Постанова

від 09.01.2025 по справі 904/7121/16

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2025 року м.Дніпро Справа № 904/7121/16

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Чус О.В.

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.

представники сторін:

від позивача: Оніщенко В.М. та Гончар В.О. - представники

від відповідача: не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 року у справі №904/7121/16 (суддя Мельниченко І.Ф.) за заявою Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про зміну найменування сторони, видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання у справі

за позовом Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрармапром", м. Дніпро

про стягнення 68 000, 00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 року у справі №904/7121/16 заяву Південно-східного міжобласного територіального відділення антимонопольного комітету України про зміну найменування сторони, видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання у справі № 904/7121/16 - задоволено частково. Змінено найменування сторони у справі № 904/7121/16, а саме: Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 20306037) на Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (49004, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 2, ідентифікаційний код 20306037. У решті вимог, викладених у заяві, - відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що звертаючись до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення спірних наказів до виконання, заявник не навів будь-яких поважних причин пропуску такого строку.

За висновками суду, строк пред`явлення наказів господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016 року у справі № 904/7121/16 пропущено внаслідок бездіяльності самого заявника, тобто, з причин, які не можуть бути визнані поважними.

Враховуючи відсутність підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви і у частині вимог щодо видачі дублікату наказу у даній справі. При цьому, задовольняючи заяву у частині зміни найменування сторони у справі № 904/7121/16, суд виходив з обґрунтованості таких вимог.

Не погодившись з ухвалою суду, Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України оскаржило її в апеляційному порядку.

Просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 року у справі №904/7121/16, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про поновлення процесуального строку для пред`явлення виконавчих документів від 18.10.2016 року у справі №904/7121/16 до виконання та видачу дублікатів наказів; відновити строк для пред`явлення наказів господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016 року у справі №904/7121/16 до виконання; видати дублікати наказів господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016 року №904/7121/16 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Укрармапром" (вул. Чичеріна, б. 104, секція 3, приміщення 2, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Україна, 49008; ідентифікаційний код юридичної особи 35740631) штрафу у розмірі 34 000 грн. та пені у розмірі 33 660 грн. у дохід загального фонду Державного бюджету України; витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 371,11 грн. на користь Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на р/р иА178201720343100001000001441, банк отримувач: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код юридичної особи 20306037.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

- приймаючи оскаржувану ухвалу, судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно не досліджені обставин справи, надана їм невірна правова оцінка, отже ухвала є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню;

- положення Закону України "Про виконавче провадження" не містять обов`язку стягувача здійснювати контроль за виконавчим провадженням, відтак, Відділення мало всі підстави вважати, що примусове виконання наказів здійснюється відповідно до чинного законодавства України та вчиняються відповідні виконавчі дії з примусового виконання рішення суду, а тому відсутня необхідність додаткового звернення до органів державної виконавчої служби з проханням надати інформацію про стан виконавчого провадження;

- після повернення 12.03.2019 року наказів стягувачу строк їх пред`явлення до примусового виконання поновився на три місяці - до 12.06.2019 року включно, повторно накази пред`явлено заявником до примусового виконання листами від 14.03.2019 року, тобто у межах визначеного законом строку;

- на цей час рішення господарського суду у справі за наказами від 18.10.2016 року не виконано, накази після їх повторного надсилання до органу ДВС заявнику не повернулися, що дозволяє дійти висновку, що вони втрачені, а тримісячний строк для чергового пред`явлення наказу до примусового виконання пропущено, оскільки остання офіційна дата повернення його стягувачу підтверджується лише постановами державного виконавця від 11.12.2017 року ВП№53396612 та 13.12.2017 року ВП№53305085, які Відділення отримало 12.03.2019 року;

- неналежне виконання ВДВС своїх обов`язків, а саме - не надсилання Відділенню постанови про повернення виконавчих документів, є поважною причиною для поновлення строку, оскільки у такому випадку цей строк пропущений не з вини Відділення; водночас, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є процесуальним, а отже може бути поновлений;

- на думку скаржника невиконання рішення суду призведе до уникнення боржником відповідальності, а також до втрат Державного бюджету України;

- відмова у поновленні процесуального строку для пред`явлення виконавчого документу для виконання фактично позбавить стягувача права на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, що суперечить основоположному принципу обов`язковості виконання судових рішень;

- за висновками Верховного Суду умовою для видачі дубліката наказу суду є подання до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/ або його зупинення , а ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу;

- у постановах у справах № 910/10031/13, № 910/2954/17 Верховний Суд зазначив про те, що стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу, закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки якщо цей строк пропущений, виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання;

- саме з моменту отримання листа ВДВС скаржнику стало відомо, що накази суду першої інстанції на теперішній час не виконані, у Відділення відсутні та на виконанні у ВДВС не перебувають, а отже є втраченими саме ВДВС;

- за твердження скаржника, Відділення в строк пред`явило накази до органів ВДВС та здійснювало всі можливі заходи для того, щоб дізнатися про стан виконавчого провадження та де саме знаходяться накази;

- Відділення пред`явило оригінали наказів до органу ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження від 14.03.2019 року №54-02/534, №54-02/533, тому строк пред`явлення наказів зупинився, при цьому, оскільки Відділення не отримувало від ВДВС постанов про повернення, а також відсутні докази факту такого повернення, то строк пред`явлення наказів до виконання не поновлювався після 14.03.2019 року та зупинений;

- судом першої інстанції порушено норми матеріального права ( ст. 19 Конституції України, статей 5, 12, 18, 28 Закону України "Про виконавче провадження", норми процесуального права (ст. 329 ГПК України), що унеможливило для Відділення скористатися своїми правами і виконати обов`язки щодо повторного пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2024 року для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.10.2024 року, після надходження справи на запит суду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 09.01.2025 року.

Відповідач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Згідно з ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судове засідання 09.01.2025 року представник відповідача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 року у справі № 904/7121/16 позов Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено частково та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрармапром" в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної казначейської служби України за місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрармапром" як платника податків, код класифікації доходів бюджету 21081100, штраф у розмірі 34 000,00 грн. згідно з рішенням адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.12.2015 року № 83/01-14/05-15 по справі № 64/05-03-5/15, та пеню в розмірі 33 660,00 грн.; а також присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрармапром" на користь Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України судовий збір у розмірі 1 371,11 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного вище рішення, яке набрало законної сили 18.10.2016 року, господарським судом видано відповідні накази.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2016 року за заявою Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України видано дублікат наказів господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016 року у справі № 904/7121/16 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрармапром" в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної казначейської служби України за місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрармапром" як платника податків, код класифікації доходів бюджету 21081100, штрафу у розмірі 34 000,00 грн. згідно з рішенням адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято від 22.12.2015 року № 83/01-14/05-15 по справі № 64/05-03-5/15, та пені в розмірі 33 660,00 грн.

Матеріали справи свідчать про наступні події щодо надання стягувачем наказів до виконання.

25.10.2016 року стягувачем було пред`явлено до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції наказ про стягнення з ТОВ "НВП "Укрармапром" витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 371,11 грн. із заявою про відкриття виконавчого провадження від 25.10.2016 року № 2693/28/02-16, який повернуто ВДВС стягувачу без прийняття до виконання відповідно до повідомлення № 0314/17576/5 від 02.11.2016 року.

21.12.2016 року стягувач повторно звернувся до Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження № 3462/28/02-16 за наказом від 18.10.2016 року у справі № 904/7121/16 про стягнення з ТОВ "НВП "Укрармапром" витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 371,11 грн., який повернуто ВДВС стягувачу без прийняття до виконання відповідно до повідомлення № 0314/146/5 від 04.01.2017 року.

11.01.2017 року Дніпропетровським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України пред`явлено до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області дублікат наказу про стягнення з ТОВ "НВП "Укрармапром" штрафу та пені із заявою про відкриття виконавчого провадження № 41/28/02-17.

19.01.2017 року Дніпропетровським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України пред`явлено до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області наказ господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016 року у справі № 904/7121/16 про стягнення з ТОВ "НВП "Укрармапром" витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 371,11 грн. із заявою про відкриття виконавчого провадження № 124/28/02-17.

Постановою державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 11.12.2017 року у ВП № 53396612 наказ господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016 року у справі № 904/7121/16 про стягнення з ТОВ "НВП "Укрармапром" витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 371,11 грн. повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Постановою державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 13.12.2017 року у ВП № 53305085 наказ господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016 року у справі № 904/7121/16 про стягнення з ТОВ "НВП "Укрармапром" штрафу у розмірі 67 660,00 грн. повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

14.03.2019 року Дніпропетровським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України повторно пред`явлено до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області виконавчий документ - наказ від 18.10.2016 року у справі № 904/7121/16 про стягнення з ТОВ "НВП "Укрармапром" штрафу та пені разом із заявою.

Листами № 54-02/2323 від 22.10.2019 року та № 54-02/632 від 30.03.2023 року Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України зверталось до ВДВС щодо надання інформації про виконання зазначених вище судових наказів від 18.10.2016 року у справі № 904/7121/16 про стягнення з ТОВ "НВП "Укрармапром" штрафу та пені, а також судового збору, вжиття заходів реагування та направлення копій постанов.

Відповідно до листів Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 78263 від 18.04.2023 року та № 84736 від 03.05.2023 року спірні накази було повернуто стягувачу постановами від 24.12.2019 року, перевірити їх відправку не має можливості у зв`язку зі знищенням реєстру відправки та матеріалів виконавчого провадження відповідно до вимог "Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями".

26.06.2024 року від Південно-східного міжобласного територіального відділення антимонопольного комітету України через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання у справі № 904/7121/16.

В обґрунтування поданої заяви стягувач посилається на те, що:

- накази господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016 року у даній справі були пред`явлені до виконання до Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області.

- з моменту направлення спірних наказів до виконання від ВДВС на адресу стягувача не було направлено постанов про відкриття виконавчих проваджень.

- з метою з`ясування стану виконання наказів стягувач неодноразово звертався до ВДВС з відповідними запитами, із відповіді на які вбачається, що спірні накази було повернуто стягувачу постановами державного виконавця.

- також Південно-східне міжобласне територіальне відділення антимонопольного комітету України вказує, що накази від 18.10.2016 року у справі № 904/7121/16 стягувачем від ВДВС не отримувались, у зв`язку з чим була відсутня можливість їх повторного пред`явлення до виконання у межах встановлено строку.

На думку заявника викладене є підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання та видачі дублікатів наказів.

Колегія суддів поділяє доводи оскаржуваної ухвали про відмову в задоволенні вказаної заяви та звертає увагу на наступне:

Відповідно до ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами; невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч.1 ст.327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Щодо досліджуваної справи, то як зазначено вище, з листів Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 78263 від 18.04.2023 року та № 84736 від 03.05.2023 року вбачається, що накази господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2016 у справі № 904/7121/16 про стягнення з ТОВ "НВП "Укрармапром" пені, штрафу та судового збору останній раз повернуто стягувачу постановами державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Савенко О.О. 24.12.2019 року.

Отже, станом на 03.05.2023 року заявник був повідомлений, що спірні накази не перебувають на виконанні державної виконавчої служби.

До суду з заявою апелянт звернувся 26.06.2024 року.

Відповідно до приписів ст.12 Господарського процесуального кодексу України виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, враховуючи, що стягувачем у даній справі є державний орган, який станом на 03.05.2023 року (дата отримання ним останнього листа Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)), є вірним висновок про те, що звернення заявника до суду 26.06.2024 року з заявою про видачу дублікату наказу відбулося з пропуском строку для пред`явлення ним наказів до виконання пропущено.

Відповідно до ч.6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У цьому зв`язку суд враховує, що пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Відновлення пропущеного процесуального строку означає, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений.

Положення ст.329 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Із практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у справі, у тому числі і на стадії виконання рішення суду. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Установлений Законом строк для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання покликаний забезпечити рівність процесуального становища сторін, адже боржник не може необмежений час знаходитися під загрозою процедур примусового виконання судового рішення, тож закон надав суду право продовжити вказаний строк і лише у тому разі, якщо причини пропуску вказаного строку суд визнає поважними.

За загальним правилом, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Поважною причиною визнається така обставина, яка є об`єктивно непереборною та пов`язаною з дійсними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У той же час, поновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Пропущений строк для пред`явлення наказу до виконання може бути поновлено з причин, визнаних господарським судом поважними. При цьому причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Питання щодо поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання (у розумінні ч.1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України) тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від стягувача підстав унеможливили або істотно утруднювали своєчасне пред`явлення наказу до виконання, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини; при цьому визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання є встановлення моменту, з якого стягувач мав реальну можливість пред`явити відповідний наказ до виконання.

Таким чином суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про його поновлення, аналізує докази, які були наведені в обґрунтуванні заяви про поновлення строку для подання наказу до виконання та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Отже, звертаючись із заявою про поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання заявник повинен навести обставини, які не залежали від нього та зумовили пропуск строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, а також надати докази на підтвердження цих обставин.

У даному випадку, поважність пропуску строку пред`явлення наказу до виконання, при зверненні з заявою, пов`язувалася АМК з його необізнаністю про повернення державним виконавцем виконавчого документа стягувачу 24.12.2019 року.

Разом з тим, за приписами ч.ч. 1, 8 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, в якій відповідно до статті 8 цього Закону здійснюється реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій.

За змістом ч.1 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають вільний та безоплатний доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження, якою ним забезпечується надання інформації про виконавче провадження.

Також слід враховувати, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Отже, стягувач, у силу приписів наведених вище правових норм, мав можливість у будь-який час отримувати інформацію про стан виконавчого провадження, в тому числі ознайомлюватися з усіма документами виконавчого провадження та діями, вчиненими державним виконавцем в його межах.

При цьому факт обізнаності скаржника про наявність вказаного виконавчого провадження останнім не заперечується, як і факт отримання позивачем 12.03.2019 року постанови державного виконавця Чечеловського ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 11.12.2017 року разом з наказом.

Також, за доводами самого скаржника, після повернення 12.03.2019 року наказів строк їх пред`явлення до примусового виконання поновився на три місяці - до 12.06.2019 року включно. Листами від 14.03.2019 року, тобто у межах визначеного законом строку, ним повторно пред`явлено накази до примусового виконання, що було враховано судом.

Між тим, обставини даної справи свідчать про пасивну поведінку заявника, який протягом тривалого часу байдуже ставився до своїх процесуальних прав і обов`язків як сторони виконавчого провадження.

Зокрема, ним не було надано суду належних та допустимих доказів того, що у період з 2019 року (після повторного направлення ним наказів 14.03.2019 року та звернення до виконавчої служби з листом у жовтні 2019 року тощо) по 2023 рік (отримання листів від виконавчої служби про повернення наказів суду 24.12.2019 року на адресу стягувача) останній вчиняв дії, спрямовані на реалізацію у повному обсязі своїх прав у виконавчому провадженні, встановлених Законом України "Про виконавче провадження", направлених на своєчасне з`ясування причин тривалого невиконання наказів суду, чи то наявності об`єктивних перешкод для здійснення ним таких заходів, або доказів оскарження бездіяльності виконавчої служби.

На переконання колегії суддів, оскільки скаржник є ініціатором судового провадження, виконавчого провадження та, власне, стягувачем, тому/ саме на нього, як на стягувача, покладається обов`язок слідкувати за виконанням рішення суду у розумні інтервали часу, /у зв`язку з чим доводи скаржника про відсутність у нього обов`язку слідкувати за ходом виконавчого провадження не обгрунтовані.

З огляду на викладене, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про недоведення заявником поважності причин пропуску строку пред`явлення до примусового виконання наказу господарського суду у даній справі, що є підставою для відмови у задоволенні заяви АМК у частині відновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Відповідно до п.19.4 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинний з 15.12.2017 у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання. Можливість його поновлення не виключається за наявності поважних для того причин.

Зазначений висновок відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 21.08.2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), згідно з яким якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви /(пп. 35, 47).

Щодо досліджуваної справи, то враховуючи, що судом встановлена відсутність підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, є відсутніми й підстави для задоволення заяви і у частині вимог щодо видачі дубліката цього наказу.

Колегія суддів критично ставиться до посилань заявника на неотримання ним від органу ДВС постанови про повернення виконавчого документу стягувачу разом з наказом господарського суду після 14.03.2019 (повторного звернення) як на підставу для поновлення строку, з огляду на те, що заявник, отримавши 01.05.2023 року та 03.05.2023 року від Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) листи № 78263 від 18.04.2023 року та № 84736 від 03.05.2023 року із посиланням на повернення виконавчих документів стягувачу 24.12.2019 року, з відповідною заявою звернувся до суду лише 26.06.2024року, тобто більше ніж через рік після того, як йому стало відомо про відповідні обставини.

Доводи скарги про втрату виконавчою службою спірних наказів не мають суттєвого впливу на вирішення даного спору, крім того такі доводи є припущенням скаржника, оскільки не підтверджені належними доказами.

Одночасно суд враховує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1-3 частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

У даному випадку, колегії суддів вважає безпідставними твердження скаржника про те, що оскаржувана ухвала постановлена без повного та всебічного дослідження обставин справи та при неправильній оцінці судом першої інстанції обставин та доказів, що мають значення для справи, оскільки приймаючи оскаржуване рішення, господарським судом були оцінені усі обставини справи та докази у сукупності та надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли із спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, при цьому зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши відповідних висновків.

Інші доводи скаржника також не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальним правилом, доказування полягає не лише у поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За приписами п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У даному випадку, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі судового рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Ухвалу місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 року у справі №904/7121/16 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова складена у повному обсязі 23.01.2025 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В.Чус