Рішення

від 22.01.2025 по справі 516/346/24

ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №516/346/24

Провадження №2/516/11/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 рокум.Теплодар

Теплодарський міський суд Одеської області в складі:

головуючої судді Ширінської О.Х.

за участю секретаря Дарієнко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Теплодарського міського суду Одеської області цивільнусправу за позовом ОСОБА_1 до Слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приморська державна нотаріальна контора у м. Одесі, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зняття арешту з нерухомого майна, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вище вказаним позовом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у 1996 році він разом із членами своєї родини, а саме: батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_2 , сестра - ОСОБА_5 , отримали у власність у рівних частках кожному трьохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Дана обставина підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 12 грудня 1996 року, яке видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько - ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про його смерть серія НОМЕР_1 , видане Біляївським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 08.11.2016.

Після смерті батька, мати отримала його спадщину; а саме частку вищевказаної квартири.

На даний час він та члени його родини вирішили розпорядитись своєю власністю, тому звернулися до Теплодарської державної нотаріальної контори, де дізнались що на належну йому частку даної квартири, накладено арешт.

У зв`язку із цим, звернувся до Одеського державного нотаріального архіву, де отримав Архівну довідку № 2095/ 01-18 від 29.08.2024 року, в якій зазначено, що на підставі постанови від 31.05.2005 за реєстром № 749 Першою одеською державною нотаріальною конторою був накладений арешт на вище вказане майно.

Також до Архівної довідки надана копія постанови про накладення арешту на майно, яка складена ст. слідчим по ОВС СУ УМВС України в Одеській області по кримінальній справі за № 1200500018.

Знаючи про те, що він ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, і не розуміючи звідки взялась кримінальна справа за якою на його майно був накладений арешт, звернувся до Біляївського ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

На свій запит отримав відповідь, що згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень на даний час виконавчих документів, де боржником або стягувачем є - ОСОБА_1 , на виконанні у відділі не перебуває.

Крім того, отримав Витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 16.09.2024, яка свідчить, що відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відомості про наявність незнятої чи погашеної судимості, відомості про розшук - відсутні.

Також, вищевказаною постановою слідчого про накладання арешту на майно вказано три адреси:

-частка квартири АДРЕСА_2 ;

-частка квартири АДРЕСА_3 ;

-частка квартири АДРЕСА_4 .

До двох останніх квартир він не має жодного відношення, оскільки вони йому не належать.

Ніколи не притягався до кримінальної відповідальності. У зв`язку із наведеними обставинами, на даний час не може розпорядитись своєю власністю, змушений звернутись до суду для захисту своїх прав, із заявою про помилково накладений арешт на його майно.

Обтяження у вигляді арешту на частку квартири АДРЕСА_2 , яке було помилково накладено, перешкоджає йому у вільному розпорядженні своєю власністю .

Просив зняти арешт та заборону на відчуження нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 а саме: частку квартири АДРЕСА_2 .

Сторони по справі участі у розгляді справи не приймали.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позовних вимог, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причина неявки суду не відома, заяв і клопотань до суду не надходило.

Треті особи, які не заявляють позовних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, заявлені вимоги підтримали та не заперечували щодо задоволення позовних вимог.

Від третьої особи Приморської державної нотаріальної контори ніяких заяв і клопотань до суду не находило.

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Виходячи з наведеного, з урахуванням думки позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником частки в квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 12.12.1996 року, видане згідно з розпорядженням Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів № 82658 від 12.12.1996 року.

Відповідно до Архівної довідки, виданої Одеським державним нотаріальним архівом від 29.08.2024 № 2095/01-18, на підставі постанови від 31.05.2005 за реєстром № 749 Першою одеською державною нотаріальною конторою був накладений арешт на частку в квартирі АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 . Відомості про зняття арешту в матеріалах справи відсутні.

Арешт на вказане майно був накладений постановою від 31 травня 2005 року ст. слідчого по ВВС СВ УМВС України в Одеській області Шаповала В. в рамках кримінальної справи № 1200500018.

Біляївській відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листом від 12.09.2024 року № 55505/21.К повідомив, що згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень на даний час виконавчих документів, де боржником або стягувачем є ОСОБА_1 , на виконанні у відділ не перебуває.

Згідно Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 16.09.2024 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відомості про наявність незнятої чи погашеної судимості, відомості про розшук - відсутні.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові по справі N 2-3392/11,провадження N14-105цс19 щодо предметної підсудності даної категорії справ зазначила, що якщо арешт на спірне майно було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положеньКПК України 1960 року , згідно з пунктом 9розділу XI "Перехідні положення" КПК України 2012 рокупитання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. ст. 15,16 ЦК України,кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із частиною першоюстатті 316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина першастатті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391ЦК Українипередбачено правовласника майнавимагати усуненняперешкод уздійсненні нимправа користуваннята розпоряджаннясвоїм майном.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідач, яким є СУ ГУМВС в Одеській області, будучі повідомленим про суть даного спору, ніяким чином не відреагував на заявлені позовні вимоги, не висловив своєї позиції - не заперечив, не підтвердив і не спростував вказані обставини.

На час розгляду даної справи пройшло майже 20 років з часу порушення кримінального провадження та накладення арешту на майно, яка належить позивачу.

Згідно інформації, яка надана з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 16.09.2024 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про притягнення його до кримінальної відповідальності, відомості про наявність незнятої чи погашеної судимості та про розшук - відсутні.

Крім того, відповідно до Автоматизованої системи виконавчих проваджень на даний час виконавчих документів, де боржником або стягувачем є ОСОБА_1 , на виконанні у відділ не перебуває.

Таким чином, на час розгляду справи відсутні обґрунтовані підстави для подальшого знаходження під арештом майна, що належить позивачу.

З огляду на вище наведене, враховуючи, що знаходження майна позивача під арештом позбавляє власника можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 267,280 284,288-289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слідчого управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приморська державна нотаріальна контора у м. Одесі, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зняття арешту з нерухомого майна задовольнити.

Зняти арешт та заборону на відчуження нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме: частку квартири АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: О.Х. Ширінська