УХВАЛА
22 січня 2025 року
м. Київ
справа №215/2602/24
провадження № К/990/190/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Жука А. В., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень,
у с т а н о в и в :
28 грудня 2024 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв`язку.
02 січня 2025 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст ухвалених у цій справі судових рішень, доводи касаційної скарги та додані до неї документи, Верховний Суд зазначає таке.
23 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління охорони здоров`я виконавчого комітету Криворізької міської ради, у якому просила про встановлення відсутності компетенції (повноважень) управління охорони здоров`я виконавчого комітету Криворізької міської ради при отриманні заяви від 16 серпня 2023 року вх С-939-П витребувати у Центра первинної медико-санітарної допомоги № 1 мої заяви від 05 травня 2023 року вх 88, від 17 травня 2023 року вх 101, від 14 червня 2023 року вх 129, від 11 липня 2023 року вх 156, від 21 липня 23 року вх 171, від 08 серпня 2023 року вх 180 та надати копію запиту і реєстраційний номер їх отримання та визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю і порушенням гарантій прав людини та зобов`язати надати запрошення для мене для повторного розгляду заяви.
Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалою від 25 квітня 2024 року позовну заяву передав за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року адміністративний позов прийнято до провадження, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про витребування доказів у справі відмовлено, адміністративний позов залишено без руху. Надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду шляхом надання доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та/або клопотання про витребування таких доказів з дотриманням вимог до статті 80 КАС України; додатків до позовної заяви для направлення відповідачеві у справі.
Копію ухвали суду від 01 липня 2024 року про залишення позову без руху направлено засобами поштового зв`язку на адресу позивача, яка вказана у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ).
06 серпня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду повернувся конверт з вказаною копією ухвали з відміткою відділення поштового зв`язку про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року, позовну заяву повернуто позивачу.
Вважаючи зазначені судові рішення ухваленими з порушенням норм процесуального права, позивач подала касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Отже, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.
Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Щодо оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року в касаційному порядку Верховний Суд вказує на таке.
Яу уже зазначено вище, не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року про повернення позовної заяви позивачу, остання оскаржила її в апеляційному порядку.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 жовтня 2024 року справа № 215/2602/24 розподілена колегії суддів: головуючий суддя Юрко І. В., судді Білак С. В., Чабаненко С. В.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року матеріали справи № 215/2602/24 витребувані з суду першої інстанції для вирішення питання про поновлення строку апеляційного оскарження, а скаргу позивача залишено без руху до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено вказану справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
12 листопада 2024 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Чабаненко С. В, Білак С. В., Юрко І. В., Добродняк І. В., Семененко Я. В., Бишевська Н. А. в адміністративній справі № 215/2602/24.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Чабаненко С.В, Білак С.В., Юрко І.В., Добродняк І.В., Семененко Я.В., Бишевська Н.А. в адміністративній справі № 215/2602/24 визнав необґрунтованою. Передав матеріали адміністративної справи № 215/2602/24 для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України, для вирішення питання про відвід.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржила її в касаційному порядку.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених положень законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, визначено частиною третьою статті 328 КАС України, до якого віднесено ухвали: про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відтак, ухвала суду апеляційної інстанції, якою, зокрема, визнання необґрунтованою заяви про відвід суддів, у визначеному частиною третьою статті 328 КАС України переліку ухвал суду відсутня.
Отож, нормами процесуального закону не передбачено можливості касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про визнання необґрунтованою заяви про відвід суддів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року про визнання необґрунтованою заяви про відвід суддів - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,
у х в а л и в :
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 215/2602/24.
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі № 215/2602/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді А. В. Жук
В. Е. Мацедонська
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.01.2025 |
Оприлюднено | 24.01.2025 |
Номер документу | 124647774 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Смокович М.І.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Калугіна Наталія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні