ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 р.Справа № 591/8935/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Сумської міської ради на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06.12.2024 р. (ухвалене суддею Сидоренко А.П.) по справі № 591/8935/24
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Сумської міської ради
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову № 1511 адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Сумської міської ради від 26.08.2024 р. про притягнення її до адміністративної відповідальності та стягнення з неї штрафу у розмірі 6800 грн. на користь держави.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 06.12.2024 р. позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення (в подальшому КУпАП),Кодексу адміністративного судочинства України, та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно дост. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що постановою адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Сумської міської ради № 1511 від 26.08.2024 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та до неї застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн. на користь держави, за те, що 16.08.2024 р. о 10:39 год. інспектором СЮП ВП СРУП лейтенантом поліції Василенко Ю.В. виявлено за адресою: м. Суми, вул. Степана Бандери, 40, продавчиня магазину «Дігма» ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму місці, здійснила продаж пива «Бланк» ємністю 0,46 л, вартістю 58 грн. 30 коп. громадянці ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушила Наказ ОВА та оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 3-ОД/29 від 25.03.2024 р. «Про торгівлю алкогольними напоями у Сумській області», що передбачає адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 156 КУпАП «Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами».
Не погоджуючись із вищевказаною постановою відповідача у справі про адміністративне правопорушення, позивачка звернулася до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова необґрунтована, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статями 213, 215, 218, 288 КУпАП встановлено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад. Адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.
Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Частиною 2 статті 156 КУпАП передбачена відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, у вигляді накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із ч. 9 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації.
Згідно із п. 13 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.
Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який продовжено та діє на теперішній час.
Наказом Сумської обласної військової адміністрації та оперативно-тактичного угрупування «Сіверськ» № 3-ОД/29 від 25.03.2024 р. «Про торгівлю алкогольними напоями у Сумській області» заборонено до особливого розпорядження, але не пізніше, ніж час дії правового режиму воєнного стану, на території Сумської області, крім території можливих або активних бойових дій, для яких дата припинення можливості бойових дій або завершення бойових дій не визначена, реалізацію алкогольних напоїв у роздрібній торгівельній мережі та в закладах ресторанного господарства з 21:00 години до 8:00 години наступного дня. Заборонено до особливого розпорядження, але не пізніше, ніж час дії правого режиму воєнного стану, на територіях можливих або активних бойових дій, для яких дата припинення можливості бойових дій або завершення бойових дій не визначена: у роздрібній торгівельній мережі та кафетеріях, крім суботніх та недільних днів, продаж алкогольних напоїв, за винятком продажу слабоалкогольних напоїв, вин та пива з 11:00 до 19:00 години; у роздрібній торгівельній мережі та кафетеріях у суботні та недільні дні, продаж алкогольних напоїв з 19:00 до 11:00 години наступного дня; у закладах ресторанного господарства (крім кафетеріїв) продаж алкогольних напоїв з 21:00 до 11:00 години наступного дня.
Території можливих або активних бойових дій, для яких дата припинення можливості бойових дій або завершення бойових дій не визначена, у цьому наказі визначаються відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 390 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Суд апеляційної інстанції зазначає, що 27.07.2024 р. набрав чинності Закон України № 3817-ІХ від 18.06.2024 р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (в подальшому Закон № 3817-ІХ).
Згідно із абзацом 1 пункту 29 Розділу XIII «Перехідні положення» Закону № 3817-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом раніше встановлені сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями (військовими адміністраціями) обмеження щодо заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, на територіях, на яких не ведуться бойові дії, або на територіях, які не є тимчасово окупованими Російською Федерацією, втрачають чинність, крім обмежень на час комендантської години, які зберігаються до затвердження Кабінетом Міністрів України порядку встановлення обласними державними адміністраціями (обласними військовими адміністраціями) заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, у визначений період доби під час дії воєнного стану.
Відповідно до вимог абзацу 2 пункту 29 РозділуXIII «Перехідні положення» Закону № 3817-ІХ, до затвердження Кабінетом Міністрів України порядку встановлення обласними державними адміністраціями (обласними військовими адміністраціями) заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, у визначений період доби під час дії воєнного стану обласні державні адміністрації (обласні військові адміністрації) можуть встановлювати таку заборону у визначений ними період доби виключно на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що внесені доПереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Аналіз пункту 29 РозділуXIII «Перехідні положення» Закону № 3817-ІХ вказує, що з 27.07.2024 р. втрачають чинність обмеження щодо заборони торгівлі алкогольними напоями, які існували до 27.07.2024 р., а до затвердження Кабінетом Міністрів України порядку встановлення заборони торгівлі алкогольними напоями обласні державні адміністрації можуть встановити таку заборону в майбутньому, тобто, після 27.07.2024 р.
Таким чином, станом на 16.08.2024 р. заборони, встановлені Наказом Сумської обласної військової адміністрації та оперативно-тактичного угрупування «Сіверськ» № 3-ОД/29 від 25.03.2024 р. «Про торгівлю алкогольними напоями у Сумській області», втратили чинність на підставі абзацу 1 пункту 29 РозділуXIII «Перехідні положення» Закону № 3817-ІХ, а після 27.07.2024 р. Сумською обласною військовою адміністрацією та оперативно-тактичним угрупуванням «Сіверськ» не приймалося нових наказів щодо торгівлі алкогольними напоями у Сумській області, у зв`язку з чим відповідачем безпідставно притягнуто позивачку до адміністративної відповідальності за порушення Наказу ОВА від 25.03.2024 р., який станом на 16.08.2024 р. втратив чинність.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови відповідача.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06.12.2024 р. без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сумської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 06.12.2024 р. по справі № 591/8935/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді Л.В. Любчич О.А. Спаскін
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2025 |
Оприлюднено | 27.01.2025 |
Номер документу | 124644067 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Присяжнюк О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні