Ухвала

від 21.01.2025 по справі 910/4707/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відвід судді

м. Київ

21.01.2025Справа № 910/4707/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали

за заявою б/н від 15.01.2025 року представника відповідача 6 - Сови М.Є.

про відвід судді Блажівської О.Є.

від розгляду справи № 910/4707/21

за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" в особі акціонера Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця"

до відповідача 1: ОСОБА_1

до відповідача 2: ОСОБА_2

до відповідача 3: ОСОБА_3

до відповідача 4: ОСОБА_4

до відповідача 5: ОСОБА_5

до відповідача 6: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (правонаступники ОСОБА_9 )

до відповідача 7: ОСОБА_10

до відповідача 8: ОСОБА_11

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Компанія "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед" (Metabay Import/Export Limited)

про стягнення збитків

Представники сторін: без виклику.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (далі-позивач) в особі акціонера Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 (відповідач - 1), ОСОБА_2 (відповідач - 2), ОСОБА_3 (відповідач - 3), ОСОБА_4 (відповідач - 4), ОСОБА_5 (відповідач - 5), ОСОБА_9 (відповідач - 6), ОСОБА_10 (відповідач - 7) та ОСОБА_11 (відповідач - 8) про стягнення збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на завдання Публічному акціонерному товариству "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" діями відповідачів, які є посадовими особами ПАТ "НВЦ "БХФЗ", щодо штучного збільшення витрат даного підприємства, що мало наслідком зменшення прибутку товариства, збитків, у зв`язку з чим Публічним акціонерним товариством "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" в особі Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця", як акціонера, який володіє 31,5525% простих акцій товариства, подано даний позов у відповідності до приписів статті 54 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду суддею Васильченко Т.В. та відкрито провадження у справі №910/4707/21, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про відвід судді Васильченко Т.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2021, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021, залучено до участі у справі Компанію "Метабей Імпорт/Експорт Лімітед" (Metabay Import/Export Limited) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів та зупинено провадження у справі до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії на судове доручення Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог та призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському відділенню - бюро Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", у зв`язку з чим зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 21.11.2022 прийнято відмову відповідачів від апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 у справі №910/4707/21 та закрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою відповідачів на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.07.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням клопотання експертної установи, призначено судове засідання та витребувано в учасників справи додаткові документи та матеріали, необхідні для проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2023 призначено у справі №910/4707/21 судову експертизу, проведення якої доручено Київському відділенню Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", у зв`язку з чим провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2023 поновлено провадження у справі №910/4707/21 для розгляду заяви відповідачів про відвід судді Васильченко Т.В. від розгляду справи №910/4707/21, визнано необґрунтованим відвід судді Васильченко Т.В. від участі у розгляді справи №910/4707/21 та передано заяву відповідачів про відвід судді Васильченко Т.В. для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/4707/21 суддю Літвінову М.Є. визначено для розгляду заяви про відвід судді Васильченко Т.В. від розгляду справи №910/4707/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2023 (суддя Літвінова М.Є.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про відвід судді Васильченко Т.В. від розгляду справи №910/4707/21 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 року у зв`язку з надходженням матеріалів справи від експертної установи поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.

У судовому засіданні 28.09.2023, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2024 року у зв`язку з встановленим фактом смерті відповідача 6 - ОСОБА_9 , зупинено провадження у справі №910/4707/21 до залучення у справі правонаступників відповідача 6 ОСОБА_9 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 поновлено провадження у справі №910/4707/21 та призначено судове засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 залучено до участі у справі №910/4707/21 правонаступників відповідача 6 ОСОБА_9 : ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , встановлено правонаступникам строк на подачу пояснень по справі та відкладено судове засідання у справі на 06.12.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2024 визнано необґрунтованим заявлений Публічним акціонерним товариством "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" відвід судді Васильченко Т.В. від участі у розгляді справи №910/4707/21 та передано заяву Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" про відвід судді Васильченко Т.В. для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 заяву Публічного акціонерного товариства "Науково - виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" про відвід судді Васильченко Т.В. передано для розгляду судді Щербакову С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 (суддя Щербаков С.О.) у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Науково - виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" про відвід судді Васильченко Т.В. відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 самовідвід судді Васильченко Т.В. від розгляду справи №910/4707/21 задоволено та справу №910/4707/21 передано уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.

При цьом, заявлення суддею Васильченко Т.В. самовідводу від розгляду справи № 910/4707/21 зумовлене метою виключення будь-яких обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість та об`єктивність судді при розгляді даної справи, недопущення у сторін чи інших осіб будь-яких сумнівів у безсторонності суду та забезпечення довіри до судової влади України.

Протоколом повторного автоматичного розподілу справи №910/4707/21 від 06.12.2024 вказану справу № 910/4707/21 передано на розгляд судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2024 справу № 910/4707/21 прийнято до провадження суддею Блажівською О.Є., постановлено розгляд справи почати спочатку та призначено підготовче засідання на 15.01.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 (суддя Блажівська О.Є.) визнано необґрунтованим заявлений 15.01.2025 Публічним акціонерним товариством "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" відвід судді Блажівської О.Є. від участі у розгляді справи № 910/4707/21 та заяву про відвід судді Блажівської О.Є. передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами проведеного 16.01.2025 автоматизованого розподілу матеріали заяви про відвід судді Блажівської О.Є. від розгляду справи № 910/4707/21 передано на розгляд судді Ягічевій Н.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 20.01.2025 (суддя Ягічева Н.І.) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" про відвід судді Блажівської О.Є. від розгляду справи № 910/4707/21.

Окрім цього, у судовому засіданні 15.01.2025 уповноваженим представником правонаступника відповідача 6 - ОСОБА_7 адвокатом Павленко М.В. подано підписану ОСОБА_7 заяву б/н від 15.01.2025 про відвід судді Блажівської О.Є. від розгляду справи № 910/4707/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 року (суддя Блажівська О.Є.) за наслідками розгляду зазначеної заяви про відвід судді визнано необґрунтованим відвід судді Блажівської О.Є. від участі у розгляді справи № 910/4707/21, заяву представника ОСОБА_7 про відвід судді Блажівської О.Є. від розгляду справи № 910/4707/21 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025 року заяву представника ОСОБА_7 про відвід судді Блажівської О.Є. від розгляду справи № 910/4707/21 передано на розгляд судді Селівону АМ. у зв`язку з неприпустимістю повторної участі судді Блажівської О.Є. у розгляді справи.

Як встановлено судом, в обґрунтування поданої заяви про відвід судді ОСОБА_7 посилається на наявність сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді Блажівської О.Є. під час розгляду даної справи, оскільки після набуття статусу правонаступника відповідача 6 - ОСОБА_9 заявнику стало відомо про обставини господарської справи №910/4707/21, що викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Блажівської О.Є., а саме ознайомлення за посиланням https://hci.gov.ua/doc/doc/4303 (веб - ресурс Вищої ради правосуддя) зі змістом рішення другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21.09.2020 у дисциплінарній справі №2671/2дп/15-20, прийнятого за участю судді Блажівської О.Є. як члена другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

При цьому заявник наголошує, що саме участь судді Блажівської О.Є. у вирішенні дисциплінарної справи №2671/2дп/15-20, обставини якої безпосередньо пов`язані з обставинами даної господарської справи №910/4707/21, є об`єктивними передумовами для звернення з заявою про відвід судді Блажівської О.Є. , оскільки остання, як наголошує ОСОБА_7 в заяві від 15.01.2025, у межах дисциплінарного провадження провела попереднє дослідження і надала правову оцінку обставинам корпоративних правовідносин між ПАТ "ФФ "Дарниця" та ПАТ "НВЦ "БХФЗ", які на даний час досліджуються у межах господарської справи №910/4707/21. Тобто, як зазначає ОСОБА_7 , у судді Блажівської О.Є. вже є певні переконання щодо ПАТ «ФФ «Дарниця» як акціонера ПАТ «НВЦ «БХФЗ» і учасника господарських спорів, які сформовані у неї як у члена другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21.09.2020 у дисциплінарній справі №2671/2дп/15-20.

Додатково заявник звертає увагу на подібність представницького складу учасників зазначених справ, зокрема, участі адвоката АО «Екво» Левіцького Є.В. як в якості представника скаржника (ПАТ «ФФ «Дарниця») у дисциплінарній справі, так і представника позивача (ПАТ «ФФ «Дарниця») у господарській справі №910/4707/21, а також наявність судових прецедентів, в яких участь судді Блажівської О.Є. у розгляді дисциплінарних справ у складі Вищої ради правосуддя тлумачиться як підстава для відводу (самовідводу) (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.06.2023 року у справі № 990/130/23).

Отже, на переконання заявника ОСОБА_7 , зазначені обставини є підставою для сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді Блажівської О.Є., а також ставлять під сумнів можливість забезпечення реалізації права ОСОБА_7 на справедливий судовий розгляд як правонаступника відповідача 6 у даній справі.

Розглянувши заяву ОСОБА_7 про відвід судді суд зазначає, що згідно статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно положень ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За приписами частини 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

Порядок визначення складу господарського суду здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу (з урахуванням пункту 17.4 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачені підстави, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу.

Так, згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд наголошує, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії "безсторонній суд" зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Таку презумпцію спростувати досить складно. Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим давали б підстави сумніватися в його неупередженості. У світлі прецедентної практики Суду об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді ("Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних ("Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду ("Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").

При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.

Як зазначалось судом вище, в обґрунтування наявності підстав для відводу судді Блажівської О.Є. від розгляду справи № 910/4707/21 внаслідок наявності сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді заявник ОСОБА_7 посилається на участь судді Блажівської О.Є. у вирішенні дисциплінарної справи №2671/2дп/15-20, обставини якої безпосередньо пов`язані з обставинами господарської справи №910/4707/21.

Надаючи оцінку відповідним доводам заявника, наведеним в обґрунтування заяви про відвід судді Блажівської О.Є., суд зазначає, що, як вбачається зі змісту рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, до складу якої входила Блажівська О.Є., від 21.09.2020 року у справі № 2671/2дп/15-20, предметом розгляду була дисциплінарна справа за скаргою ПАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», поданою через адвоката Гончаренка Є.С., стосовно судді Святошинського районного суду міста Києва Величко Т.О. в частині розгляду заяви генерального директора ПАТ «НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» про виправлення описки в ухвалі суду від 26.05.2014 року про арешт майна в межах кримінального провадження (справа № 759/8801/14-к).

Зокрема, як зазначено в рішенні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21.09.2020 року, ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва Величко Т.О. від 26.05.2014 року у справі № № 759/8801/14-к (провадження № 1-кс/759/1729/14) задоволено клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві у кримінальному провадженні № 4201410008000091 та накладено арешт на пакет акцій ПАТ «НВЦ «БХФЗ» у кількості 3100 штук, що становлять 29,95 % статутного капіталу зазначеного товариства і належали територіальній громаді міста Києва. Визначено строк дії ухвали - один місяць із дня її постановлення.

В подальшому, за результатами розгляду поданої генеральним директором ПАТ «НВЦ «БХФЗ» 28.03.2018 року заяви про виправлення описки в ухвалі суду від 26.05.2014 року, ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва Величко Т.О. від 29.03.2018 року без повідомлення і виклику власника пакета акцій ПАТ «ФФ «Дарниця» виправлено описку в резолютивній частині ухвали про арешт майна, шляхом виключення із тексту слів «Строк дії ухвали - один місяць з дня постановлення ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді». Також до тексту резолютивної частини ухвали: «Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення».

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13.06.20218 року частково задоволено апеляційну скаргу адвоката в інтересах ПАТ «ФФ «Дарниця» та вказану ухвалу від 29.03.2018 року скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою призначено новий розгляд в суді першої інстанції заяви про виправлення описки в судовому рішенні.

Також 22.08.2018 року під час нового розгляду в порушення вимог частини третьої статті 415 КПК України слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва Величко Т.О. постановлено ухвалу, якою прийнято фактично аналогічне скасованому рішення, яке в подальшому ухвалою апеляційного суду міста Києва від 10.09.2018 року скасовано з постановленням нової ухвали, якою відмовлено у задоволенні заяви.

Згідно висновків Другої Дисциплінарної палати Вищої Ради Правосуддя у справі 2671/2дп/15-20, враховуючи, що ухвала про арешт майна від 26.05.2014 року припинила свою дію, вказаний пакет акцій було придбано ПАТ «ФФ «Дарниця» 20.03.2015 року, а тому, постановляючи ухвалу від 22.08.2018 року, якою поновлено арешт пакета акцій у кримінальному провадженні, яке закрито ще у 2015 році, суддя Величко Т.О. обмежила право власності ПАТ «ФФ «Дарниця» на належні йому акції, що є безумовним порушенням принципу правової (юридичної) визначеності та неприпустимим, відтак, стало підставою для притягнення судді Величко Т.О. до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

В контексті означеного суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у ч.1 ст.6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вказано, що суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Частиною 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є:

1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Суд зазначає, що відповідно до ст. 126 Конституції України суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Аналогічна норма також міститься в ст. 49 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якої суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Як визначено Законом України "Про Вищу раду правосуддя" Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Повноваження Вищої ради правосуддя визначені приписами ст. 3 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", серед яких, зокрема, ухвалення рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності; забезпечення здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді; утворення органів для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів; розгляд скарг на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

Рішення Вищої ради правосуддя є загальнодоступними відповідно до ч. 6 ст. 34 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".

Так, відповідно до ст. 126 Конституції України суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Аналогічна норма також міститься в ст. 49 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якої суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

Підстави дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 106 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Таким чином, враховуючи той факт, що Вища рада правосуддя вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді перевіряє лише дії судді під час ухвалення ним судового рішення, не втручаючись в оцінку суті спору, відтак, на переконання суду у даній справі факт участі судді Блажівської О.Є. у діяльності Вищої ради правосуддя, а саме розгляді дисциплінарної справи №2671/2дп/15-20, не може бути достатньою підставою для висновку про наявність у судді особистої, прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті справи або інших обставин, що викликають сумнів у її неупередженості та/або об`єктивності при розгляді господарської справи.

В свою чергу суд зазначає, що під час розгляду дисциплінарної справи № 2671/2дп/15-20 членами Другої Дисциплінарної палати Вищої Ради Правосуддя, в тому числі Блажівською О.Є. , яка входила до складу останньої, надавалась виключно оцінка діям слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва Величко Т.О. в контексті дотримання останньою приписів КПК України під час ухвалення рішень в кримінальному провадженні за №42014100080000091, порушеному за фактом вчинення невстановленими особами замаху на незаконну приватизацію майна ПАТ "НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», шляхом продажу на аукціоні за заниженою ціною пакету акцій підприємства в кількості 3 100 шт., що становить 29,95 % статутного капіталу товариства і належать територіальній громаді м. Києва, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 233 КК України, що, за висновками суду, жодним чином не стосуються предмету та підстав даного позову у справі № 910/4707/21 про стягнення збитків, завданих ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" діями відповідачів, які є посадовими особами ПАТ "НВЦ "БХФЗ", шляхом штучного збільшення витрат даного підприємства в період 2014-2021 року, що мало наслідком зменшення прибутку товариства, та, відповідно, повністю спростовує твердження заявника.

Щодо посилання заявника в обґрунтування поданої у даній справі заяви про відвід на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.06.2023 у справі № 990/130/23, згідно якої відведено суддів Желтобрюх І.Л., Білоуса О.В., Блажівську Н.Є. від розгляду позовної заяви до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення від 22.06.2023 року №654/0/15-23 суд зазначає, що предметом судового розгляду в адміністративній справі № 660/130/23 було оскарження рішення Вищої ради правосуддя від 22.06.2023 року №654/0/15-23, в ухваленні якого брала безпосередню участь Блажівська О.Є. , яка є рідною сестрою судді Блажівської Н.Є., відтак обставини заявлення відводу у справі № 990/130/23 та відповідне судове рішення не є релевантними до даного випадку та судом до уваги не приймаються.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви правонаступника відповідача 6 - ОСОБА_7 про відвід судді Блажівської О.Є. від розгляду справи № 910/4707/21, оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування не можуть бути, в розумінні процесуального закону, підставою для відводу судді від розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 35-39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_7 про відвід судді Блажівської О.Є. від розгляду справи №910/4707/21.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (в порядку ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя А.М. Селівон