Ухвала

від 23.01.2025 по справі 466/9652/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/9652/23

Провадження № 2/466/1082/25

У Х В А Л А

23 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючоі - судді Луців-Шумської Н.Л.

учасники провадження

секретар с/з Попенко І.І.

позивач ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Окуневського 3» про стягнення невиплаченої з вини роботодавця вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки її виплати, клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі,

встановив :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Окуневського 3» в якому просить суд ухвалити рішення про стягнення з ОСББ «Окуневського 3» на його користь заборгованість із виплати вихідної допомоги при звільненні з посади голови правління ОСББ «Окуневського 3» в сумі 78788,15грн. та середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги з 31.05.2023р. по день ухвалення рішення у справі. Але не більше як за шість місяців.

У справі ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова під головуванням судді Єзерського Р.Б. від 20.09.2023р. відкрито спрощене позовне провадження.

Ухвалою від 12.01.2024р. спрощене позовне провадження у справі замінено на загальне позовне провадження.

Ухвалою від 28.02.2024р. закрито підготовче провадження. Призначено судовий розгляд на 28.02.2024р.

Ухвалою від 28.02.2024р. провадження у справі закрито за відсутністю предмету спору.

Постановою Львівського апеляційного суду від 06.08.2024р. ухвала від 28.02.2024р. про закриття провадження скасована з направленням справи до суду першої інстанції.

Протоколом авторозподілу від 20.08.2024р. справа передана на розгляд судді Луців-Шумській Н.Л.

03.09.2024р. представник відповідача подала клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивує тим, що спір не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Зазначає, що спір стосується корпоративних правовідносин, оскільки виник між юридичною особою ОСББ «Окуневського 3» і її учасником ОСОБА_1 , пов`язаний з діяльністю, управлінням такої юридичної особи, реалізацією учасником ОСББ права на участь в його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, звільнення члена виконавчого органу. Цей спір повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Позивач 09.10.2024р. подав заперечення на клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, в якому вказує нате, що від звільнений з посади голови правління ОСББ на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП України. Його позовні вимоги ґрунтуються на нормах ст.ст.44,116,117 КЗпП України, тому спір повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства як трудовий спір.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 клопотання підтримала, виходячи з наведених у ньому мотивів. З покликанням на правові позиції Верховного суду просить клопотання задовольнити та закрити провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 проти заявленого клопотання заперечив, наголошує на тому, що заявлені ним позовні вимоги виникли у сфері трудових правовідносин.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, зміст правовідносин щодо яких заявлено позовні вимоги, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

З матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є членом ОСББ «Окуневського 3».

Згідно протоколу №1 засідання правління ОСББ «Окуневського 3» від 17.04.2016р. його було обрано головою правління цього ОСББ.

Наказом 3/ос від 31.05.2023р. на підставі рішення правління ОСББ «Окуневського 3» від 28.04.2023р. ОСОБА_1 звільнено з посади голови правління ОСББ «Окуневського 3».

У позовній заяві до ОСББ «Окуневського 3» ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на й ого користь вихідну допомогу в розмірі 78788,15грн. та середній заробіток за час затримки виплати вихідної допомоги.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є юридичною особою, створеною власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна і створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом без мети отримання та розподілу прибутку (ст.1, 4 Закону України «Про ОСББ»).

За своєю організаційно-правовою формою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Окуневського 3» відноситься до непідприємницького товариства.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У пункті 3 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень (частина третя статті 99 ЦК України). Норма цієї статті поширюється і на ОСББ.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17 (провадження № 14-1цс19) зроблено висновок, що «реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини. У зв`язку з цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.

За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень. Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав. Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством.

Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним. Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 310/8875/19 (провадження № 61-283св21) вказано, що: «припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права. Реалізація учасниками юридичної особи корпоративних прав на участь в її управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління юридичною особою або позбавлення таких повноважень на управління юридичною особою.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 червня 2022 року у справі № 337/1839/20 (провадження № 61-17448св21).

Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц (провадження № 14-613цс18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 501/1571/16-ц (провадження № 14-472цс19), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166 /18 (провадження № 14-524цс19), 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18 (провадження № 14-670цс19), від 13 жовтня 2020 року у справі № 683/351/16-ц (провадження № 14-113цс20) неодноразово зазначала про критерії розмежування між трудовими та господарськими спорами з приводу звільнення членів виконавчого органу товариства, у тому числі голови правління.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України (постанови від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18, пункт 4.19), від 01 квітня 2020 року у справі № 813/1056/18 (провадження № 11-1012апп19, пункт 40), від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15 (провадження № 11-1106апп19, пункт 39))(п.8.24).

У даній справі позивач ОСОБА_1 , член ОСББ «Окуневського 3», голова правління ОСББ «Окуневського 3», який рішенням правління ОСББ звільнений з посади голови правління ОСББ, оспорює правомірність дій ОСББ «Окуневського 3» щодо невиплати йому належної при звільненні з посади голови правління ОСББ вихідної допомоги, та просить стягнути з відповідача на його користь таку вихідну допомогу та середній заробіток за час затримки її виплати, що відповідає корпоративному характеру спору, який підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Позовні вимоги кореспондуються з нормами пункту 3 Розділу ІІІ Статуту ОСББ «Окуневського 3», Положення про правління та голову правління ОСББ «Окуневського 3» щодо визначення матеріального чи іншого заохочення голови правління, а також з нормою ст.99 ЦК України. Вимога позивача, звільненого з посади голови правління ОСББ на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП, про виплату належних йому грошових коштів і компенсацію за несвоєчасність їх виплати не свідчить про трудовий характер спірних правовідносин та підсудність справи судам цивільної юрисдикції».

Спір між сторонами вимагає оцінювання законності дій органів управління ОСББ, зокрема, відповідності цих дій вимогам цивільного, а не трудового законодавства. Такий спір підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

Наведене підтверджується численними рішенням господарських судів у спорах між головою правління ОСББ та самим ОСББ щодо незаконності рішень, дій, бездіяльності останніх.

Керуючись ст.ст.255, 259, 260 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Окуневського 3» про стягнення невиплаченої з вини роботодавця при звільненні вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги закрити на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання її тексту, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 23.01.2025 року.

Суддя: Н. Л. Луців-Шумська