Ухвала

від 22.01.2025 по справі 297/2881/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 297/2881/24

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2025 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/876/24 за апеляційною скаргою прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 12.12.2024. Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого СВ Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у виді тримання під варту та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби без застосуванняелектронного засобуконтролю,на строкдо 02.01.2025включно,щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, що має на утриманні неповнолітню дитину, особи з інвалідністю ІІІ групи, громадянина України, несудимого, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні № 12024071060000522, відомості про яке 30.06.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Цією жухвалою напідозрюваного ОСОБА_7 покладено обов`язки: не відлучатися місця проживання, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , щоденнов період з 22 по 06 год; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками, експертами у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З матеріалів судового провадження вбачається, що СВ Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні№ 12024071060000522, внесеному 30.06.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 332 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного переправлення громадянин України через державний кордон України, в умовах дії правового режиму воєнного стану, достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статті віком від 18 до 60 років, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та з невстановленими досудовим розслідуванням особами, сприяв незаконному переправленню через

-2-

державний кордон України громадянам України ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , за наступних обставин.

09.06.2024 ОСОБА_8 у телефонній розмові з ОСОБА_26 , який на даний час знаходиться за кордоном, на пропозицію останнього погодився сприяти у незаконному переправленні вищевказаних осіб через державний кордон України, а саме перевезти їх на транспортному засобі в безпосередню близькість до державного кордону.

26.06.2024 близько 19 год ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_9 прибув до об`їзної дороги м. Хуст, де на нього вже чекав відкритий з ключем в замку запалювання, тобто заздалегідь підготовлений останнім транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому в подальшому попрямував до будинку АДРЕСА_1 , з метою вичікування слушного часу для незаконного переправлення вищевказаних осіб через державний кодон України.

В період часу з 27.06.2024 по 28.06.2024 до будинку АДРЕСА_1 , в різний час почали прибувати вищезазначені 16 осіб чоловічої статті, в тому числі ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_22 , які близько 22 год 27.06.2024, перебуваючи за вказаною адресою, передали ОСОБА_9 грошові кошти в загальній сумі 24000 доларів США та 8000 євро за сприяння у незаконному переправленні їх через державний кордон України, де в подальшому ОСОБА_7 поселив вказаних 16 осіб до будинку за зазначеною адресою, з метою вичікування слушного часу для незаконного переправлення їх через державний кордон України.

29.06.2024 близько 15 год 30 хв ОСОБА_7 , перебуваючи на подвір`ї будинку АДРЕСА_2 , провів інструктаж з вказаними шістнадцятьма особами щодо їхнього незаконного перетину державного кордону, посадив їх до вантажного відділення транспортного засобу марки «Volkswagen» моделі «Crafter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився на подвір`ї вказаного будинку, після чого, коли всі особи вже перебували в транспортному засобі, ОСОБА_8 , який знаходився за кермом даного автомобіля, виїхав з подвір`я вказаного домоволодіння та попрямував маршрутом до с. Дийда Берегівського району, який йому вказав ОСОБА_9 шляхом спілкування по мобільному телефону та в супроводі автомобіля марки «Skoda», де в ході переміщення ОСОБА_8 зупинив автомобіль в невстановленому на час досудового розслідування місці й один з пасажирів вийшов з даного транспортного засобу, зірвав з нього реєстраційний номер та в подальшому сів знову до вказаного транспортного засобу, після чого вони продовжили рух до с. Дийда Берегівського району з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Через деякий час транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Crafter», вже без реєстраційного номеру під керуванням ОСОБА_8 та з даними пасажирами прибув на околицю с. Дийда Берегівського району, яке знаходиться в безпосередній близькості до державного кордону, з метою його незаконного перетину, де вищевказані пасажири вийшли з транспортного засобу та направились в сторону державного кордону України, з метою його незаконного перетину, однак були викриті та затримані прикордонним нарядом ІНФОРМАЦІЯ_2 на відстані 1000 метрів від державного кордону в напрямку 203-204 прикордонного знаку.

Крім того, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, у невстановленому місці та за невстановлених слідством обставин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій їх караність і суспільну небезпечність, в порушення «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку,

-3-

перевезення, та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, незаконно придбав бойові припаси - 3 корпуси гранати РГД-5 та 3 запали типу УЗРГМ, які в подальшому незаконно переніс, заховав та без передбаченого законом дозволу зберігав у шафі, за місцем власного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , до моменту проведення 06.07.2024 санкціонованого на підставі ухвали слідчого судді обшуку за місцем свого проживання.

06.07.2024 в період з часу з 06 год 34 хв по 08 год 03 хв працівниками поліції на підставі ухвали слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 06.07.2024, проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого у шафі спального приміщення вказаного будинку виявлено та вилучено 3 корпуси гранати РГД-5 та 3 запали типу УЗРГМ.

06.07.2024 ОСОБА_7 затримано у порядку ст. 208 КПК України та того ж дня його повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 332 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 08.07.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 03.09.2024.

27.08.2024 постановою прокурора строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні продовжено до 02.10.2024.

Ухвалою слідчого судді від 27.09.2024 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме, до 02.01.2025.

Ухвалою слідчого судді від 27.09.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на строк до 26.11.2024.

Необхідність застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий мотивував тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні, у тому числі, кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, за яке передбачено покарання у видіпозбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 03 років з конфіскацією майна, а також наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 , знаходячись на волі та передбачаючи можливість призначення йому реальної міри покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування, може незаконно впливати на представника потерпілого, свідків та інших учасників у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Частково задовольняючи клопотання, слідчий суддя в ухвалі вказав, що погоджується з наявністю обґрунтованої підозриу вчиненні ОСОБА_7 тяжких злочинів,за який(ч.3ст.332 КК)передбачено покаранняу видіпозбавлення воліна строквід семидо дев`ятироків зпозбавленням праваобіймати певніпосади чизайматися певноюдіяльністю настрок дотрьох роківз конфіскацієюмайна,а такожнаявністю ризиків,передбачених п.1,3,5ч.1ст.177КПК України,які надалі продовжуютьіснувати тане втратилисвоєї актуальності.Разом зтим,слідчим суддеюконстатовано,що ОСОБА_7 єпрацездатним інвалідом, з наявними у нього тяжкими захворюваннями, які не перешкоджають утриманню під вартою, однак унеможливлюють

-4-

надання кваліфікованої та необхідної йому медичної допомоги, а тому слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме у виді цілодобового домашнього арешту, який буде доцільною та достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України.

В апеляційнійскарзі прокурорпросить скасуватиухвалу слідчогосудді від12.12.2024 тапостановити нову,якою обрати ОСОБА_7 запобіжний західу видітримання підвартою настрок 60днів звизначенням застави 1500неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян. Вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам. Вказує на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України які не зменшилися, перебування підозрюваного ОСОБА_7 на волі може негативно вплинути на хід досудового розслідування, оскільки перебуваючи на волі останній може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, також може незаконно впливати на свідків та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Більш того, наведені слідчим суддею дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 щодо наявності у нього ряду тяжких захворювань та неможливість забезпечити йому належне лікування в умовах ізоляції від суспільства, суперечать матеріалам судового провадження, згідно яких ОСОБА_7 амбулаторно отримує лікування згідно протоколів лікування, медична частина ДУ «Закарпатська УВП № 9» володіє усіма засобами медичної допомоги у випадку погіршення стану його здоров`я. Крім того, жодна з діагностованих у ОСОБА_7 хвороб не унеможливлює його утримання під вартою.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, підозрюваного та його захисника. При цьому враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді. Разом із тим, прокурор подав заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі, а наведені у клопотанні захисника-адвоката ОСОБА_27 про відкладення розгляду апеляційної скарги обставини не є поважними причинами неявки сторони захисту в судове засідання. При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що відповідно до указаного клопотання, обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні вже перебуває на розгляді суду першої інстанції, а строк дії оскаржуваної ухвали слідчого судді сплив.

Перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

-5-

Цим вимогам кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2024 відповідає.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що СВ Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024071060000522, внесеному 30.06.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо ОСОБА_7 , за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 3 ст. 332 КК України.

06.07.2024 ОСОБА_7 затримано у порядку ст. 208 КПК України та того ж дня його повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 332 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 08.07.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 03.09.2024.

27.08.2024 постановою прокурора строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні продовжено до 02.10.2024.

Ухвалою слідчого судді від 27.09.2024 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме, до 02.01.2025.

Ухвалою слідчого судді від 27.09.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на строк до 26.11.2024.

Ухвалою слідчого судді від 12.12.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби з 22 по 06 год на строк до 02.01.2025 включно.

Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

За приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

У порядку ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого

-6-

постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З ухвалислідчого суддіта журналусудового засіданнявбачається,що наведенів клопотанніслідчого підстави для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_7 , вислухана думка прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що достатніх обставин для обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає, оскільки даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та свідчили про недостатність застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.

Апеляційний суд зауважує, що одна лише тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , не може вважатись виключною підставою для попереднього його ув`язнення.

Колегія суддів уважає, що з урахуванням обставин кримінального провадження та даних про особу ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту у нічний час доби. Такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя поклав на ОСОБА_7 і певні обов`язки, які повинні забезпечити виконання ним процесуальних дій, зокрема: не відлучатися місця проживання, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; не залишати місце свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , щоденнов період з 22 по 06 год; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками, експертами у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

-7-

Таким чином, висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні не дають підстав застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст. 176-178, 183, 193, 194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.

На думку апеляційного суду, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби та покладенням додаткових обов`язків є доцільним, достатнім та таким, що відповідає меті його застосування. При цьому, не порушує прав підозрюваного, гарантованих ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризиків із числа передбачених ст. 177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_7 виключного запобіжного заходу, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України лише у такий спосіб.

Так, сам по собі факт вчинення інкримінованих підозрюваному ОСОБА_7 кримінальних правопорушень та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, вчинення інших кримінальних правопорушень, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Разом з тим, домашній арешт по встановленій ч. 1 ст. 176 КПК України ієрархії тяжкості запобіжних заходів передує триманню під вартою, а тому є достатньо суворим заходом. З урахуванням встановлених слідчим суддею обставин з покладенням на підозрюваного обов`язків, домашній арешт цілком забезпечує мету застосування запобіжних заходів та повною мірою може запобігти наявним ризикам кримінального провадження без надмірного втручання в його повсякденний спосіб життя.

При цьому апеляційний суд враховує, відсутність в матеріалах судового провадження даних про недотримання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього оскаржуваною ухвалою обов`язків. Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення. Зазначені посилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, у зв`язку з чим до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії суддів є співмірним з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості кримінального правопорушення та його наслідкам, і підстав вважати його м`яким, не має.

В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Як зазначено у рішенні № 7064/05 від 01.06.2006 «Мамедова проти Росії» - «потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, з яких просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду апеляційної скарги, і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, а тому колегія суддів доводи апеляційної скарги прокурора відхиляє.

-8-

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Також апеляційним судом враховується і те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_28 направлено прокурором до суду першої інстанції, а строк дії оскаржуваної ухвали слідчого судді від 12.12.2024 сплив.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не наведено обставин та не надано таких доказів, які б могли вплинути на висновки слідчого судді, і будь-яких клопотань із цього приводу не заявлено.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційнускаргу прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 12.12.2024 щодо ОСОБА_6 ,- без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді