Ухвала

від 22.01.2025 по справі 295/386/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 січня 2025 року

м. Київ

справа № 295/386/22

провадження № 61-776ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 жовтня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Богунський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2025 року Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, через систему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 жовтня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 березня 2023 року в указаній вище справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Тлумачення наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що у разі пропуску строку на касаційне оскарження у межах одного року, він може бути поновлений за наявності відповідного клопотання учасника справи та за умови доведеності наявності поважних причин такого пропуску.

Зі спливом річного строку - особа втрачає право на касаційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, оскільки такий строк є присічним, за виключенням випадків, передбачених у частині третій статті 394 ЦПК України.

Тож, при поданні касаційної скарги після спливу одного року з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення, такий строк може бути поновлений лише при доведеності існування виключних обставин, визначених у пунктах 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 129-1 Конституції України.

Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, з посилання на те, що Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не отримував оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, що підтверджується довідкою, виданої за результатами перевірки системи електронного документообігу. Зазначено про те, що про постанову Житомирського апеляційного суду від 29 березня 2023 року заявнику стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 09 січня 2025 року.

За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Житомирським апеляційним судом у даній справі прийнято - 29 березня 2023 року, відомості про дату складання повного тексту рішення відсутні. До Єдиного державного реєстру судових рішень вказане судове рішення надіслано - 31 березня 2023 року та забезпечено надання загального доступу - 03 квітня 2023 року, касаційну скаргу подано через систему «Електронний суд» - 17 січня 2025 року.

Отже, посилання на те, що з постановою Житомирського апеляційного суду від 29 березня 2023 року заявник ознайомився у Єдиному державному реєстрі судових рішень, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки нормами ЦПК України не визначено початку перебігу строку на касаційне оскарження з дати його офіційного оприлюднення, при цьому касаційну скаргу подано також після спливу річного строку з дня його оприлюднення.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заявником не надано доказів про те, що Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не був повідомлений про розгляд справи та не був присутній у судовому засіданні ураховуючи, що рішення суду першої інстанції переглядалось саме за його апеляційною скаргою. Долучена до касаційної скарги довідка не може бути прийнята до уваги, оскільки надана заінтересованою стороною.

Слід зазначити, що до відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.

Також відповідно до правил Глави 2 Розділу V«Касаційне провадження» ЦПК України не передбачено та до компетенції Верховного Суду не відноситься вирішення питання про витребування доказів.

На підтвердження наведених у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження обставин заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв`язку, копії матеріалів справи тощо.

Оскільки заявником подано касаційну скаргу після спливу присічного річного строку, тому заявнику необхідно довести суду касаційної інстанції обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України, за наявності яких у цьому випадку строк на касаційне оскарження може бути поновлений.

Посилання заявника на те, що в країні введено воєнний стан, Верховний Суд вважає не обґрунтованими.

У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому продовжено й триває досі.

Питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Проте, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень без підтвердження заявником конкретних обставин, які унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Тож, встановлений судом строк може бути поновлений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з воєнним станом в Україні.

Заявником не обґрунтовано підстави та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості подати касаційну скаргу вчасно у зв`язку з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з воєнним станом в Україні, а тому такі доводи Верховний Суд не бере до уваги.

Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Оскільки наведені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження обставини Верховний Суд не вважає такими, що можуть оцінюватись на предмет поважності з мотивів, наведених вище, тому суд дійшов висновку, що заява про поновлення строку на касаційне оскарження не містить обґрунтування наявності підстав для такого поновлення строку, що у відповідності до частини третьої статті 393 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без руху з наданням заявникові строку для подання нового клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням підстав для його поновлення та подання відповідних доказів, які будуть підтверджувати ці обставини.

Верховний Суд звертає увагу, що з метою усунення недоліків касаційної скарги та подання нового клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі заявнику необхідно вказати та довести існуванням не будь-яких обставин, які суд може оцінити як поважні, чи не поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, а саме обставин, визначених пунктами 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України, а саме: факту неповідомлення про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, або обґрунтувати існування обставин непереборної сили.

Також, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не надано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, скарги.

З позовом до суду ОСОБА_1 звернувся у 2022 року та заявив вимогу немайнового характеру.

Згідно з приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір, який дорівнюю 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за позовну вимогу майнового характеру - 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Закон України «Про державний бюджет на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року встановив прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 481,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, судовий збір за подання касаційної скарги становить 1 587,84 грн (2 481 х 0,4 х 200 % х 0,8).

Касаційна скарга містить клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення Верховним Судом рішення у даній справі, посилаючись на те, що процедура перерахування суми судового збору через рахунок в органах державного казначейства потрібен час.

Згідно частин першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20), положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), в якій зазначено, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.

За таких обставин, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити, оскільки обставини, на які посилається Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, не є безумовною підставою для задоволення клопотання заявника відповідно до Закону.

Відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У зв`язку з наведеним, заявнику за подання касаційної скарги до Верховного Суду необхідно сплатити судовий збір.

Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 жовтня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 березня 2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров