Ухвала

від 23.01.2025 по справі 914/386/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/386/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Жайворонок Т.Є.,

за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,

представників учасників справи:

позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Гроуп» - не з'явився,

відповідача 1 - Підприємства Польмаг Магдалена Яняк Аркадіуш Ліс (Польща) - не з'явився,

відповідача 2 - Акціонерного товариства «Кредобанк» - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Гроуп»

у справі № 914/386/20

на ухвалу господарського суду Львівської області від 29.08.2023 та

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Гроуп» (далі - ТОВ «Капітал Гроуп», позивач, скаржник)

до Підприємства Польмаг Магдалена Яняк Аркадіуш Ліс (Польща) (далі - Підприємство, відповідач 1) та

Акціонерного товариства «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк», відповідач 2)

про стягнення солідарно 16 150 євро.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 914/386/20 за касаційною скаргою ТОВ «Капітал Гроуп».

З метою належного повідомлення відповідача 1, який є іноземним суб'єктом господарювання (Республіка Польща), про дату, час, місце слухання справи та розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду зазначеною ухвалою зобов'язано ТОВ «Капітал Гроуп» надати Суду у строк до 18.10.2024 нотаріально засвідчений переклад ухвали Верховного Суду від 26.09.2024, касаційної скарги і доданих до неї документів, оскаржуваних судових рішень та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, підтвердження про вручення та короткого викладу документа, що підлягає врученню польською мовою у трьох примірниках, кожен з яких прошити окремо (пункт 4 резолютивної частини ухвали Суду від 26.09.2024).

Ухвала Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 914/386/20 із доданими до неї документами засобами поштового зв'язку була направлена Судом на поштову адресу скаржника, яка зазначена ним у касаційній скарзі (відправлення № 0600291158711). Однак зазначене поштове відправлення з ухвалою Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 914/386/20 повернулося на адресу суду касаційної інстанції з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (поштове повернення зареєстровано Судом та передано судді-доповідачу 18.11.2024).

ТОВ «Капітал Гроуп» звернулося 01.11.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний Суд» з клопотанням про встановлення нового строку для подання витребуваних Касаційним господарським судом документів, визначених ухвалою Суду від 26.09.2024, мотивованого тривалим відрядженням керівника скаржника та неотримання ним поштової кореспонденції ТОВ «Капітал Гроуп», що спричинило пропуск строку для виконання вимог зазначеної ухвали Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2024 зокрема, поновлено касаційне провадження у справі № 914/386/20 за касаційною скаргою ТОВ «Капітал Гроуп» на спірні судові акти, повторно зобов'язано ТОВ «Капітал Гроуп» як зацікавлену особу здійснити нотаріально засвідчений переклад польською мовою документів, викладених у пункті 4 резолютивної частини ухвали Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 914/386/20, у строк до 10.12.2024, з метою належного повідомлення Підприємства про відкриття касаційного провадження, зупинено провадження з розгляду касаційної скарги позивача на спірні судові акти у справі № 914/386/20.

Зазначена ухвала Верховного Суду від 25.11.2024 у справі № 914/386/20 з доданими до неї документами була направлена Судом засобами поштового зв'язку на поштову адресу адвоката скаржника, яка зазначена ним у касаційній скарзі (відправлення № 0610211067171) та вручена особисто представнику позивача 28.11.2024, на підтвердження чого матеріали справи містять поштове повідомлення рекомендованого відправлення, яке повернулося на адресу Верховного Суду 12.12.2024 з відміткою про вручення.

Ухвалою Верховного Суду від 20.01.2025 поновлено касаційне провадження у справі № 914/386/20 за касаційною скаргою ТОВ «Капітал Гроуп» на ухвалу господарського суду Львівської області від 29.08.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024.

У судове засідання представники позивача та відповідача 2 не з'явилися, про причини неявки Суд не повідомили.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» і «Трух проти України»).

Проте, як свідчать матеріали справи, станом на день постановлення цієї ухвали, ТОВ «Капітал Гроуп» (скаржником) у визначений Верховним Судом від 26.09.2024 у справі № 914/386/20 строк не виконано процесуальний обов'язок покладений Судом щодо надання нотаріально засвідченого перекладу ухвали Верховного Суду від 26.09.2024, касаційної скарги і доданих до неї документів, оскаржуваних судових рішень та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів, підтвердження про вручення та короткого викладу документа, що підлягає врученню польською мовою у трьох примірниках, кожен з яких прошити окремо. Заяв/клопотань про поновлення строку для виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 914/386/20 від ТОВ «Капітал Гроуп» не надійшло.

Відповідно до статті 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 367 ГПК України визначено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 (далі - Конвенція), ратифікованою Україною 01.12.2001.

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення їх за кордоном регулюється Договором між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993 (постанова Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3941-XII «Про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Польща «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах», далі - Договір).

Стаття 4 вказаного Договору передбачає, що договірні сторони надають взаємну правову допомогу щодо підготовки, пересилки та вручення документів, виконання обшуку, вилучення та видачі речових доказів, проведення експертизи, огляду, допиту сторін, свідків, експертів, підозрюваних, обвинувачених і підсудних, а також виконання інших процесуальних дій.

За пунктом 1 статті 5 Договору у справах, що охоплюються цим договором, клопотання складаються державною мовою запитуючої сторони і до них додаються переклади на державну мову запитуваної сторони або англійську чи російську.

Статтею 15 Конвенції визначено, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що: a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Порядок опрацювання доручень про вручення документів, отримання доказів, вчинення інших процесуальних дій, а також клопотань про визнання і виконання судових рішень на виконання чинних міжнародних договорів України з питань надання правової допомоги в цивільних справах визначається Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54 (далі - Інструкція).

Пунктами 6.6, 6.7 Інструкції передбачено, що у разі, якщо документ підлягає врученню в іноземній державі відповідно до частини першої статті 5 Конвенції про вручення, він має бути складений або перекладений на офіційну мову або одну з офіційних мов запитуваної держави. Суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального Органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до статті 2 цієї Конвенції, напряму.

Отже, для належного повідомлення Підприємства Польмаг Магдалена Яняк Аркадіуш Ліс (відповідача 1 у цій справі) про відкриття касаційного провадження та дату судового розгляду цієї справи у Верховному Суді, з метою забезпечення його процесуальних прав, встановлених у статті 42 ГПК України, беручи до уваги застереження країн-учасниць Конвенції (джерело - офіційний сайт Постійного бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права www.hcch.net), Суд має направити завірений переклад процесуальних документів у нотаріально засвідченому перекладі на польську мову безпосередньо поштою та через центральний орган запитуваної держави - Республіки Польща - Ministry of Justice (Ministerstwo Sprawiedliwosci) Departament Wspolpracy Miedzynarodowej i Praw Czlowieka для передачі судового доручення з проханням про вручення судових/позасудових документів відповідачу 1 у цій справі.

Оскільки заявником двічі не виконано процесуальний обов'язок, покладений Верховним Судом від 26.09.2024 та від 25.11.2024 у справі № 914/386/20 щодо надання Суду нотаріально завірених перекладів документів, викладених у пункті 4 резолютивної частини ухвали Верховного Суду від 26.09.2024 у цій справі на польську мову, і таке не виконання процесуального обов'язку унеможливлює забезпечення прав відповідача 1 щодо його належного повідомлення про розгляд цієї справи, визначених наведеними правовими нормами ГПК України та Конвенцією, то відповідно унеможливлює розгляд касаційної скарги позивача без належного повідомлення відповідача 1 згідно з наведеною статтею 15 Конвенції.

Отже, розгляд касаційної скарги скаржника в обставинах невиконання ним визначеного судом обов'язку щодо надання Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду нотаріально завірених перекладів документів є неможливим.

Згідно пунктів шостого та сьомого частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Стаття 232 ГПК України встановлює, що судовими рішеннями є у т.ч. ухвали суду.

Обов'язковість судового рішення відноситься до основних засад (принципів) господарського судочинства. В силу приписів статті 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання, зокрема, юридичними особами на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою відповідальності, встановленої законом (частини перша, друга статті 18 ГПК України). Водночас кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 ГПК України).

Враховуючи приписи частини десятої статті 11 ГПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Аналогія закону і аналогія права є способами подолання прогалин у праві. Прогалина у праві має місце, коли певні суспільні відносини, які належать до сфери правового регулювання, або не врегульовані взагалі, або врегульовані неповно. У разі неможливості застосування аналогії закону суд може застосувати аналогію права, тобто поширити на ці відносини загальні засади законодавства, тобто його принципи.

Пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних дій, однак таких у цій справі не вбачається.

На підставі наведених правових норм, застосовуючи аналогію права, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги ТОВ «Капітал Гроуп» на ухвалу господарського суду Львівської області від 29.08.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 у справі № 914/386/20 без розгляду.

Крім того, відповідно до статті 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

За частиною першою статті 132 ГПК України заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф.

Пунктом 1 частини першої статті 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник двічі не виконав покладених на нього Судом процесуальних обов'язків, Касаційний господарський суд дійшов висновку про застосування до ТОВ «Капітал Гроуп» заходу процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 028 грн.

Відповідно до частини п'ятої статті 135 ГПК України, ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Керуючись статтями 11, 131, 132, 135, 226, 234, 365, 367 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Гроуп» на ухвалу господарського суду Львівської області від 29.08.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 у справі № 914/386/20 залишити без розгляду.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Гроуп» (25002, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Кавалерійська, 7, офіс 316, ЄДРПОУ 38802570) у дохід Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) за зловживання процесуальними правами штраф один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім грн).

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок