Ухвала

від 14.01.2025 по справі 755/684/25

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/684/25

Провадження №: 1-кс/755/166/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2025 р. Слідча суддя Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040004105 від 08 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України,-

У С Т А Н О В И Л А:

Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей та документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040004105 від 08 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Мотивуючи клопотання, прокурор посилається на те, що дніпровською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12024100040004105 від 08 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

У ході здійснення процесуального керівництва у цьому кримінальному провадженні встановлено, що державним реєстратором комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 , 25.11.2016 прийнято рішення за індексним номером 32562673 (з відкриттям розділу) відповідно до якого за приватним підприємством « ОСОБА_5 » зареєстровано право власності на нежитлову будівлю загальною площею 121 кв.м, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Вказана реєстрація права власності відбулася на підставі довідки про показники об`єкта нерухомого майна від 17 листопада 2016 року, виданої ФОП ОСОБА_6 , відповідно до якої вказана нежитлова будівля побудована господарчим способом в травні 1992 року, а також технічного паспорта на громадський (виробничий) будинок (приміщення) нежитлову будівлю АДРЕСА_1 від 17 листопада 2016 року, інвентаризаційна справа № 18112016/1, що також виданий ФОП ОСОБА_6 .

У подальшому, державним реєстратором ІНФОРМАЦІЯ_2 , 11 березня 2021 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленого 07 травня 2020 року, товариством з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ОСОБА_7 , земельній ділянці площею 0,0186 га, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий номер 8000000000:66:056:0001.

У подальшому, рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07 жовтня 2021 року № 2799/2840 ПП « ОСОБА_5 » передано в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,0186 га з кадастровим номером 8000000000:88:056:0001 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (магазину) на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку із набуттям даним підприємством права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна.

На виконання вказаного рішення, 28 грудня 2021 року між ІНФОРМАЦІЯ_5 та ПП « ОСОБА_5 » укладено договір оренди земельної ділянки за № 2845.

У подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , 24 грудня 2021 року прийнято рішення за індексним номером 62591519, яким до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено зміни до об`єкту нерухомості по АДРЕСА_1 , а саме площу об`єкту змінено з 121 кв.м на 551,2 кв.м.

Підставою для внесення відповідних відомостей стала Довідка від 30 листопада 2021 № 211215-1021, видана ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а також технічного паспорта на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 30.11.2021 інвентаризаційна справа № 211215-м1, що виданий ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

Відповідно до цієї довідки загальна площа нежитлової будівлі збільшилася на 430,2 кв.м за рахунок перепланування без втручання в несучі зовнішні та внутрішні конструкції, уточнення лінійних розмірів та виправлення технічної помилки.

При цьому, в результаті нового самочинного будівництва та збільшення площі об`єкту нерухомості, ПП « ОСОБА_5 », без оформлення правовстановлюючих документів зайнято суміжну земельну ділянку площею 0,0279 га з кадастровим номером 8000000000:88:056:0019.

Таким чином, ПП « ОСОБА_5 » здійснило самочинне будівництво нового об`єкту нерухомого майна площею 551,2 кв.м, без оформлення дозвільної документації на будівництво нерухомості, в тому числі зайнявши суміжну земельну ділянку.

Більш того, земельна ділянка на якій здійснено самочинне будівництво нежитлової будівлі надавалася ПП « ОСОБА_5 » лише для експлуатації та обслуговування існуючого майна.

У подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_5 13 липня 2023 року прийнято рішення № 7041/7082 про передачу вказаному приватному підприємству в оренду на 10 років земельної ділянки площею 0,0279 га (кадастровий номер 8000000000:88:056:0019) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з реєстрацією права власності на нерухоме майно площею 551,2 кв.м, яке в силу ст. 376 Цивільного кодексу України є самочинним.

На підставі вказаного рішення між Київрадою та ПП « ОСОБА_5 » 06 жовтня 2023 року укладено договір оренди земельної ділянки за № 5376.

Разом з цим, у ПП « ОСОБА_5 » завідомо не було підстав претендувати на отримання земельних ділянок комунальної форми власності на неконкурентних умовах, оскільки вказаний об`єкт є самочинним будівництвом, право власності на яке не виникло, адже для проведення державної реєстрації державному реєстратору були подані завідомо підроблені документи, а також з факту його державної реєстрації та за відсутності будь-якого права на будівництво будь-яких споруд.

У подальшому, рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19 вересня 2024 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (кадастрові номери 8000000000:88:056:0001, 8000000000:88:056:0019) по АДРЕСА_1 , які перебувають в користуванні ПП « ОСОБА_5 ».

Крім того, рішенням надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0465 га, що підлягає продажу ПП « ОСОБА_5 ».

Згідно з вказаною технічною документацією, внаслідок об`єднання зазначених земельних ділянок утворено нову земельну ділянку площею 0,0465 га (кадастровий номер 8000000000:88:056:0020).

На підставі даного рішення між Київрадою та ПП « ОСОБА_5 » 07 листопада 2024 року укладено договір № 1208 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2021 року № 2845, а також розірвано за згодою сторін договір від 06 жовтня 2023 року № 5376 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:88:056:0019.

Отже, на теперішній час залишається чинним договір оренди від 28 грудня 2021 року, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0465 га (кадастровий номер 8000000000:88:056:0020)

У подальшому, ПП « ОСОБА_5 » звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявою про продаж вказаної земельної ділянки площею 0,0465 га з кадастровим номером 8000000000:88:056:0020 по АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 12 грудня 2024 року прийнято рішення «Про продаж земельної ділянки на АДРЕСА_1 ПП « ОСОБА_5 » для будівництва та обслуговування будівель торгівлі».

На даний час, текст вказаного рішення на офіційному сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 не опубліковано та договір купівлі-продажу земельної ділянки не зареєстровано.

Так, відповідно до ст. ст. 316, 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Нормами ст. ст. 90, 95, 102-1 Земельного кодексу України визначено, що право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок, землекористувачі та особи, які набули право користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки або з інших передбачених законом підстав.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України).

Не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку.

Згідно зі ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

За положеннями ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що слугують умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме: якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт нерухомості збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї з трьох зазначених у ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Частиною 2 ст. 376 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна не набуває право власності на нього.

Таким чином, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, в силу наведених вище положень законодавства та приписів ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного.

При цьому державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється в порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - Закон).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

За таких обставин державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності із фактом його державної реєстрації.

При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, першочерговим є встановлення підстави, на якій особа набула це право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Підставами для реєстрації права власності є відповідні документи (свідоцтво про право власності, цивільно-правові угоди тощо), які встановлюють набуття особою відповідних прав на майно (ст. ст. 18, 19, 20, 21, 22, 26, 27 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що інститут реєстрації права власності - це за своєю суттю є підтвердження державою права власності на майно за відповідною особою - власником. При цьому держава наділена повноваженнями підтвердити таке право особи виключно у тому випадку, якщо вона набула майно у власність законно.

За матеріалами реєстраційної справи, об`єкт нерухомого майна побудовано господарчим способом у травні 1992 року.

Разом з цим, ПП « ОСОБА_5 » створено 04.06.1992 та зареєстровано, як юридичну особу лише 19.10.1992, що підтверджує факт використання підроблених документів під час проведення державної реєстрації права власності.

Окрім того, КП « ІНФОРМАЦІЯ_7 », яке до 01 січня 2013 року здійснювало державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна на території міста Києва, листом від 19 грудня 2024 року повідомило, що по АДРЕСА_1 об`єкти нерухомого майна на праві власності не зареєстровані.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127), передбачено, що він визначає підстави і процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 40 Порядку № 1127 (в редакції на час проведення реєстрації) державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону та цим Порядок.

Згідно з п. 41 Порядку № 1127 (в редакції на час проведення реєстрації) для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подається, зокрема технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси та документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту.

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалась в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор із використанням наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості з Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та перевіряє відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в зазначеному Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник у поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Присвоєння поштових адрес в місті Києва визначено Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22 травня 2013 року № 337/9394 «Про деякі питання реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів у місті Києві» (далі-Положення).

Відповідно до п. 4.16 Положення присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті ІНФОРМАЦІЯ_8 . Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до дозвільного центру відповідної районної в місті ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Присвоєння поштових адрес іншим об`єктам нерухомого майна здійснюється наказом ІНФОРМАЦІЯ_9 . Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до ІНФОРМАЦІЯ_9 через ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Таким чином, аналізуючи вище вказані норми законодавства, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Проте, з реєстраційної справи на спірний об`єкт вбачається, що первинна державна реєстрація права власності на нерухоме майно відбулась на підставі довідки від 17 листопада 2016 року та технічного паспорту від 17 листопада 2016 року № 18112016/1, виданих ФОП ОСОБА_9 , згідно з якими об`єкт побудований господарчим способом у травні 1992 року.

Водночас, технічний паспорт є лише документом, яким оформлюється технічна інвентаризація об`єкта, та який свідчить про фактичний стан нерухомості (площу, поверховість тощо).

При цьому, технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, а відтак не може слугувати самостійною підставою для здійснення державної реєстрації.

Довідка, яка надана ПП « ОСОБА_5 » реєстратору, також не є правовстановлюючим документом чи будь-яким іншим документом, який надає підстави для проведення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомості.

Окрім того, зазначення в даній довідці недостовірної інформації про присвоєння об`єкту нерухомості адреси не є належним підтвердженням її присвоєння, оскільки вказана інформація надана неуповноваженим органом, а фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 , який не уповноважений на здійснення відповідних дій.

Таким чином, будь-які відомості, а саме: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси в матеріалах вищевказаної реєстраційної справи відсутні.

При цьому, за інформацією ІНФОРМАЦІЯ_11 листом від 16 грудня 2024 року № 073-3734, останній не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих або будівельних робіт та не приймав об`єкти будівництва в експлуатацію по АДРЕСА_1 .

Крім того, відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ) від 16 грудня 2024 року № 055-14177 поштова адреса нежитловій будівлі по АДРЕСА_1 присвоювалась.

Також, відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_8 від 16 грудня 2024 року поштова адреса вказаному об`єкту нерухомості не присвоювалась та відповідні документи не надавалися.

Отже, реєстрація права власності за ПП « ОСОБА_5 » здійснена з використанням документів, що містять у собі недостовірну інформацію та за відсутності обов`язкових документів визначених п. 41 Порядку № 1127 та у порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, реєстрацію за ПП « ОСОБА_5 » права власності на майно здійснено в обхід закону та надання державним органам документів, які містять у собі недостовірні дані та не відповідають вимогам законодавства.

Більш того, відповідно до протоколу огляду від 11 грудня 2024 року, проведеного в рамках кримінального провадження № 12024100040004105 від 08 грудня 2024 року по АДРЕСА_1 знаходиться двоповерхова нежитлова будівля. Також з правої частини будівлі здійснюється будівництво додаткової частини вказаної будівлі. Станом на день проведення огляду побудовано два поверхи будівлі та продовжується здійснення будівельних робіт.

Крім того, з сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено, що до 2021 року остання не приймала рішень про передачу у власність чи користування будь-якій фізичній чи юридичній особі, у тому числі ПП « ОСОБА_5 », вказаної земельної ділянки, в тому числі і на час проведення реєстрації права власності, що свідчить про самочинне будівництво ПП « ОСОБА_5 » нежитлової будівлі за вказаною адресою.

Таким чином, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, у силу наведених вище положень законодавства та приписів ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного.

Отже, ПП « ОСОБА_5 » не набуло відповідно до законодавства право власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю загальною площею 121 кв.м, площу якого збільшено до 551,2 кв.м, у визначеному законом порядку у зв`язку з відсутністю дозвільних документів на будівництво та відведення земельної ділянки до часу реєстрації цього майна у 2016 році.

Відповідно до ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Так, в ході проведення досудового розслідування виникла необхідність в проведенні тимчасового доступу до документів, які стали підставою для прийняття 25 листопада 2016 року державним реєстратором комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 , рішення за індексним номером 32562673 (з відкриттям розділу) відповідно до якого за приватним підприємством « ОСОБА_5 » зареєстровано право власності на нежитлову будівлю загальною площею 121 кв.м, яка розташована по АДРЕСА_1 , що перебувають у володінні Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 або у володінні ІНФОРМАЦІЯ_14 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), який розташований за адресою: АДРЕСА_3 (архіві за адресою: АДРЕСА_4 ).

При цьому, відповідно до абзацу 3 п. 1.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів, а тому, з метою проведення почеркознавчої експертизи виникла необхідність в отриманні саме оригіналів документів.

Вказані документи, до яких необхідно здійснити тимчасовий доступ, містять в собі фактичні дані, на підставі яких можливо встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

У матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказані документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин під час здійснення досудового розслідування.

Крім того, враховуючи можливість знищення, пошкодження, передачу іншим особам вищевказаних речей і документів, які мають значення для доказування кримінального правопорушення, розгляд клопотання прошу проводити без участі власника документів.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність та просив його задовольнити з підстав викладених у клопотанні.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходяться документи, оскільки існує реальна загроза зміни або знищення документів.

Згідно норми ч.1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

В силу ч. 1, 2 ст. 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом, зокрема, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Отже, виходячи із законодавчих норм, сторона обвинувачення наділена правом витребування та одержання від певних осіб документів на підтвердження фактів, які стосуються кримінального провадження. Якщо ж особа, яка має в своєму розпорядженні зазначені документи, не згодна надати їх, для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них сторона захисту, застосовує заходи забезпечення кримінального провадження (звертається до суду за правилами глави 15 розділу II КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно вимог ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитись з ними, зробити її копії та вилучити їх /здійснити їх виїмку/. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до п. 6 ч.2 ст. 160 КПК України, у клопотанні зазначаються можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Частиною 7 статті 163 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного факту, зокрема для отримання відомостей, що є необхідними для з`ясування всіх обставин справи у даному провадженні, є потреба у наданні тимчасового доступу до документів та розпорядження про надання можливості вилучення їх.

Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що вказані документи знаходиться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, з урахуванням можливості використання як доказу відомостей, що містяться у таких документах та відсутність можливості іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою вказаних документів, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 131-132, 159-166, 309, 310, 395 КПК України, слідча суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040004105 від 08 грудня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України- задовольнити.

Надати слідчій слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 , а також прокурорам групи прокурорів Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 тимчасовий доступ до документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ,з можливістю вилучення копій (здійснити їх виїмку) документів, що стали підставою для прийняття державним реєстратором комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 , 25 листопада 2016 року, рішення за індексним номером 32562673 (з відкриттям розділу), відповідно до якого за приватним підприємством « ОСОБА_5 » зареєстровано право власності на нежитлову будівлю загальною площею 121 кв.м, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Надати розпорядження на можливість вилучення копій вказаних документів.

Строк дії ухвали, не може перевищувати одного місяця з дня її постановлення.

Роз`яснити особі, яка зазначена в ухвалі слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, як володілець речей або документів, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії, з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Особа, яка зазначена в даній ухвалі слідчого судді, як володілець речей або документів, зобов`язана надати тимчасовий доступ до зазначених речей і документів вказаній особі за умови пред`явлення копії цього судового рішення.

Особа, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, зобов`язана залишити володільцю речей і документів опис речей і документів, які були вилучені на виконання ухвали слідчого судді, або ж на вимогу останнього залишено копію вилучених документів.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідча суддя ОСОБА_1