Постанова

від 23.01.2025 по справі 127/9527/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/9527/18

Провадження № 22-ц/801/280/2025

Категорія: 48

Головуючий у суді 1-ї інстанції Борисюк І. Е.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 рокуСправа № 127/9527/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів Сала Т. Б., Стадника І. М.

секретар судового засідання Куленко О. В.

учасники справи:

позивач, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1

відповідач, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 (особа, яка подала апеляційну скаргу)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Тульчинської міської ради у Вінницькій області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 02 грудня 2024 року, постановлену у складі судді Борисюк І. Е., дата складення повного тексту ухвали 04 грудня 2024 року, -

в с т а н о в и в :

В квітні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 .

В червні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення місця проживання дитини.

02 грудня 2024 року ОСОБА_2 подав до Вінницького міського суду Вінницької області клопотання про призначення у справі судово-психологічної експертизи, яке обґрунтоване тим, що з огляду на факти зафіксовані в матеріалах справи, дитина піддається психологічному впливу з боку матері, який спрямований на відчуження дитини від батька, що порушує її сімейні зв`язки та має вплив на психологічне здоров`я дитини. Навіювання з боку осіб, з якими проживає дитина, має на меті вплив на її погляди та прагнення, з метою позбавлення її контакту з батьком та формує у дитини хибну потребу у постійній присутності матері під час прямих контактів з батьком.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 грудня 2024 року клопотання ОСОБА_2 про призначення у справі судово-психологічної експертизи залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що він неодноразово заявляв клопотання та ухвалами цього ж суду від 02 лютого 2022 року та від 11 липня 2022 року ОСОБА_2 було відмовлено у їх задоволенні. Крім того, клопотання про призначення у справі судово-психологічної експертизи подано після закриття підготовчого провадження у справі, тобто в ході розгляду справи по суті, без наведення будь-яких поважних причин неможливості заявлення такого клопотання в ході підготовчого розгляду справи. Тому суд визнав такі дії ОСОБА_2 зловживанням процесуальним правами та залишив подане ним клопотання без розгляду.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_2 12 грудня 2024 року подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою призначити у справі судово-психологічну експертизу.

Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвали суду першої інстанції від 02 лютого 2022 року та від 11 липня 2022 року, якими йому було відмовлено у задоволенні клопотань про призначення у справі судово-психологічної експертизи, він вважає, упередженими. Посилання суду на положення пункту 1 частини 2 статті 44 ЦПК України є безпідставними та необгрунтованими, призначення у справі судово-психологічної експертизи надасть можливість суду прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Учасники справи не скористалися правом подати відзив.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

ОСОБА_1 та її представник адвокат Шикунова А. О. заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Тульчинської міської ради у Вінницькій області будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи до апеляційного суду не з`явилися, будь-яких клопотань про відкладення судового розгляду не направляли, тому їх неявка не перешкоджає розгляду справи (частина 2 стаття 372 ЦПК України).

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права іздотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала відповідає вимогам закону.

По справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:

- 24 квітня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 (а.с. 2, том 1);

- ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 травня 2018 року відкрито провадження у справі (а.с. 39 40, том 1);

- 14 червня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення місця проживання дитини (а.с. 111 115, том 1);

- ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 липня 2018 року об`єднано в одне провадження зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей у м. Києві адміністрації про встановлення місця проживання дитини з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради про визначення місця проживання дитини, присвоєно справі номер № 127/9527/18 (а.с. 143, том 1);

- ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 19 грудня 2019 року на 09 годині 15 хвилин (а.с. 28, том. 3);

- 02 лютого 2022 року ОСОБА_2 подав до Вінницького міського суду Вінницької області клопотання про призначення судово-психологічної експертизи (а.с. 21 22, том. 5);

- ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 лютого 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-позивача ОСОБА_2 про призначення у справі судово-психологічної експертизи (а.с. 28, том. 5);

- 11 липня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про повернення до підготовчого провадження (а.с. 171 172, том 5) та повторно звернувся з клопотанням про призначення судово-психологічної експертизи (а.с. 174 175, том 5);

- ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 липня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття (а.с. 173, 185 186, том 5);

- ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 липня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення у справі судово-психологічної експертизи (а.с. 176, 187, том 5);

- 02 грудня 2024 року ОСОБА_2 знову звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із клопотанням про повернення до підготовчого провадження (а.с. 156 157, том. 6) та про призначення судово-психологічної експертизи (а.с. 158 159, том. 6);

- ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 грудня 2024 року відмовлено у задоволення клопотання ОСОБА_2 про повернення до стадії підготовчого провадження (а.с. 160, 167 169, том. 6);

- ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 грудня 2024 року залишено без розгляду клопотання ОСОБА_2 про призначення у справі судово-психологічної експертизи (а.с. 170 172, том. 6).

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Частиною 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 02 лютого 2022 року вперше подав до Вінницького міського суду Вінницької області клопотання про призначення судово-психологічної експертизи (а.с. 21 22, том. 5), в задоволенні якого йому було відмовлено ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 лютого 2022 року (а.с. 28, том. 5). 11 липня 2023 року ОСОБА_2 вдруге звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про призначення судово-психологічної експертизи (а.с. 174 175, том 5), в задоволенні якого йому було відмовлено ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 липня 2023 року (а.с. 187, том 5).

Відтак 02 грудня 2024 року ОСОБА_2 уже втретє звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про призначення судово-психологічної експертизи (а.с. 158 159, том. 6).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не наводить жодних нових підстав, які б слугували підставою призначити у справі судово-психологічну експертизу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зазначено, що «учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи (Постанова Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 761/27076/19).

У пункті 1 частини другої статті 44 ЦПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнатизловживанням процесуальними правамидії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справимає право залишити без розглядуабо повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що подання ОСОБА_2 втретє клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, в задоволенні яких йому вже було двічі відмовлено судом, - є нічим іншим як зловживанням ним процесуальними правами.

Доводи апеляційної скарги стосуються того, що без призначення експертизи розгляд справи буде неповним та необ`єктивним, проте питання достатності доказів, повноти та об`єктивності судового розгляду вирішується на стадії перегляду в апеляційному, касаційному порядку рішення, ухваленого судом першої інстанції за результатами розгляду справи.

Відтак доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить доводів, які б спростовували постановлену судом першої інстанції ухвалу, яка винесена з дотриманням норм процесуального права, є обґрунтованою та базується на встановлених обставинах справи.

Тому ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 02 грудня 2024 року підлягає залишенню без змін, а подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

При зверненні з апеляційної скаргою ОСОБА_2 сплатив судовий збір в розмірі 605 грн. 60 к. (а.с. 11 на звороті, т. 7). Оскільки апеляційна скарга не підлягає до задоволення, то судові витрати ОСОБА_2 , понесені у суді апеляційної інстанції, слід залишити за ним. Доказів понесення судових витрат в суді апеляційної інстанції іншими учасниками справи матеріали справи не містять.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 02 грудня 2024 року залишити без змін.

Судові витрати ОСОБА_2 , понесені у суді апеляційної інстанції, залишити за ним.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді: Т. Б. Сало

І. М. Стадник