ст. 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, а постанову апеляційного суду від 19.12.2023 року скасовано та справу направлено на новий розгляд, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу саме при новому розгляді справи апеляційним судом.

Враховуючи складність справи, необхідність надання адвокатом відповідачки послуг під час нового розгляду справи в суді апеляційної інстанції та їх характер, необхідність дотримання критерію розумності та справедливості, проаналізувавши подані стороною докази - визнається доведеною вимога ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21 000 грн.

Щодо заяви ОСОБА_2 необхідно зазначити таке.

На підтвердження витрат, понесених ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу адвокат Круць В.М. подав до суду: копію ордеру на надання правничої допомоги серії АТ №1084498 від 13.01.2025 року; копію акту виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 22 грудня 2023 року, відповідно до якого вартість послуг з надання правової допомоги у цій справі станом на день проведення розрахунків 22.12.2023 року становить 37 100 грн. Гонорар успіху адвоката у цій справі станом на день проведення розрахунків 22.12.2023 року становить 74 200 грн; копію квитанції до прибуткового касового ордера №22/12/23 від 22.12.2023 року на суму 111 300 грн.

В заяві ОСОБА_2 просив стягнути лише фіксовану суму правової допомоги в розмірі 37 100 грн.

Враховуючи подані стороною докази, необхідність дотримання принципу розумності та справедливості, складність справи, необхідність надання адвокатом відповідача послуг під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та їх характер, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 27 000 грн.

Приймаючи таке рішення стосовно обох заяв судом також враховано, що від позивача жодних клопотань про зменшення розміру витрат до суду на надходило.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Ухвалити додаткове рішення.

Заяви представника ОСОБА_1 адвоката Устінського Андрія Вікторовича та представника ОСОБА_2 адвоката Круця Володимира Мироновича про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 21 000 (двадцять одну тисячу) грн витрат на професійну правничу допомогу понесених при новому розгляді справи Івано-Франківським апеляційним судом.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) 27 000 (двадцять сім тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст додаткової постанови складено 23 січня 2025 року.

Суддя-доповідач: І.В. Бойчук

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин